Миколаївщина: Ліси відчують наслідки підтоплення

Підрив Каховської ГЕС може мати негативні наслідки для лісових масивів Миколаївської та Херсонської областей.

Фахівці прогнозують короткострокові та довгострокові наслідки підтоплення. Короткострокові визначаються терміном до пів року. Серед них – загнивання коренів і загибель дерев унаслідок браку кисню. Погіршення стану дерев різних порід через масове ураження хворобами та шкідниками. Затоплення загрожує деградацією якості ґрунту та зниженням його родючості, прогнозується поширення ерозійних процесів.

Уже можна говорити про втрату біорізноманіття в лісах і в суміжних ландшафтах. За даними фахівців, при підтопленні тривалістю до 10 днів гине до 30% лісових насаджень, а при тривалому підтоплені (від 10 до 20 днів) ймовірність загибелі становить до 70%. Один із наслідків підтоплення – значне підняття рівня ґрунтових вод в усьому південному регіоні України. Внаслідок цього можуть остаточно зникнути і залишки природних лісів (літописна Гілея на Кінбурні), і створені в минулому столітті штучні ліси на дніпровських пісках.

На території Миколаївської області частково зазнали руйнувань вісім мисливських угідь, з них одне господарство, що належить до Держлісагентства. Миттєве підняття води після підриву ГЕС не залишило шансів на виживання більшості тварин, які населяли лісові масиви Херсонщини та Миколаївщини.

“Довгострокові наслідки ми почнемо спостерігати через рік. Серед них – посилення опустелювання, всихання насаджень у зв’язку із зниженням рівня ґрунтових вод. Загроза екосистемним функціям, які виконують ліси. Це – збереження води, захист ґрунтів від водної та вітрової ерозії, очищення повітря, продукування кисню та поглинання вуглецю”, – зазначають у Південному лісовому офісі. Не виключають фахівці підвищення пожежної небезпеки у зв’язку зі зниженням рівня ґрунтових вод у хвойних насадженнях.

Унаслідок екоциду, вчиненого рф, на Миколаївщині повінь накрила майже три тисячі гектарів лісових насаджень. Залишаються підтопленими лісові масиви Кінбурнської коси, Снігурівської та Горохівської громади.

Фото з відкритих джерел.