18/06/2023
0Від терористичних дій окупантів страждають люди, тварини і… ліс.
Одним з найбільш кричущих злочинів Росії проти України став цинічний підрив 6 червня Каховської ГЕС на окупованій Херсонщині. І хай окупанти традиційно відразу «намагалися перевести» стрілки, що, мовляв, «це не ми», правда в прямому та переносному значенні слова спливла назовні. За вельми невтішними прогнозами експертів, могутня руйнівна сила дніпрової води загрожує як мінімум 80 населеним пунктам, більшість з яких розташована на окупованій території. Під ударом стихії й сам Херсон та окуповані міста Лівобережжя. Тисячі людей вже покинули рідні домівки. Потерпає від рукотворної біди й Миколаїв.
Біда загрожує й без того не надто густим лісам Півдня, що й так страждають від постійних пожеж та обстрілів. І, як констатував на своїй сторінці у «Фейсбук» в.о. керівника ДП «Ліси України» Юрій Болоховець, «орієнтовно підтоплено 55 тисяч га лісів, з яких 47 тисяч га – це окуповані території…»
Сосна добре росте там, де сухо. У підтоплених місцях застояна вода провокує розвиток кореневої гнилі, змінює кислотність ґрунту. Загинути можуть дерева, коли вода стоятиме до 20 днів, як це прогнозують. Під особливою загрозою опиняються дерева віком до 10 років.
Якщо на збереження рослин у лісі ще є надія, то тварини, фактично, приречені. Можливо, комусь вдасться зачепитися за острівець суходолу, але переважну більшість просто винесе течією у відкрите море. Це олені, козулі, дикі кабани. В ящірок, змій, зайців, їжаків – шансів немає.
Також загроза наближається до Кінбурнської коси. Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», який вже понад рік потерпає від пожеж унаслідок обстрілів, тепер може частково опинитися під водою.
Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець так прокоментував на своїй офіційній сторінці у «Фейсбук» масштаби біди:
– 80 міст Херсонщини опинилися під ризиком затоплення. Нижньодніпровський нацпарк може зникнути назавжди. А це понад 80 тис. га природоохоронних земель з рідкісними видами біорізноманіття. Уявіть на мить, що пішов під воду мегаполіс.
До річки Дніпро потрапило, щонайменше, 150 тонн мастила з ризиком подальшого витоку ще понад 300 тонн. Нараховано збитки водним ресурсам орієнтовно 2 млрд гривень. І це без врахування збитків природно-заповідному фонду, ґрунтам, біорізноманіттю, лісовим та іншим природним ресурсам. Сума буде тільки збільшуватись.
Парадокс, але підірвавши греблю на Каховській ГЕС, окупанти знищили можливість постачання дніпровської води до Криму. Після падіння рівня водосховища нижче критичного, вода не потрапить до Північно-Кримського каналу.
Лісівники Херсонщини, які з перших хвилин опинилися у зоні біди, розповіли про ситуацію з перших вуст…
– У зоні підтоплення опинилися чи не всі угіддя державних підприємств на Лівобережжі Херсонської області. Це кілька лісництв ДП «Великокопанівське лісове господарство», Каховського держлісгоспу та Олешківського держлісомисливгоспу. В переважній більшості, вони окуповані ще з 2022 року. На правобережжі Дніпра, що звільнили від росіян влітку-восени минулого року ситуація благополучніша. Через високий рельєф місцевості вода туди не дістанеться, – розповів нам один з херсонських лісівників, який відмовився називати своє ім’я та прізвище з цілком зрозумілих міркувань. – Не менша біда з лісовими пожежами, що тривають і продовжують нищити і без того постраждалі та нечисленні угіддя.
Неподалік траси, що веде до Запорізької області та на Донбас, були доволі густі лісові насадження віком у 30–60 років. З перших діб вторгнення вони стали мішенню для окупантів. І ця біда триває й досі. За достовірною інформацією, лише за останній час після лісових пожеж, які вже немає кому і чим гасити та ще й окупанти забороняють, там вигоріло декілька тисяч гектарів лісу. І пожежі продовжують вирувати…
Вкрай складна ситуація у містах, зокрема, Новій Каховці, Олешках, Голій Пристані. Під водою вже цілі вулиці у селах Корсунка, Кринки, Підступне та інших. Так само затоплені й лісові насадження. Так, вода спаде, але ж лісові насадження можуть загинути…
«Під загрозою затоплення та знищення близько 75% усіх лісових угідь…»
– Під загрозою повного затоплення та знищення опинилися майже 75% усіх лісових угідь нашого об’єднаного підприємства. Можливо, й більше… І що найстрашніше та найважче – постраждали насадження як достиглого віку, так і молоді сіянці, які ми зрощували на місцях нищівних пожеж 2007 та 2014 років, – бідкається т.в.о. директора ДП «Олешківське лісомисливське господарство» Геннадій Дудченко. – Така картина по усіх п’яти наших лісництвах, що так і залишилися на окупованому більше, ніж півтора роки Лівобережжі.
