Шляхи до здорових лісів

Упродовж трьох днів на початку червня українці вивчали досвід лісівників Словаччини.

Проєкт «Шляхи до здорових лісів: посилення стійкості, життєздатності й адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України і Словаччини» реалізується партнерами з України та Словаччини за програмою транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна на 2014–2020 роки за співфінансування Європейського Союзу.

В проєкті беруть участь Татранський національний парк, міські ліси міст Списька Бела та Кежмарок зі словацького боку, а від лісівників України – Ужгородське та Вигодське лісові господарства, а також Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФОРЗА».

Кардинально змінити свої підходи до лісогосподарювання словацьким лісівникам довелося після 2004 року. Тоді в Татрах пронісся надпотужний буревій, швидкість вітру сягала понад 170 км/год., що спричинило масштабні вітровали, від якого постраждала одна четверта частина смерекових насаджень. Стихійне лихо тривало тут усього кілька годин, але наробило багато шкоди. Ураган знищив 12 600 гектарів лісу на площі завдовжки 60 кілометрів і завширшки 7 кілометрів. Було повалено близько 3,5 мільйона кубометрів деревини. Наслідки буревію стали для Високих Татр катастрофічними. Найбільших збитків зазнали ті ліси, які були посаджені людиною. І найбільшою помилкою, на думку фахівців, було висаджувати на великих площах дерева однієї і тієї ж породи, в цьому випадку ялини. Якби ліси були змішаними, збитки від стихії були б набагато меншими, вважають експерти.

Після цього працівники Татранського національного парку підготували проєкт оновлення лісів та почали перетворювати існуючі насадження на змішані. Як пояснив Радослав Жилкован, за 30 років мають провести переформування лісів і віддавати перевагу природному поновленню. Нині у лісівництві Словаччини природне поновлення сягає 51%, решта – штучне.

Судячи з позиції лісівників Списької Бели та Татранського національного парку, відсоток природного поновлення лісів має і буде зростати. Як цього досягти, словацькі колеги вчили українських лісівників в одній з частин парку – Баб’їй долині.

На висоті 800 метрів над рівнем моря у рамках проєкту «Шляхи до здорових лісів» лісівники заклали три демонстраційні площі. Ці ділянки слугуватимуть прикладами ведення лісового господарства на засадах наближеного до природного лісівництва. Над їхньою розробкою і плануванням працював Владимир Шебень із Національного лісового центру у Зволені. Він розповів, що раніше на цих ділянках були смерекові ліси. На одній із них після вітровалу 2004 року спочатку був зруб, а згодом почали самостійно відновлюватися молоді насадження. Зараз цим деревцям по 5–10 років. Відновлення лісу на цій територій переконало лісівників, що часом треба давати можливість природі зробити свою справу.

Напроти лісового масиву з молодими насадженнями, які відновлюються самостійно після вітровалу, лісівники показали інший масив лісу – де ростуть понад сторічні дерева. За місцевими законами 100-річні дерева можна рубати. І ліс, який наші лісівники бачили та виконували в ньому тренувальне завдання, мав би теж піти під сокиру чи бензопилу ще 15 років тому. Але його залишили і зараз ретельно спостерігають за станом та змінами.

Останній великий зруб тут був у 2013 році. Провести санітарну рубку лісівникам довелося вимушено, оскільки раніше тут росли, здебільшого, смереки, які почали всихати. До того ж на цій території свого часу проклали першу канатну дорогу у Татрах, що негативно вплинуло на насадження.

– Після рубки у 2013 році ми провели масштабне залісення зрубу і більше не проводили великих вирубок у цьому лісовому масиві. Останнє, що ми робили, це вибірковою санітарною рубкою вилучали орієнтовно 200 кубометрів деревини кілька років тому. Ми ще більше усвідомили суспільну функцію лісу – люди приходять сюди, а бачать гарний ліс замість зрубів, – ділився досвідом Франтішек Пісарчік. – Треба усвідомити, що лісу 100 років, а ми господарюємо на тому, що успадкували від попередників, натомість наші рішення вплинуть на нащадків. Тому шукаючи рішення для певної ділянки, треба продумати все і врахувати всі чинники – вік насаджень, мету робіт, чи це буде вирубка деревини, через що втратиться структура, чи хай буде природне поновлення, а також, мабуть, найважливіше – майбутню перспективу деревостану. Треба брати до уваги встановлені законодавством ліміти на рубку та період 10 років – що за цей час зміниться на конкретній ділянці. А також лісівник має добре знати особливості всього насадження та прогнозувати його стан і зміни принаймні на 5–10 років. Звісно ж, варто щоразу враховувати суспільні інтереси й шукати компроміси.

