МФО ЛІСВІДНОВЛЕННЯ провело на цю тему зустріч із керівництвом Української енергетичної та Української уіверсальної бірж, представниками Асоціації деревообробних підприємств України (АДПУ) та ДП «Ліси України».
Під час поїздок регіонами та спілкування з підприємцями, депутати зібрали та консолідували певну проблематику, яку МФО не може залишити без уваги.За словами Ірини Констанкевич, претензії, наприклад, зводилися до того, що поставки сировини відбуваються невчасно, деревина не відповідає заявленій якості.
Костянтин Касай та Микола Задорожний наголосили на тому, що штучне укрупнення біржових лотів обмежує доступ до деревини для малого бізнесу, звужує конкуренцію. Це негативно впливає не лише на роботу дрібного бізнесу, але й на рентабельність роботи ДП «Ліси України».
За словами Олександра Матусевича, великі лоти у західному регіону можуть призвести до формування вторинного ринку.До МФО також зверталися представники громад, які вирішили передати ДП «Ліси України» комунальний ліс або самозалісені території. Громади хочуть розуміти, чи буде гарантований їхнім підприємцям доступ до місцевого ресурсу?
Не вийде так, що деревину скуплять великі компанії? Чи планує ДП поступово переходити до довгострокових договорів?
Щодо озвучених членами МФО питань представниками ДП, АДПУ та бірж були сформульовані наступні тези:
1. У бізнесу (як великого, так і дрібного) наразі немає жодної проблеми з доступом до ресурсу, ДП виставляє на торги значно більше, ніж підприємці викуповують.
2. Частка дрібних лотів на даний час сягає 85%. Це лоти від 20 кубів. У всіх підприємців є можливість не лише купувати деревину на квартальних торгах, але й докуповувати необхідний обсяг на торгах додаткових аукціонів.
3. Кількість акредитованих на біржі підприємців-переробників перевищила 5 тисяч осіб. Левова частка — це дрібні підприємства.
4. Система формування лотів адаптується під ринок переробки того чи іншого регіону – для західного регіону, де дуже велика кількість невеликих підприємств, великі лоти взагалі не пропонуються.
5. Виконання контрактів досягло 90%, що свідчить про те, що система реалізації деревини є збалансованою та врівноваженою.
6. Немає жодних свідчень про існування вторинного ринку: перекупникам і спекулянтам немає чого робити там, де підприємці можуть без обмежень купувати сировину у виробника (ДП «Ліси України).
7. Задля контролю відповідності якості деревини, біржа створює інститут незалежних експертів. Будь-який підприємець може через гарячу лінію скористатися такою можливістю та запросити незалежного фахівця на процес відвантаження продукції. Наразі розробляються інструменти автоматизованого аналізу якості деревини, щоб мінімізувати людській фактор.
8. По всіх випадках невідповідності якості деревини біржи обов’язково проводять розслідування.
9. Саме система біржових торгів дала можливість місцевим переробникам купувати місцеву сировину. Раніше деревина часто уходила з регіонів по прямих договорах.
10. ДП «Ліси України» поступово відмовляється від переробки – це стимул для місцевих переробників розширювати виробництво.
11. Якщо після завершення війни ринок деревини в Україні знову стане дефіцитним, не виключено запровадження певних заходів захисту дрібних підприємців. Проте відповідні рішення є функцією Кабміну, а не ДП «Ліси України».
12. Основна загроза місцевим малим підприємцям – монополізована реалізація деревини іншими лісокористувачами (агролісгоспами, тощо).
Більшість із них не виконує нормативні вимоги і продовжує реалізацію деревини непрозоро, по прямих договорах для обраного кола покупців.
За результатами зустрічі її учасники домовилися:
1. Створити класифікацію переробних підприємств по регіонах, яка б давала можливість оцінювати та контролювати обгрунтованість системи формування лотів для торгів.
2. Сформувати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-законодавчої бази, які б унеможливлювали продаж деревини за прямими договорами для всіх лісокористувачів, крім приватних.
3. Опрацювати питання поступового переходу до довгострокових договорів, прив’язаних до біржових індексів.


