30/05/2023
0Як відомо, у Бермудському трикутнику відбуваються таємничі зникнення та інші аномальні явища. Щось подібне відбувається і в лісовому секторі України, де також мають місце як зникнення, так і аномалії. Зникають старі порядки, з’являються нові. У той же час, здавалося б, у звичних повсякденних явищах роками відбуваються аномалії, але до них вже настільки звикли, що більшості вони здаються нормою.
Найбільші зміни у лісовій галузі відбулися під час Лісової реформи, коли зникла стара структура лісового господарства та з’явилося нове Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України» (ДПЛУ). Суть реформи полягає у створенні консолідованого самостійного суб’єкта господарської діяльності у лісовій галузі. Колишні численні самостійні суб’єкти господарської діяльності державні підприємства лісового господарства стали філіями Державного спеціалізованого підприємства Ліси України. Система управління стала трирівневою: центральний офіс-регіональний лісовий офіс-філія. Штаб-квартира ДПЛУ залишилася у м. Київ, сайт – новый З огляду на те, що Україна взяла курс на вступ до Євросоюзу, це своєчасний крок. Подібні державні підприємства лісової галузі є й у країнах ЄС.
Прихильники заявляють, що це проривна реформа, противники стверджують, що це схематоз. Обидві взаємовиключні тенденції розвитку мають право на існування згідно із законом діалектики про єдність та боротьбу протилежностей.
Розумні люди кажуть, що продавцю потрібна мова, а покупцю очі та мізки. Не випадково ДПЛУ шукає піар-компанію, щоб надати ДПЛУ кумулятивного ефекту діяльності, оскільки перші кроки не дуже вражають широкі кола деревопереробників. Монопольний постійний користувач державних лісів і власник більшої частки деревини, що заготовляється в Україні, монопольна система торгівлі від імені за допомогою двох ліцензійних бірж (ЛБ), готових працювати як з резидентами, так і з нерезидентами, та найбільші деревопереробні підприємства визначають сьогодні основні тенденції лісового ринку країни. Забезпечення сировиною діяльності малого та середнього деревообробного бізнесу не визначено нормативно-правовими документами та не гарантовано, що вносить невизначеність у его діяльність та перспективи існування.
Анархію лісового ринку змінила торговельна диктатура із елементами репресії. Малому та середньому бізнесу поки що є місце на лісовому ринку на стадії його спаду, але не факт, що йому буде там комфортно у фазі його підйому чи піку. Тим більше, що жодних нормативно-правових гарантій він не має. Вже зараз спостерігається масовий розпродаж деревообробного обладнання або здавання його в оренду. Солодкоголосі промови керівництва про те, що все буде добре, не вносять ясності, кому конкретно буде добре. Слова до справи не пришиєш, а ділова папка порожня, там немає жодного документа, який би визначав порядок забезпечення вітчизняного виробника деревиною.
У країнах Євросоюзу, куди рухається Україна, діють такі форми торгівлі деревиною:
• Прямі договори
• Електронні аукціони
• Відкриті аукціони з реалізації високосортної та рідкісних порід деревини
• Торгівля лісом на корені
• Роздрібна торгівля
При цьому основною формою торгівлі деревиною є прямі договори, які в Україні заборонені, начебто носії корупції. Гроші є ще більшим носієм корупції, але заборонити їх ще нікому не спадало на думку. Просто прямі договори є носіями самостійності продавців та покупців, і місця третьому в них просто немає. Саме тому вони негласно і були заблоковані до використання. Якщо офіційно їх заборонити, це все одно, що виставити себе в дурному вигляді. Весь світ по них працює, а в Україні вони заборонені на підставі того, що деяким чиновникам вони не подобаються. Водночас у Цивільному кодексі торгівля за прямими договорами досить добре прописана, але на практиці не діє. Це тим більше дивно для України з її історичним потягом до самостійності без зовнішнього впливу на свою діяльність.
Ціноутворення у торгівлі деревиною
Розглянемо основні форми торгівлі необробленою деревиною з погляду ціноутворення.
