25/03/2023
0
Так бачить художник і не тільки він.
Київський театральний режисер Микола Сиротенко має незвичайне хобі. Вже понад пів століття він придивляється до кори дерев і каменів і знаходить там образи відомих людей, картини. Микола Павлович фотографує їх. Дійсно, якщо придивитися уважно, то можна впізнати знаменитостей або якийсь сюжет. У доробку Сиротенка понад 4 тисячі знімків. Він робить їх і під час прогулянок, і під час своїх численних мандрів – об’їздив усю Україну (особливо митець любить Крим), був у Росії, країнах Балтії, на Кавказі, в Польщі й Болгарії. Фотохудожник називає новий вид мистецтва алюзією від латинського слова «allusio» – натяк. Адже образ створений Природою, ще треба побачити.
На соснах Голосіївського лісу в Києві Микола Сиротенко побачив і зафіксував фотоапаратом образи відомих акторів – Миколи Яковченка і Леся Сердюка. Останній за кілька місяців до смерті сказав, що має сотні знімків і фотопроб із кіностудії, але саме алюзія найточніше передає його характер. У портретній галереї «від дерев» – 12 апостолів, молодий Павло Тичина, Василь Стус, Анатолій Солов’яненко, Іван Марчук, Олександр Калягін, Конфуцій, Леонардо Да Вінчі, Чингісхан, Антуан де Сент-Екзюпері, Джек Лондон й інші. Є й літературні герої, наприклад, Перелесник з «Лісової пісні» Лесі Українки.
У 2011 році Микола Павлович розпочав влаштовувати виставки алюзій. Вони експонувались у закладах культури Києва, а також міст Ірпеня і Фастова на Київщині. У Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського алюзії побачив Посол України в Йорданії Сергій Пасько. Він запросив Сиротенка взяти участь у виставці українських художників у столиці Йорданії Аммані. Микола Павлович привіз туди 12 робіт. Виставка була представлена в жовтні 2011 року в Королівському палаці. Йорданці зацікавилися новим видом мистецтва, а українському фотографу було цікаво спостерігати, як сприймають фотороботи люди іншої культури. В день відкриття виставки Сиротенко вийшов з палацу і в прилеглому парку знайшов 18 алюзій. Чомусь усі були в чалмах.
Етикетки до експонатів виставки в Йорданії виконали трьома мовами – англійською (мова міжнародного спілкування), арабською (Йорданія – арабська країна) і українською (знак поваги до Батьківщини автора).
Микола Сиротенко зберігає книгу відгуків із записами відвідувачів виставок. Український письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолій Дімаров записав: «Тільки око художника могло розгледіти творіння природи, що не поступається, ні, перевершує твори людського генія».
Народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Марчук написав: «Диво, справжнє велике диво. Люди дивляться, а художник бачить. Я сьогодні щиросердно позаздрив природі. Вона фантазує ще ширше і більше за мене, але я дуже задоволений, і нехай вона буде попереду».
Ще кілька з багатьох записів: «Це казка, створена природою», «Я дружина дипломата, об’їхала багато країн. Але такого мистецтва ніде не зустрічала».
Микола Сиротенко говорить: «Алюзії натури створювалися завжди, в усі найдавніші періоди історичного розвитку людства. Думаю саме тут, в цьому загадковому феномені, потрібно шукати початок образотворчого фантазування людства. Вони були найпершим естетичним університетом для людини на зорі її розвитку. Вони розвивали божественне в людині – здатність до творчості. Я завжди наполягаю на тому, що до створення знайдених образів я особисто не маю жодного відношення. Я прийшов і побачив тільки те, що є, сфотографував – і без жодного свого втручання демонструю».
