КОСТЯНТИН ШЕВЧУК: «МИ ПЛАНУЄМО ВИЙТИ НА МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВИЙ РІВЕНЬ ВИКОНАННЯ БІРЖОВИХ КОНТРАКТІВ НА ПОСТАЧАННЯ ДЕРЕВИНИ»

Останніми роками український ринок деревини пройшов значний шлях реформування, з середини 2021 року відбувся запуск біржової торгівлі, на яку перейшли всі державні лісгоспи.

Менше ніж за два роки біржової торгівлі, як розповідає заступник генерального директора «Української енергетичної біржі» Костянтин Шевчук, вдалося суттєво збільшити показники виконання контрактів на постачання деревини, напрацювати історію торгів та створити індекси, які можуть бути ціновими індикативами для тривалих контрактів.

Крім того, в інтерв’ю для «ЕнергоБізнесу» Костянтин Шевчук розповів, що Україна експортує переважну більшість виробів з дерева, має власні бренди на європейському ринку, а також спікер представив свій погляд на питання експорту необробленої деревини.

— Розкажіть про ринок деревини до запровадження обов’язкового продажу через біржі. 

— До запровадження біржової торгівлі це був дуже розрізнений ринок, було багато майданчиків, на яких реалізовувалася деревина. До введення електронних торгів було багато продажів за прямими договорами – це була пряма корупційна складова. Лісгосп продавав деревину покупцеві на власний розсуд, кому хотів і як хотів. 

Потім держава почала боротися з цим і почала впроваджувати електронні торги. Тоді з’явилися багато неліцензованих майданчиків, вони всі називалися біржами, у кожного був свій окремий продукт. В кожному регіоні були умовні об’єднання покупців та продавців і вони домовлялися кого пускати на торги, кого не пускати, в когось не приймали документи, когось не акредитовували, хтось вночі проводив аукціони, хтось анонсував торги за 15 хв до їх початку. Такий був ринок і ціни були різноманітні, інформація по торгах була розкидана.

На сьогодні під наглядом регулятора (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, НКЦПФР – ред.) працюють дві ліцензовані біржі, які конкурують між собою і за рахунок конкуренції вони стають кращими.  

Ми готувалися до запровадження торгів лісом, ще до цього ми отримали ліцензії для торгівлі енергетичними продуктами. Зараз ми розробили свій власний програмний продукт, інформація з якого надходить до НКЦПФР.

— Регулятор має доступ до інформації в режимі online?

— Так, ми щоденно подаємо звітність щодо всіх товарів – і деревини, і енергоносіїв. Якщо раніше різні майданчики могли підігрувати тим чи іншим гравцям, адже вони нічим не ризикували. Ми ж ризикуємо своєю ліцензією, якби ми захотіли б комусь підіграти і щось там заробити. Нам це не вигідно, адже у нас дохід формується від комісії з енергетичного та деревообробного ринку. Ми не будемо ставити під загрозу всю ліцензію та весь бізнес.

— Коли запрацювала біржова торгівля деревиною?

— Це стартувало з 1 липня 2021 року. 

У нас 98% лісів – це державні та комунальні ліси. За державні ліси відповідає держпідприємство «Ліси України», а комунальні ліси – це ліси при облрадах, локальні ліси. Це все ресурс громадськості і згідно закону він має продавати на конкурентних і прозорих торгах, точно так само як, наприклад, і нафта. Щоб забезпечити найбільш прозорий та ефективний продаж, уряд в минулому році визнав деревину біржовим товаром, але торги на біржі почалися, як я вже зазначив, ще раніше.

«Українська енергетична біржа» першою отримала ліцензію на організацію біржової торгівлі деревиною. 

— Яка частина ринку деревини припадає на УЕБ?

— Ринок на місці не стоіть, він динамічний та конкурентний тому я оцінюю долю УЕБ на цьому ринку в інтервалі від 35-45 відсотків.

— Хто виступає ініціатором аукціону?

