27/02/2023
0Лісівники, науковці та екологи шукають компромісне рішення щодо поводження з інвазійними видами.
До кінця лютого у Міндовкілля мають розглянути перелік інвазійних видів, які будуть заборонені для використання у лісовому господарстві. Нагадаємо, влітку в Уряді внесли зміни до Правил відтворення лісів, які забороняють використання інвазійних порід при створенні лісів. На виконання цього рішення у Міндовкілля працює міжвідомча робоча група, яка має підготувати список чужорідних дерев. Вважається, що вони змінюють та знищують природні екосистеми, а також витісняють місцеві види рослин.
Які саме види включити до переліку заборонених, які заходи контролю розробляти, якщо вилучити певні чужорідні насадження неможливо, якої шкоди завдають рослини-переселенці природі України і скільки їх росте на території природно-заповідного фонду – ці питання розглянули учасники круглого столу «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів», який відбувся 16 лютого в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. До обговорення проблеми долучилися представники Міндовкілля, Держлісагентства, громадських екологічних організацій та наукових інститутів.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький нагадав учасникам про рішення РНБО від 29 вересня 2022 року про охорону, захист, використання та відтворення лісів в особливий період. Відповідно до цього рішення Міндовкілля та наукові установи опрацьовують питання щодо розроблення наукових рекомендацій про застосування певних перспективних та продуктивних видів деревних порід.
– Ця дискусія розпочалася у січні, під час якої ми зрозуміли, що є дві позиції щодо застосування чи незастосування інтродукованих, тобто чужорідних, порід. Тому виникла пропозиція провести круглий стіл, щоб заслухати позицію фахівців, та спільні рішення донести до РНБО, – додав заступник міністра.
Завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції (НУБіП України), Голова «Товариства лісівників України», модератор круглого столу Юрій Марчук окреслив основні питання для розгляду, а також завдання, які стоять перед лісівниками, екологами й суспільством стосовно створення та відтворення лісів з використанням аборигенних та інтродукованих деревних рослин. Ця тема є нагальною, бо викликана багатьма чинниками, серед яких чи не основний – зміна клімату, а в Україні ще й втрата великих лісових масивів через війну.
Скільки інвазійних видів у лісовому фонді Держлісагентства
У Державному агентстві лісових ресурсів України проаналізували, скільки інвазійних видів росте в наших лісах та на яких площах. Так, із загальної площі вкритих лісом земель 5% – це ліси, де переважаючими породами є інтродуковані види. На Поліссі та в Карпатах таких видів по 0,6% від загальної площі вкритих лісом земель, у лісостепу – 5,2%, найбільше їх у степовій частині країни – 19%.
– За нашими даними, в лісах України зустрічається 73 інтродуковані види, тобто це великий перелік деревних та чагарникових порід, які були у свій час апробовані в лісовому господарстві, – розповів начальник управління лісового господарства Держлісагентства Ігор Будзінський. – Із загальної площі лісів, де переважаючими видами є інтродуковані, молодняки займають 12,7%, середньовікові насадження – 21%, пристиглі – 10% і стиглі та перестійні – 56%. Це свідчить про те, що інтродуковані види почали вводити останні 100 років, бо маємо сьогодні багато стиглих та перестиглих насаджень інтродукованих видів, тобто в лісівників є великий досвід щодо їхнього впровадження, порядку використання та поводження у лісовому господарстві.
У Держлісагентстві проаналізували, які площі займають поширені інтродуковані види. Виявилося, що найбільший відсоток становлять ліси, де переважають акації – 58% від площі всіх лісів з інтродукованими видами. Дуб червоний займає 19,4% у лісах Держлісагентства, ясен зелений – 7,3%, тополя канадська – 2,8%, гледичія – 2,5%, клен ясенелистий – 1,9%, маслинка вузьколиста – 0,8%.
– Чимало цих видів знаходиться в природо-заповідних об’єктах, що перебувають у віданні агентства. Це 12% від площі лісів, зайнятих інтродукованими видами, або 42,4 тис. га. З них 22 тис. га – це степова зона, де в заповіданих лісових насадженнях головними породами є інтродуковані види. Також ми з’ясували, що 54 види інтродукованих рослин знаходяться в об’єктах ПЗФ. Аналізуючи, які ж деревні породи заповідалися, виявили, що 50% природно-заповідного фонду було заповідано саме по акції (21 тис. га), дубу північному (20 тис. га) та ясену зеленому (3 тис. га). У мене виникає питання – чи потрібно використовувати ці породи у лісовому господарстві, чи треба їх повністю заборонити? Якщо радикально до цього підходити, то що тоді робити з тими інтродукованими видами, які вже є в наших насадженнях і частина з них уже заповідана? Або їх виключати із заповідного фонду, або здійснювати якісь заходи поводження з інтродукованими видами на території ПЗФ, – зазначав Ігор Будзінський.
