19/04/2023
10Реальна біда буковинської журналістики – це відсутність спеціалістів, здатних правдиво прокоментувати і висвітлити актуальні проблеми соціально-економічного розвитку області.
Таких немає. Ні в місцевому самоврядуванні, ні в обласній військовій адміністрації і обласній раді, ні в ЧНУ, ані в численних грантових програмах з гучними назвами «Голос громад» Ігор Баб’юк Старик Володимир, «Спільна енергія і конкурентоспроможна економіка» тощо. Я вже мовчу про правоохоронні структури, правовий нігілізм яких ці проблеми тільки множить.
Тому питання, важливі для громад, не вирішуються. Хоча в місцевих органах влади усіх гілок і рівнів на бюджетні кошти створено безліч посад ніби з метою розвитку територій, реалізації реформи децентралізації. Хтось взагалі колись цікавився рівнем компетентності і коефіцієнтом корисної дії тих, хто ці посади обіймає?
Більше того – в області номінально значиться величезна кількість громадських організацій, усіляких асоціацій, які зовсім не безкорисливо, а за хорошу винагороду беруться вирішувати проблеми місцевого самоврядування. У тому числі підвищувати фаховий рівень керівників громад, їх юридичну обізнаність. Але все зводиться до нікчемних круглих столів, семінарів, селфі в соцмережах і кави-брейк. В результаті – інтереси громад та їхні законні права нема кому захистити.
Приводом для цього посту став нещодавній телесюжет журналістів Суспільне.Чернівці Суспільне Чернівці «Громади проти прийняття закону, за яким ліси та землі передадуть у держвласність: які ризики».
Класно працювати в тележурналістиці. Ніяких тобі заморочок з перевіркою отриманої інформації, аналізуванням і пошуком фактів, вивченням юридичної бази і, власне, історії проблеми. На все це зовсім не потрібно витрачати час і сили, як здебільшого в газетярстві. Насмикав з інтернету фактаж, начитав випадкові цитати на тлі якогось відеоряду, тицнув мікрофон спікерам з потрібними титулами, записав ними абищо наговорене – матеріал готовий для оприлюднення у ЗМІ.
Звичайно, спікери у журналістському телесюжеті не можуть говорити як по писаному. Це в газетній статті їх промову можна грамотно вирівняти і навіть все за них самих написати. Але в їх телевиступах має бути хоча б якийсь сенс, вже не кажучи про правду. Хоча б смислова зв’язка слів і речень.
В сюжеті Христі Тимофійчук Христя Тимофійчук у спеціалістів (за посадами) місцевого самоврядування Павла Горюка Павло Горюкі Григорія Ванзуряка Григорій Ванзуряк, які взялися коментувати проблему, – просто потік свідомості.
А тема дуже важлива – комунальні ліси, власником яких має бути конкретна громада, на території якої цей лісовий ресурс знаходиться.
І це той випадок, коли ментальне (тобто розуміння суті проблеми та шляхів її вирішення) напряму формує реальне – набуття громадами статусу власника і розпорядника таким важливим для Буковини природним ресурсом як ліс. Бо це нескінчене (знову ж таки, при розумному господарюванні) джерело фінансових доходів громад і їх економічної спроможності, відтак можливість вирішувати соціальні питання і нормально жити. Скільки про це вже говорено-переговорено правда ж Михайло Андрюк, Илля Косован?
Питання комунальних лісів в нашій області має свою специфіку.На відміну від інших областей, на Буковині немає комунальних лісів. Їх треба ще сформувати. Свого часу, на зламі тисячоліття, обласна рада Івана Шилепницького свідомо позбавила Буковину майже 70 тисяч гектарів комунальних земель лісогосподарського призначення. Але зараз закон дає громадам реальну можливість взяти ліси у свою власність.
Тому для наших громад, знову ж таки на відміну від громад інших областей, не стоїть загроза передачі лісів з комунальної у держвласність. І петиція проти такої передачі нас ніяк не стосується. З тої простої причини, що, повторюю, комунальних лісів у нас немає і ніколи не було. У нас усі ліси державні з моменту встановлення власті совєтов.
Але виконавчий директор чернівецького регіонального відділення Асоціації міст України Асоціація міст УкраїниПавло Горюк з якогось переляку переконаний, що комунальні ліси в області існують. Це він також підтвердив у нашій з ним телефонній розмові. «Мова йде про землі, які знаходяться в межах населеного пункту, на яких розташовані ліси».