- Формула ціни реалізації необробленої деревини на біржових торгах:
ЦБР = ЦСх + ЦПх + ЦАТх + ЦПБx,
де: ЦБР – ціна біржової реалізації
ЦС – стартова ціна
ЦП – ціна пересортиці
ЦАТ – приріст ціни під час аукціонного торгу
ЦПБ – ціна послуг біржі
Х – змінна величина
2. Формула реалізації круглих лісоматеріалів високої якості та рідкісних порід на відкритих аукціонах:
ЦВА = ЦВПх,
де: ЦВА – ціна відкритого аукціону
ЦВП – ціна вищої пропозиції
х – змінна величина
Примітка: відкриті аукціони можуть проводитись ДПЛУ у форматі запечатаних конвертів.
- Формула реалізації необробленої деревини за прямими договорами:
ЦПД = ЦЧП,
де: ЦПД – ціна прямого договору
ЦЧП – ціна чинного прейскуранта
Примітка: питання пересортування обговорюється під час укладання договору та виключається під час відвантаження.
Як бачимо, ціна на біржових аукціонах схожа на айсберг, на поверхні лише видима частина, але ще й невидима, яка може неприємно здивувати.
А тепер поставимо запитання: Qui prodest? (Кому вигідно?) у сенсі форми торгівлі.
Безумовно продавцям та біржам вигідна Формула № 1, яка забезпечує їм максимальний прибуток, а це є кінцевою метою їхньої господарської діяльності.
Покупцям, з протилежної причини вигідні формули ціноутворення № 2 і № 3, як найбільш оптимальні з ціноутворення і виключають додаткові витрати.
Але у встановленій ринковій практиці є лише те, що вигідно продавцю, але не вигідно покупцю. Таким чином, у діючу форму торгівлі Лісовою реформою спочатку закладено конфлікт інтересів з ухилом у бік дискредитації інтересів покупця.
Формула № 3 найбільш вигідна покупцю, але меншою мірою продавцю проти формули № 1. У країнах ЄС це найбільш застосована форма торгівлі, як найбільш сприятлива у розвиток виробництва.
Чому та сама форма торгівлі в одному випадку вигідна обом сторонам, а іншому ні.
Усе вирішує форма імплементації прямих договорів. Якщо вони нічим не регламентуються, то вони можуть бути корупційним інструментом. У цьому плані цікавим є досвід ДП Лісу Словацької Республіки (ДПЛСР), де прямі договори є основною формою впливу на розвиток доданої вартості в деревообробці, коли до 70 % необхідної деревини забезпечується через прямі договори, а решта обсягу через аукціони. Але конкретний обсяг постачання деревини підприємству за прямим договором залежить від його рейтингу, що визначається на основі встановлених критеріїв.
Відповідно до показника рейтингу визначається конкретний обсяг поставки за прямими договорами кожному підприємству, список яких вказано на сайті ДПЛСР. А цей обсяг на практиці може становити і 30, 40, 50 і до 70% залежно, в тому числі, і від величини доданої вартості. Хочеш більше, працюй краще та модернізуй виробництво. Все дуже просто і для корупції у цьому механізмі немає місця. У той же час дана система реалізації краще за будь-які переконання впливає на розвиток деревообробки і найбільш ефективне використання деревної сировини. Водночас забезпечується баланс інтересів продавця та покупця.
Прагнення та створення умов виключно для зростання максимальної ціни реалізації – це вірний шлях знищити власну переробку, зробивши її малорентабельною, тим самим спочатку позбавивши перспектив розвитку, а потім і існування. Тому підприємства повинні мати права вибору між різними формами торгівлі, щоб забезпечити ефективність виробництва. Це також є ознакою демократичності торгівлі. Монопольна єдина форма торгівлі – це ознака авторитаризму та можливість маніпулювати обсягами продажів деревини та ціною з метою підвищення ціни, що часто на практиці і зазначається.
Аномалії лісового ринку
Пересортиця
Пересортиця означає фактичну невідповідність якості поставленого лісу згідно з відвантажувальною специфікацією в межах однієї і тієї ж товарної групи. Докладніше про пересортицю дивись окрему статтю.
