Господарство перспектив

Роман НОВІКОВ, “Лісовий і мисливський журнал”

Яке значення у Німеччині має мисливська галузь.

Мисливська галузь в Україні багато років була збитковою, незважаючи на великий потенціал продуктивності угідь. Разом зі зниженням чисельності дичини, зменшувалась і кількість мисливців, і популярність полювання. Але полювання – це не лише захоплення, мисливство може бути галуззю економіки країни, як, наприклад – Німеччина. Після перемоги і закінчення війни, Україні потрібно буде відновлювати економіку, перезавантажувати її, залучати до цього процесу всі галузі. Мисливське господарство – одне з таких. І думати над цим, планувати, створювати програми і моделі його розвитку, враховуючи досвід наших західних сусідів, потрібно вже сьогодні.

Один із прикладів успішного досвіду ведення мисливського господарства, мисливської культури і традицій – Німеччина. Україні для побудови нової моделі реформи і перезавантаження мисливської галузі, варто врахувати і німецький досвід, який найрозвинутіший в Європі.

Мисливський офіс

Головною мисливською організацією в цій країні є Німецька мисливська асоціація (Deutsche Jagdverband, DJV), членами якої є близько 250 тисяч мисливців. Загальна ж кількість тих, хто займається мисливством у Німеччині – майже 375 тисяч. Така популярність мисливства серед німців пов’язана не з його доступністю, там полювання дороге задоволення. Причини інші, але про це згодом.

Завданням DJV є збереження, подальший розвиток і охорона дичини, полювання та природи. Президія DJV є вищим керівним органом Асоціації, керує якою президент – доктор Фолькер Бонінг (Dr. Volker Bohning). Хочеться зауважити, що керівники Асоціації і її регіональних представництв – це поважні люди, які часто мають наукові ступені й політичний вплив. У берлінському офісі DJV працює команда з 19 фахівців. Відповідно до Закону «Про охорону природи» Німецька мисливська асоціація є схваленою державою Природоохоронною організацією, діяльність якої є прозорою для суспільства. DJV щороку проводить опитування, наукові дослідження та публікує у відкритих джерелах аналітичні звіти про свою діяльність для мисливців і громадськості.

Головне завдання DJV: сприяння вільному існуванню дикої природи, полюванню у рамках правил, а також захист ландшафту, довкілля і диких тварин. Також Німецька мисливська асоціація підтримує і популяризує мисливство, культуру і традиції, представляє мисливців на національному та міжнародному рівнях, працює з пресою та громадськістю, щоб зробити полювання відкритим, зрозумілим і популярним серед населення.

У маленьких містах і селах мисливець, отримавши відповідні знання, державне посвідчення і перебуваючи в угіддях у середньому близько тижня на місяць, часто є єдиним носієм інформації про дику природу. Мисливець там асоціюється з дикою природою. Тому він має бути прикладом для інших, взірцем культури і мати позитивний імідж. Над цим постійно працює Асоціація.

Ставлення суспільства до мисливства

Полювання у Німеччині, як ми вже казали, достатньо популярне. Такий висновок зробив інститут IfA Marktforschung Bremer за результатами проведеного ними незалежного опитування 1000 учасників навесні 2020 року. Репрезентативне опитування німців показало, що більше половини з них позитивно ставиться до полювання, а це на 20% більше, ніж у 2003 році. Частка людей, які ставляться до полювання більш критично, за цей же період зменшилася більше, ніж удвічі до 22%. Переважна більшість респондентів (90%) переконані – мисливці люблять природу. Це на 4% більше, ніж у 2003 році. Майже 85% вважають, що мисливці захищають лісові й польові угіддя, а також їх мешканців. Понад три чверті (79%) опитаних вважають, що мисливці приділяють багато часу охороні природи (+11%). 71% опитаних погодились, що мисливці допомагають зберегти рідкісні види тварин.

Як стати мисливцем у Німеччині

Завдяки роботі Асоціації і підтримці держави все більше німців виявляють інтерес до мисливства. Кількість власників мисливських посвідчень у Німеччині постійно зростає, незважаючи на те, що отримати «Зелений квиток», так його називають німці, не так і просто. Для цього необхідно пройти курси та скласти державні мисливські іспити (Jagerprufung) екзаменаційній комісії.

Мінімальний вік для складання іспиту мисливця – 16 років. Підготовчі ж курси можна пройти й раніше, але до 18-ти років видається не Посвідчення мисливця, а Дозвіл на юнацьке полювання, яке має певні обмеження, наприклад, дає право юнаку полювати лише в супроводі досвідченого мисливця-наставника – батька чи довіреної батьками особи. Участь юнаків у колективних полюваннях теж заборонено. Сам же іспит для отримання юнацького Дозволу нічим не відрізняється від його складання на Посвідчення. За досягненням 18-ти років Дозвіл юнака замінюється на Посвідчення мисливця.

