Каштаново-жолудеві “жнива”

У прикарпатських селян та лісівників ці дари природи в особливій пошані. Люди кажуть, що каштани й жолуді колись рятували від голоду. Тепер суміш, у якій міститься чимало поживних речовин, є вагомим додатком для відгодівлі свиней. А окремі прикарпатські ґаздині й досі додають жменьку лісового борошна під час випікання хліба та коржів.

Особливо гаряча пора нині у працівників лісництв. Адже каштани й жолуді взимку – найкращий корм для диких кабанів. “Незважаючи на те, що тварини здобувають собі їжу самотужки, – говорить Ігор Бочкур, інженер-мисливознавець з Богородчанщини, – ми завжди намагаємося їх підгодовувати. А жолуді – най­кращі ласощі для диків. Лісівники навіть жартома називають їх цукерками. Свині так апетитно ними хрумтять, що часом і самому хочеться з’їсти”.

Збирати жолуді й каштани на зимову відгодівлю диків лісівникам найчастіше допомагають діти, учасники екологічних гуртків та шкільних лісництв. За день заготовляють по кілька десятків мішків свинячих смаколиків.

Не гребують цими плодами й ті, хто вирощує свиней у приватному господарстві. Але тут лісові дари часто перемелюють на борошно, яке, мовлять господарі, неабияк сприяє росту тварин, адже за складом і поживністю схоже на звичайне.

“Ліс у нас поруч, тому жолуді збираємо всією сім’єю, – розповідає Іван Котейчук з Коломийщини. – За день я, дружина та двоє синів приносимо по 10-12 міш­ків, а каштани можна й у місті позбирати, двірники тільки раді, їм роботи менше. Потім усе сушимо та несемо до млина. Отриманий продукт перемішуємо та додаємо до висівок, кукурудзяного та вівсяного борошна. Така суміш називається “осипка”. Її запарюють окропом, настоюють та годують нею свиней”.

Але додаючи ці лісові плоди в корм тваринам, треба чітко дотримуватися пропорцій. В один 30-кілограмовий мішок висівок можна сипати близько семи-восьми кілограм лісового борошна. Якщо кинути більше й постійно годувати цією сумішшю тварин, то в них можуть виникнути проблеми зі шлунком і навіть отруєння. Та прикарпатські селяни добре знають міру жолудів і каштанів для своїх хряків. Люди мовлять, що коли додають до звичайного корму лісові смаколики, тварини краще й більше їдять, швидше набу­вають вагу.

Корисною є і каштанова колюча шкірка. Ще з давніх-давен на Покутті її додають у свинячий корм у період парування. Для цього подрібнюють шкірки 20 каштанів, заливають окропом та кип’ятять упродовж 30 хвилин. Охолоджену рідину вливають до їжі. Кажуть, що тоді в тварин з’являється підвищений потяг і не треба кілька разів вести свиню до кабана для запліднення.

Жолудеве й каштанове борошно додають і в пійло для худоби. Проте часто лісові плоди, особливо каштани, гіркуваті на смак, а жолуді мають гірчинку через недостиглість. Тому корови й вівці ними гребують. Аби позбутися гіркоти, місцеві ґаздині перед просушкою замочували плоди у воді. З сухих жолудів та каштанів значно легше зняти шкірку – і для помолу залишається тільки горіх. Таким борошном можна також годувати домашню птицю.