Пересортиця надає круглим лісоматеріалам індивідуальні властивості, які по-різному враховуються і вирішуються в різних формах торгівлі. Наявність пересортиці не дозволяє круглим лісоматеріалам вважатися біржовим товаром. З урахуванням цієї обставини лісові товари доцільно реалізовувати за прямими договорами та на аукціонах із попередніми оглядами товару. Торгівля ф’ючерсами з круглими лісоматеріалами на біржових торгах має ознаки шахрайства, оскільки замість переоцінки круглих лісоматеріалів у бік зниження їхньої ціни, відбувається ще більше зростання ціни. Лісоматеріали з пересортицею надходять складу покупця, але у разі виявлення пересортиці у правилах біржовий торгівлі немає механізму відшкодування збитків покупця. У ДПЛУ також немає положення, яке б регулювало відшкодування збитків покупцю, заподіяне пересортицею деревини. Більше того, в інформаційних біржових бюлетенях постійно присутня відкрита пересортиця, на яку не звертають уваги ні ЛБ, ні ДПЛУ, з чого випливає, що вони її заохочують.
Рішення про реакцію на пересортицю залишається за покупцем. Він може прийняти всю поставлену партію круглих лісоматеріалів відповідно до відвантаженої специфікації, не звертаючи уваги на пересортицю, але він також повинен мати право компенсувати збитки, завдані пересортицею. При великих обсягах постачання збитки від пересортиці можуть становити чималі грошові суми.
Поведінкова економіка
Iнша аномалія пов’язана із надмірним зростанням цін на електронних аукціонах, нічим , крім емоційно-неврологічного стану покупців не обґрунтовани, коли ціни в ході торгів досягають такого рівня, що ліс дешевше імпортувати з Нової Зеландії, ніж купувати у сусідньому фліліалі ДСГП ЛУ.
Якщо відповідальність за пересортицю несе продавець, відповідальність за поведінкову економіку несе покупець. На жаль, поведінкова економіка в ході електронних аукціонах не досліджується і в правилах торгівлі, за рідкісними винятками, не враховується.
Наслідком надвисоких цін є те, що після завершення аукціону лоти з високими цінами, як правило, не викуповуються, про що свідчить низький рівень виконання біржових договорів, що становить у піковій фазі ринку 40-50%. Тобто ліс продано, але фактично його заморожено на складі продавця в умовах високого попиту на круглий ліс, що ще більше підвищує ажіотажний попит на деревину. Таким чином, гонитва за високою ціною закінчується повним фіаско.
На сьогодні єдиним заходом проти цього явища є застосування штрафних санкцій до покупців, які не виконують своїх договірних зобов’язань, інших інструментів поки що немає.
Для інших форм торгівлі прояв поведінкової економіки не є характерним.
Відсутність рівних ринкових умов для деревообробників
При 100% обов’язкової аукціонної реалізації деревини власна деревообробка ДПЛУ забезпечується сировиною за собівартістю її заготівлі з постійними обіцянками закрити її найближчим часом, що триває не один десяток років. Цей тренд залишається досі чинним. “Всі рівні, але є більш рівні”. Це забезпечує власну деревообробку ДПЛУ більш конкурентоспроможною на світових ринках за рахунок більш низької собівартості виробленої продукції, переробляючи при цьому значну частину ресурсу деревини, що заготовляється, у тому числі використовується схема з давальницькою сировиною.
“Ринок – це місце, спеціально призначене, щоб обманювати і обкрадати один одного” Анахарсіс
Реалії та перспективи
ДПЛУ ще не став самостійним суб’єктом господарської діяльності, який може зробити щось добре для розвитку лісопромислового сектору. Підтвердженням цього є відсутність у ДПЛУ даних щодо сортиментного балансу заготівлі деревини, інформації про виробництво та реалізацію продукції деревообробки самого ДСГП ЛУ, пріоритету забезпечення деревиною вітчизняного виробника (кому продається), бізнес-стратегії держпідприємства (як продається), власних правил торгівлі (порядок реалізації деревини).
Реалізація державної деревини по суті віддана на відкуп ліцензійним біржам, які мають власну бізнес-стратегію та свої правила торгівлі. У суспільному просторі представники ДПЛУ (обличчя товару) та ЛБ (гаманець товару) з’являються разом і про торгівлю завжди говорить представник ЛБ. Можливо, через це складається враження, що «головним фахівцем в торгівлі деревиною» є ліцензійні біржі, а ДПЛУ відводиться роль постачальника товару. Дивний симбіоз державного та комерційних підприємств з великими тіньовими бізнес можливостями.
Міркування керівництва ДПЛУ про необхідність ухвалення Закону про ринок деревини також свідчать про відсутність самостійності та розуміння свого місця на ринку деревини. Очевидно, що ДПЛУ має усі права та можливості самостійно здійснювати реалізацію всієї заготовленої деревини на цілком законних підставах.