Теоретичні підготовчі курси мисливців перед іспитом мають свою специфіку і вимоги в залежності від регіону (федеральної землі). Підготовчі курси є обов’язковими в 11-ти з 16-ти Земель Німеччини. Практичні ж навчання можна пройти лише з Ліцензійним викладачем.

Як правило, підготовчі курси проводять районні представництва мисливської Асоціації. Про початок курсів можна дізнатись із відкритих джерел. Заняття проходять увечері, один або два рази на тиждень, а також у вихідні й тривають близько шести місяців, включаючи, щонайменше, 120 годин теорії та практики.

Кандидати у мисливці вивчають: біологію диких тварин, мисливствознавство, запобігання шкоди дикій природі, сільське та лісове господарство, законодавство про зброю, мисливське собаківництво, санітарно-гігієнічні норми поводження з добутою дичиною, першу медичну допомогу, охорону природи та ландшафту тощо.

На практичних заняттях першочерговим завданням є безпечне поводження з мисливською довгоствольною і короткоствольною вогнепальною зброєю. Навички стрільби відпрацьовуються на стрільбищі.

Іспит складається з 3-х частин:

1. Тест зі стрільби (нарізної, гладкоствольної, іноді з короткоствольної) та поводження зі зброєю;2. Письмовий теоретичний іспит;3. Усний іспит з практичних навичок.

Такий іспит для кандидатів у мисливці, зазвичай, проводиться раз на рік. Іспитовий період становить три дні для кожного учасника іспиту. Погані результати в тесті зі стрільби та поводженні зі зброєю не можуть бути компенсовані гарними результатами в теоретичній частині іспиту. Саме практичній частині іспиту приділяється найбільша увага. Не здавши тест зі стрільби та поводження зі зброєю, подальше складання іспиту припиняється. Перездача іспиту за рік.

Хочемо зауважити, що в Україні іспиту зі стрільби навіть не існує, як і підготовчих курсів.

Іспит, як і посвідчення мисливця – державні, тому до складу екзаменаційної комісії обов’язково входить представник державного мисливського відомства.

Кандидати у мисливці

Впродовж десяти років частка жінок, що навчаються на мисливських курсах, зросла з 20 до 28%, а їхній середній вік за цей же період знизився з 36 до 33 років. Середній вік чоловіків, які хочуть стати мисливцями – залишається незмінним – 35 років. Трохи менше чверті (23%) кандидатів у мисливці – містяни. Існує чітка тенденція до зростання серед людей, які раніше не цікавилися полюванням. З 2011 року їхня частка зросла з 15 до 26%. В опитуванні 2020-2021 рр., проведеному незалежним інститутом IfA Marktforschung Bremer, взяли участь майже 6500 кандидатів у мисливці.

Наймані працівники становлять майже половину (49%) кандидатів у мисливці, далі йдуть учні та студенти (загалом 18%), а також ремісники (10%). 23% є спеціалістами службовцями (держслужбовцями), 13% – керівниками службовцями (держслужбовцями), 10% – працюють на себе. 6% працюють у сільському чи лісовому господарстві та 5% є фрілансерами.

Нинішнє молоде покоління німців цікавиться мисливством, як способом допомоги дикій природі: 63% опитаних хочуть використовувати мисливство, як допомогу природі, 41% з кандидатів у мисливці вже займаються цим у мисливських колективах, що вдвічі більше, ніж у середньому по країні.

Мотиви стати мисливцем

Результати опитування довели, що органічне м’ясо дичини, зокрема оленина, є однією з причин, чому все більше людей прагнуть стати мисливцями. Цей мотив піднявся з 4 позиції (2011 рік) на 3 місце. Охорона природи все ще залишається на другому місці, але набуває все більшого значення: молоде покоління хоче особисто долучатися до подолання проблем навколишнього природного середовища та покращувати його, наприклад, саджаючи дерева чи рятуючи диких тварин на сінокосах та підгодовуючи їх взимку. На першому місці все ще залишається вивчення природи. Адже, щоб досягти успіху в полюванні, потрібно добре вивчити біологію, розбиратись у місцевій флорі й фауні, вміти читати сліди і бути готовим перебувати на природі в будь-яку погоду. Мисливське собаківництво серед жінок посідає 4 місце, а серед чоловіків – лише шосте.

Хто такі мисливці

За статистикою 90% мисливців живуть із родинами з кількох осіб. Середній показник одружених людей у Німеччині становить усього 59%. Серед мисливців цей показник 84% і лише близько 16% – ні. 41% усіх мисливців є волонтерами, які все частіше впроваджують програми екологічної освіти чи проєкти з охорони природи. Серед німецького суспільства цей показник становить лише 9%.