— Зазвичай раніше лісгосп ініціював торги, виставляв лоти, проте на сьогодні у нас є різні інструменти, які дозволяють як лісгоспу, так і покупцеві ініціювати торги і влаштувати редукціон. Іноді продавцями виступають приватні компанії. Наприклад, на початку війни до нас звернулася потужна європейська деревообробна компанія Swiss Krono, яка мала на складах 8 тис кубометрів деревини і хотіла їх продати. 

Також хочу зазначити, що на українському ринку деревини немає спекулятивної складової, переробники зазвичай купують деревину дійсно для переробки. 

У нас деревина дефіцитний товар. В Україні потужності деревообробних підприємств, які виробляють фанеру набагато перевищують можливості лісгоспів виробляти сировину для отримання фанери. У нас ціна на фансировину за останній квартал зросла з 2,5 тис грн за куб м до 7,5 тис грн за куб м. Ви маєте розуміти, що 90% виробів з дерева – це експортний продукт, в Україні залишається лише 10-15%.

— Цікава інформація, здається, у нас багато лісів, проте є дефіцит деревини.

— Так, у нас, наприклад, ціна на дуб є вищою ніж в європейських країнах. Єдина порода, якої більш-менш достатньо – це сосна, її частка в загальному обсязі деревозаготівлі по всій Україні складає близько 50%. Вона йде на виробництво пиломатеріалів – це дошка,  піддонни, паливна гранула. Її на ринку достатньо. Є питання щодо якості, але ми працюємо з продавцями, щоб вони дотримувалися певних стандартів, які висувають покупці.

— На скільки виконуються біржові контракти?

— Це ще одна відмінність того як торгується деревина на ліцензованих біржах і як вона торгувалася до цього. До запровадження біржової торгівлі ніхто не надавав належного сервісу. Зараз ми розробили програмний продукт та підписали угоду з ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» («ЛІАЦ»), що входить до Державного агентства лісових ресурсів України. Це підприємство виконує функцію обліку лісу, воно веде облік всієї виготовленої деревини. Коли ви придбали на аукціоні певну партію деревини, ви забираєте її на складі, де кожна колода чіпована, кожна колода під обліком. Правоохоронці можуть запинити машину завантажену деревиною і перевірити наявність таких чіпів або бірок. 

Наш програмний продукт, який забезпечує проведення торгів інтегрований  з «ЛІАЦ», вони отримують від нас інформацію про укладені договори, де видно обсяг, ціну, хто переміг, а ми, в свою чергу, бачимо відвантаження деревини відповідно до цих договорів. У нас є відділ моніторингу виконання договорів, який відслідковує ситуацію онлайн, бачить стан виконання контрактів.

Чому це важливо? Тому, що в старі часи дуже багато компаній недобросовісно конкурували і заганяли ціну на аукціоні, вигравали лоти, а потім не вибирали ресурс. В той же час, лісгосп отримував замовлення і мав проводити лісогозаготівлю відповідно до цих замовлень. Тому, на ринку це було дуже гостре питання, нас всі просили з цим щось зробити і ми це зробили за допомогою функції моніторингу стану виконання договорів. 

Якщо спочатку біржової торгівлі відсоток виконання договорів складав близько 50%, то за результати 2022 року він становив близько 80%. Ми плануємо, що найближчим часом ми вийдемо на показник 90% і цей рівень вже буде прийнятний, адже треба зважати, що у нас війна, також є погодний та іншій фактори, які ускладнюють заготівлю та доставку деревини по країні. 

— Дозвольте уточнити, сьогодні всі лісгоспи продають деревину через біржу?

— Так, за виключенням деяких комунальних лісгоспів. Вони тільки-тільки переходять на це, але державні лісгоспи всі торгують через біржу.

— Які цінові індикативи були сформовані за час торгів?

— Ми зробили три цінові індикативи – це щомісячний індекс, щотижневий і найскладніше що нам вдалося зробити – це щоденний індекс. Я можу з впевненістю сказати, що можна легко і зручно відслідковувати динаміку ціни за щоденними індексами. Вони сформовані, виходячи із даних постійних торгів досить значними обсягами деревини. Ми ведемо постійну аналітику торгів, яка відкрита для всіх учасників ринку.

