Інтродуковані – не інвазійні

Это частичный, более развернутый повтор уже публиковавшегося нами материала. Жаль, что сами рекомендации УкрНИИЛХА не публикует. Интересно почему? М.П.

Рекомендації щодо застосування інтродукованих деревних видів для створення насаджень різного цільового призначення в Україні та запобігання прояву їхньої інвазійної активності.

Авторський колектив Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА) у складі: Світлани Лось, Лариси Терещенко, Наталі Висоцької, Наталії Соломахи, Лілії Торосової, Вікторії Григорьєвої та Олени Плотнікової на замовлення Держлісагентства розробив Рекомендації щодо перспективних для створення лісових та захисних насаджень видів інтродукованих деревних рослин. У Рекомендації, зокрема, йдеться щодо цільового використання регіонів та умов вирощування видів, яким характерні ознаки інвазійної активності. Також запропоновані заходи щодо запобігання прояву активності. Приділена увага стану насінництва інтродукованих видів та перспективам його розвитку.

Згідно зі звітом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) із 1451 виду дерев, які культивуються у світі й походження яких було встановлено, 85% – є інтродуцентами, і лише 15% – аборигенними видами.

У лісовому секторі Європи використовують 150 немісцевих видів, насадження яких займають близько 4,0% площі лісів.

Без залучення інтродукованих видів деревних рослин неможливо вирішити ряд важливих завдань, а саме: адаптацію до зміни клімату, екосистемні послуги, економічні вигоди, відновлення, підтримання сприятливого середовища для мешканців міст.

Що мається на увазі.

Адаптація до зміни клімату. Інтродуковані види можуть бути стійкішими до наслідків зміни клімату, ніж місцеві види, і можуть сприяти збереженню біорізноманіття у мінливих умовах.

Екосистемні послуги. Захист ґрунтів від ерозії, сприяння стійкості екосистем до шкідників і хвороб, поглинання і утримання вуглецю, виділення кисню, харчування і притулок для тварин, пилок і нектар для бджіл, нагромадження енергії в біомасі.

Економічні вигоди. Додаткове забезпечення сировиною деревообробної, паперової, харчової та фармацевтичної промисловості. Розвиток нових напрямків діяльності, забезпечення робочих місць у сільській місцевості.

Відновлення. Використання для відновлення екосистем (особливо в деградованих або порушених районах, які потребують рекультивації, зокрема, що постраждали внаслідок бойових дій).

Підтримання сприятливого середовища для мешканців міст. Збагачення видового складу, покращення стану та естетичного вигляду лісопаркових частин зелених зон міст.

Ніякою мірою не заперечуючи необхідність збереження і відтворення генофонду аборигенних лісових деревних рослин і важливість надання їм пріоритету під час лісовідновлення і лісорозведення важливо підкреслити, що зважене науково обґрунтоване впровадження інтродукованих видів сприятиме розвитку лісогосподарської галузі і, водночас, буде корисним у екосистемному відношенні.

Асортимент перспективних видів, згідно з інтродукційного районування для рівнинної частини України складено з урахуванням результатів сучасних досліджень авторів, літературних джерел та розроблених у попередні роки документів. Для цього ми використовували: Програму лісової інтродукції (В.І. Добровольський, 1948), Програму «Интродукция лесных древесных пород в УССР» (І.М. Патлай,1987) та Рекомендації зі створення лісонасінної бази найперспективніших інтродуцентів деревних рослин (С.А. Лось, Т.В. Орловська, В.Г. Григорьєва, 2008).

Під час проєктування заходів з лісорозведення та лісовідновлення, зокрема, створення насаджень за участі інтродукованих видів деревних рослин необхідно враховувати цільове призначення цих насаджень.

Зведені Рекомендації щодо цільового використання видів, регіонів та умов вирощування надані у Додатку до документа. Перспективними видами та гібридами хвойних інтродуцентів є представники родів Abies, Larix, Picea, Pinus i Pseudotsuga. Серед хвойних видів інтродуцентів найбільш перспективні для створення плантаційних лісових культур (ПЛК) для отримання деревини високих механічних властивостей придатні види і гібриди модрини та псевдотсуги Мензіса. Вони рекомендовані для лісорозведення на Поліссі та в Лісостепу України в умовах С 2-3, D 2-3.

Сосна чорна та її підвид – сосна кримська рекомендовані для лісорозведення, створення захисних та рекреаційних насаджень в усіх лісорослинних зонах України у тип лісорослинних умов (ТЛУ) А 2-3, В 0-3, С 1-2, D 1-2.

Перспективні види та гібридів листяних представлені родами Betula, Carya, Fagus, Juglsns, Quercus та інші.

