Сергей Коваленко или тот, кто так представляется, безусловно умный человек, к которому надо прислушиваться… Но , поверьте уже далеко за полночь и я засыпаю над каждой клавишей… У нас -“Открытый лес” и я не могу не разместить мнение человека, который думает о проблемах отрасли в независимости от того, что он думает. Я рад, тому что он остается в публичной плоскости. Можно я его текст размещу, но читать не буду и пойду спать? А завтра с новыми силами… хр….хрр.. хрРР.. ХРРР.. Договорились? М.П.
Юлія Давидова видалила свій аккаунт у Фейсбуці відразу після призначення її головною екологинею Закарпаття.
Дивна поведінка для публічної особи, якій нічого приховувати від громадськості.
Більшість активностей у публічній площині в лісовій галузі відбуваються з метою досягнення якогось «комерційного» чи іншого інтересу під «заїждженими» гаслами «боротьби з корупцією» або «реформами».
А насправді всіх цікавлять гроші, мільярди, які крутяться довкола лісу. Відкусити якийсь шматок бодай тимчасово – охочих дуже багато. З різних сторін розгортається азарт, плани та стратегії захопити, прилаштуватися, керувати.
Тим паче, у часи, коли бюджетні гроші виділяють не на дороги чи соціалку, а на армію. На таких тендерах багато не вкрадеш, хоча і там умудряються, але є наслідки.
Отже, увагу багатьох привертає лісова галузь, де красти можна в довоєнних масштабах, постійно і без особливих наслідків.
Є велика кагорта «професіоналів», серед яких громадські активісти, лісівники, парламентарі, чиновники різних рівнів, які все життя присвятили лише фаховому розкиданню українських ресурсів.
Незрозумілі спроби Давидової «скасувати» свою сторінку в соціалній мережі і, певне, повстати у новому образі, яскраво демонструють цю кагорту людей.
Також це вказує на те, що бортьба за можливість розпоряджатися лісовими ресурсами не припинялася ні на секунду, а розгорається з новою силою під час війни.
Давидова, ймовірно, застрибнула в останній вагон «лісового поїзда» в обмін на допомогу Миколі Тищенку виявити«недоліки» в лісовому господарстві Закарпаття під час роботи Тимчасової депутатської слідчої комісії «Нацресурс».
Але невдала поїздка Тищенка в Таїланд сплюндрувала всі плани однієї із зацікавлених груп стати активними гравцями в лісовій галузі.
Голова фракції «Слага Народу» Давид Арахамія з Оленою Шуляк швидко скористалися зручним моментом.
Девид поквитався з Єрмаком, з яким, подейкують, триває конфлікт ще з минулого літа за доступ до Президента і не тільки…
Тому легко можна пояснити, чому з кумом Єрмака так блискавично і безцеремонно розправилися у Верховній Раді.
Юрій Сотник також запригнув в останній вагон лісовозного потягу і замість зама Юрія Болоховця перебрався в зами керівника ДП «Ліси України». Саме там будуть «крутитися» найбільші гроші.
Ігор Лицур, схоже, є лише номінальним керманичем, а Сотник фактично починає керувати найважливішим або грошовими «процесами». Хто він і чиї інтереси представляє постараємося розібратися згодом.
До речі, всі забули розмови про те, що ДП «Ліси України» ніби створювалося під Юрушева і для приватизації лісів.
Але так сталося, не як гадалося.
В певних колах, контролюючи ДП «Ліси Укранїни», хочуть заробляти більше, тому лобіюються питання про зняття мараторію на експорт лісу-кругляку. І розганяють тезу про профіцит необробленої деревини.
Хоче це не віповідає дійності, адже об’єми рубок регулюються в ручному режимі. Більше того, на аукціонах Держлісагентство і профільна компанія не знижує стартову ціну на лоти з діловою деревиною.
Отже, якби була реальна, а не вигадана потреба продавати більші об’єми лісу, якого ніби профіцит, стартові ціни однозначно б знизили на внутрішніх національних аукціонах.