Ознайомившись із таким досвідом словацьких лісівників, українські колеги отримали завдання – оцінити стан лісу на демонстраційній ділянці, на якій остання вибіркова рубка була проведена у 2013 році, та проаналізувати, які дерева варто і можна зрубати, а, може, не треба взагалі нічого чіпати. Наші лісівники поділилися на кілька груп, уважно вивчаючи дерева та обмірковуючи, яка між ними конкуренція, як вплине відсутність одного дерева на сусідні. У підсумку запропонували кардинально різні підходи – залишити на ділянці все, як є, або ж зрубати з десяток дерев загальним обсягом понад 60 кубометрів. Пояснюючи свої підходи, наші лісівники умовно презентували погляди класичних лісівників-господарників та екологів.

До речі, у Словаччині такі дискусії та різні погляди до ведення лісового господарства теж є. Владимир Шебень розповів, як опитували громадян, що, на їхню думку, зараз найбільше шкодить лісам. Виявилося, що це пожежі. Хоча лісівники кажуть інше – зараз місцеві ліси найбільше потерпають від вітровалів, шкідників і хвороб.

Українська частина проєкту – плани та важливість

Головна мета проєкту «Шляхи до здорових лісів» що для словацьких, що для українських партнерів – покращити стан лісів, аби вони стали більш адаптованими до змін клімату та їхніх наслідків. Як розповіла голова «ФОРЗА» Леся Лойко, проєкт має кілька складових для всіх учасників. В інфраструктурній частині проєкту Вигодський лісгосп будує лісові дороги, які забезпечать доступ до уражених короїдом лісів, а також споруди, які зменшать негативні наслідки зміни клімату на ліс. Йдеться про укріплення берегів, будівництво порогів для зменшення швидкості течії, мостів, протипожежних водойм тощо.

– У рамках проєкту Ужгородський лісгосп рік тому почав будувати теплицю для вирощування сіянців та саджанців із закритою кореневою системою. Вже встановлена сама теплиця з системою автоматичної вентиляції, зроблена свердловина, з якої вода буде надходити для поливу сіянців і саджанців у теплиці та на полі дорощування, яке буде створюватися зараз, – розповів координатор проєкту від філії Іван Костів. – Також у наших планах – зробити навіс для техніки та адміністративно-побутовий корпус для працівників теплиці. За планами треба завершити проєкт до жовтня 2023 року.

«ФОРЗА» як партнер проєкту побудує навчально-демонстраційний центр

«Ліс і клімат», який хочуть створити з максимальною кількістю деревини в інтер’єрі та екстер’єрі. Центр планують використовувати ще й для навчання.

– Третій блок проєкту стосується просвітницького напрямку, у рамках якого ми проводили тренінги з наближеного лісівництва для лісівників і лісівниць у різних типах насаджень на Закарпатті, а також тренінг для студентів Закарпатського лісотехнічного коледжу, – розповіла Леся Лойко. – Також ідеться про покращення спроможності лісівників у питаннях адаптації змін клімату і наближеного до природи лісівництва, яке вже визнано Європою як шлях, яким мають рухатися лісові господарства. Наше лісове господарство теж має йти цим шляхом, і він вже визначений Державною стратегією управління лісами до 2035 року. Дуже важливо, щоб цей стратегічний документ не залишився написаним на папері, а був настановою для керівництва та лісівників, щоб змінювати підходи від класичних до вибіркових методів господарювання на засадах наближеного до природи лісівництва.

Досвід словацьких лісівників показує, що сучасне лісогосподарювання – непросте, часто вимагає креативного підходу та зважених і нестандартних рішень. І часом ці рішення мають іти на користь лісу та майбутніх поколінь.