04/07/2023
6Як держпідприємство “Ліси України” стає прибутковою компанією, а державна переробка деревини відходить у минуле.
Лісове господарство України протягом десятків років було мережею розрізнених, мало пов’язаних між собою та нібито автономних лісових підприємств.
За понад 300 лісгоспами наглядав державний орган – Державне агентство лісових ресурсів України. Але це лише одна сторона медалі.
З іншої сторони – майже кожен лісгосп в окремо взятій області був осередком корупції, господарські операції в таких підприємствах можна було назвати зразковими прикладами “легального” розкрадання лісових ресурсів під “ручним” управлінням обласних лісомисливських управлінь, які “координували” такі процеси. Чому?
Недосконалість законодавчого регулювання та стара ще радянська система управління лісами давала місцевим політичним та бізнесовим елітам майже безкоштовний безперешкодний доступ до лісових ресурсів, а загальнонаціональним чиновникам – безмежний простір для високоорганізованих та глибоко інтегрованих у власні меркантильні інтереси корупційних маніпуляцій.
Наприклад, свого часу поширювалися наративи, що деревина на ринку не витребувана, а насправді штучно накопичувалася на складах, а покупці відчували гострий дефіцит, що призводило до чергових корупційних зловживань.
Ліс – спільне багатство. То чому воно “годує” обраних?
Водночас спритники забирали цей ресурс за безцінь і вдавалися до “державної” переробки, згодом експортуючи за заниженими цінами виготовлені пиломатеріали.
Інші високопосадовці в інформаційному просторі продовжували вводити в оману суспільство, розповідаючи байки, що цехи деревообробки лісгоспів нібито мають стратегічне значення, тому не підлягають приватизації. Насправді, “стратегічне” значення вони мали і мають лише для масштабної корупційної схеми.
Також можна почути аргумент на користь збереження деревообробки в ДП “Ліси України” турботою про тисячі працівників, які можуть втратити роботу. Але економічна доцільність та ефективність такого підходу сумнівна та є недобросовісним лобізмом.
Загалом у цій всіх схематозній вакханалії посади директорів продавалися за десятки, а то й сотні тисяч доларів і прирівнювалися за впливом до місцевого голови адміністрації району, керівника прокуратури чи поліції тощо.
Самі ж очільники лісгоспів, як правило, це депутати місцевих рад та постійні учасники актуальних регіональних та загальнонаціональних “корупційних тусовок”. Але найбільший вплив був у обласних лісомисливських управлінь – своєрідних “центрів” ухвалення корупційних рішень.
Приміром, схема так званої “державної” переробки лісу, яку детально описали ще три роки тому, дозволяла заробляти мільярди в загальнонаціональних масштабах. При цьому забезпечувала тотальне гальмування розвитку деревообробної галузі, економіки тощо. Який системний інвестор захоче вкладати гроші у таке “корупційне болото”?
Парадокс, але десятки народних депутатів та сотні чиновників виконавчої гілки влади роками вперто піарили та лобіювали схему “державної” переробки лісу під “соусом” нібито забезпечення інтересів галузі.
Після початку великої війни, з метою стабілізації економіки та пошуку внутрішніх резервів зростання, український уряд в особі Міністерки економіки України Юлії Свириденко оприлюднив програмну позицію – менше держави в економіці: перезапускається масова приватизація.
Тому, як би не опиралася недолуга система лісового господарства, реформа розпочата і сьогодні продовжується. Проблема звучить гостро: або виживає та розвивається національна економіка, або корупціонери.
Продаж деревообробних цехів лісгоспів – важливий крок до припинення схем
Якщо згадати нещодавні події, навіть сама ідея реформи лісового господарства здійняла неабиякий переполох не тільки “на місцях”, а й у стінах парламенту. До чого почали вдаватися автори та бенефіціари масштабних схем?
Наприклад, вигадують та поширюють чутки, що лісгоспи хочуть приватизувати в інтересах олігарха Юрушева та навіть додумалися ухвалити закон, яким забороняли уряду реформувати стару лісгоспну систему.
Тому Президенту під час виснажливої оборонної війни особисто довелося відволікатися від воєнних справ і накладати вето на такі незрозумілі законодавчі “потуги” народних обранців.
Та і на цьому, схоже, ніхто з зацікавлених корупціонерів у збереженні status quo не зупинився, саме тому, на мій погляд, вже зараз в інформаційному просторі можна зустріти агресивні атаки на заступника керівника Офісу Президента – Ростислава Шурму. Причина?
