04/08/2015
0Чергове спільне засідання Громадської ради при КОДА та керівництва області перетворилося в публічне розслідування кричущих фактів знищення лісових масивів. Водночас воно активізувало обласну прокуратуру до дієвого реагування у випадках «зеленого» свавілля.
Облпрокуратура починає справу з чистого аркуша
Відкриваючи засідання, очільник області Володимир Шандра наголосив на тому, що потрібно шукати оптимальні рішення протидії незаконному будівництву на лісових масивах краю, а допомога в захисті інтересів місцевих громад має бути ефективною та оперативною.
Цього разу йшлося про дві найболючіші точки на мапі Київщини. Поблизу Гостомеля незаконно передано приватним власникам до 60 гектарів лісового фонду. Ця територія інтенсивно забудовується, використовується для видобутку піску, засмічується різноманітними відходами. 22 гектари дубового та соснового лісу унікального природного комплексу «Чернечий ліс», що розташований між селами Ходосівка та Лісники Києво-Святошинського району, також гине під сокирами та екскаваторами приватних забудовників. Про це коротенько нагадала майже 30 учасникам засідання, серед яких були народні депутати та їхні помічники, громадські активісти, голова комітету з питань екології, екобезпеки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Громадської ради при Київській облдержадміністрації Ганна Побережна. Проте присутніх найперше цікавило: що ж «накопала» обласна прокуратура, до активних дій якої закликали на попередньому засіданні?
– Упродовж трьох днів нами ініційовано кримінальне провадження й внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо представників Гостомельської селищної ради та Ірпінської міськради, – повідомив Андрій Сивець, начальник управління представництва, захисту інтересів громадян, держави в суді прокуратури Київської області, і нагадав про те, що свого часу столична прокуратура намагалася повернути ці землі державі, але цей процес зупинився.
Чи зупинили впливові можновладці? Нині обласна наглядова інстанція, за визнанням прокурора, практично починає справу з чистого аркуша. У загальних рисах, за повідомленням Андрія Миколайовича, рішення про відчуження земель відбувалося з грубим порушенням чинного законодавства. І обласною прокуратурою вже підготовлено позови до суду за всіма 165 ділянками 22-гектарного масиву.
Спочатку оренда, потім – відчуження
За якою схемою відбувалося привласнення лісового фонду держави – про це Андрій Сивець докладно розповів журналістам одразу після засідання. В обох випадках, як з’ясувалося, діяли за подібними схемами. 60-гектарну ділянку під Гостомелем вилучили неуповноваженим органом, а це є компетенцією, підкреслив прокурор області, виключно Кабінету Міністрів, бо йдеться про землі державної власності – ліси першої групи, що перебували в адміністративних межах селища Гостомель. Цьому передувала домовленість між керівництвом ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» та Гостомельською селищною радою. До земель запасу останньої й передали ці гектари. Їх перевели за цільовим призначенням – для садівництва. Але під договір оренди, акцентував Сивець, не розроблялася необхідна документація.
– Принаймні вона ніде й ніким не затверджувалася, – пояснив Андрій Миколайович.
І ці землі не освоювалися до 2013 року. Виникає запитання: чому? Був ризик викриття незаконної оборудки? Проте з початком нової системи реєстрації речових прав на нерухоме майно власники ділянок почали отримувати кадастрові номери. А це відкрило шлях, зауважив представник облпрокуратури, до незаконної забудови.
Аналогічна ситуація склалася і з «Чернечим лісом». Раніше цей масив використовувала Боярська лісова дослідницька станція. Однак внаслідок певних маніпуляцій керівництвом Національного агроуніверситету після 2006 року його вилучили, начебто з метою створення заказника, а фактично передали в оренду кооперативу «Горобина» – із правом подальшої забудови.
На підставі незаконного наказу Головного управління Держземагентства Київської області, у жовтні 2014 року відбувся розподіл 22 га на 165 ділянок, для ведення садівництва. І цього року ділянки передали у власність. Кожна з них – 12 соток. Андрій Сивець наголосив, що 20 ділянок вже продано. Географія власників доволі широка – переважають представники Харківської, Луганської областей і Києва.
«Рука руку миє….»
– А що напрацювала сільгоспінспекція? – звернувся Володимир Шандра до її представника.
