09/05/2023
0
Питання передачі до складу державного підприємства «Ліси України» лісових масивів, що належать іншим власникам (комунальних, військових, аграрних), в останній час гаряче обговорюється. Є прибічники і противники цього питання. А поки відповідний закон не прийнято, зацікавлені в збереженні «статусу кво» сторони наводять свої аргументи, роблять заяви і дають коментарі в засобах масової інформації. Так варто чи ні, передавати ліси інших різних власників під державне управління і до яких наслідків це може призвести?
З початку року в Україні працює ДП «Ліси України», до якого приєднані державні лісгоспи.
У перспективі до складу «Лісів України» можуть входити також комунальні, військові, аграрні лісгоспи. Це передбачено розміщеним на сайті Держлісагентства Законопроєктом «Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі…».
Передбачається, що «Ліси України» буде перетворено в акціонерне товариство (власник 100% акцій – держава). Статутний капітал підприємства сформується за рахунок активів ДП «Ліси України», але Кабінет Міністрів зможе приєднувати до національної компанії інші об’єкти управління державної та/або комунальної форми власності.
Саме це викликає насторогу деяких представників місцевого самоврядування.
Хоча в багатьох випадках перехід під управління «Лісів України» – єдина можливість врятувати лісові господарства від приватизації, якісно покращити догляд та охорону за лісом та залишити у громад можливість користуватися лісовими угіддями.
Щоб далеко не ходити, візьмемо Київщину. ДП «Ліси України» контролює лише половину лісових угідь столичного регіону. 30% лісового фонду Київщини це Чорнобильська зона. Ще 20% лісів перебувають у приблизно 50 лісокористувачів: державних, комунальних, приватних.
Один з найбільших серед «інших» лісокористувачів – ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», яке займає приблизно 35 тис га. Підприємство колись утворили на базі 11 агролісництв Київської області.
Якщо подивитись статистку заготівлі/реалізації то побачимо, що за перші 4 місяці 2023 року «Київоблагроліс» заготовляв і реалізовував майже виключно дрова.
За словами екс-співробітників, в останні роки у підприємства виникли проблеми з лісовпорядкуванням. А все тому, що підприємство не розрахувалося з Держліспроєктом, не було грошей замовити Оцінку впливу на довкілля (ОВД). Тому майже рік ДП взагалі не мало права проводити заготівлю. Люди більше року сиділи без зарплати. Колектив годували обіцянками.
Вся країна займалася посадкою лісів у рамках президентської програми «Зелена країна», а у підприємства не було для цього ресурсів.
Найстрашніше, що нічого фактично не робилося і для протидії пожежам. «Київоблагроліс» не має ні тракторів для будівництва мінералізованих смуг, ні пожежної техніки та інвентарю, ні пожежних станцій.
Контроль громадськості? Про що говорити, якщо вже багато років не оновлюється сайт підприємства.
Проте спалахують постійні скандали з незаконними рубками. Купа відкритих ДБР кримінальних проваджень. Багатомільйонні штрафи.
Кілька місяців тому «Київоблагроліс» передали до Фонду державного майна України. Нібито нині є спроба запустити роботу підприємства та навести лад. Але ж ми чудово розуміємо, що власними силами та ресурсами підприємство не оговтається. А інвестувати у відновлення, закупку техніки, обладнання ФДМУ не буде. Це не функція фонду.
Є обґрунтовані побоювання, що врешті-решт, «Київоблагроліс» або приватизують, або передадуть в оренду. В Київській області, до речі, є багато приватних лісових господарств, які виникли внаслідок передачі лісових угідь в оренду терміном на 50 років.
Ще один приклад з Київщини. За одною з виправних колоній області закріплено кількасот гектарів лісу. Лісовпорядкування не здійснюється, лісогосподарська діяльність не проводиться.
Чому ж, ось такі «облагроліси» та десятки інших проблемних державних та комунальних господарств, дійсно, не передати до ДП «Ліси України»? Чого ми боїмося?
Перепідпорядкування принаймні якісно підвищить стан протипожежної безпеки. Ліс буде охоронятися, відновлюватися.
Процес приєднання «інших» лісокористувачів потрібен не «Лісам України». У них є чим займатись. У приєднанні лісових господарств має бути зацікавлена місцева влада, яка фактично знімає з себе тягар відповідальності. Тому що занедбаний ліс це, передусім, системна копітка робота, витрати, інвестиції.
В приєднанні мають бути зацікавлені громади, бо підпорядкування «Лісам України» – це можливість користуватись угіддям, а не дивитися на паркан, який збудує навколо лісу приватний орендар.
Тому представникам місцевої влади варто перейти від популістських заяв та звернень до фахового та конструктивного обговорення подальшої долі проблемних лісових господарств, яких по Україні налічуються сотні.