За його словами, у міжнародній практиці є певний досвід використання інтродукованих видів, який має взяти до уваги Україна. В ЄС діє регламент 1143 про запобігання та поширення інвазійних видів (ще не імплементований в Україні) й директива 105 про використання лісового репродуктивного матеріалу. В цих документах наголошується на обов’язковості оцінювання ризиків щодо поточного та потенційного ареалу інвазійних видів. Тобто треба оцінювати ризики від використання тієї чи іншої породи, враховувати соціальні та економічні вигоди, які отримуються при цьому.
Як додав Ігор Будзінський, в європейському законодавстві є список із 47 інтродукованих видів, серед яких акація та модрина європейська. Якщо контролювати їхнє поширення у лісовому господарстві, то ці види не є загрозою для довкілля.
Яке розв’язання «інвазійної» проблеми пропонує Держлісагентство та хто його підтримує
Враховуючи аналіз даних про інвазійні види у наших лісах та досвід європейських країн, у Держлісагентстві підготували проєкт рішення, який запропонували взяти за основу і передати на розгляд робочої групи Міндовкілля.
Агентство пропонує заборонити в першій категорії лісів використовувати інтродуковані види, тут мають переважати природні види. Нагадаємо, до першої категорії належать ліси природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення.
Інтродуковані види можна використовувати для створення захисних насаджень, зокрема, лісосмуг, водорегулівних смуг, вважають в агентстві.
На думку Держлісагентства, створюючи перелік інтродукованих видів дерев із здатністю до неконтрольованого поширення, варто враховувати особливості лісорослинного зонування та заборонити в кожній зоні певні інтродуковані види.
За результатами наукових досліджень, варто переглядати створені переліки раз на три роки, враховуючи зміни клімату, появу нових підходів та технологій у лісовідтворенні.
Для створення плантаційних насаджень агентство пропонує дозволити використання інтродукованих видів, які здатні до продукування цінних сортиментів або швидкого накопичення біомаси.
– Тобто ми не можемо заборонити приватнику створювати плантації павловнії, тополі чи верби. Таким чином економіка перейде на зелені рейки, а також збільшиться поглинання вуглецю, – зауважив Ігор Будзінський. – Ми запропонували врахувати рекомендації наших інститутів лісового господарства щодо застосування інтродукованих видів, нездатних до контрольованого поширення. А після затвердження такого переліку нам треба розробити порядок поводження з інтродукованими видами.
Директор УкрНДІЛГА Віктор Ткач вважає, що проєкт рішення Держлісагентства треба брати за основу. На його думку, маємо дотримуватися підходу щодо наближеного до природи лісівництва, віддавати перевагу аборигенним породам, але не відкидати роль інтродукції, бо інакше доведеться згортати цей напрямок роботи лісівників та науковців взагалі.
Завідувачка лабораторії УкрНДІЛГА Світлана Лось розповіла про підсумки багаторічних досліджень інституту щодо поширення робінії звичайної та дуба червоного як найпоширеніших у нас інтродукованих видів. Так, робінія використовується для залісення схилів ярів та крутосхилів у степу та лісостепу, забезпечує потребу у деревині та пригнічує ріст самосійних рослин, тобто цей вид перспективний для створення захисних насаджень. Дуб червоний теж придатний для створення лісозахисних насаджень, але створювати їх науковці радять із домішками інших культур та подалі від об’єктів ПЗФ. Загалом, в УкрНДІЛГА вважають, що не варто включати до переліку заборонених видів робінію звичайну та дуб червоний. Але використовувати їх тільки там, де переваг більше, ніж ризиків.
Професор кафедри економіки та менеджменту природокористування національного університету «Чернігівська політехніка» Юрій Гайда нагадав про перелік інвазійних видів ЄС, створений у 2014 році. В цьому списку відсутні дуб червоний та робінія звичайна, оскільки такі насадження займають великі площі та визнані такими, що мають важливе значення для лісового господарства. Приміром, площа насаджень акації в Європі становить понад 2 млн га. За словами науковця, Україна теж може не забороняти згадані види у лісокористуванні, тільки необхідно використовувати всі можливі заходи контролю.
