Протестні настрої громади 

Чому комунальні лісгоспи проти «націоналізації».

На сайті Офісу Президента з’явилася петиція з проханням до Володимира Зеленського, аби не допустив передачі комунальних лісгоспів до ДП «Ліси України», що невдовзі перетвориться на приватне акціонерне товариство. Петиція вже набрала понад 11 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних.

Автор звернення Пилип Орлов зазначає, що проєкт Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України» суперечить Конституції. Оскільки до об’єктів управління державної власності в лісовій галузі включено об’єкти, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст областей, тобто комунальні землі та ліси.

Громади не хочуть втрачати прибутки

Як ідеться у петиції, «законодавча ініціатива Державного агентства лісових ресурсів України нівелює ідею децентралізації влади, позбавляючи органи місцевого самоврядування права брати участь у процесі реалізації державної політики у сфері лісових відносин, а місцеві бюджети отримувати прибутки від провадження комунальними підприємствами лісогосподарської діяльності». Також є ризик, що велика кількість лісівників комунальних лісогосподарських підприємств стануть безробітними.

Крім комунальних лісгоспів, проти приєднання до ДП «Ліси України» виступають і територіальні громади. Так, голова Корюківської територіальної громади Ратан Ахмедов на своїй ФБ-сторінці пояснював, що на території громади працює державний та комунальний лісгоспи. Комунальний має вчетверо менше земель у користуванні, але в перерахунку на один гектар лісу сплачує вдвічі більше податків до місцевого бюджету. Торік державний лісгосп сплатив до бюджету Корюківської громади 10,1 млн грн, а комунальний – 5,5 млн грн.

– Площа земель державного підприємства на території громади майже 40 тис. га, площа комунального підприємства – 11 тис. га. У розрахунку на один гектар лісів комунальне підприємство сплатило вдвічі більше податків. Звісно, це не так про ефективність, як про податкову базу (податки і дивіденди підприємство сплачує до бюджету засновника), – пояснював Ратан Ахмедов. – Однак проєктом закону, який начебто стосується державної власності, пропонується в антиконституційний спосіб позбавити громаду власності на понад 11 тис. га землі, бюджету як мінімум 2,5 млн грн надходжень, а понад 150 людей робочих місць. Припускаю, що схожі показники втрат матимуть й інші громади Полісся, не лише Чернігівщини, наприклад, Коростень на Житомирщині чи громади Рівненщини.

Громади та комунальні лісгоспи вважають, що головним розпорядником усіх коштів стане ДП «Ліси України», яке розподілятиме отримані від філій надходження між усіма підприємствами. Скільки кому дістанеться – невідомо. І це тільки підсилює протестні настрої у громадах.

Аби не допустити передачі комунальних земель та лісів до ДП «Ліси України», деякі обласні ради готують звернення до Президента та парламенту, щоб втрутилися у ситуацію. Нині такі рішення затвердили на своїх сесіях Івано-Франківська, Житомирська, Чернігівська та Волинська обласні ради.

Існування комунальних лісгоспів передбачено Лісовим кодексом

Які саме ризики бачать комунальні лісгоспи у приєднанні до ДП «Ліси України»? На жаль, не всі готові говорити про це вголос. Приміром, співробітник ДП «Коростишівський лісгосп АПК ЖОКАП «Житомироблагроліс» після спілкування з автором на цю тему згодом заборонив публікувати коментар.

Своїми думками з редакцією поділився директор ДП «Маневичіліс», що входить до комунального підприємства «Волиньоблагроліс», Олександр Косянчук. Далі – його пряма мова:

– Комунальні лісгоспи могли б створити конкурентне середовище в лісовій галузі. На мою думку, теперішня реформа призведе до монополізації лісового господарства, а отже, до підвищення корупційних ризиків. По-друге, централізація призведе до диктату всередині структури, до нехтування альтернативними думками підлеглих з боку керівництва, до насаджування своєї моделі бачення виробничого процесу, насадження ринків збуту. По-третє, комунальні лісгоспи у своїй діяльності дотримуються принципів соціальної орієнтованості, оскільки територіальні громади впливають на них на місцях, а це регулює темп і цінову політику на дрова паливні, лісоматеріали для забудовників, заготівлю дикорослих ягід, діяльність у сфері рекреації.

Крім цього, є велика ймовірність, що податки підуть до Києва, де зареєстровано ДП, так передбачає законодавство. А податок на прибуток (а це мільйони) піде не засновнику, тобто територіальній громаді, а в держпідприємство.

Законність створення ДП «Ліси України», а тим паче приєднання до нього комунальних лісгоспів, у мене завжди викликало сумніви. У державі є три види власності: приватна, комунальна і державна. Якщо державні мужі визначать комунальну власність, тобто спільну власність громадян, державною, то це злочин, подібний до тих, що були в 20–30-х роках минулого століття. Існування комунальних лісгоспів, як окремої структури, не заперечує ні Лісовий кодекс, ні законодавство України. На мою думку, всі землі, які є в ме­жах громади (рілля, випас чи лісові землі), повинні належати громаді.

Приєднання до ДП «Ліси України» негативно вплине на можливість зберегти робочі місця. Всі, хто причетний до лісової галузі, знають про так звану оптимізацію штатів, яка, насправді, є скороченням працівників. Про це вам не скажуть теперішні працівники філій, бо їх «оптимізують». Проходить збільшення площ майстерських дільниць, відповідно, штатних працівників та всі роботи змушують проводити через підприємців. Люди виконують набагато більші обсяги робіт, причому часто поза межами своїх функціональних обов’язків і посадових інструкцій. Але це замовчується, бо всі бояться втратити роботу, особливо в теперішній час. Поскаржитись фактично немає кому. Профспілка абсолютно бездієва і залежна від вищого керівництва вже багато років. Знову ж таки вертаємося до того, що централізація – це погано, і це призведе тільки до зростання корупційних ризиків і диктату.

Також можуть бути труднощі під час передачі земельних ділянок та лісів, що зараз у комунальній власності. По-перше, передача об’єктів лісового господарства, що є у спільній власності громад, без згоди цих громад суперечить Конституції України. Якщо об’єкти є спільною власністю громади, то розпоряджається ними громада, а не хтось інший. Тому погодження приєднання до ДП мусить надавати саме громада. Якщо хтось почне робити це, нехтуючи рішенням громади, то це протизаконно. Ні до чого, окрім як до соціального невдоволення, ці дії не призведуть.