Але ж й досі наші ліси неабияк потерпають від вогню! Особливо після постійних артобстрілів.
І чинник спекотного літа Півдня. Навіть й у день підриву ГЕС російські окупанти з самого ранку густо обстрілювали сам Херсон та звільнене правобережжя. Багато їхніх артилерійських установок діяли в районі Олешківських пісків, традиційно прикриваючись мирним населенням та лісовими угіддями… Після цих обстрілів знову палало все, що може палати. І ця ситуація буде тривати й надалі. Та й ліси густо нашпиговані смертоносним мотлохом. За останніми даними, росіяни закрили наглухо саме місто Олешки і забороняли звідти як в’їзд, так і виїзд…
Дуже важка ситуація по селах у низовині. Подекуди вода там залила будинки вже по самий дах. Є місця де на трасі рівень води становить близько півтора метра…
Хвилююся й за колег. Із багатьма працівниками на окупованій території немає зв’язку. А от ті, хто не зрадили та виїхали з окупації, не пішли на співпрацю з росіянами наче кинуті напризволяще. Немає коштів на виплату заробітної платні. Київ запевняє, що «чує нас і обіцяє допомогти», але ситуація досі лишається критичною. Невже наші чесні співробітники лишаться сам на сам із бідою у затоплених хатах?
«Повінь вдарила по тваринному світу саме у період виховування потомства…»
Як саме підрив ГЕС та повінь загрожують тваринному світу Півдня України та в цілому – біотопам регіону, нам прокоментував провідний науковий співробітник інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України Віталій Смаголь:
– Підрив Каховської ГЕС та розлив Дніпра спричинили затоплення великої площі біотопів – плавнів, заростів, прибережної смуги тощо, які слугують прихистком та місцем гніздування тисяч різноманітних птахів. Також саме туди, а також на Чорноморсько-Азовське узбережжя на зимівлю тривалий час зліталися різноманітні види птахів, зокрема, й цінних мисливських видів. Наприклад, чи не усе поголів’я лиски, качкоподібних – крижнів, чирянок, гусеподібних проводили зими саме в Україні, не мігруючи до далекого зарубіжжя. Те саме стосується й чапель, лебедів тощо. Звісно, там зустрічалися й червонокнижні види… Це перше.
Друге. Цей злочин окупантів проти довкілля стався саме у той момент, коли у птахів та ссавців період народження та виховування потомства. Є величезний ризик загибелі тисяч пташиних гнізд, а також пташенят, які ще не освоїлись у навколишньому світі. Те саме стосується й малечі ссавців…
Щодо ссавців, то повінь загрожує руйнуванням місць існування і загибеллю таким видам, як-то ондатра, норка. До речі, й у дикого кабана зараз теж період виховування потомства, а очеретяні плавні на узбережжях – його улюблені стації існування. На рівнині у величезній зоні ризику – гризуни, зокрема, цінні та червонокнижні рідкісні види, рептилії тощо. Особливо це стосується природно-заповідного фонду «Олешківські піски» тощо. Також повінь безпосередньо загрожує й Чорноморському біосферному заповіднику за рахунок повного руйнування біотопів. Під загрозою часткового затоплення – знаменита Кінбурнська коса…
Звісно, це все попередні прогнози. Тому про остаточні висновки та підрахунок збитків довкіллю можна буде говорити лише після звільнення цієї території від ворога.
Вже 7 червня стало відомо, що окуповану Кінбурнську косу на Миколаївщині водою відрізало від материка. І як повідомляє пресслужба Південного лісового офісу, станом на вечір цього дня в районі села Геройське дорога, яка пов’язувала півострів з материком, повністю затоплена – Кінбурн відрізаний від великої землі.
Як і прогнозували експерти, внаслідок підриву Каховської ГЕС перешийок у кінці затоки за межами дельти Дніпра буде майже повністю затоплений приблизно через 50 годин після прориву дамби. З коси до материка наземним транспортом дістатися вже неможливо.
Також на півострові масштабні лісові пожежі. Про це свідчать дані автоматизованої системи «Пожежі».