Останній запевнив, що направлено відповідні клопотання до Гостомельської селищної ради, райуправління земресурсів, Київського лісгоспу про надання матеріалів – коли й за якими документами були ухвалені рішення про вилучення ділянок. Та сталося непередбачене: селищна рада повідомила, що в неї документів немає – усе направлено до архіву. Райуправління земресурсів не може визначити, кому надані ділянки без присвоєння кадастрових номерів, Держлісгосп запевнив, що в них також відсутні документи.
Ось таким виявився державно-приватний земельно-лісовий корупційний спрут, який діє за відомим принципом – рука руку миє, щоб обидві чистими були.
Тільки після звернення до Київської лісової науково-дослідної станції було отримано необхідні факти про вилучення ділянок. На їхній підставі було направлено клопотання до Ірпінського архіву. Після опрацювання цих матеріалів в сільгоспінспекції зроблять висновки щодо правомірності дій.
– Скільки вам потрібно часу для цього? – настирливо запитав очільник області.
Виступаючий стенув плечима: від нас, мовляв, це не залежить, бо не знаємо, чи всі документи є.
– На 11 годину наступної п’ятниці ви даєте висновки. Немає документів щодо 60 гектарів – давайте на десять. Інакше розглядатимемо питання про бездіяльність сільгоспінспекції, – попередив Володимир Шандра.
Між тим, лунає нова репліка від помічника одного з народних депутатів. Вона стосується дій прокуратури.
– Ви подаєте матеріали про скасування прав власності після того, як починається вирубка лісу або забудова. І своєчасно не реагуєте на попередні заяви, – наголосив він, нагадавши, що ще в травні звернулися до облпрокуратури щодо законності 47 ділянок.
Андрій Сивець запевнив, що тяганини немає: за даними Державного земреєстру, там не 47 ділянок, а більше 80.
– Ми з’ясовуємо, яким чином видані держакти й ким, – пояснює начальник управління облпрокуратури.
У зв’язку із цим Ганна Побережна акцентує на такому аспекті. Місцеві активісти звертаються за допомогою до міліції. Але коли правоохоронці бачать держакти на землю з правом забудови, вони розводять руками: не мають, мовляв, повноважень.
Сивець підказує, як діяти. Якщо справу щодо ділянки внесено до Держреєстру досудових розслідувань, будівництво не може здійснюватися. Треба взяти лише витяг із реєстру, тоді в міліції буде підстава для заборони. Проте й облпрокуратура, запевнив він, намагатиметься реагувати – накладатиме через суд арешти на незаконне будівництво. Але це вимагає часу.
– Ви можете діяти оперативніше, – несподівано наголосив один із адвокатів-активістів. – Достатньо подати заяву про забезпечення позову, – звертається він до представника облпрокуратури. – Заява розглядається судом впродовж дня. І суд може заборонити будівництво, а впродовж десяти діб – подавайте позов.
– Наші звернення до суду містять вимогу арешту й заборону будь-яких дій, – зазначає Сивець, наполягаючи на тому, що прокуратурі невідомі всі власники ділянок та їхні кадастрові номери. Проте обіцяє діяти за оприлюдненою схемою відразу після засідання.
Окрім того, Володимир Шандра повідомив, що є ідея створити на території Чернечого лісу паркову зону. Щоправда, статус який буде надано цим територіям, ще не має конкретного рішення. Оскільки процедура оформлення земельних територій під Національний парк або заказник – різна, водночас часова тривалість в оформленні одного з названих статусів також різниться між собою.
Володимир Миколайович висловив своє сподівання, що нинішня ситуація допоможе встановити істину і з іншими схожими випадками та викрити ряд схем земельного законодавства, які працюють за одним і тим же сценарієм.
– Методика та схема, над якою працювали на території Чернечого лісу, можна сказати, така сама, як і на території всієї країни. Адже проблема заключалася в проведенні лісових насаджень у землі під забудову. Сподіваюся, що такими громадськими слуханнями ми розкриємо корупційну складову всіх земельних проблем і внесемо ясність у вирішення такого роду питань. Адже протизаконність у цій справі очевидна, – резюмував очільник Київщини.
На цьому і зійшлися. Голова облдержадміністрації Володимир Шандра, в свою чергу, пропонує оприлюднювати дані щодо розпочатого процесу, щоб громадськість бачила – ніхто нікого не прикриває. Водночас, щоб сила громади допомагала в роботі обласної прокуратури.
