Скільки коштує дароване природою

Фахівці пропонують оцінювати втрачені через війну екосистемні послуги на основі статистичних даних та ринкових цін

Якщо кілька років тому розмови про екосистемні послуги були рідкістю для українського суспільства, то зараз Міндовкілля, науковці та громадські організації дискутують як саме порахувати вартість послуг, які ми отримуємо від річок, лісів та ґрунтів. А також, які втрати деяких екосистемних послуг несе Україна через російсько-українську війну.

Європейські країни давно напрацювали свої підходи до визначення типів екосистем та груп екосистемних послуг, також є напрацьовані методики, як оцінювати екосистемі послуги у грошовому еквіваленті. В Україні таку роботу ускладнює відсутність актуальних баз даних та системи моніторингу за станом довкілля і різними кліматичними показниками.

Зважаючи на це, екологи ГО «Екосфера» пропонують оцінювати втрачені через війну екосистемні послуги на основі фінансової статистики та ринку. Для цього фахівці розробили методику картування типових екосистем, крім морських, яку апробують на пілотних природних екосистемах – двох природних ділянках у Закарпатській та Миколаївській областях. Ця методика дасть змогу визначити пряму грошову оцінку основних послуг екосистеми. А також дасть можливість документувати екологічні злочини Росії в Україні.

Результати дослідження в Ужгороді

За словами екологині ГО «Еко­сфера» Оксани Станкевич-Волосянчук, послуги екосистем поділяють на три основні групи: забезпечувальні, регулюючо-підтримувальні та соціокультурні. Найлегше оцінити забезпечувальні екосистемні послуги, тобто ті, які забезпечують потреби людини у певних продуктах чи послугах. До прикладу, екосистемні послуги передгірської діброви в околицях Ужгорода, яка забезпечує містян дикорослими грибами, – це 740 грн/га. А забезпечення матеріалами для виробництва, будівництва чи отримання енергії – понад 94 тис. грн/га та понад 41 тис. грн/га відповідно.

– За основу обрахунків ми взяли досвід європейських країн, які понад 10 років працюють над темою оцінки екосистемних послуг, – пояснює екологиня. – Також вирішили зосередитися на розробці підходів до прямої грошової оцінки природних, наземних і прісноводних екосистем. Натомість не розглядали морські, урбаністичні та агроекосистеми. Водночас, брали до уваги ті послуги, які можна порахувати, застосовуючи безпосередньо ринкові ціни чи вартість отриманих схожих товарів. Або ж керувалися методами, які базуються на механізмі компенсаційної вартості, наприклад, як тариф на послугу чи відшкодування за втрату. В будь-якому разі це той механізм, який дає змогу прямо оцінити певну послугу. Наприклад, вода для зрошування оцінюється кількістю води, яка використовується для одного господарюючого об’єкта. Вартість розраховується за ціною тарифу на один кубічний метр. Енергія води, як послуга, оцінюється як кількість вироблених кіловат в один рік. Вартість цієї послуги розраховується з розрахунку середньої ціни кіловату на ринку.

Щоби вирахувати вартість культурних послуг від екосистеми, в «Екосфері» радять брати до уваги методи прямої та опосередкованої оцінки. Наприклад, є національні парки, де всі послуги, які вони надають, мають відповідні тарифи. Відповідно, коли оцінюють екосистемні послуги конкретного парку, використовують базу даних з тарифами та кількість відвідувачів (наприклад, кількість відвідувачів можна порахувати за сумою проданих квитків і стверджувати, що саме ця сума – це вартість екосистемних послуг парку). У цьому випадку йдеться про пряму грошову оцінку. Якщо ж взяти до уваги витрати відвідувачів на транспорт, ресторани, кафе, готелі поруч із відвіданим нацпарком, то суми будуть більші, і для їх обрахунків Оксана Станкевич-Волосянчук радить застосовувати методи опосередкованої оцінки.

Досвід Миколаєва

Інна Тимченко, екологиня та заступниця голови Миколаївської філії НЕЦУ розповіла, як спробували оцінити «вартість» послуг басейну Південного Бугу у межах Миколаївської області, зокрема, поблизу Олександрівського водосховища. Для обрахунку оцінки взяли екосистемні послуги річок, однак не всю необхідну статистику змогли знайти. Приміром, дані про рибопродуктивність водойми у межах Миколаївщини чомусь відсутні. Так само немає даних про кількість червонокнижних риб у цій місцевості.

– Щоби порахувати забезпечувальні послуги Південного Бугу у межах Олександрівського водосховища, ми взяли до уваги дані Державної агенції меліорації та рибного господарства. Оцінка цієї послуги становить 320 тисяч доларів на рік, вона була проведена методом прямої грошової оцінки, – розповіла Інна Тимченко. – Також ми розрахували вартість самоочищення річки методом заміни втраченої послуги. Це важливо розуміти для забезпечення населення питною водою та для зрошувальних систем. Із відкритих джерел ми знайшли дані про кількість водокористувачів, кількість населення нижче за течією Південного Бугу та площі зрошувальних систем. Враховуючи тариф на водопостачання, споживання води населенням та об’єми води для зрошення, вартість самоочищення річки ми оцінили у 17 мільйонів доларів.

Але разом з підрахунками екологи дійшли висновку, що якщо така ж експлуатація річки триватиме і далі, зокрема, у межах ділянки, яка досліджувалася, то є ризик втратити послугу річки як джерела питної води. Це вже сталося у Миколаєві через війну (ще минулої весни росіяни обстріляли водогін, який постачає воду з Дніпра з Херсона до Миколаєва). Вода у кранах миколаївців придатна лише для побутових потреб.

– Миколаїв дуже сильно відчув дефіцит питної води з початку війни. У місті працюють точки видачі питної води. Також ми можемо отримувати воду з підземних джерел, але вона нині очищується методом зворотного осмосу, що дуже дорого, – пояснює Інна Тимченко. – Зараз ми отримуємо воду безплатно, але планується, що згодом містянам доведеться за це платити. Якщо вище по течії водоспоживачі будуть позбавлятися можливості отримувати воду з річки Південний Буг, то їм доведеться замінити цю послугу так, як це сталося у Миколаєві, тобто купувати питну воду.

В такому разі вартість втраченої екопослуги зросте в рази. Бо зараз чисту воду ми отримуємо безплатно (не враховуючи тарифи за комуналку), якщо ж доведеться за це платити більше, цінність наданої послуги зростає. Але оскільки екосистеми надають цілу низку послуг, які тісно пов’язані між собою, то втрата однією неминуче призведе до втрати інших.

Екологи «Екосфери» та НЕЦУ планують і далі досліджувати вартість екосистемних послуг на пілотних ділянках, підготувати методичний посібник, в якому докладніше опишуть отримані результати. Ще амбітніша мета – дійти згоди з Міндовкілля, аби методика оцінки послуг екосистем стала частиною оцінки впливу на довкілля.