Одночасно Офіс Президента на запити воєнного часу хоче відбитися від критики міжнародних партнерів і показати серйозність намірів щодо внутрішніх реформ.
Лісове господарство не виключення, тому тут показують, що влада працює і ніби є вже результати.
Однак, у профільного зама Єрмака з «економіки» Ростислава Шурми та міністерки економіки Юлії Свириденко фізичного не вистачає часу в деталях розібратися, що і чому насправді відбувається в лісовій галузі.
Вони фізично не встигають за безліччю обовязків звертати увагу на деталі, тому безумовно довіряють доповідям та позиції Юрія Болоховця.
Цим і користуються головний лісівник та багато інших непублічних «гравців» в темі «лісу», які час від часу замість реальних позитивних змін підсовують пвсевдо елементи реформи або «вішають локшину на вуха» відповідним в ОП та Кабміні.
Лобіювання екпорту лісу-кругляку яскравий цьому приклад.
Може здатися вигадкою, але дуже ймовірно, що сам Єрмак, а також Татаров можуть бути причетними до того, що відбувається в «лісі».
Татаров іноді може брати на себе брудну роботу, коли несподівано з’являються «невирішувані» та делікатні питания, але це доволі абстрактне трактування його ролі.
Доречно згадати, що давній друг Єрмака Голова НКЦПФР Магомедов Руслан давно отримав контроль над продажем лісу через ліцензовані біржі.
Навіть в прозоро.продажі не змогли пручатися волі шефа Банкової. Контроль за продажем лісу зберігся за друзями Єрмака і в умовах війни.
Воля керівника ОПУ прослідковується і у тому, що навіть головний реформатор зі сторони депутатського корпусу Дмитро Наталуха різко «дав задню» і відмовся працювати над Законом «Про ринок деревини».
Хоча «Економічний комітет» парламенту вже був готовий йти до кінця і створити ринок деревини через відповідний закон.
Малоймовірно, що Єрмак та його команда тільки те і робить, що займається лісом. Серед різних «друзів» та груп впливу, напевне, йде запекла боротьба за доступ до вух Єрмака та до вух Президента.
Хто перший прийде і правильно донесе, що він хоче і обґрунтує чому, той і отримує все. Поки що у президентської команди фаворит Болоховець. Його слову та позиції довіряють і часто не перевіряють.
Тому трапляться ексцеси, такі як у Вінниці з признаннями лісників, через що Шурма буває дуже злим, якщо не сказати неприємно роздратованим.
Сьогодні бортьба за доступ до першого вагону локомативу, де керують рухом лісового потягу, дуже жвава в прямому та переносному згасанні.
Багатомільярдні дивіденти затьмарюють розум пересічних «гравців» (таких як Юлія Давидова) та не дають спокою більш впливовим Миколі Тищенку та іншим зі значними апетитами.
І все це відбувається на фоні кровопролитних виснажливих боїв у Бахмуті, де сотні й тисячі співвітчизників відають своє життя за іншу Україну. Де цінностями є правда, відкритість та прозорість, справдливість та в виваженість в управлінських рішеннях.
А поки лише Юрій Болоховць може вільно заходити до керманичів локомативу і називати все, що йому заманеться реформою, розповідати різні «позитивні» історії.
Здається, що ні пасажирів українського лісового поїзда, ні його керманичів не хвилює, що рухаючись в невизначеність, старі механізми вже пожерли більшість лісу, який кудись везли. Скоро взагалі усіх очікує вимушена зупинка.
На жаль, більшості байдуже, що поруч шмигають електромагнітні схожі сучасні «лісові поїзди» зі швидкість у тисячу кілометрів за годину. Головне тішити себе, що є який-не-який український «ліосовий поїзд», він рухається, то і вже добре – велике досягнення.
Виглядає так, що в розумінні чиновників ліосової галузі позитивні зміни – це поміняти вагони місцями, когось пересадити в інший вагон, когось взагалі висадити і вуаля – «реформа» готова.