83% усіх мисливців користуються інтернетом (показник серед населення – 80%), 82 відсотки мають електронну пошту (серед населення – 62%), 33% тих, хто захоплюється полюванням – активні користувачі соціальних мереж (серед населення – 27%).

В українському суспільстві більшість переконана, що мисливець – це архаїчна людина, малодосвідчений і малозабезпечений самотній пенсіонер, який полюбляє постріляти по тваринах задля задоволення, яке приречене на зникнення. Натомість, портрет сучасного німецького мисливця доводить протилежне. Там мисливець – це той, хто живе традиційними родинними цінностями, має освіту, перспективну роботу, сучасне уявлення про життя, а також переймається охороною природи та захистом місцевої флори і фауни.

Мисливська економіка

Полювання у Німеччині – це раціональне використання природних відновних ресурсів. Мисливство регулює чисельність дичини, запобігаючи шкоді лісовому господарству і фермерам у результаті потрав. Мисливці контро­люють розвиток епідемій серед дичини, таких, як: сказ, АЧС тощо. Займаються охороною та відтворенням диких тварин, що є достатньо витратним заняттям. Кожному мисливцю полювання виливається у копієчку. Користування угіддями полювальнику коштує в середньому 1570 євро на рік. Майже 900 євро на рік – мисливець витрачає на мисливську базу, 520 євро – вкладає в мисливські угіддя, 390 євро – в особисте оснащення (зброя та набої), 280 євро – на екіпірування, 270 євро – це компенсація за потрави, завдані дичиною. Інші витрати, такі, як: ветеринар для собаки становлять близько 180 євро на рік.

Крім того, німецький мисливець майже 220 євро на рік витрачає на біотехнію і охорону дичини. Якщо помножити останню цифру на приблизно 375 тисяч зареєстрованих мисливців Німеччини, а там не існує такого поняття як активні та неактивні мисливці, то виходить, що вони інвестують близько 82,5 млн євро на рік у збереження природи.

Отже, кожен німецький мисливець на рік витрачає 4340 євро на цю справу. Загальні інвестиції мисливців у розвиток німецької економіки і мисливства становлять 1,6 млрд євро щорічно.

Без собаки – не мисливець

Серед німецьких мисливців поширений вислів: «Полювати без собаки – безглуздя». У 66% домогосподарств, де мешкають мисливці, є хоча б один мисливський собака. В середньому по країні лише 11% німців тримають собак удома. Особливою популярністю серед мисливців користуються лягаві (25%), за ними йдуть такси (12%), ретривери (10%) і тер’єри (8%).

Зброя – не іграшка

У Німеччині, як і в будь-якій країні світу щороку фіксуються смертельні випадки, причиною яких стає вогнепальна зброя. Статистику таких випадків можна дізнатись за допомогою федерального Звіту охорони здоров’я, який вони подають до держстату (StBA). Щойно лікар констатує смерть унаслідок вогнепальної зброї та фіксує це у свідоцтві про смерть, цей випадок відразу потрапляє до статистики StBA. Держстат не дає окремо інформації про нещасні випадки, спричинені вогнепальною зброєю саме на полюванні, тож можна отримати лише загальну інформацію.

У Німеччині мисливці, як і в Україні, потенційно мають легальний доступ до зброї. Окрім мисливців, у Німеччині є ще близько 1,5 мільйона легальних власників зброї. Загальна кількість легальної вогнепальної зброї в Німеччині оцінюється у 5,8 мільйона одиниць. За неофіційними даними в Німеччині ще налічується від 20 до 40 мільйонів одиниць нелегальної вогнепальної зброї. Нагадаємо, що в Україні до війни, за даними МВС, обсяг легальної вогнепальної зброї на руках громадян становив приблизно 1,3 млн одиниць, а нелегальна зброя, згідно з даними Офісу Генпрокурори, у 2021 році налічувала від 3 до 5 млн одиниць.

Смерть від вогнепальної зброї у Німеччині, яка кодується у статистиці StBA кодом V01-Y98, становила: у 2003 році – 25 випадків, у 2004 – 18, у 2005 – 12, у 2013 –16, у 2014 – 8, у 2015 – 7 випадків.

Просвіта і освіта

Ще одна з причин чому в Німеччині мисливство – популярне, а мисливців підтримує більшість суспільства – це природоохоронні просвітницькі програми. Ця робота ведеться мисливцями систематично і багато років.

Одна з найпопулярніших програм німецьких мисливців DJV, про яку ми вже розповідали детально в нашому часописі – це загальнонаціональна мисливська ініціатива «Lernort Natur», яка впродовж 30 років готує волонтерів-природознавців. Над цією ініціативою працюють нині понад 7 тисяч мисливців-волонтерів по всій країні.

