13/02/2023
0 |
ЕКО-інформ |
Учасники Української лісової платформи обговорили, які завдання мають стати пріоритетними для ДП «Ліси України».
«Стратегічні напрямки реформи зрозумілі, а як вони будуть втілюватися на практиці – неясно», – такими думками ділилися учасники IV форуму Української лісової платформи «Реформування управління лісової галузі», що відбувся 9 лютого. Зустріч присвятили створенню єдиного держпідприємства «Ліси України» та його майбутнім завданням. До онлайн-дискусії долучилося майже 200 учасників, серед яких науковці, представники колишніх лісових облуправлінь, підприємці лісогосподарського сектору та природоохоронці, а також представники Держлісагентства та ДП «Ліси України».
Учасників цікавило, як буде розвиватися лісова галузь далі, після створення ДП «Ліси України»? Чи будуть у пріоритеті питання адаптації лісів до зміни клімату, нові підходи до захисту та відновлення лісових насаджень, а чи таки на першому місці буде використання лісових ресурсів? Деревообробники запитували, коли будуть представлені нові керівники регіональних офісів обласним адміністраціям, адже підприємцям потрібні контакти відповідальних осіб для відправки лісоматеріалів для ЗСУ. Також учасників цікавило, за якими критеріями відбираються керівники регіональних офісів, які перспективи ухвалення Закону України «Про ринок деревини» та коли очікувати перетворення ДП «Ліси України» в акціонерне товариство.
«Треба змінювати підходи до управління лісами, а таких меседжів немає»
Частина питань залишилася без відповідей. Поки що їх немає і в законодавчій базі про реформування лісової галузі. Так, Сергій Зібцев, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, експерт WWF-Україна, зазначив, що реформа не враховує реалій, в яких зараз опинилися ліси. Ще 10–15 років тому змінився кліматичний режим, що помітно за кількістю пожеж. Якщо у 1990-х роках загальна площа пожеж в Україні становила до 5 тисяч гектарів, то у 2020 – до 200 тисяч гектарів, а в 2022 – понад 300 тисяч гектарів у лісах.
– Це доводить, що ми живемо в іншому кліматі. Ліси перебувають «у стресі», є наукові публікації про деградацію наших лісів, зона відчуження – це приклад кліматичної кризи, коли за 10 років 125 тис. га соснових насаджень пройдені або знищені пожежами. Це реалії, які важливо врахувати, – додав пан Сергій. – Я не бачу, що в процесі реформування враховується те, що наші ліси змінюються на очах. Нам треба змінювати підходи до управління лісами, а таких меседжів немає, зокрема, про те, що робити зі станом лісів, їхнім здоров’ям, як формувати стійкі до кліматичних змін насадження. Ми не можемо компенсувати повністю зміни клімату, але завдяки лісогосподарським заходам певну частину лісів ми зможемо зберегти.
На думку Сергія Зібцева, за основу реформування лісової галузі варто брати 17 цілей сталого розвитку ЄС, більшість яких якраз пов’язана зі збереженням лісів. На першому місці має стояти не використання ресурсів, тобто деревини, а стале управління лісами.
Серед проблем, які не вирішує реформа, експерт називає протипожежну охорону лісів. Неясно, як буде наповнюватися фонд охорони і захисту лісів та фонд протипожежних заходів. Аби це наповнення не відбувалося за залишковим принципом, Зібцев радить одразу прописати у нормативній базі до реформи скільки відсотків від прибутку галузі буде закладено на ці потреби.
– Питання охорони лісів, насправді, дуже складне і, важливо, хто буде приймати рішення щодо готовності ДП «Ліси України» реагувати на пожежі, хто контролюватиме технічний стан протипожежної техніки на місцях. Оскільки суттєвого покращення технічного забезпечення охорони лісів від пожеж не очікується, пріоритетом має бути навчання персоналу базовим правилам недопущення пожеж, впровадженню наукових продуктів прогнозування ризиків пожеж, співпраці з іншими відомствами, місцевою владою та населенням. У рамках цієї реформи можна налагодити хорошу роботу на місцях, але треба, щоб зверху йшли чіткі меседжі та завдання, що робити з пожежами, які вже прийдуть у квітні. Поки що я про такі завдання не чув, – додав Сергій Зібцев.
Натомість він відзначив, що реформа передбачає підвищення кваліфікації кадрів. Це означає, що є шанс відійти від радянських підходів, коли, передусім, лісівники займалися вирощуванням продуктивних деревостанів. Нові чи перенавчені працівники будуть розуміти, як правильно проводити рубки догляду молодняку, як правильно створювати лісові культури, стійкі до зміни клімату, а не працюватимуть за усталеними традиціями, що не відповідають сьогоденню.
– На мою думку, реформа націлена на посилення економічних аспектів лісового господарства, тому необхідна інтенсивна співпраця з ДП «Ліси України» щодо збереження біорізноманіття, підвищення стійкості лісів до зміни клімату та пожеж, – продовжив пан Сергій. – Управляти лісами на основі концепції сталого управління лісів можна було і за старої, і за нової системи. Важливо, щоб нарешті звучали меседжі, що кожне насадження має бути стійким до зміни клімату, а потім продуктивним. Це має звучати від керівництва галузі, директорів, і цьому повинні присвячуватися наради, а не лише лісовідтворенню.
