30/03/2023
0Як не пустити пожежу до лісу, вберегти від вогню людей і навчити лісівників діяти на випередження.
Керівник Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев про головні напрямки роботи, які допоможуть захистити країну від великого вогню.
Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж працює над проблемою лісових пожеж в Україні вже багато років. Тут готові навчати лісівників та ділитися найкращими міжнародними практиками та частину проєктів довелося призупинити через війну, хоча нині їхня актуальність лише загострилася.
Приміром, у 2021 році працівники Центру працювали в Луганській області над відновленням вигорілих лісів після пожеж 20-го року. На старті були пілотні проєкти щодо недопущення повторення масштабних пожеж та захисту населення від вогню з лісу. Науковці спільно з лісівниками не встигли все доопрацювати, почалася війна, внаслідок якої масштаби пожеж зросли в рази. Торік вогнем ландшафтних пожеж було охоплено 755 638 га земель усіх категорій (дані Східноєвропейського центру станом на березень 2023 р.), з яких лісових пожеж – 56 719 га, в тому числі в окупованих зонах – 32 260 га. Через війну до лісових пожеж додалася ще одна проблема – забруднення лісів вибухонебезпечними предметами. Як гасити пожежі за таких умов, та ще й у час, коли лісова галузь переживає новий етап реформи? Це новий виклик, на який шукають відповіді лісівники та науковці.
Які проєкти та напрацювання, якщо їх вдасться реалізувати, допомогли б Україні значно зменшити кількість великого вогню у лісі, розповів «Лісовому і мисливському журналу» директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України Сергій Зібцев.
Проєкти, які зупинила війна
Торік головним завданням Центру спільно з Міндовкілля була подальша розробка національної Стратегії інтегрованого управління ландшафтними пожежами (https://mepr.gov.ua/news/37619.html). Після 2020 року Центр спільно з міністерством брав участь у напрацюванні нового Порядку охорони та захисту лісу. Цей документ є професійним, сучасним, він наближає нас до країн, де охорона лісів від пожеж на високому і сучасному рівні. Новий Порядок вимагає нового та якісного підходу до управління пожежами. Передусім, це навчання всієї лісової охорони, а це як мінімум 10–15 тисяч осіб. Важливе нововведення – навчання керівників гасіння лісових пожеж (КГЛП). Ця робота займе не один рік.
Другий напрямок, над яким працював Центр, стосується методів недопущення повторення великих нищівних пожеж, які були у 2020 році у Житомирській, Луганській, Харківській та Київській областях. Тоді від вогню згоріло понад 160 тис. га лісів різного відомчого підпорядкування. Такого в Україні ніколи не було, найбільша до цього лісова пожежа сталася на Херсонщині за часів президента В. Ющенка, тоді було втрачено 9 тис. га лісу. Тому ми почали працювати над тим, щоби змінити практику ведення лісового господарства у лісах.
Упродовж 2021 року спільно з Держлісагентством, Луганським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Сєверодонецьким, Станично-Луганським, Кремінським лісгоспами та Новоайдарським лісомисливським господарством ми напрацювали практичні кроки, які треба було б зробити у межах існуючого на той час законодавства. А потрібно було, перш за все, почати формувати пожежостійкі розріджені соснові насадження поблизу населених пунктів, які дозволяли б лісівникам та рятувальникам зупиняти пожежі біля сіл.
І таке лісонасадження ми почали формувати у Кремінському лісогосподарстві. Ідея була в тому, щоб сформувати стійкі насадження з низькою повнотою, адже вони не підтримують верхову пожежу. Біля двох сіл на Луганщині, Кудряшівки та Варварівки, було розпочато підготовку до закладки смуги на 500 метрів, вона мала стати зрідженою на половину – з повноти 0,8–0,9 до 0,5. Завдяки цьому пожежа мала б зупинятися за 300–500 метрів до села.
Все, що було зроблено Центром у Луганській області в 2020 році стало зараз ще актуальнішим та таким, що потребує впровадження.
Нині такий експеримент буде закладено біля села Косачівка Чернігівської області. При цьому наземні лісові горючі матеріали у цій смузі – лісова підстилка та деревна ламань – мають бути спалені за допомогою контрольованого профілактичного відпалу до початку пожежонебезпечного періоду. Це дозволить захистити село від верхової пожежі. Зараз така практика дозволена законодавством.