Часу обмаль, інформації багато, економіка України виснажена війною, а в лісовому господарстві позитивні результати можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Національна «реформа» в лісової галузі ввійде в історію, але поки не зрозуміло в якому саме контексті. Дійові особи також запам’ятаються, надовго. Однак, чи в якості героїв, чи злодіїв – покаже час.
PS Все персонажи, фигурирующие в этом произведении, вымышлены. Любое сходство с реальными людьми, живыми или мертвыми, чисто случайно.
8 коментарів
ivanmisko
На сайті ,,Міністерство лісу ,,в телеграмі є також ця стаття ,а ще відео го ,,Форест контрол ,, площадка нелегального лісу в Житомирській області ,місто Коростень
ivanmisko
Фейкові статті -це статті дп лісів та агенства ,на яких вони обґрунтовують реформи та скорочення працівників .Автор чи автори підводять ,що централізація галузі призведе до створення корумпованого монополіста ,який по своїй суті незможе ефективно управляти галузю.Ні одна з тих статей в яких реформатори цинічно насміхаються з працівників не викликала в мережах невдоволнння ,хоча потрібно розібратися що гірше ,коли державний службовець перевищує свої службові повноваження маніпулюючи фактами та інформацією чи зовсім інша людина яка відкриває реальний стан справ незалежно від своїх мотивів .Незноден стосовно ніхто нічого незнає ,централізовано збираються кошти щомісячно і немалі
popkov
Я все-таки не удержался и прочитал статью. Спасибо автору: он пишет со знанием дела и я ему благодарен, в том числе за строки написанные для меня.
Хочу возразить по поводу Юлии Довыдовой. Мы в жизни никогда не видели друг друга, но хорошо знакомы. Она увлекающийся и очень открытый человек. Думаю поэтому и удалила свою страницу, на которой наверняка были высказывания не совместимые с имиджем государственного служащего. Я далеко не всегда с ней согласен, но уважаю её как патриота Украины, человека независимого от авторитетов, способного действовать по своим убеждениям. В марте-апреле прошлого года она очень помогла многим, занимаясь гуманитарной помощью, в том числе лесоводам о которых просил я. Конечно, есть тут и шкурный интерес. На прошлую Пасху, когда в Киевской области ещё действовал сухой закон, она мне закарпатского сухого вина Новой почтой выслала. Разве такое забывается?
oleg1965
В країні руйнується державне управління, а на його місце заходять «закони джунглів», «Макіавеллізму» основним принципом яких є влада та гроші за будь – яку ціну. До цих законів повинні пристосовуватись український народ, який одночасно є за Конституцією України – джерелом влади. Коло замкнулось. Чи буде воно розірвано? Кожен може собі відповісти в душі. Україна переживає шок війни і все по старому. Кажуть, що спокуси помирають на 15 хвилин пізніше після біологічної смерті людини. Ми всі чекаємо на перемогу з російським агресором. Президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні після війни вдасться назавжди викорінити корупцію. Залишилось лише вірити.
popkov
Для Lisivnuk. Я так не думаю… Мы не выясняем личности людей, которые пишут на сайте: у каждого могут быть причины на то, чтобы сохранить своё инкогнито. У Вас в том числе…
Заметка была опубликована на странице фейсбук группы “Открытый лес”. Это не фейковая страница. Там может писать любой желающий и аусвайс для этого предъявлять не нужно.
Куда интереснее обсуждение по сути и новые сведения о происходящем. Ещё не знаю, что там написал Сергей Коваленко, но первая его заметка принесла рекорд по числу просмотров в этом году. Вторую пока специально читать не буду… Подожду пока появятся комментарии по сути. Тем более, что надо Вам новостей подбросить…
Меня, конечно, интересует личность автора и я видел всё о чем Вы написали. У меня есть предположения по этому вопросу, но делится ими рано. Автор не скрывает то, что хочет остаться в тени: черные очки это подчеркивают… Я как редактор, должен уважать его желание. А вдруг за очками кроется полковник СБУ или какой-нибудь уважаемый лесной вождь?