Захисні насадження робінії звичайної у ДП «Олександрівський лісгосп»

Коротко зупинимося на деяких з них. Так чотири міжвидові гібриди дуба C.C. П’ятницького за результатами багаторічних випробувань були включені до Державного реєстру сортів рослин України. Сорти рекомендовано для створення лісових і захисних насаджень у Лісостепу і Степу в умовах С 2-3, D 1-3.

Окремо слід зупинитися на видах горіха, карії та ліщини, які, окрім якісної деревини, дають цінні плоди – горіхи. Так, горіх чорний (Juglans nigra L.) є перспективним видом для створення лісових культур та захисних насаджень, зокрема, водоохоронних, в умовах Полісся, Лісостепу і північного Степу в умовах С 2-3, D 1-3.

У 70–80-ті роки ХХ століття в УкрНДІЛГА, під керівництвом Н.В. Старової, велися роботи з селекції верб і тополь. Було отримано шість кандидатів у сорти-клони верб. Вісім сортів тополь рекомендовано для створення високопродуктивних лісових культур, плантацій та полезахисних смуг у Київській, Черкаській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Львівській і Запорізькій областях в умовах (ТЛУ – С 2-4, D 2-4).

За результатами останніх досліджень, клон верби гібридного походження ‘Прибережна’ та сорти тополь ‘Львівська’, ‘Гулівер’, ‘Дружба’, ‘Новоберлінська’, ‘Роганська’, ‘Перспективна’, ‘Сла­ва України’, ‘Стрілоподібна’ та ‘Волосистоплода-1’ рекомендовано для створення короткоротаційних плантації з метою отримання біомаси, захисних смуг, меліоративних насаджень на берегах річок і водойм в умовах Полісся, Лісостепу (ТЛУ – В 2-5 С 2-5, D 2-5). Тополі Боллє (P. bolleana Lauche = P. alba ssp. bolleana) та ‘Торопогрицького’ придатні для створення захисних насаджень у сухих умовах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей (ТЛУ – В 2-4, С 2-4).

Європейська база даних Daisie надає інформацію про біологічні інвазії чужорідних видів. Станом на 2016 рік, у цій базі зареєстровано 12 122 чужорідні види, 15% з яких вважаються інвазійними, що мають негативний екологічний та економічний вплив.

В Україні до інтродукованих видів, які в певних умовах (Лісостеп, Полісся) виявляють ознаки інвазійної активності, слід відносити: айлант високий, в’яз карликовий або в. низький, гледичію триколючкову, клен ясенелистий, робінію звичайну, робінію клейку.

Водночас, серед видів лісових дерев найбільше дискусій точаться навкруги робінії звичайної та дуба червоного. В 2020–2021 рр. були проведені польові дослідження насаджень цих видів.

Робінія звичайна відповідає визначенню «широко розповсюдженого інвазійного чужорідного виду». Внесена до національних списків Австрії, Хорватії, Данії, Франції, Угорщини, Італії, Польщі, Чехії, Словаччини, Словенії, Іспанії. Водночас, є важливою частиною економіки деяких країн (Болгарія, Румунія).

В Україні її використовують для залісення схилів ярів та крутосхилів зі змитими ґрунтами у Лісостепу і Степу. В степових умовах суттєво забезпечує потреби регіону у цінній деревині. В Херсонській області відібрані плюсові дерева щоглової форми, яка вирізняється виключно прямими стовбурами та високою продуктивністю (С.Г. Коханий).

Результати дослідження деревостанів за участю робінії звичайної у ДП «Олександрівський лісгосп» та «Черкаське лісове господарство» засвідчили, що за комплексним оцінюванням вид виявив перспективність для створення захисних насаджень. У деревостанах робінії наявні домішки та/або густого підліску тіньовитривалих видів дерев з густими кронами пригнічує розвиток самосійних рослин під наметом і часто призводить до їхньої загибелі. В її насадженнях до 60-річного віку та на прилеглих до обстежених ділянок площах, кількісно найбільш представлений самосів робінії віком 1–3 роки. У старіших, більш розріджених, деревостанах зафіксоване збільшення самосіву та кореневої парості різних вікових груп, здатність утворювати парость від пня з віком зменшувалася. На ділянках, які межують з обстеженими насадженнями, самосів робінії був наявний на відстані 50 метрів, у деяких випадках траплявся підріст.

У цілому засвідчено, що робінія має переважно низьку, а в деяких випадках середню інвазійну активність в умовах Степу та Південного Лісостепу.

Отже, робінію звичайну не варто включати до переліку інвазійних видів.

Серед заходів запобігання прояву інвазійної активності робінії у деревостанах рекомендовано закладати вздовж меж деревостану буферних смуг/ куліс з домінуванням тіньовитривалих листяних видів, формування густого підліску, а у зрідженому деревостані – підтримувати щільний трав’яний покрив. Також на межі деревостану з відкритим простором (полем, луками тощо) необхідно уникати занедбаності земель сільськогосподарського призначення. Для захисного лісорозведення створення та формування використовувати лише мішані культури робінії за участю тіньовитривалих видів, з урахуванням ТЛУ. Рекомендовано розробляти заходи з управління та обслуговування транспортних коридорів і сполучень між містом та лісом. Особливого контролю потребують ділянки, залишені під природне поновлення та ділянки, які межують з об’єктами ПЗФ.

