Зробити управління лісами ефективним

Проєкт закону щодо ОВД для санітарних рубок: шлях затвердження буде тернистим

Минулого місяця група українських депутатів зареєструвала Законопроєкт№ 9516. Він має на меті виконання кількох складових, зокрема, – відмінити проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) для суцільних санітарних рубок, спростити цю процедуру при створенні нових лісів. Законопроєкт має досить багатообіцяючу назву: «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах».Екологи досить різко критикують ймовірну зміну, зокрема, «Українська природоохоронна група» назвала Законопроєкт № 9516 «новими загрозами лісам Карпат». Натомість лісівники-практики схвально поставилися до запропонованого нардепами.

Зволікання з санітарними рубками – це фінансові втрати

Депутати обґрунтовують необхідність прийняття проєкт Закону стосовно санітарних рубок зрозумілим аргументом. Стихійні лиха завжди завдавали шкоди лісовим насадженням, а сьогодні багато лісів нищиться через бойові дії, обстріли, вибухи, пожежі. Значні території потребують суцільних санітарних рубок: для «порятунку» деревини, яка в таких умовах швидко втрачає товарність, отримання хоч якогось економічного зиску, щоб не поширювалися шкідники, хвороби лісу тощо. Для таких рубок необхідно попереднє проведення процедури оцінки впливу на довкілля, що проводиться від 3 до 10 місяців, зазвичай, 6 місяців.

Народний депутат Олександр Матусевич (фаховий лісівник) згадав «свіжий» приклад:– У липні вітровалами та буреломами стихія пошкодила площу понад 1000 га. З них 400–500 га лісівники обстежили як суцільні вітровали. Для того, щоб їх можна було розробити та забрати ще цінну деревину, відповідно складається акт, робиться відведення, приходять лісопатологи для обстеження, береться в міжрегіональному управлінні дозвіл, виписується лісорубний квиток, йде заготівля. Але нині це не так просто зробити. Зараз ці площі потрібно або ділити на ділянки по 0,9 га (законодавство дозволяє у такому разі санітарну рубку без ОВД), або проводити на територіях суцільних вітровалів та буреломів ОВД. Процедура ОВД займе від 4 до 6 місяців. Тут навіть не так важлива вартість самої послуги для підприємства, як вартість податків, які могли б поступити до бюджету від рентної плати з продажу ділової деревини. За цей час деревина стане дров’яною. Порівняймо: рентна плата з одного кубометра ділової сосни у середньому становить180 грн, а з одного кубометра дров – усього приблизно 10–15 грн. При проведені оцінки впливу на довкілля протягом шести місяців втрати коштів державного бюджету становлять до 76% у порівняні з ситуацією, коли б розробка згарищ, буреломів чи вітроломів розпочалася б негайно.

Приклад давніший, у 2018 році невчасне проведення санітарних рубок в ослаблених і всихаючих лісах Держлісагентства призвело до збитків у сумі 1,2 млрд грн.

Створювати нові ліси стане простіше?

Лісистість України сьогодні становить менше 16%. Це 9-те місце серед європейських країн (хоча за запасами деревини – 6-те). Для досягнення оптимальної лісистості (20%) має бути додатково створено понад 2 млн гектарів лісу. Указом Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» передбачено створення до 2030 року нових лісів на площі 1 млн га. За нормами закону створення нових лісів (лісорозведення) на площі понад 20 гектарів потребує проведення ОВД. Цим створюються певні перешкоди для державних підприємств у здійсненні робіт із лісорозведення у найкоротший термін. Парламентарі пропонують при створенні нових лісів проводити ОВД на площі від 50 га.

– Екологи мотивують свою критику цієї частини законопроєкту тим, що ми хочемо заліснювати степи, – коментує Олександр Матусевич. – Це, звичайно, свого роду маніпуляція, ніхто не має на меті залісення степів як ділянок зі своєю екологічною цінністю. Лісівники в основному заліснюють неугіддя (деградовані землі, малоцінні, ділянки, які вийшли з сільгоспокористування – прим. авт.)

Законопроєкт також пропонує закріпити на рівні закону визначення термінів щодо природних зон України (Українські Карпати, Полісся, Крим, Степ, Лісостеп).

А що думають екологи?

Фахівці Української природоохоронної групи переконані, що ухвалення законопроєкту значно спростить проведення суцільних санітарних рубок. А відтак – збільшить кількість зловживань у лісовому господарстві, особливо у лісах Карпат, де, на їхню думку, левова частина санітарних рубок є незаконними, коли вирубують здорові дерева під виглядом хворих та ослаблених.

– Процедура ОВД передбачає прозорість та публічність, кожен може перевірити ділянки, які йдуть під рубку і побачити, що ніякого суцільного всихання насправді немає. Ліси існували тисячі років – і дійсно, дерева сохнуть, і дуже часто це абсолютно нормально, і дуже часто ніяка ССР там непотрібна.

І той факт, що за результатами ОВД на ділянці, яку відвели під рубку, є можливість її не дозволити, – це дуже класно. Якщо ОВД не буде проводитися на ділянках, де планують ССР, це означає, що лісівники будуть проводити рубки за рішенням самих лісгоспів або інших комісій. Тобто знову отримають можливість проводити санрубки в набагато більших масштабах, ніж це є зараз. До речі, офіційна статистика свідчить, що у нас масштаби і площі лісів, що всихають, в останні роки тільки скорочувалися. Тобто ОВД ніяк не заважала лісівникам, – вважає Єгор Гриник, біолог Української природоохоронної групи.

Також фахівець критикує частину законопроєкту, що стосується створення нових лісів. Сьогодні законодавство зобов’язує проводити ОВД на ділянці, виділеній під створення нового лісу, площею понад 20 га. Законопроєкт має на меті змінити цей показник до 50–150 га, а для меншої за площею ділянки не проводити ОВД. Еколог вважає, що цього не варто робити:– Адже в багатьох випадках створення нових лісів відбувається з порушенням багатьох екологічних принципів, зокрема, йдеться про розорення степів, лук, нищення унікальних екосистем, що супроводжується часто посадкою дерев, чужорідних для нашої місцевості. Це призводить до деградації біорізноманіття. Без ОВД ситуація може стати ще більш загрозливою. Це стане згубним для природи.

Також Єгор Гриник дуже скептично ставиться і до ідеї поділу на природні зони, схиляючись до думки, що сьогодні це є дуже умовно у зв’язку з кліматичними змінами. З’являється таке поняття як інтрозональність.

Фахівці-екологи сподіваються, що законотворці не підтримають проєкт. А автори законопроєкту налаштовані оптимістично, вже отримавши висновки з рекомендаціями з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з ЄС.