Це просто юридична маячня керівника регіонального представництва АМУ, бо комунальні ліси, якби такі взагалі були, можуть розташовуватися і за межами населених пунктів. Але пан Горюк правий, що це справді громадам значний додатковий ресурс, на базі якого можна створювати нові підприємства, робочі місця рекреаційні зони, розвивати деревопереробку та багато інших напрямків бізнесу.
Тільки от нехай Павло Дмитрович пояснить, чому ні він самий, ні керівництво центрального офісу АМУ разом з чернівчанкою Оксаною Продан Oksana Prodan, які повинні сприяти розвитку громад і захищати їхні інтереси, чому вони НІКОЛИ! не підняли цю важливу для громад Буковини тему і не допомогли громадам отримати лісовий ресурс у комунальну власність. Хоча про це було багато розмов і зроблено багато практичних кроків з боку Чернівецької обласної ради попереднього скликання, коли нею керував Іван Мунтян Іван Мунтян.
Принаймні багаторічний голова Глибоцької громади Глибоцька ОТГ Григорій Ванзуряк (ще один дивний коментатор в тому телесюжеті Суспільного) точно повинен знати, що в області навіть давно створене спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство, яке хоч зараз може розпочати свою діяльність в комунальних лісах Буковини. Знову ж таки – якби такі були.
Але замість конкретних кроків щодо ПЕРЕДАЧІ ЛІСІВ З ДЕРЖАВНОЇ У КОМУНАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ (ніяк не навпаки, Христина Тимофійчук) (а це, повторюю, сьогодні цілком реально в ситуації, що склалася в області з дією закону № 1423 і ліквідацією державних лісгоспів в рамках так званої лісової реформи, коли несформовані земельні ділянки лісогосподарського призначення при відсутності постійних лісокористувачів просто самі падають в руки громадам), замість цього голова Глибоцької ТГ Григорій Ванзуряк демонструє свою дику необізнаність і журиться, що «фактично ми втрачаємо, передавши це (ліси і лісгоспи) в державні руки».
Далі в телесюжеті звучить взагалі унікальний за смисловим навантаженням текст, який передаю буквально: «Також на думку Ванзуряка, отримання статусу земель як державних, наприклад, колишнього Путильського району, де переважають ліси з меншою здатністю громади на свій розвиток, вони не зможуть конкурувати з приміськими».
Для балансу думок, коментар надає начальник відділу лісового господарства та лісокористування Подільського офісу ДП «Ліси України» Ігор Чебан Подільський лісовий офіс. Він докладно розповідає про податковий кодекс і цифровізацію документообігу, хоча це теми ніяк не стосується. Важливо було б почути від Ігоря Дмитровича, а хто наразі, після реорганізації державних лісгоспів, які припинили своє існування, є постійним користувачем земель лісогосподарського призначення області і якими документами позначене це право постійного користування? Аніякими, панове!
Поки Горюк з Ванзуряком змагаються в демонстрації своєї некомпетентності, триває нечуване масштабне порушення чинного законодавства в сфері земле- і природокористування зі справжнім грабунком громад. І усі без винятку чиновники, прокурори, грантожери, діячі і діячки місцевого самоврядування разом з Русланом Домніцаком Domnitsak Ruslan проковтнули свої язики. Чому мовчить голова Чернівецької облради Олексій Бойко – цілком зрозуміло. (До речі, Сокирянська громада єдина з усіх громад області домоглася від Руслана Запаранюка Руслан Запаранюк Альона Атаманюк передати їй у власність кілька десятків «золотих» гектарів державних земель лісогосподарського призначення вздовж Дністра для розбудови ще одної приватної рив’єри. Продажна газетка «Голос України» Голос України цю подію, зрозуміло, красиво замовчує).
Справді, чому мовчить голова Чернівецької районної ради Руслан Домніцак? Невже тому, що цього разу немає замовлення покричати з трибуни? Але ж привід є. Начальник Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк діє в порушення законів і зовсім не в інтересах громад Буковини, коли поспішає сплавити усі ліси області новоствореному лісовому столичному монополісту – якомусь незрозумілому акціонерному товариству. Я докладно писала про це в попередніх своїх статтях.
Андрію Пишному Андрій Пишний має бути соромно за свого банкіра.
На підтвердження моїх слів, днями аудитори Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області чітко зазначили, що 45 тисяч гектарів, на яких здійснював господарську діяльність ліквідований Чернівецький лісгосп, залишилися без правовстановчих документів на право постійного користування земельними ділянками. Серед них і тисячі гектарів на території глибоцьких громад.
