20/09/2008
0
— Наша організація молода, але вже пережила кілька реорганізацій, що обумовлено реформами в аграрному секторі економіки. У 1997 році було створено асоціацію "Київагроліс", до складу якої ввійшли міжгосподарські лісгоспи, що займались обслуговуванням та наданням практичної допомоги колективним сільгосппід-приємствам щодо питань ведення лісового господарства.
Потім відбувалося удосконалення організаційної структури, а з березня 1996 року організація діє під її нинішньою назвою. До її складу входять Іванківський держагролісгосп, якому підпорядковані чотири держагролісництва без права юридичної особи в Іванківському та дев’ять агролісництв в інших районах області. Саме в Іванківському районі лісами зайнято найбільші площі — вони становлять понад 21 тисячу гектарів, або майже половину всіх заліснених площ, на яких господарює "Київагроліс". Наші угіддя — це ліси, що раніше належали колгоспам, а також так звані полезахисні смуги на площі 11 тисяч гектарів.
— Олександре Степановичу, а яка була потреба у створенні такої організації?
— Ця потреба пояснюється тим, що й раніше колгоспи мало дбали про збереження лісів та їх насадження. А з початком реформування на селі, з утворенням нових сільгосппідприємств насадження взагалі почали втрачати господарів, про них перестали дбати, масово вирубували. Ось тоді і було вирішено такі насадження передати в підпорядкування аграрному міністерству. Отже, завданням нашої організації є ведення лісового господарства, охорона, захист, раціональне використання лісових ресурсів та відтворення лісів реформованих господарств. Ми також надаємо практичну допомогу в веденні лісового господарства організаціям, підприємствам, котрі є постійними лісокористувачами, в охороні, відтворенні та раціональному використанні лісового фонду.
Найпершою нашою турботою є, звичайно, збільшення лісистості області, тобто здійснення нових насаджень. Активно дбаємо про охорону та захист існуючих масивів від самовільних рубок, пошкоджень та інших лісопорушень, захист лісу від шкідників, проводимо необхідні протипожежні заходи, а при виникненні пожежі забезпечуємо її гасіння. Дуже важливими нашими завданнями є агролісомеліорація та лісорозведення, збереження біологічного різноманіття в лісах, раціональне та невиснажливе лісокористування.
— І що конкретно зроблено останнім часом, у нинішньому році?
— Ми працюємо цілеспрямовано, на кожен рік визначаємо орієнтири і прагнемо досягти їх. Не становить винятку і нинішній рік. Підготували грунт під лісові культури більш як на сотні гектарів, висадили саджанці на 137 гектарах, а ще понад 70 гектарів буде засаджено восени. Крім того, на чималих площах доповнили лісові культури минулих років, сприяли природному лісопоновленню. Закладено нові лісорозсадники, а також зібрано 900 кілограмів насіння лісових порід, що буде використано для подальшого розмноження.
Істотною складовою нашої діяльності є рубки, пов’язані з веденням лісового господарства. Це рубки догляду за лісом, санітарні, лісовідновні, рубки головного користування. Від здійснення цих заходів отримано майже 39 тисяч кубометрів деревини, з яких 12 тисяч — ділова. Кошти, отримані від реалізації деревини, використовуємо для проведення лісогосподарських робіт, охорону та захист лісу, утримання інженерно-технічних працівників та лісової охорони. Ми регулярно сплачуємо податки до державного і місцевих бюджетів, відраховуємо кошти на соціальні заходи.
На жаль, трапляються й інші рубки, небажані, що здійснюються лісовими браконьєрами. Їх не цікавить догляд за лісом, головне — поживитися на дармівщину. Нинішнього року зафіксовано п’ять таких випадків на території Іванківського, Миронівського і Тетіївського районів. Загалом знищено 170 кубометрів, збитки перевищують 100 тисяч гривень. Не всіх крадіїв удалося виявити, але чотири справи передано до районних відділів внутрішніх справ. Інша лісова біда — пожежі. Прикро, що чимало людей, у тому числі й керівників сіль-госппідприємств, не задумуються, якої шкоди можуть завдати лісу необережним поводженням з вогнем. Хтось кине сірника чи недопалок цигарки, а частіше до лиха призводить спалювання соломи на полях. З початку року сталося шість лісових пожеж. Це значно менше, ніж торік, однак і цього не повинно бути. Сподіваємося на підвищення свідомості тих, хто працює біля лісу чи відпочиває в ньому. І самі дбаємо про попередження пожеж. Так, створили понад 800 так званих мінералізованих смуг, що перешкоджають поширенню вогню. Регулярно проводимо рейди з метою виявлення порушників правил пожежної безпеки, встановлюємо щити з попереджувальними плакатами, виступаємо в засобах масової інформації.
Паралельно з основним виробництвом агролісогосподарські підприємства займаються питаннями благоустрою, озелененням населених пунктів, забезпечують сільгосппідприємства деревиною за доступними цінами, здійснюють благодійні акції. Наприклад, Богуславське, Таращанське, Миронівське агролісництва провели роботу з благоустрою придорожніх лісосмуг. Миронівським надана допомога десяти сільрадам у забезпеченні посадковим матеріалом для озеленення населених пунктів. Озеленено також територію міської лікарні, прибережної лісової смуги в заплаві річки Росава. Лісогосподарськими підприємствами Іванківського агролісгоспу у населених пунктах шести сільрад проведено благоустрій цвинтарів, вздовж доріг районного значення знято аварійні дерева. Тетіївським агролісництвом засаджено 8 гектарів ярів та балок, надана допомога сільським радам у придбанні саджанців берези, липи, ялини. Приведено до алежного санітарного стану місця масового відпочинку людей.
— Як видно, роботи у лісах та біля них багато. І хто ж займається всіма цими справами?
— Колектив у нас невеликий — усього 215 осіб, більше половини яких — працівники лісової охорони. Середня заробітна плата за перше півріччя становить 1131 гривню, що на 39 відсотків більше, ніж за відповідний період минулого року.
— Олександре Степановичу, а чи всі можливості використані для успішнішої роботи?
— Далеко не всі — як в організаційному плані, так й у виконанні нашого основного завдання, тобто збільшення лісистості області. Нам не вистачає бюджетних фінансувань на виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду, тому такі документи виготовлені тільки на 744 гектари. Потрібні додаткові кошти і на утримання працівників лісової охорони, придбання техніки та спецінвентаря. Неможливість значного збільшення лісистості області пояснюється відсут-ністю державного замовлення на захисне лісорозведення та недостатнє бюджетне фінансування на лісокультурні роботи. У Поліському, Іванківському, Бородянському, Макарівському, Миронівському районах є значні площі земель, що непридатні для сільськогосподарського використання. Їх необхідно заліснювати. Однак заважає відсутність спрощеного механізму передачі таких земель під заліснення. Розв’язання цих загальнодержавних проблем дасть змогу значно успішніше виконувати благородну місію збереження і примноження лісових багатств. А зелений друг, як називають деревні насадження, сторицею віддячить за турботу.
Інтерв’ю взяв Володимир СТРЕКАЛЬ.
Київська правда, № 104 (22303) п’ятниця, 19 вересня 2008 року