Интересно, как Вы считаете, если текст (будь-то доклад, статья или диссертация) написал один человек, а выступает с ним совсем другой, – это фейк? Если “да”, то мы живем в стране фейков, которые распространяет вся элита…Другими словами, значительная часть украинской, в том числе лесной элиты – это фейк…
Lisivnuk
Першоджерело цієї статі не фейсбук групи “Відкритий ліс”, а саме фейкова сторіннка “Сергій Коваленко”. У групі вже лише перепост цієї статті.
Те, що перша стаття пренесла велику кількість переглядів може говорити про те, що ціль автора статті досягнута. Допис на фб може прочитати мало людей, і тоді автор вирішив запостити її у фб групи “Відкрити ліс”, сподіваючись, що вона буде розміщена на сайті. Коли її розмістили на сайті, фактично надали велико значення. І сайт це вже не допис в фб. Потім автор, або ж хтось за нього, почав розганяти статтю з сайту на інших майданчиках, от і зайшли люди почитати.
Дуже низько виглядало б, якби це був підполковник СБУ або лісний вожак) нащо таким людям красти чужі фото? Вони просто можуть дати комусь завдання написати і розмістити)
Я не сказав, що текст фейковий. Навпаки, я сказав, що цікава стаття. А от автор і його сторінка в фб – фейкові. І саме про це я попросив Вас зазначати при публікуванні таких статтей.
popkov
для Lisivnuk. Спасибо я Вас услышал… Но согласитесь это традиция – Ленин, Сталин, Пешков – куда ни плюнь, сплошные фейки. Интернет лишь облегчил технологию сокрытия личности. Таких как Светлана или Даниил очень мало. Я сразу заметил, что страничку Коваленко сделали в декабре прошлого года специально под лесную тему. Но каким образом там оказалось столько высокопоставленных друзей, включая ЮБ и многих депутатов? Первоначально я допускал, что это однофамилец упомянутого Вами Коваленко: фамилия распространенная, а конкретно эту фотографию я не нашел, кроме того поверил в то, что возраст истинный.
Если можно, объясните какова была цель публикации? Я до сих про этого не понял. Вроде бы автор особо ничего не навязывает: просто делится своим виденьем.
Наш сайт дает трибуну для высказывания разных, часто полярных, мнений и это одна из основных его особенностей. Мы поощряем споры, так как не знаем лучшего пути поиска истины. Напишите, возражения к тексту Сергея Коваленко по сути и мы опубликуем их в разделе “главное”.
Что касается посещаемости сайта и фейсбук, то мне трудно ответить, но интуитивно думаю, что очень многие заходят на сайт именно из соцсетей, которые легче просматривать с телефона. Вообще Вы подали хорошую мысль: надо проанализировать посещаемость сайта, хотя боюсь для меня результат будет грустным…
Что касается первоисточников, то мы стараемся их проверять, но далеко не всегда это удается. При цитировании материалов из соцсетей это слишком времяёмко…
Lisivnuk
Стаття звичайно цікава. Проте, незрозуміло, чому реальний автор боїться себе показати і назватися. Фейсбук-сторінка, на якій розміщена стаття, – фейкова. І досить недолуге приховування. Реальний Сергій Коваленко – директор “Ясно”. І його фб-сторінка зовсім інша. А от фейкова сторінка містить таке ж ім’я та прізвище, а фото на фейковій сторінці скопійоване з твітеру реального Сергія Коваленка https://mobile.twitter.com/sergeykovalenko. До того ж, жодної інформації про людину на фейковій сторінці немає, і лише одне вкрадене фото.
Прохання до адміністраторів сайту “Відкритий ліс”: при публікуванні дописів із фейкових сторінок вказувати, що автор невідомий, а сторінка фейкова. І бажано це прописувати в заголовку, щоб люди одразу розуміли і знали. Дякую!
Comments are closed.