Використовуючи природу, як місце навчання, мисливці-педагоги збагатили своїми знаннями позашкільну освіту. Ініціатива переросла у визнаний природоосвітній захід із захоплюючими програмами для всіх вікових груп. Ця програма – не просто дає знан­ня про місцеву флору та фауну. Діти, молодь і дорослі наближаються до природи за допомогою лісової, пригодницької, доступної освіти в ігровій формі. Раціональне використання природних ресурсів і викладання складної теми біорізноманіття в зрозумілій для сприймання формі – є важливим напрямком не лише для мисливствознавства, але й для природничої освіти.

Одним із найважливіших напрямків «Lernort Natur» є пересувні лісові школи. Зараз вони перетворилися на незалежний інструмент зв’язків із громадськістю. Їхнє обладнання дозволяє проводити наближене до природи навчання навіть там, де природа далеко.

DJV регулярно розробляє нові матеріали для використання в природничому навчанні. Це навчальні плакати, карткові ігри, література та інтерактивні ігри.

«Lernort Natur» – мисливський проєкт вивчення біологічного різноманіття нещодавно було визнано ЮНЕСКО (ООН) природоосвітньою програмою десятиліття.

Німецькими мисливцями разом із природоохоронними організаціями реалізуються й інші ініціативи, такі, як: «Захист луків», заходи зі збереження глухаря та куріпок тощо.

Мисливці розвивають і наукові проєкти. Мета їх – збір актуальних і надійних даних про диких тварин.

Один з таких популярних проєктів – «Wild». У Німеччині, як і в багатьох інших країнах ЄС, не існує класичних, у нашому розумінні, обліків диких тварин користувачами мисливських угідь. Натомість є «Wild», така собі інформаційна система моніторингу. За її допомогою мисливцями й іншими охочими збираються дані про кількість і щільність дичини в угіддях країні, формуючи таким чином уявлення про стан тієї чи іншої популяції диких тварин. Зібрана статистика є загальнодоступною на порталі wild-monitoring.de. Цю статистику використовують для формування стратегій збереження та сталого використання диких тварин. Крім того, проєкт «Wild» дуже допомагає єгерям, мисливцям, політикам, науковцям і журналістам.

Ще один проєкт із цієї категорії – «Tierfund-Kataster» («Реєстр фонду тварин»). Цей кадастр знахідок поранених та загиблих диких тварин дозволяє реєструвати нещасні випадки. Кожен учасник дорожнього руху чи любитель природи може повідомити про таку знахідку за допомогою мобільного додатку чи через портал tierfund-kataster.de. Вчені з Кільського університету обробляють ці дані і визначають «чорні точки», де найчастіше стаються ДТП та нещасні випадки за участі диких тварин. Це дозволяє убезпечити людей і тварин у майбутньому за допомогою встановлення відповідних знаків, огорож, наземних і підземних переходів для тварин, проєктування автошляхів з урахуванням даних «Tierfund-Kataster».

Окрім цих програм і проєктів мисливці Німеччини є організаторами і учасниками безлічі інших ініціатив і досліджень, таких, як: «Енергія диких рослин», «Безпека харчових продуктів», «Мережі біотопів», «Кулінарні майстер-класи», конкурсів малюнків серед дітей, конкурсів блогерів і навіть кінопремій на кращий фільм про природу.

DJV залучає суспільство до теми мисливства за допомогою таких кампаній, як: «Wild auf Wild» та «Gemeinsam Jagd erleben». Ці програми розраховані на тих, хто не має уявлення про мисливство, але цікавляться ним.

«Якщо ти не мисливець, але хочеш відвідати полювання, відчути його атмосферу і скуштувати мисливські страви з дичини – ми все організуємо», – це промолозунг кампанії «Gemeinsam Jagd erleben» («Відчути полювання разом»), за допомогою якої будь-хто може наочно побачити, що таке мисливське господарство і побувати на полюванні, скласти уявлення про його традиції та культуру.

«Wild auf Wild» – це кулінарний проєкт, де кожен охочий може спробувати себе в якості шефа та приготувати популярні в Німеччині страви з дичини.

Робота з пресою та громадськістю – надважлива сфера діяльності Асоціації мисливців Німеччини. Вона робить мисливство прозорим і зрозумілим для суспільства, а це запорука успіху і розвитку специфічної галузі, яка використовує природний ресурс.

Отже, мисливська галузь – це не лише мисливці й дичина чи ефективна охорона угідь та сучасна біотехнія, це – велика освітня і просвітницька робота, відкритість, формування суспільної думки про мисливське господарство, як природоохоронну сферу діяльності людини.