Дуб червоний представлений у 24 країнах ЄС і залишається важливим джерелом деревини в багатьох країнах. Думки щодо його інвазійної природи супере­чливі. Він має статус інвазійного виду лише у чотирьох країнах (Чехії, Словенії, Польщі й Литві). Його вважають потенційно інвазійним у п’яти країнах (Німеччині, Словаччині, Нідерландах, Бельгії, Болгарії). Є інформація про його вплив на чисельність і трав’яний покрив у листяних лісах помірної зони, що пов’язано з повільним розкладанням шару підстилки. Питання потребує глибшого вивчення.

Результати обстеження деревостанів дуба червоного різного віку у ДП «Черкаський лісгосп» засвідчили наявність природного поновлення дуба переважно віком до трьох років на території 95% обстежених деревостанів та у прилеглих виділах. Самосійні рослини віком чотири і більше років переважно відсутні. За межа­ми деревостанів (на відстані до 30 м) у половині випадків поновлення дуба червоного було відсутнє або незначне, в окремих випадках (узлісся) відмічений рясний підріст віком від чотирьох років. У цілому визнано низький рівень інвазійній активності цього виду. Отже, дуб червоний теж не варто включати до переліку інвазійних видів.

Водночас, цей вид виявив високі продуктивності, якості, стійкість і за результатами комплексного оцінювання придатний для створення лісових і захисних насаджень.

Для запобігання прояву інвазійної активності дуба червоного в існуючих деревостанах рекомендовано створювати вздовж межі ділянок деревостанів з дубом червоним буферних смуг з видів зі щільною кроною або/та поверхневою кореневою системою, з урахуванням ТЛУ. Під час проведення лісогосподарських заходів зводити до мінімуму порушення дернини та підстилки у лісових насадженнях та за їхніми межами, а в процесі лісовідновлення після рубки стиглих деревостанів дуба червоного важливо використовувати як головну породу дуб звичайний, вводити до складу тіньовитривалі види кущів, упродовж декількох років видаляти парость від пнів дуба червоного. Також рекомендовано створювати лісові культури з домішкою дуба червоного для отримання додаткової деревини та підвищення стійкості насаджень до зміни клімату, ушкодження шкідниками та ураження хворобами за участю тіньовитривалих видів та з буферними смугами тіньовитривалих видів уздовж межі деревостану (ТЛУ – В 2-3, С2-3). І звичайно обмежити створення насаджень за участю виду в кварталах, які межують з об’єктами ПЗФ.

42-річне насадження дуба червоного у лісовому фонді Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України

Впровадження інтродукованих видів у лісове господарство потребує наявності відповідної кількості об’єктів насінництва належної якості. В попередні роки в Україні, з метою забезпечення лісового господарства покращеним насінням, були відібрані плюсові насадження, постійні лісонасінні ділянки (ПЛНД) та плюсові дерева інтродукованих видів. Водночас, цією діяльністю були охоплені не всі види. Плюсові дерева були відібрані лише для 7 видів, а лісонасінні плантації створені лише для чотирьох видів.

В останні роки було здійснено попередній відбір кандидатів у плюсові дерева псевдотсуги Мензіса, сосни жовтої, ялиці одноколірної, дуба гібридного та дуба вапнякового в Харківській та Кіровоградській областях. Ці дерева мають бути зареєстровані та використані для створення лісонасінних плантацій. В якості об’єктів насінництва можуть бути використані кращі ділянки виробничих та дослідних культур, а, за можливості, доцільно провести на цих ділянках відбір плюсових дерев.

Нині залишаються актуальними завдання щодо залучення насіння з регіонів природного розповсюдження для створення географічних та дослідних культур; створення нових об’єктів насінництва, переважно за рахунок лісонасiнних плантацій, перспективних для певного регіону видів інтродукованих деревних рослин та їхніх гібридів, зокрема, ІІ-го і вищих порядків, згідно з Рекомендацій, розроблених у попередні роки.

Здійснення цих завдань можливе лише шляхом реалізації відповідних селекційних програм, які стосуються як відбору плюсових дерев та створення лісонасінних плантацій, так і створення та вивчення випробних і сортовипробних культур певних видів й гібридів. Однією з таких програм, яка потребує реалізації, є розроблена у 2020 році УкрНДІЛГА «Програма сортовипробування лісових деревних порід в Україні», реалізація якої базується на відповідній Методиці сортовипробування лісових деревних порід, яка розроблена того ж року.