Війна зупинила деякі проєкти Центру, але актуальність його напрацювань зросла ще більше. Впродовж 2022 року система охорони лісів від пожеж суттєво постраждала. Багато працівників служби охорони лісів від пожеж – на фронті, фінансове забезпечення знизилося, техніка на деокупованих територіях пошкоджена або знищена, в інших областях її катастрофічно не вистачає, бо найкращі у технічному плані автомобілі передані на потреби армії.
У 2022 році Центр розпочав проводити лісопожежні школи на базі НУБіП та «Укрцентркадриліс» для підготовки лісових пожежників, що вимагається законодавством. Встигли попрацювати з лісовими пожежниками Чернігівщини, Житомирщини та Кіровоградщини. Через війну ці навчання теж зупинилися, але небезпека пожеж нікуди не зникла.
Лісова охорона має готуватися до пожеж цілодобово
Перші лісові пожежі починаються навесні. Спочатку вони будуть не потужні й лісівники знають, як з ними боротися. Але чекати 1 квітня, дати початку пожежонебезпечного періоду не треба, необхідно вже зараз проводити всі необхідні підготовчі роботи.
Так, нині триває реформування лісової галузі, яке не дасть швидких результатів. Та перші завдання для новоутворених підприємств – налагодити та забезпечити технічний стан тієї пожежної техніки, яка залишилася.
Від імені Держлісагентства необхідно звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка отримала торік чимало пожежної техніки від закордонних партнерів. Можливо, вони зможуть поділитися більш старішими автомобілями, які в хорошому технічному стані і які немає кому обслуговувати.
Треба підготувати запас пального, перевірити запас води в ставках, персонал має бути найнятий на роботу до квітня. Варто відновити на посадах тих людей, які працювали до реформи, щоб лісові пожежні станції запрацювали вже зараз.
Захист населених пунктів від пожеж. Створення листяних узлісь та розріджених лісостанів навколо населених пунктів
Але найголовніший компонент – це системи виявлення пожеж, які є очима лісівників. На жаль, чимало відеокамер не доступно чи демонтовано через війну. Наприклад, у Зоні відчуження окупанти просто вкрали всі камери та їхні компоненти. Ті камери, що не працюють з тих чи інших причин, треба відновити. Необхідно запустити систему відеоспостереження, навчити чергових працювати з нею. Пожежі 2020 року показали, якщо впродовж 15 хвилин на пожежу не прибуде пожежний автомобіль, то виграти битву буде дуже складно. Місце пожежі треба знати не на рівні кварталу, а на рівні виділу. Бажано, щоби камера давала можливість вести моніторинг пожеж у зоні до 3 км за межами лісових масивів.
Лісівникам варто розуміти, як боротись з пожежею, вміти планувати стратегію, визначати оптимальні місця локалізації для зупинки вогню, так само, як наша армія зупиняла у лютому війська РФ. Лісівники ще не вміють мислити, як військові, але варто вчитися. Вогонь – це теж ворог, він не такий підступний, як орда РФ, бо поширюється за певними фізичними законами та логікою.
Щоб захистити населені пункти від пожеж, необхідно готувати рубежі, де ці великі пожежі будуть зупинені. Лісівники знають, де вони виникають: найчастіше на полях, на пасовищах, біля річок та в заплавах. Потім пожежі заходять у ліс, набирають великих масштабів та високої температури, виходять на село у вигляді вогневого смерчу, який неможливо зупинити наявними технічними засобами.
Тож завдання лісівників – не запустити пожежу в ліс. Для цього треба створити біля населених пунктів листяні смуги, мінімум по 200 метрів, випалювати періодично лісову підстилку, видаляти кущі, знижувати повноту деревостану, де пожежу можна зупинити, оскільки тут вона знизить свою інтенсивність. Це треба оговорювати зі старостатами, ДСНС, головами ОТГ, щоб спільними зусиллями досягти мети.
Реформа, війна і пожежний сезон
На думку Сергія Зібцева, новостворене ДП «Ліси України» повинно провести нараду щодо підготовки до пожежного сезону, вказати на відповідальність керівників за заходи з недопущення пожеж.