Тож патріарх місцевого самоврядування пан Ванзуряк, який до всього ще й очолює Асоціацію громад Буковини, перший зобов’язаний зараз працювати над документальним закріпленням цих земель саме за громадами в комунальну власність, як того вимагає Земельний Кодекс України.
Хтось взагалі годен з юристів області, розпальцьованих спеціалістів місцевого самоврядування прокоментувати ситуацію з правонаступництвом земель буковинських лісгоспів і можливістю застосування п. 24 Перехідних положень ЗКУ?
10 коментарів
les_zhitomir
Питання правонаступництва земельних ділянок лісового фонду вирішиться офіційним зверненням до Держгеокадастру України.
Isachenko
Шановний les_zhitomir, хоч Ви не фантазуйте, як Михайло Попков з вигаданими ним якимись протиріччями в земельному і лісовому кодексах. Правонаступництво вирішується законом, а не зверненням до Держгеокадастру чи хоч до кого завгодно. За правонаступництвом Лицур може зайти тільки на сформовані земельні ділянки (це якщо не порушувати законів). Звичайно, він може взяти у постійне користування і несформовані ділянки, на які є тільки планшети. Але не за правонаступництвом, а через дозвіл власника землі. А таким власником, повторю, несформованих ділянок є громада, на території якої вони знаходяться. Проте ніщо не заважає громадам створити своє комунальне підприємство і передати ліси йому в користування, а не АТ Лицура.
popkov
Светлана… В феврале 2006 в Лесном Кодексе из определения леса исчезло слово “земля”. Вы действительно не понимаете того, что оно было важным и его исчезновение многое поменяло в системе лесопользования или просто придури…, то есть кокетничаете?
Isachenko
Если уж снова начали писать в мой адрес оскорбления, а я их тут наслушалась с лихвой и от Вас, МЮ, и от того сенсея, и от волынского прихвостня (забыла имя), который писал и позорил Бондаря плагиатами, то зачем, спрашивается, мне это надо на старости лет?
Но для особо тупых повторю, что в определении леса в ЛК четко сказано, что лес – это природный комплекс. А природный комплекс – всегда земля, даже если это часть морей и океанов.
Что касается системы лесопользования, то лес – это вообще именно земля. Объектом права есть не лес, а земельный участок определенной категории. В ЛК это повторяется сто раз.
К тому же лес как природный комплекс не есть имуществом – и это тоже четко в законах прописано. Он не включается ни в основные фонды предприятий, ни в уставной/акционерный капитал точно так же, как недра. И тут Болоховец прав – акционирования ЛЕСА не будет.
Впрочем, возитесь сами в этих кучах.
popkov
Не хочу связываться с Исаченко (не путать со Светой) но для тех кто читает комментарии замечу, что “природный комплекс” в отличии от “земли” не является юридическим понятием. Трудно не заметить, что:
– на одной территории лес и земля в Украине имеют разное целевое назначение;
– лес и его производные – угодья, ресурсы, блага и т.п можно передать в долгосрочное пользование, а земли нет;
– права долгосрочного пользования лесом, допустим передача его на 49 лет в долгосрочное пользование, в отличии от права пользования землей (аренда) не отражается в земельном кадастре, как отягощение собственности;
– лес и его блага можно передать в пользование, в том числе очень долгосрочное, не оформляя права аренды на землю…
– полно лесов государственных предприятий растет в городской черте и довольно часто возникают конфликты по этому поводу. Город заявляет, что-то типа “забирай свой лес, а я буду строить на своей земле”;
– очень много случаев, когда под видом оформления долгосрочного пользования лесом осуществляют самозахват земли. В последние три года они массово расследуются прокуратурой и земли возвращаются;
– во всех определениях леса стран ЕС и ФАО термин “земля” присутствует, также как в украинском до 2006 год.
Обо всем выше сказанном я писал много раз с таблицам и картинками и был уверен, что все лесники и лесные журналисты об этом знают. Наверное Исаченко никого кроме себя не читает? Я не понимаю, чем ей мешало старое определение лес в котором в “природный комплекс леса” прямо входила земля?
В классическом римском праве, которое лежит в основе права всех стран ЕС, земля это основное имущество а лес его принадлежность. Нечто подобное зафиксировано в украинском Земельном Кодексе, но не в Лесном. Доныне в Украине лес недвижимым имуществом не считается и на балансе пользователей не отражается. Это вполне может стать проблемой при очередной попытке Украины стать членом ЕС.