Ймовірно, саме цей чиновник визначає економічну внутрішню політику Президента України і є одним із принципових авторів припинення масштабної корупції в лісовій галузі протягом останнього року.
Можна припустити, що саме він домігся досить швидкого створення єдиного підприємства “Ліси України” замість 300 неефективних лісгоспів. Також, ймовірно, саме його заслуга у тому, що протягом року рівень виконання договорів купівлі-продажу сировини зі сторони філій ДП “Ліси України” значно покращився. А директорам на місцях ставляться конкретні вимоги щодо виконання договірних зобов’язань і контролюється господарський процес.
Окрім цього, філії ДП “Ліси України” всі відходи та пиломатеріали почали реалізовувати через відкриті аукціони. Отже, прикривається ще одна масштабна схема додаткових заробітків спритників через відсутній контроль.
Припинено продаж ділової деревини поза аукціонами і нема вже і “прямих контрактів” (продаж лісу через “оголошення”), а також – стартував продаж деревообробних цехів філій ДП “Ліси України”, що є загрозою схемі “державної” переробки лісових ресурсів (масштаби переробки зменшилися, орієнтовно, на 50%).
Роками усі говорили про ці проблеми і лише з призначенням Юлії Свириденко міністром економіки, а Ростислава Шурми – “куратором” економіки зі сторони Офісу Президента почали відбуватися справжні тектонічні зміни в лісовій галузі. Публічне апелювання керівника депутатської слідчої комісії “Нацресурс” Миколи Тищенка до Шурми лише посилює здогадки, що саме цей чиновник виступає в авангарді більшості антикорупційних змін.
До слова, Віцепрем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко, ймовірно, також безпосередньо причетна до антикорупційних заходів в лісовому господарстві. Що на це вказує?
Запровадження фотофіксації деревини, яка вивозиться з лісу, і подальше долученням таких зображень до товарно-транспортних накладних, ніяк не сприймалися лісівничим товариством. Лише після звернення громадськості до міністра економіки і прояснення позитивного ефекту, про впровадження таких інновацій відразу почали говорити очільники лісової галузі.
Звісно, без активної участі колишнього очільника Держлісагентства та теперішнього керівника ДП “Ліси України” Юрія Болоховця втілити згадані антикорупційні кроки не видається можливим, адже саме він найкраще володіє тонкощами організаційних, технічних та процедурних процесів в лісовій галузі. Саме ця молода команда на різних щаблях владної вертикалі задає вектор реформи та напрямок розвитку лісового господарства.
А найсвіжішою позитивною новиною те, що новоутворене замість трьох сотень лісгоспів державне підприємство “Ліси України” розпочало успішний продаж майна (приміщень деревообробних цехів власних філій), зокрема Волинській області, на прикладі якої і описувалася схема “державної” переробки деревини, вже продано декілька майнових комплексів.
І це чудове рішення, адже приватний власник набагато ефективніше використовує ресурси, зокрема – лісові, і не паразитує на необмеженому доступі до лісів.
Практика “давальницьких” послуг, яку необхідно припинити
Рішення розпочати продаж деревообробних цехів філій є лише проміжним етапом необхідних антикорупційних заходів. Потрібно конкретно відзначити, що лише цього, на жаль, недостатньо для остаточного припинення схеми “державної” переробки лісу.
Важливо також у комплексі припинити практику зі сторони філій ДП “Ліси України” замовляти “давальницькі” послуги у бізнесу щодо розпилу деревини у пиломатеріали.
Адже господарюючі суб’єкти ДП “Ліси України” беруть сировину за собівартістю (за цінами, які на 300% і більше можуть відрізняти від ринкових), а не купують її на відкритих конкурентних аукціонах.
Потім через “давальницькі” послуги отримують готову продукцію. Натомість велика маржа, отримати в результаті такого “господарювання”, розподіляється поміж авторами та виконавцями цієї схеми і не приносить користі державній лісогосподарській компанії.
Примітно, що зазвичай суб’єкти підприємницької діяльності, в яких філії ДП “Ліси України” замовляють “давальницькі” послуги, є власним “бізнесом” службових та посадових осіб держпідприємства (директорів та головних інженерів філій або наближених до них осіб тощо).
Очевидний конфлікт інтересів, що призводить до того, що матеріально-технічна база філій єдиного лісогосподарського підприємства не використовується для розвитку лісового господарства, а у багатьох випадках – для “викачування” коштів (штучне збільшення витрат і зменшення таким чином прибутків).
Отже, таке становище має високі корупційні ризики та дозволяє подальше існування в лісовому господарстві схеми “державної” переробки лісу.