Треба проаналізувати стан справ у кожній філії, розуміючи, що додаткових коштів на протипожежні заходи ніхто не дасть. Перевірити, чи є механіки, зварювальники, які подбають про справність техніки, яке є обладнання та в якому воно стані, чи закуплено вогнестійкий одяг для лісівників, які гаситимуть пожежі (каски, окуляри, захист органів дихання, шкіряне взуття). Перевірити, який буде зв’язок, бо він має бути з кожним пожежником під час гасіння. Треба продумати систему управління – хто буде гасити пожежу у лісгоспі, список прізвищ, кому будуть підпорядковані ці люди та що саме робитимуть.
Пожежі гасять працівники лісового господарства, яких вчать як садити ліс, збирати насіння, проводити рубки догляду тощо. Та їх не вчать працювати в надзвичайних умовах великих пожеж. Такі навчання дуже потрібні. В грудні 2022 року Держлісагентство доручило відкрити Центр підготовки пожежників, але він досі так і не був відкритий.
Нині маємо ще одну велику проблему – забруднення лісів вибухонебезпечними предметами. В світі немає єдиного підходу до її вирішення. У Німеччині є спосіб боротьби з пожежами в лісах, які забруднені вибухонебезпечними предметами, коли один танк підпалює ліс перед пожежею, а другий танк контролює, щоб цей підпал не вийшов за дозволені межі.
У нас немає таких пожежних танків, але є військова техніка в тероборони. Можливо, варто звернутися до цього підрозділу, щоб у випадку виникнення великих пожеж їхня броньована техніка у взаємодії з лісівниками та ДСНС виходила на ті ділянки, де були обстріли або де заміновані території. Ця броньована техніка може захистити персонал і зупинити пожежу, створивши смугу безпеки, тобто шляхом випалювання рослинності за межами зон вибухонебезпечних предметів до підходу пожежі.
Пожежні танки є в Україні, але на військових полігонах. Можна пробувати домовлятися, щоб у випадку великої пожежі така техніка надходила у розпорядження лісівників. Це складно у нинішній ситуації, але це єдиний шлях безпечно приборкувати пожежу в лісах, які забруднені вибухонебезпечними предметами.
Ключові завдання
Повторення великих пожеж в Україні очікується влітку чи восени вже у 2024 або 2025 році. Оскільки нинішня зима була повносніжною, до серпня великих пожеж бути не повинно. А от у серпні може бути посуха, впаде рівень води, підніметься вітер і ризики підпалів зростуть. Як тільки буде посуха та вітер, розпочнуться пожежі. Передусім, на прифронтових ділянках та окупованих територіях, оскільки система охорони лісів там суттєво порушена. Пожежі можуть спалахнути і в Карпатах. Цьому підтвердження великі пожежі в Карпатах у 2021 році, яких там ніколи не було.
Зважаючи на ці виклики, головне завдання Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж у цьому році – оцінити вплив війни на пожежі та ліси. Для цього Центр проаналізував кожну з 19 948 пожеж, які відбулися на території України. Незабаром цю інформацію можна буде знайти на сайті Центру (https://nubip.edu.ua/node/9083/3).
Друге завдання – підготовка керівників гасіння пожеж (КГЛП). Для цього треба Статут дій, як в армії чи ДСНС. Такого документа в лісовому господарстві немає, а це порядок боротьби з вогнем. Центр пропонуватиме Міндовкілля основи цього Статуту.
До того ж разом з Держлісагентством Центр співпрацює з проєктом Forest Europe, до якого долучено 44 країни. Разом вони визначають цілі та напрямки розвитку лісового господарства. Зараз Forest Europe допомагає лісовому господарству України, а Центр моніторингу залучений як координатор міжнародної допомоги.
Ситуація з пожежами в Україні серйозна, до них треба ретельно готуватися. У нас зараз найбільш боєздатна армія світу, так само треба мати боєздатні пожежні підрозділи. Тому завдання на цей рік – підвищити готовність до гасіння великих пожеж шляхом технічного забезпечення, вдосконалення нормативної бази та навчання персоналу.
