13/02/2023
0Поновити реалізацію деревини було непросто, адже вздовж лінії кордону тривають постійні обстріли з боку ворога. Фото: Наталія Рубей
Минулоріч у комунальному підприємстві Корюківської міської ради РКСЛП «Корюківкаліс» змінився керівник. Про те, з якими труднощами протягом першого року війни довелося зіткнутися підприємству та які мають результати й плани на майбутнє, розповів директор Олександр Гриценко.
З династії лісівників
Чи думав у шкільні роки 42-річний холминець Олександр Гриценко, що пов’яже свою долю з лісовим господарством? Ні. Хоча образ лісівника завжди був на горизонті. Сім’я мешкала напроти Холминського держлісгоспу, де батько Микола Іванович очолював цех переробки.
Він і зіграв вирішальну роль у життєвому виборі сина, коли той почав міркувати, ким стати: геологом або моряком. Каже, хотілося романтики, та ще й до точних наук байдужим був, тому й бачив себе десь в експедиціях чи плаванні. Микола Іванович сина відмовляти не став, але зауважив, що не всі родини можуть витримати специфіку такої роботи, а сім`я у житті кожної людини – головне.«То, може, в лісове господарство?» – замислився син й одразу знайшов батькову підтримку.
Після закінчення 9 класу Холминської середньої школи Олександр Гриценко вступив до Лубенського лісового технікуму на спеціальність «Лісове господарство», який закінчив у 1999 році. Одразу вирішив здобувати вищу освіту, тож за направленням Холминського держлісгоспу вступив до Київського Національного аграрного університету. Часто з вдячністю згадував технікум у Лубнах за хороші знання, які дав йому цей заклад.
На четвертому курсі університету Олександр Гриценко одружився. Невдовзі у них з дружиною Юлією народився син Максим. І дотепер обоє вдячні батькам, які підтримали тоді їхню молоду студентську сім`ю у прагненні завершити навчання стаціонарно й узяли на себе клопоти з виховання онука.
У 2003 році уже з дипломом про вищу освіту Олександр Гриценко повернувся в Холми, де став майстром лісу в лісгоспі, згодом – інженером з лісовідновлення, головним лісничим. Дружина теж знайшла роботу на цьому підприємстві
У 2011 році Гриценки змінили місце проживання, виїхали в Чернігів. Сім років Олександр Гриценко працював у приватних структурах з деревообробки. Повернувся в систему лісового господарства 2018 року головним інженером Борзнянського лісгоспу, який тоді очолював Андрій Лашко і з яким вони разом працювали в Холминському держлісгоспі.
З лютого 2021 року і по липень 2022-го Олександр Гриценко трудився головним інженером Корюківського держлісгоспу. Повернення його на Корюківщину ознаменувалося непростим часом: спочатку відбулося об’єднання Холминського та Корюківського лісгоспів, потім – війна в країні, а згодом і пропозиція очолити міське комунальне підприємство РКСПП «Корюківкаліс».
Олександр Гриценко каже, що попри певний досвід у лісовій галузі, рішення стати директором не було для нього легким.
Наразі його родина мешкає на два міста. Олександр Гриценко проживає в Корюківці, де винаймає житло. Дружина й діти – в Чернігові. Юлія 10-й рік працює головним економістом військового лісгоспу у селищі Гончарівське. Тринадцятирічна донька Діана – школярка, учениця 8 класу. А 21-річний син Максим пішов стопами батька та діда, студент 4 курсу НУБІП, майбутній лісівник.
Підприємство працювало і колектив був
– Олександре Миколайовичу, розкажіть, яким Ви як новий директор побачили «Корюківкаліс»?
Олександр ГриценкоАвтор: Наталія Рубей
– Підприємство функціонувало, колектив працював. Важливо, що боргів по виплаті заробітної плати і податках не мали. На рахунку лісгоспу були кошти, а відтак – і резерви. Одним словом, РКСЛП «Корюківкаліс» перейшло під моє керівництво в абсолютно робочому стані.
– Скільки людей трудиться на підприємстві та чи не бракує кадрів?
– Станом на кінець минулого року нараховувалося 144 особи. Деякі кадрові зміни є, як і певні проблеми, та ми їх вирішуємо. Зокрема, плануємо відправити здобувати профільну освіту декількох осіб. Колектив омолоджується.
Начальник лісогосподарської дільниці В`ячеслав ХряпкоНаталія Рубей
Виклики воєнного часу
– Як можете оцінити роботу лісгоспу за минулий рік і що було найскладнішим?
– В умовах воєнного часу наше підприємство виконало всі поставлені перед ним завдання з лісогосподарської та виробничої діяльності. Декілька місяців з початку повномасштабного вторгнення росіян не могли займатися реалізацією продукції, оскільки не було логістики: автомобільне сполучення не працювало, мости зірвані, не функціонувала залізнична гілка через Макошине.
Непросто було поновити реалізацію деревини, бо щоденні обстріли вздовж кордону відлякували навіть українських закупівельників, а закордонних і поготів
Влітку реалізація автомобільним і залізничним транспортом почала налагоджуватися. До прикладу, у жовтні відвантажили один вагон, у листопаді – десять, а у грудні вісімнадцять вагонів деревини. На січень плануємо відправити на експорт не менше 300 м3 пиломатеріалу. Якщо раніше експортували в Китай, Ізраїль, Молдову, Болгарію, то зараз головна країна-експортер – Туреччина.
Через відключення електроенергії, протягом жовтня, листопада й частини грудня працівників викликали на роботу тільки тоді, коли давали електрику. А це могло бути й серед ночі. І люди виходили, працювали вночі, з розумінням ставлячись до таких тимчасових труднощів.
Якщо говорити мовою цифр, то дохід підприємства за минулий рік склав 44,7 млн грн. Підприємство сплатило 18 млн 600 тис. грн різних податків, у тому числі до місцевого бюджету – 6 млн 800 тис. грн. Середня заробітна плата на підприємстві за рік склала 11,3 тис. грн (у грудні – 13,4 тис. грн). За цим показником ми тримаємося на рівні державних лісогосподарських підприємств області.
– Що вдалося зробити для розвитку підприємства у такий складний рік?
– Лісгосп освоїв 6 млн 970 тис. грн капітальних інвестицій, з яких майже 5 мільйонів витратили на придбання харвестера (частину коштів на цю техніку брали в кредит). Загалом технічна база протягом останнього часу, окрім харвестера, поповнилася ще двома новими легковими автомобілями, які підприємство закупило до початку повномасштабної війни.
На транспорті, що задіяний на вивезенні лісу та лісозаготівельних роботах лісгоспу, встановили GPS-навігатори, що дає можливість контролювати рух транспортних засобів. Запровадили електронний облік деревини (ЕОД), «перезавантажуємо» бухгалтерський облік у поєднанні з ЕОД.
Реконструйований склад ПММАвтор: Наталія Рубей
Однією з важливих справ вважаю також реконструкцію складу пально-мастильних матеріалів (оформлення технічної документації згідно з вимогами законодавства, заміна основи та збільшення ємностей для пального, встановлення нових колонок, облаштування території).
Решта – це питання безпечного й комфортного перебування наших працівників на своїх робочих місцях (закупівля спецодягу, засобів індивідуального захисту, аптечок, а також ремонт побутової кімнати тощо).
