04/10/2015
0Саме так оспівував один з вітчизняних класиків воістину скромну працю працівників лісових господарств ще у часи «Союзу нерушимого республик советских». Проте ось така характеристика праці лісівників притаманна їм і тепер. Не виключенням є і робота працівників Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» (средняя зарплата за 6 месяцев 5169 грн, – что действительно "скромно" М.П.) Київського обласного управління та мисливського господарства, до якого входять 7 лісництв, що знаходяться у шести районах південного регіону Київщини. Фото: Володимир Охріменко
Напередодні свята Дня працівників лісового господарства, яке припадає на третю неділю вересня, автору цього матеріалу поталанило зустрітися з головним лісничим цього господарства Володимиром Охріменком. Незважаючи на свою зайнятість, Володимир Іванович викроїв майже годину для розповіді про лісове господарство та для так званої екскурсії по його дільницях, що розміщені неподалік головного офісу. Фото: Володимир Охріменко
Спілкування в офісі
Головний лісничий у розмові торкнувся деяких сторінок історії підприємства. За його словами, лісове господарство було створене у далекі довоєнні роки – у 1937 році. У той час воно розміщувалося на величезній площі, що охоплювала 8 адміністративних територій Київщини. Звісно, що в різні роки кількість лісництв змінювалася, і на сьогодні лісове господарство має загальну площу 35246 га. Не секрет, що майже за 80 років існування підприємства його очолювало різне керівництво, яке докладало чимало зусиль для його розвитку. Так у повоєнні роки і аж до 1953 року очільником лісництв був Ф.Жук, майже 30 років очолював колектив лісівників І.Куришко, з 1983 року по 2009 – В.Дорош, з цього року і по 2014 – В.Охріменко, а на сьогодні – А.Вітряк.
Володимир Іванович наголошував, що лісгосп за своєю структурою і інфраструктурою є доволі складним підприємством, оскільки має 7 лісництв, так званий нижній склад деревини, 2 цехи з переробки низькосортної деревини, мисливську дільницю тощо. У кожному лісництві знаходиться заповідник, загальна їх площа становить 1537,12 га. Ц майже 5% від загальної площі лісгоспу.
З подальшої розмови з головним лісничим випливало, що лісгосп широко проводить саму організацію господарювання, включаючи охорону, раціональне використання лісових ресурсів у структурних підрозділах, відтворює, раціонально використовує й мисливський фонд.
Цікавою була розмова й про фауну лісництв. На його територіях «проживають» кабани, лосі, косулі, лисиці, зайці… А також – маса здичавілих собак, які приносять фауні непоправних втрат. Собаки, здичавівши, стають розумними хижаками, немов – вовки. Мають своїх ватажків, які вправно організовують полювання на потенційну здобич – зайців, косуль… Тож працівникам лісництв доводиться відстрілювати новоявлених хижаків. А також регулювати й поголів’я кабанів, які непогано розплоджуються. Якщо на їхню популяцію махнути рукою, то сільськогосподарські підприємства, від їх так званих набігів на поля, матимуть великі втрати врожаю, приміром, кукурудзи, картоплі ті інших культур.
Розглядини угідь
Спілкування з Володимиром Івановичем продовжилося на угіддях, що поблизу офісу. Тобто, на територіях розсадників та теплиць. У розмові зазначалося, що для підприємства немає важливішого завдання, як повне відновлення дібров насіннєвого походження та їх поступове збільшення шляхом заміни малоцінних насаджень. Тож щорічно на лісових розсадниках вирощується понад 1,5 млн. стандартних сіянців, 70-80 тис.шт. вкорінених зелених живців у теплицях та 20-25 тис.шт. саджанців у шкілках. Переважно таким способом вирощуються: дуб звичайний та північний, ясен звичайний, клен гостролистий та явір, липа, горіх волоський, груша, горобина, калина… А з шпилькових – сосна, ялина, модрина…
У закритому грунті, тобто в теплицях одержують вкорінені живці туї, ялівцю, самшиту та інших порід. Завдяки цим та іншим заходам лісовідтворення проводиться на площі 100-150 га. Тож не випадково, наприклад, дубові насадження лісгоспу нині вже складають 58 відсотків від вкритої лісовою рослинністю площі.
Звісно, у лісництвах – не без проблем. Сьогодні лісівникам доводиться пильно чатувати за тим, аби не траплялися на угіддях незаконне вирубування дерев, їх всілякі пошкодження, а ще – захищати ліс від пожеж. На жаль, як підкреслив головний лісничий, майже кожного вихідного дня їм доводиться боротися з локальними пожежами, які виникають з вини горе-відпочиваючих.
Насамкінець розмови, Володимир Охріменко назвав цілу плеяду кращих працівників лісгоспу. Серед них – В.Лазарук, Л.Атаманенко, М.Атаманенко, В.Мордованюк, Р.Сатир, Г.Сатир, В.Курко, Ю.Задорожний, О.Ковтун, О.Пікуль, О.Кисленко, В.Семенюта, М.Лисюк, В.Загорюй. Також головний лісничий добрим словом згадав і ветеранів підприємства, які довгі-довгі роки справно, самовіддано працювали на різних дільницях лісгоспу: І.Куришка, І.Дороша, Н.Мицюка, Т.Савицьку, Л.Бернацьку, В,Лихогоденко, П.Мищенка, І.Штокала, І.Гісса та чимало інших. Саме ці люди у різні роки чи не найбільше дбали про розквіт лісгоспу, аби його лісові масиви бодай якісно збереглися до наших часів.