Что касается Светланы, то я виноват. Не заметил, что она так изменилась: голос остался молодой и ввел в заблуждение. Забыл, что “старую собаку не научишь новым трюкам”. Да и реванш ей нужен, после того, как её на Громадской раде без труда заткнули. Правда совсем не я. Более того я был на её стороне и считаю , что ответ на её совершенно правильный вопрос так и не дали… Да и в споре с Сенсеем, жаль что благодаря Исаченко он уже на сайт не заходит, я разделял точку зрения Светы, более того наш сайт (львиную долю работы проделал Петр Бевский) выполнил всю техническую работу по организации опроса, доказавшего её правоту… Она бы просто не смогла этого сделать. А выполненная тогда работа ещё пригодится…
les_zhitomir
Згоден. Але, якщо правильно поставити питання до Держгеокадастру, а відповідь розіслати тергромадам… ой, весело буде((
Isachenko
На жаль, весело не буде, тому що громадам на лісові питання наплювати і навіть на ті землі, які їм належать по закону. Громади (що в Житомирі, що у Львові, що у Франківську і в Чернігові, тобто в тамтешніх областях) навіть не розуміють і розуміти не хочуть, що вони є власниками комунальних лісів, а не обласні ради. Що вже казати про їхні взаємини з ДАЛРУ і ДП “Ліси України” – громади їх бояться. Премудрості закону 1423 взагалі збагнула тільки Міжгірська селищна рада на Закарпатті і виступила реально на захист своїх майнових інтересів.
popkov
Светлана Вы мне тоже дороги, но несмотря на это наше земельное и лесное законодательство в этом вопросе противоречат друг другу…
Isachenko
Реформа Шурми-Болоховця з припиненням діяльності лісгоспів і утворенням підприємства-монополіста призвела до того, що великий масив земель лісогосподарського призначення втратив постійного користувача. Оскільки лісгоспи припинили своє існування, а підприємство Лицура це право не набуло і в багатьох випадках набути не може. Забудьте, Ігоре Миколайовичу, про планшети як про ті документи, за яким ніби Ваше «Ліси України» зможе оголосити себе правонаступником і взяти в постійне користування земельні ділянки, несформовані як об’єкт права. А таких тільки по одному Чернівецькому лісгоспу 46 тисяч гектарів, як засвідчили державні аудитори. По Путилі і Берегомету буде не менше двохсот тисяч гектарів.
За чинним законодавством, конкретно за Земельним кодексом, з квітня 2021 року ті землі, на які жодна юридична особа не має документального посвідчення права користування ними і які не сформовані у земельні ділянки (до побачення, планшенти разом з п.5 прикінцевих положень ЛК!), такі землі переходять з державної у комунальні власність і їхніми власниками стають органи місцевого самоврядування від імені громад, які вони представляють.
І не факт, що громади захочуть свої землі з лісами передавати у постійне користування якомусь незрозумілому АТ з центральним і єдиним столичним офісом.
Зараз, в порушення усіх можливих юридичних норм, Болоховець і Шурма примушують начальників ОВА видавати дозволи на розробку земельної документації ліквідованим лісгоспам. Інакше Лицур на ліси не зайде, навіть з кишеньковим юристом Дудкою, який за гроші скаже на чорне біле.
Гончар у своєму Подільському офісі разом з директорами філій погрожують громадам судами в своїх офіційних листах на бланку ДАЛРУ і розмахують паперами з планшетами, стверджуючи у своїй фантазії, що це і є правовстановлюючі документи на постійне користування, навіть тим лісгоспам, які зайшли на ліси тільки у 2003 році (хто в темі, той зрозуміє).
А все тому, що не можна проведення важливих реформ віддавати в руки усяким пройдисвітам. І це тільки один аспект з землею. Але важливий. Оскільки, дорогий МЮ, в нашому законодавстві ліси як об’єкт права не відділенні від землі.
popkov
Светлана, я с 1994 года знаю кто распоряжается лесами: и это не ЮБ и не ИН. Вы тоже это знаете, что большая редкость, даже среди членов лесной академии. Наша совместная работа в далеком прошлом это показала. Поэтому я вас ценю больше лесных академиков. И это без учета всего остального, что есть у Вас и нет у них. И пожайлуста не ищите в последней фразе гендерный подтекст. В принципе в отношении коммунальных лесов место выше приведенным аббревиатурам в норке под плинтусом, а в остальном их перспективы нулевые, но только при том условии, что на местах есть руководители, которые ориентируются на законы и интересы громад, а не на клятвы, данные тем кто их назначил… Например – Шурме. Если независимых в Украине нет, то беру самоотвод. … Не могу написать, то что думаю по этому поводу…,но Вы можете догадаться…
Comments are closed.