«Ліси України»: діалог з громадськістю

Громадська рада поцікавилася, як створюється ДП «Ліси України».

У вересні цього року в Кабінеті Міністрів прийняли постанову про реформування лісової галузі. Тепер 158 лісгоспів об’єднуються в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України», а обласні лісові управління – в регіональні офіси. Як і попередній етап реорганізації лісових підприємств, створення єдиного ДП викликало чимало питань у громадськості, зокрема: якими функціями наділено ДП «Ліси України», яка структура, як будуть призначатись керівники підприємства та його офісів, звідки фінансуватиметься його робота та що буде з працівниками реорганізованих лісгоспів?

На ці питання відповідали т.в.о. генерального директора підприємства «Ліси України» Ігор Лицур та Голова Держлісагентства Юрій Болоховець, які взяли участь у засіданні Громадської ради при Держлісагентстві, що відбулося 8 грудня.

Структура ДП «Ліси України»

Ігор Лицур розповів, що замість 24 обласних управлінь тепер функціонуватиме 9 регіональних лісових офісів. За наказом т.в.о. гендиректора «Лісів України» 6 грудня призначили їхніх керівників. Так, Карпатський регіональний офіс в Ужгороді очолив Володимир Бадзян, Подільський у Хмельницьку – Василь Гончар, Поліський у Луцьку – Олександр Кватирко, Центральний у Черкасах – Олександр Дзюбенко, Столичний у Житомирі – Віктор Сахнюк, Північний у Сумах – Віктор Чигринець, Південний у Миколаєві – Олександр Грицай, Східний у Дніпрі – Олександр Кравченко.

У центральному апараті ДП «Ліси України» буде працювати 150–170 осіб, до нього входять регіональні лісові офіси, де працюватиме ще 125 осіб. Також у центральному апараті утворені департаменти лісового господарства, економіки та фінансів, персоналу, правових питань, лісових ресурсів, ІТ-технологій та розвитку, продажу та закупівель.

Також створюються 164 філії, вже видано накази про створення 150, оскільки 14 лісогосподарських підприємств розташовані на окупованій території.

– ДП «Ліси України» є юридичною особою, відповідно філії є структурними відокремленими підрозділами, які матимуть власний рахунок та власний баланс, – додав Ігор Лицур. – Невдовзі буде створено філії, призначено їхніх керівників, які теж пройдуть усю систему реєстрації, як вже це зробило ДП «Ліси України». Реорганізацію плануємо завершити у січні 2023 року.

Фінансування адмінперсоналу підприємства

Представники Громадської ради цікавились, чи не викличе реформа скорочення працівників. Юрій Болоховець зазначив, що скорочення персоналу у лісництвах не буде, оскільки держлісгоспи з лісництвами трансформуються у філії з однаковими штатами.

– Звісно, оптимізація людей відбувається, це нормальний процес, який триває постійно. Нагадаю, що з галузі пішло з 2000 року 45 тисяч осіб: було 92 тисячі, а зараз працює понад 36 тисяч, – додав Голова.

Учасників зустрічі також цікавило, як буде фінансуватися адмінперсонал держпідприємства та регіональних офісів і з яких джерел отримує ДП кошти зараз. Ігор Лицур пояснив, що для цього підприємство отримало від партнерів поворотну допомогу. Далі ж фінансування буде відбуватися за госпрозрахунком: що зароблено, те й витрачається.

Чому офіс з Івано-Франківська перенесли до Ужгорода

На старті лісової реформи планувалося, що закарпатські, львівські та івано-франківські лісгоспи об’єднають у Карпатський регіональний офіс із центром в Івано-Франківську. Тепер центр перенесли до Ужгорода. Чому так – також цікавилися у Громадській раді.

– Закарпаття є більш лісистим регіоном, у якому треба посилити контроль за лісовою діяльністю, – пояснив таке рішення Ігор Лицур. – Керівник офісу – це мобільний працівник, який координуватиме роботу, є працівником центрального апарату ДП і який не працюватиме з однієї офісної будівлі. Його завдання зараз – максимально забезпечити перехід підприємств у нове ДП та контролювати всі процеси. Якщо буде потреба, його місцем роботи буде Івано-Франківськ, Сколе чи інше місто, щоб наше підприємство було максимально ефективним. Ми декларували раніше, що місцем роботи лісівника є ліс, зараз нічого не змінилося, контори в минулому. Просто є виробнича необхідність запустити всі процеси та прискорити їх.

Що робити з документами на землю

Державне підприємство має статус юридичної особи, а от філії – ні. В учасників засідання виникло питання, що в такому разі робити з документами на землю, державними актами й витягами? Та як бути з інвентаризацією земель: у різних регіонах ця послуга коштує від 150 до понад тисячі гривень за гектар, де брати кошти на цю процедуру?

– Над цими питаннями працюють наші фахівці, розуміння, як це робити, є, – продовжив Ігор Миколайович. – Щодо інвентаризації, то до 1 січня 2027 року вона повин­на бути проведена, тож ми маємо шукати ресурси та створювати графіки виготовлення документів. У нас є три типи земель: з оформленими речовими правами, на етапі оформлення та без оформлення речових прав. Такі землі за рішенням місцевих органів влади передаються лісгоспам у постійне користування. Інвентаризація повинна бути проведена незалежно від того, чи створюється ДП «Ліси України», чи ні.

Юрій Болоховець нагадав, що до 2020 року зі 7 млн га речові права були оформлені лише для 40% лісових територій. Щоб вирішити це, одним з показників ефективної роботи обласних керівників та директорів лісгоспу в агентстві визначили саме оформлення речових прав на землю. Однак, за два роки вдалося оформити права лише для 2 млн га.

На чимало питань лісівники ще будуть шукати відповіді. Приміром, чи доведеться витрачати кошти на переоформлення сертифікації, в «FSC Україна» ще чекають на пояснення від центрального органу сертифікації. Втім, реформа триває, а в Держлісагентстві та ДП «Ліси України» готові до діалогу та підтримки лісівників на черговому етапі змін.