— Наскільки, на ваш погляд, зросла прозорість в результаті запровадження біржової торгівлі деревиною?

— Я у відсотках назвати не можу, але в цілому ринок задоволений. Нещодавно Київська школа економіки провела дослідження, яке підтвердило збільшення рівня прозорості загалом на ринку деревини та дохідності державних лісгоспів після впровадження біржової торгівлі.

Зрозуміло, що є компанії, які раніше купували задешево і зараз вони не дуже задоволені, але це ринок, це не питання до біржі. Ми продовжуємо покращувати свої сервіси. Це процес, він тривалий. 

Зараз ми хочемо запустити торги з періодичністю, місяць, квартал, півроку, рік і щоб ціна в таких контрактах відштовхувалася від наших індексів, щоб контракти укладалися не за фіксованими цінами, а на базі індексів. Індекс буде відображати реальну ціну товару на момент постачання протягом усього періоду дії контракту.

— Чи потрібно іноземним компаніям утворювати українську дочірню структуру, щоб взяти участь на торгах деревини на УЕБ?

— Ні, не потрібно. Вони подають нам документи, ми їх акредитовуємо, вони торгуються і укладають контракт у валюті, це стосується ринку пиломатеріалів. 

— В залежності від яких факторів коливаються ціни на деревину? Можливо від погоди, від сезонного фактору?

— Вони коливаються не тільки від сезону до сезону. Вони змінюються в залежності від загальної ситуації на ринку, від попиту на українську сировину в Європі, в Азії, в Китаї. Багато української виробів з деревини прямує через Європу до Китаю. 

— У нас заборонений експорт лісу-кругляку, а вироби ми продаємо?

— Так, у нас діє мораторій на експорт необробленої деревини (запроваджений з 9 квітня 2015 р. – ред.), а оброблену деревину – можна продавати. У нас на біржі нерезиденти купують оброблену деревину – це дошка, брус, заготовка під пелети. Як я вже зазначав, 85-90% українських виробів з деревини йдуть на експорт.

— Тобто, наша деревообробна галузь – експортоорієнтована?

— Так. Ми експортуємо фанеру, європелети, на Чернігівщині є підприємства, які виробляють дерев’яну шерсть – це такі стрічки, які виконують роль наповнювача. В Київській області працює підприємство «Еко.Пал», яке виробляє пелету та гранули, які сертифіковані в Європі та представляють потужний бренд на європейському ринку. 

— Як ви вважаєте, чи потрібно відкривати експорт необробленої деревини?

— Я б відкрив, досвід найближчих до нас країн показує – чому б і ні? Проти цього виступають деякі переробники в Україні, адже після цього може зрости ціна на українському ринку. Разом з тим, стримувати ціну забороною експорту – це штучний підхід.

Нещодавно Україна програла в європейському суді справу щодо цього мораторію, але на сьогодні митниця продовжує не випускати круглий ліс. Що стосується сосни, було б доцільно хоча б залишкові обсяги відправляти на експорт. Наприклад, відправляти ті обсяги, які не продалися на внутрішніх аукціонах. Якби так можна було робити, це дало б поштовх для бізнесу лісгоспів.

— Сосни у нас багато, можна не боятися дефіциту на внутрішньому ринку?

— Так, але треба бути обережним, щоб не вийшло як із зерном, щоб сусіди не зупинили наш експорт. Це треба запускати в певних масштабах, такий експорт підштовхнув би нас до інтеграції з європейським ринком. Ми б отримали на нашому ринку європейський переробників деревини. 

— Які породи деревини можна назвати преміум-позицією України на ринку Європи?

— Найбільш цінна порода – це дуб, з нього робиться меблева заготовка, паркетна заготовка, шпон для підлоги, дошки для виготовлення діжок та багато інших позицій. Це також дерев’яна шерсть, яка робиться із ялини.