«За» чіткі правила торгівлі лісом

Підприємці деревообробної та меблевої галузей чекають на діалог з ДП «Ліси України» та врегулювання ринку деревини.

На важливості комунікації між ДП «Ліси України» та деревообробними й меблевими підприємствами наголошували учасники міжрегіонального навчально-практичного форуму «Ліси України: євроінтеграція, війна, зміни клімату та сучасні реформи». Так, Юрій Дюг, речник ТОВ «Кроноспан Рівне», зауважив, що бізнес підтримує реформу у лісовому господарстві, адже про необхідність змін у галузі йшлося не один рік. Водночас, підприємці меблевої та деревообробної галузей очікують на діалог з представниками держпідприємства чи його філій. Адже від розвитку деревообробників та меблярів залежить також розвиток лісогосподарств.

– Чомусь часто забувають, що ліс це не лише рекреація та екологія, а й частина економіки. Без деревообробки та меблевої галузі держава не зможе оцінити вплив усієї лісогосподарської галузі на економіку. Бізнес, зі свого боку, буде підтримувати позитивні зміни у лісовому секторі, але не треба випускати з поля зору економічну частину, бо клієнтами лісгоспів є деревообробні підприємства, які деревину купують на біржах. У такий спосіб лісгоспи отримують оборотний капітал та можуть закривати свої потреби, – зазначав Юрій Дюг.

На йому думку, під час розвитку ДП «Ліси України» треба враховувати позиції всіх учасників процесу переробки та обробки лісу. Адже важлива не тільки структурна частина реформи, а й її наповнення.

– Ми вже бачимо певні позитивні зміни, які якраз відбуваються під час реформи лісового сектору, – вів далі речник «Кроноспану». – Ми бачили, як на місцях утворювалися лісгоспи-«князівства», що ускладнювало заготівлю лісу. Проблеми були не лише через незаконні рубки, а й через те, що в окремих лісгоспах їх не могли провести швидко та якісно, не маючи для цього необхідних ресурсів. Думаю, зі створенням єдиного держпідприємства, ці проблеми будуть вирішуватися, а обробка деревини та її продаж на аукціоні буде контролюватися ДП «Ліси України».

Аби співпраця меблярів, деревообробників та держпідприємства відбувалася за чіткими правилами, важливо врегулювати продаж деревини. Нагадаємо, ще з 2021 року у Верховній Раді розглядається проєкт Закону «Про ринок деревини». Парламент підтримав його у першому читанні, а далі справа не рухається. Микола Когут, голова ГО «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини», зазначав, що без закону лісова галузь та деревообробка не має чітких та спільних правил гри. Він вважає, що вони мають передбачати єдину економічну обґрунтовану ціну на деревину, яка продається лісгоспами через аукціони.

– Не може бути на Чернігівщині ціна 1400 грн за кубометр деревини, а на Львівщині – 2400 грн. Тим паче, що ціна кругляка у Європі дешевша, ніж у нас, – пояснював Когут. – Ще одна проблема, яка потребує вирішення, це заборона експорту дров. Така ініціатива з’явилася в Уряді тоді, коли вирішувалася проблема забезпечення дровами населення та громад. Ми зверталися до Кабінету Міністрів, щоб цю заборону переглянули. Зрештою, пелети та брикети ми «відвоювали», а сухі дрова поки що недоступні для придбання деревообробниками.

Натомість Іван Сопушинський, професор, доктор сільськогосподарських наук, нагадав учасникам форуму, що лісова реформа не може відбуватися без впровадження нових підходів у лісогосподарюванні.

І розповів про один з них. Упродовж кількох років науковець разом зі своїми студентам проводив дослідження щодо кількісної оцінки ялиці білої в Карпатах, які показали вплив віку на якість деревини. Іван Сопушинський навів приклад, що ялицю до 75 років можна продати за 200 умовних одиниць, а рубаючи її після 75 років можна продати за 50 умовних одиниць.

– Тобто ми втрачаємо досить високі надходження, які могли б допомогти лісовій галузі України. З огляду на отримані результати можна зробити припущення про значний вплив глобального потепління на якісні характеристики деревини ялиці білої, а діюча система лісогосподарювання в ялицевих деревостанах зумовлює формування лісових екосистем з низькоякісною стовбурною деревиною. Для лісогосподарського виробництва викликом залишається розроблення нових лісівничих підходів щодо вирощування деревостанів із високоякісною стовбурною деревиною, – пояснював науковець.

Всі зауваження та пропозиції учасників форуму щодо розвитку лісової галузі стали основою для резолюції, яку відправили на розгляд Кабміну та Офісу Президента. Свої пропозиції надали Асоціація професіоналів довкілля «ПАЕУ», НУБіП, УкрНДІЛГА, НЛТУ, «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини», асоціація «Національна система лісової добровільної сертифікації».

У резолюції йдеться, що в лісозаготівельній та деревообробній галузях необхідно скасувати мораторій на експорт лісоматеріалів необроблених, але за умови розробки документів та підзаконних актів, які забезпечать правові механізми, що не суперечитимуть міжнародним зобов’язанням України.

Приймаючи закон «Про ринок деревини», варто врахувати пропозиції та рекомендації учасників ринку деревини та науковців. Водночас, представники деревообробного бізнесу наполягають на впровадженні принципу оферти під час торгівлі деревиною.

Резолюція рекомендує профільним міністерствам розробити регіональні та національні програми для стимулювання розвитку лісового сектору (наприклад, програму підтримки дерев’яного будинкобудування; розвитку регіональних економік на основі базових принципів функціонування «смартспеціалізацій») з можливістю залучення грантових коштів. А ще створити раду лісового сектору при Кабінеті Міністрів України.

– До складу ради лісового сектору України необхідно включити представників усіх зацікавлених сторін, які мають справу з унікальним ресурсом під назвою «ліс», – ідеться в тексті резолюції. – Основною метою функціонування ради лісового сектору є напрацювання пропозицій, законодавчих ініціатив та виконавчих рішень, впровадження яких сприятиме ефективному розвитку всього лісового сектору на основі забезпечення національних інтересів.

фото Андрія Крепких, ПРООН в Україна,