Замість висновків
Перші і важливі кроки для припинення багатомільярдної корупції у лісовій галузі зі сторони Офісу Президента та уряду зроблені. Разом з тим роботу у цьому напрямку слід продовжити і остаточно закрити усі шпарини для можливих зловживань зі сторони службових та посадових осіб ДП “Ліси України”, які зберігають контроль та доступ до лісових ресурсів України.
Лише однакові для всіх економічні та господарські умови, незалежно від форм власності суб’єктів перероблення деревини, унеможливлять масштабну корупцію, остаточно припинять схему “держпереробки” деревини та значно посилять ефективність використання лісових ресурсів.
Також, на мій погляд, важливо ухвалити закон “Про ринок деревини”, в якому серед іншого, чітко відмежувати “державну” переробку від ДП “Ліси України”. Нехай будь-який новоутворений навіть державний господарюючий суб’єкт “грає” за однаковими правилами з іншими: купує сировину на аукціонах, а не бере за умовних “2 копійки”, оптимізує процеси деревообробки, конкурує за кінцевого споживача тощо.
Окрім цього, закон “Про ринок деревини” має поставити крапку у багаторічних дискусіях щодо порядків та правил розподілу лісових ресурсів. Наразі правила визначаються регуляторними актами КабМіну, тобто у ручному режимі, а в законі необхідно мінімізувати вплив на правила торгівлі деревиною волі тих чи інших чиновників. Але це вже зовсім інша історія для окремих публічних дискусій.
6 коментарів
popkov
Есть такое понятие, как “срок давности” . Многие “бывшие” уже могут о нем забыть, хотя “осадок” от их деятельности у тех, кто в курсе, остался: многое из того что создало отраслевую коррупцию и профанацию появилось, законодательно закреплено и стало привычным благодаря им. Впрочем, думаю что демиурги СИСТЕМЫ искренне считали, что строят дворец: “собачья будка” у них случайно получилась…
С 2011 по 2021 наступил период пришельцев, принесший с собой много зла и несправедливости. Отрасль всё приняла и может быть поэтому, никто ни в чем не покаялся и выводов не сделал… Все думали о внуках…
В 2021, как расплата за не покаранное зло, в отрасль пришел лесник нового поколения, сформировавшийся как руководитель, в десятилетие пришельцев. С ним ассоциируется “время перемен” проживаемое под знаменем “реформы ШБШ”, выдвинувшей для лесников новый лозунг “послушание и прибыль – любой ценой”…
На коррупционеров “десятилетия пришельцев” и периода “младо реформаторов” срок давности распространяется. Это надо помнить, тем более, что реформаторы выдали индульгенции, поставили к руководству и обеспечили запредельными в военное время зарплатами многих из тех, кто избежал заслуженного наказания в предыдущие годы.
Посмотрим, что из этого выйдет. Лично у меня никаких серьезных доказательств современной лесной коррупции пока нет, но я их не искал, а на антикоррупционное кликушество и многочисленные публикации СМИ осознанно не велся. Могу лишь предположить, что авторы и проводники реформы ШБШ виновны в преступной халатности (реформа явно не подготовлена и это неизбежно скажется ) и очковтирательстве ( в украинской власти это просто шалость к которой относятся очень толерантно, а в советское время за это давали 15 лет).
Не сомневайтесь: время всё расставит по своим местам. “Жаль только — жить в эту пору прекрасную уж не придется — ни мне, ни тебе”???
Для предыдущих комментаторов хочу сказать: “Любой честно выполненный труд рано или поздно приносит пользу, правда не всегда тому, кто его проделал”. Желаю, чтобы Вы не бросали свою работу. Возможно я тоже присоединюсь: пока не знаю когда и в какой форме.
Isachenko
Саме при Сахнюку і потім при Гончару махрово квітнув увесь схематоз на Буковині з пиломатеріалами, про який тут так розпинається цей дешевий “аналітик” Місюра. А агентством керували хто? – Бондар і Болоховець.
Я писала з документами про схему продажу на експорт пиломатеріалів з лісгоспівських цехів за ціною, офіційно дешевшою, ніж вартість лісоматеріалів. Кеш з різниці між реалізованою і ринковою ціною осідав і далі осідає в валізах тих самих схематозників. Є з чого виплачувати авторські отаким з дозволу сказати аналітикам, як автор цієї брехливої статті. (До речі, а давайте для зручності, як тут дехто вважає, будемо просто говорити на всю цю різну продукцію однаково “деревина”. Дуже виходить “зручно”, правда ж? А головне – зрозуміло 🙂
І що в результаті? Усі схематозники далі красиво прилаштувалися в галузі і тепер херої-реформатори. Разом з Місюрою в ролі інформаційної обслуги.
ivanmisko
Приватний підприємець в своїй статті , підкреслює позитивні зміни в лісовому господарстві ,а також висвітлює службовців, завдяки кому відбулися зміни :Болоховець та Шурма .Особисто я ,небачу ніяких змін в системі .