У ДП «Ліси України» має бути відділ збереження біорізноманіття
Петро Тєстов, керівник експертного відділу Української природоохоронної групи, експерт WWF-Україна, зауважив, що всі, хто так чи інакше агітували за лісову реформу, виходили з економічних міркувань. Досі панує уявлення (хоча серед лісівників все менше), що ліс – це як кукурудза: зрубали, засадили… Нібито лісове господарство має бути високопродуктивною «золотою коровою», з якої треба більше отримувати коштів для державного бюджету. Але це хибна думка, і при плануванні реформи слід було б виходити не тільки з цього.
Експерт розповів про ризики та плюси реформи з точки зору виконання природоохоронного законодавства. За його словами, якщо новостворені 155 філій будуть його дотримуватися закону, це означатиме, що менші площі лісів будуть використовуватися нераціонально.
На його думку, нове держпідприємство може стати серйозним лісовим лобі, якого нині немає. Його завдання – боротися і не допускати антиекологічні та антилісові проєкти. Також Петро Тєстов пропонує, аби в ДП «Ліси України» з’явився потужний відділ зі збереження біорізноманіття. Адже Україна зобов’язана визначати оселища рідкісних видів, цінних для Європи, та виконувати європейські директиви, зокрема, «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори».
– Поки що я бачу в реформі більше позитиву, ніж негативу, але багато що залежить від кадрової політики, – продовжив Петро Тєстов. – Серед можливих негативних моментів – втрата земельних ділянок лісового фонду, бо не на всі оформлена документація, деякі лісгоспи мали тільки матеріали лісовпорядкування. Можливе збільшення обсягу рубок у важкодоступних лісах Карпат та Полісся, які є найбільш цінними з точки зору охорони природи. Також можуть запроваджуватися найгірші практики на центральному рівні (не проведення рубок догляду тощо).
Натомість можливі й позитивні зміни. Приміром, вирівнювання балансу фінансування, покращення охорони від пожеж та незаконних рубок у «бідних філіях», вирішення питання ПЗФ на центральному рівні без врахування місцевих «договорняків». За словами Тєстова, може поменшати кількість корупціонерів у галузі, адже ведуться розмови про звільнення багатьох одіозних осіб. Також є шанс, що припиняться шкідливі для довкілля практики на рівні філій, наприклад, коли висаджуються соснові насадження там, де цього не варто робити.
Яке місце науки у реформі?
Ігор Букша, завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА, зауважив, що реорганізація лісопідприємств випустила з поля зору наукові обґрунтування, що є основою для розвитку будь-яких галузей. Також науковець пригадав, що в Україні з 2015 року перестали проводити моніторинг лісів, оскільки закінчилася програма «Ліси України». Тепер ДП «Ліси України» приєдналося до Європейської асоціації державних лісів EUSTAFOR, де ключове завдання – розбудова та вдосконалення європейського моніторингу лісів. А як це робити, якщо попередні здобутки втрачені, а при реформуванні поновлення моніторингу та залученість до цього науковців не згадується.
Павло Кравець, директор «FSC Україна», вважає, що перш ніж створювати велике державне підприємство, варто було обговорити його функціонування, розвиток та забезпечення виконання завдань, а зараз виходить все навпаки. Держпідприємство створене, а постфактум доводиться вирішувати, як бути з науковим забезпеченням та лісоуправлінням.
– Також виникає питання – чому говоримо лише про ті підприємства, які підлягають реорганізації, а є ж величезний масив лісу, де розташовані комунальні ліси. То виходить, що там, де керує ДП, буде порядок, а там, де комунальна власність, ні? Не буде патрулювання та пожежної охорони? – продовжив Павло Кравець. – Реформа має бути комплексною, охоплювати інших лісокористувачів, суміжних лісокористувачів, місцеві громади та державні структури, які так чи інакше працюють з лісовою галуззю. Це і є виклик, який треба вирішувати, і ми знову повертаємось до питання лісової політики та лісової стратегії, про яку зараз забули. Її треба розвивати та насичувати реальним змістом. Треба швидка реакція на зміни клімату та нові виклики. Зараз, незважаючи на всі складнощі, є можливість провести фундаментальні зміни.
Керівник ЕТС «УТЕС-СИСТЕМ» Данило Маландій запитував у представників ДП «Ліси України» та Держлісагентства, який фінансовий стан галузі, які прибутки чи борги отримало у спадок новостворене підприємства, і чи планується аудит галузі. Юрій Сотник, керівник департаменту використання лісових ресурсів держпідприємства, відповів, що такі фінансові звіти постійно готуються, ознайомитися з ними можна на сайті ДАЛРУ.
Директор ДП «Ліси України» Ігор Лицур нагадав, що утворення єдиного державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства та його подальше перетворення в акціонерне товариство визначає постанова Кабміну № 1003. Зараз утворено 145 філій, готові їхні передавальні акти, більшість філій вже проводить лісореалізацію. А 7 лютого держпідприємство оголосило про перші тендерні закупівлі.
У Держлісагентстві певні, що в новому ДП зможуть впоратися з усіма викликами, на що треба час. Голова Держлісагентства Юрій Болоховець додав, що реформа нарешті розмежовує функції агентства з реалізації лісової політики та господарювання. Тепер господарською діяльністю займається ДП «Ліси України», яке невдовзі стане публічним акціонерним товариством. Держлісагентство буде займатися зміною нормативної бази.
Та це ж не єдина мета реформи. Учасники дискусії наголошували, що нинішня реформа – це можливість, яку треба використати та вирішити проблеми лісового господарства.