Також варто брати до уваги стандарт FSC, мета якого якраз екологічне та економічно-життєздатне лісове господарювання. Доцентка кафедри таксації лісу та лісового менеджменту НУБіП, представниця офісу FSC в Україні Оксана Павліщук додала, що у стандарті не прописані технічні вимоги до відтворення лісів, приміром, які інвазійні види допустимі, а які ні.
– Але має бути інтегрування у систему менеджменту (постійний аналіз середовища, оцінка взаємозв’язків тощо) та використання лісівничих практик, що відповідають підходам стандарту, – наголосила вона. – Лісовідновлення покриву має відбуватися або до природного стану, або до того, який був до рубки. Має зберігатися орієнтація на аборигенні види та місцеві генотипи. Ключова роль належить науковим дослідженням та обґрунтуванням, на основі яких працює отримувач лісосертифікату. Також має бути контроль за інтродукованими видами, які були на підприємстві раніше.
Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП Петро Лакида нагадав, що відновлення лісів та лісосмуг має відбуватися з врахуванням зміни клімату та впливу війни на довкілля. Він вважає, що неможливо замінити все аборигенними видами, які будуть через кліматичні зміни рухатися в межах свого ареалу та поза ним.
Чому екологічна спільнота наполягає на забороні інвазійних видів
У природоохоронців своя точку зору щодо інвазійних видів, яку вони обґрунтовують на основі міжнародних практик та власного досвіду. Науковий співробітник Гетьманського національного природного парку Сергій Панченко поділився на ФБ-сторінці Міндовкілля своїми спостереженнями за впливом інвазійних видів на об’єкти ПЗФ. Він розповів про зміни, які науковці фіксували в урочищах заповідника:
– В одному з них черемха пізня розмножилася настільки, що описано субформацію соснових лісів – пізньочеремхово-соснові ліси. Вони рідкотравні, бо аборигенні трави під черемхою не ростуть. Інший приклад – ялина. Насадження цього дерева на Лівобережжі поза межами ареалу мало свої наслідки: у 2008–2012 роках вони дуже постраждали від короїда-типографа. Попри всі загрози, пов’язані зі змінами клімату, аборигенні дерева стійкіші й не створюють додаткової загрози для біорізноманіття. У природних насадженнях варто заборонити використовувати інтродуковані породи, залишивши їм місце на плантаціях та в населених пунктах.
Голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяна Тимочко просила учасників зустрічі взяти до увагу думку її організації та додати до проєкту рішення Держлісагентства.
– У багатьох країнах світу використовують виключно аборигенні види. Так, робота з аборигенними видами в умовах зміни клімату складна, затратна, вимагає додаткових досліджень та зусиль. Та весь світ іде іншим шляхом, – продовжила Тетяна Тимочко. – У грудні у Монреалі відбулася Всесвітня конференція з питань біорізноманіття СОР15, до якої долучався Міністр захисту довкілля Руслан Стрілець із делегацією. Боротьба з інвазійними видами була визнана однією з ключових цілей для світової спільноти. Чужорідні види не мають розповсюджуватись ні задля економіки, ні задля поглинання вуглецю. Також на конференції йшлося про запобігання інтродукції інвазійних видів. Одне з ухвалених рішень конференції каже, що до 2030 року на 50% треба скоротити масштаби існуючої інтродукції. Проєкт рішення від Держлісагентства є неприпустимим та таким, що порушує міжнародні зобов’язання держави. Адже українська делегація ці рішення міжнародної спільноти підтримала.
Загалом, природоохоронці підтримують наміри Міндовкілля створити перелік заборонених інвазійних видів. А науковець та учасник робочої групи Василь Коніщук радить затверджувати дещо ширший перелік – інвазійних видів біоти. Він пояснює, що при відтворенні лісів ідеться не лише про інвазійні види дерев, а й про кущі, чагарники та трав’яні види. Тому до вирішення проблеми треба підходити комплексно та визначитися із загальним списком інвазійних видів біоти, оскільки всі ці види трансформують наші ландшафти.
На думку Коніщука, до списку заборонених видів варто зарахувати й дуб червоний з робінією звичайною, оскільки вони негативно впливають на лісонасадження. Та щоб всі ці напрацювання втілювалися в життя, крім переліку заборонених видів, має бути державна програма та фінансування на проведення цих заходів, переконаний науковець.
Він певен, що так чи так лісівники, науковці та екологи знайдуть компромісне рішення щодо інвазійних видів, тим паче, що терміни дуже стислі.
Робоча група має розглянути перелік інвазійних видів до 26 лютого. Учасники круглого столу домовилися, що оперативно нададуть свої пропозиції та коментарі на розгляд робочої групи Міндовкілля, аби їхню позицію теж взяли до уваги.