Автор розкриває корупцію ,яка відбувалася в системі лісового господарства до реформи ,показує ,що центр прийняття рішень були управління та агенство .Простими словами хочеш лісу ,йди в управління та домовляйся .Це очевидний факт ,з яким всі згодні .Управління та агенство займалися корупцією з верху ,директори бачивши це все ,робили те саме на своєму рівні .Все залежало від моральних якостей керівників всіх рівнів ,тому й рівень корупції по областях був різний .Неможливо порівнювати Київську область з Рівенську чи Волинською .Причини корупції ніхто не аналізував ,назву декілька. :мала заробітня плата ,корупція яка спускалася з агенства (задачі ,кадрова політика ,показники росту ,і т д ),неадекватні директори яких призначали і призначають досі ,які не розуміють, що таке лісове господарство і що таке виробництво взагалі .Але у всіх випадках корупція народжувалася з агенства та управління ,не з лісництва і не з лісгоспу .До реформи управління та агенство юридично немали права втручатися в господарську діяльність підприємства ,а фактично управляли всім :від встановлення цінової політики ,заключенню договорів на реалізацію лісоматеріалів та пиломатеріалів ,до закупівлі мотоциклів та автомобілів з вказанням компанії та цін .Тобто фактично всією діяльністю підприемств керували управління та агенство .Але зверху бачили ,що частина коштів осідала в директорів та інших працівників ,тому й вирішили провести реформу ,щоб забрати з низу поток коштів .Фактично реформою узаконили свої дії ,по керуванню підприємствами .То ,що ж змінилося ?Якщо підприємець наразі отримує лісопродукцію від ДП Ліси України ,невже він думає ,що в майбутньому нічого не зміниться ,рішення залежить від настрою чи тактики фактично однієї людини чи групи людей .Сьогодні дали команду дати ,завтра ні .Але якщо до реформи у нього був шанс домовитися з іншим начальником ,то наразі це буде неможливим .Як можна зрозуміти події які відбулися місяць назад :підприємства отримали команду не відпускати лісопродукцію Коростенському заводу МДФ ,і до двох неділь ніхто не відпускав .Це що таке ???Недомовилися за корупційну ренту ,чи просто наказували ??
Нехай задумається ,про такі факти .
Стосовно професійної діяльності Болоховців .Давальницька переробка деревини виникла в таких обсягах при Болоховцю ,добавте сюди редукціони ,закупівлі ,ремонти контор і т д .Навідь сьогодні заробіня плата директорів ,начальників офісів та його в сотні разів вища ніж у майстрів (на руки до 10000 тис грн ).Чому така різниця ??Ось знову передумови створення корупції .Це при тому ,що ціни піднялися в 3-5 разів в порівнянні з 2021 роком .Лобіювання прямих договорів ,це не ознака корупції ??..Фотографування лісопродукції це взагалі ідіотизм ,підприємства викидають сотні мільйонів на бірки та електронний облік деревини .В багатьох Європейських країнах бірок немає на лісопродукції ,і нічого .Економлять кошти і корупція відсутня .А піар компанії на 5 млн грн під час війни ,це що таке ????Люди збирають по 100 грн ,а державна компанія викидає мільйони в нікуди ,мультфільми .Можна було багато описувати про їх усіх ,але немає бажання .Вчора дивився фільм Ванхелсінг ,згадав Болоховців .У фільмі оборотень вкусив чоловіка ,сестра хотіла допомогти ,але він вже не чоловік ,а оборотень -інфікований .Так і в нас ,живуть вони іншим життям і зовсім інші люди і вернути їх неможливо .