Переважна кількість деревообробників країни не знає, як розвиватиметься ситуація надалі і, по суті, є заручниками рішень, прийнятих групою осіб, які мають, гаряче бажання створити акціонерне товариство. Як це відобразиться на торгівлі деревиною можна лише здогадуватися, благо варіант акціонування вже добре перевірений та обкатаний в інших галузях. Результат однотипний: одні платять за все та бідують інші казково збагачуються, не приносячи при цьому жодної користі країні та її народу.
Скріншот сайту ДПЛУ
Такі реформи зазвичай супроводжує галасливий піар із надуманих приводів і тиша щодо суті того, що відбувається. Так відбувається і у лісовому секторі. Щоб переконатися в цьому, достатньо ознайомитися з сайтом ДПЛУ, на якому має бути представлена конкретна та вичерпна інформація про правила та результати роботи підприємства, а також плани і результати реформування. Фактичний стан офіційного сайту ДСДАП ЛУ можна охарактеризувати біблійними словами – «гидота запустіння», щось на кшталт сайту-візитки, на рідкість бідного та невиразного, для найбільшого європейського лісового підприємства. Натомість на численних сторінках підрозділів і філій того ж підприємства у Фейсбук вирує життя, представлене самопіаром і однотипним, за рідкісним винятком мало змістовною інформацією. Професіонали лісу стали аматорами лайків.
На дружніх сайтах аналогічних державних лісових підприємств країн ЄС ми виявляємо солідні цифрові офіси, в яких можна отримати повну інформацію про національні ліси, обсяги заготовок, середні ціни реалізації деревини у динаміці за породами, сортиментами та класами якості, стандарти на круглі лісоматеріали, порядок реалізації деревини, правила торгівлі та багато іншого.
На сайті Державного підприємства Лісу Словацької Республіки можна ознайомитися з бізнес-стратегією держпідприємства, правилами торгівлі та отримати багато іншої корисної інформації про ліс та торгівлю лісоматеріалами.
На сайті Lasy Panstwowe також можна повністю ознайомитися з інформацією про ліси Польщі, нормативно-правовими документами, що регламентують лісовий ринок, чинними стандартами, іншими документами та перейти на власний електронний торговий майданчик.
Бізнесу та профільним асоціаціям достатньо ознайомитися зі змістом сайтів державних лісових структуру країн ЄС (за допомогою перекладача Google), порівняти з навколишньою реальністю та визначитись у якому напрямку будувати свою роботу у взаєминах із владою та ДПЛУ. Схоже, що під прапором реформ відбувається черговий дерибан державної власності у вкрай авторитарній формі та створення спекулятивної бізнес-моделі щодо реалізації деревини. Під час підготовки Лісової реформи реформатори об’їхали пів Європи з метою вивчення європейського досвіду, але переконалися, що європейський досвід надто демократичний, для вітчизняних споживачів незвичний, тому їм ні до чого і звикати, обравши свій звичний принцип «розділяй і володарюй».
Хто володіє інформацією, той має ситуацію. У сучасну цифрову епоху важко щось приховати. Наразі навіть бойові дії можна спостерігати в онлайні. Всі дії держчиновників лежать у відкритому доступі, достатньо звернути на них увагу і легко можна визначити вектор їх устремлінь. Мовчання завжди розцінюється як знак згоди. «Лише той гідний щастя та свободи — хто щодня йде за них на бій», – слова Ґете залишаються актуальними й у наші дні. Тим більше, що згідно з “барометром довіри Ейдельмана” бізнес значно випереджає уряд з компетентності та етики у глобальному масштабі. Якщо це так, то бізнесу потрібно допомогти рідному уряду.
Скриншот с сайта Edelman
Яка з двох тенденцій Лісової реформи, про які йшлося на самому початку, переможе сказати поки що важко. Реформа має початок, реформа не має кінця. Лісова реформа має дві можливості розвитку: благополучно подолати «Бермудський трикутник», як це успішно роблять у Євросоюзі або стати черговим втраченим шансом. Все залежить від команди та її здатності забезпечити безпечну навігацію. Поки факти оптимізму не вселяють, а тільки насторожують. Потрібна допомога бізнесу. Настає час, коли бізнесу та його асоціаціям необхідно терміново взяти активну участь у коригуванні реформаторського курсу, щоб не опинитися за бортом чергової реформи.