Ще одне цікаве питання ,приватний бізнес .Інформації занадто мало ,щоб можна було зробити висновки ,чим відпрізняється приватний бізнес в Украіні від Європейського .Європейський приватний бізнес ,це не тільки податки на досить високому рівні в бюджет ,та робочі місця .Це зовсім інша філософія ,яка включає і відношення до працівників ,турботу (навідь оплачують санаторії ),дотримання прав і свобод працівників ,оплату праці за певний вид роботи (в нас тільки добавляють роботу ),комфорт ,безпека ,міста ,екологія і т д .А в нас що ??Корстенський завод МДВ працюючи навідь не будував собі відстійники ,напряму скидали все в річку ,ось вам і екологія і питна вода .Підриємство на якому працював Шурма ,найбільше підприємство по забруднення екології .Там що ,за його керівництва змінився технологічний процес ,чи припинили забруднювати навколишнє середовище ,чи заробітні плати для працівників були достойні, чи людей нескорочували . Чи здатні люди ,які працювали тільки на власне збагачення в такому бізнесі ,який чимось нагадує бандитське групування ,з у наслідуванням принципів тільки все для себе ,думати та реалізовувати політику на державному рівні ,змінювати країну і враховувати інтереси всіх сторін ?Про міфічний професіоналізм Шурми ,неодноразово висловлювалися в ЗМІ ,в тому числі Європейські після поїздок закордон .Чим обґрунтоване його бачення скасування готівки ,хтось подумав про дітей ,чи може взятки вони беруть готівкою ,а не електронними коштами чи біткоінами ,які так лобіює Федоров .І чому він робить кардинальні зміни у повсякденному житті людини без обговорень ,громадських ,науковців ,профільних спеціалістів ,хто дав цому це право ?
Декілька слів про переробку :ніхто не ставив задачу директорам зробити переробку рентабельну ,я більш ніж впевнений ,що колектив ,щоб зберегтися зробив все можливе для конкурентного випуску продукції .Обов’язково на загальних умовах ,купівля лісопродукції на аукціоні і т д .Але це непотрібно керівництву ,або заробляємо на пиломатеріалах ,або взагалі переробка непотрібна .Якщо вивчити підприємства ,які переробляють деревину ,не всі мають переваги в технологічному обладнанні ,тоді чому в приватника виходить ,а в лісгоспі ні .Якщо директор неможе організувати виробництво ,тоді це питання до агенства .По яких критеріях призначаються директори ,можливо тільки для виконання задач ,а не для ведення господарства .Це також потрібно враховувати .
В любому випадку підприємці ,які вкладають кошти в переробку деревини повинні мати все, для комфортної безперебійної роботи ,мати всі гарантії та права ,їм необов’язково спілкуватися з директором чи іншим службовцем .А для цього потрібно створювати умови ,а не просто змінити вивіску з агенства на ДП Ліси України ,з тією самою системою .А умови (реформи )потріно створювати людям ,які мають на це право ,або компетенцію та позитивний бекграунд .Науковці ,спеціалісти ,громадськість ,приватний бізнес ,екологи ,лісоводи ,робітники і т д .Потрібно врахувати інтереси всіх ,і майбутніх поколінь також .
timb
Усі корупціонери колишніх часів та лісових структур усупереч бажанню трудових колективів спокійно перекочували до ДПЛУ та навряд чи вони змінили свій світогляд. Якщо раніше вони займалися тіньовим лісовим бізнесом, то тепер у них повна свобода діятимуть прозоро і далі наживатимуться на державному лісі. Не дарма ж їх так люб’язно запросили. Уся структура ДПЛУ у союзі з комерційними ліцензійними біржами на це налаштована. Структура діє за умовчанням, тому їй не потрібні бізнес-стратегія та правила торгівлі. Очевидно, все вирішуватиме майбутня наглядова рада лісової корпорації. Держави не було в економіці раніше, не буде й надалі завдяки “мудрій” кадровій політиці та волюнтаризму безконтрольних чиновників. Усе прозоре, як реформатори й обіцяли. Хоча й раніше вся їхня діяльність лежала на поверхні подій. Ще один схематоз і нічого більше. Не треба мати ілюзій. Доля вітчизняної деревообробки незавидна, якщо підприємці й надалі співатимуть хвалебні оди влади за нібито батьківську турботу, не маючи власного бачення розвитку деревообробки. Як завжди, порятунок потопаючих справу рук самих потопаючих.
popkov
Если уже пишите о чьей-то статье и особенно если её критикуете, то лучше приводить аргументы. С этой работой далеко не всё так просто: прочитайте её ещё раз.
Сам давно хочу перечитать работы Алесандра в динамике и параллельно проанализировать его экспорт и финансовые результаты Вербы. Всё руки не доходят, но Маркса вспоминаю регулярно… Помните: «Если бы геометрические аксиомы задевали интересы людей, они бы опровергались».
Извините за нравоучительный тон первого предложения. Невольно получилось. Вы один из немногих, кто пишет на сайте по существу и я это очень ценю.
ivanmisko
Думаю підприємець помиляється з висновками .
Comments are closed.