22/11/2022
0
ПідготувавОлександр ВИНОГРАДСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство”
До яких висновків прийшли науковці в Європейському лісовому інституті.
Ліси в Європі мають довгу історію використання людиною. Застосування різних режимів господарювання з часом змінили природні лісові екосистеми, що спричинило поступові зміни в біорізноманітті лісів на європейському континенті. Як управління лісами впливає на біорізноманіття: погляд вчених Європейського лісового інституту (EFI).
Видове різноманіття євролісів
В останні десятиліття в Європі змінилося суспільне сприйняття функцій лісів. Це відображається у приділенні більшої уваги інтеграції збереження біорізноманіття з виробництвом деревини та іншими функціями багатоцільового лісового господарства. Як наслідок, керовані ліси Європи продовжують ставати різноманітнішими за видовим складом та структурою, залишаючи місце для типових старих лісових елементів, таких, як сухостій, дерева середовища проживання та невеликі прогалини, що забезпечують підвищену якість існування для багатьох видів. Однак, керовані ліси завжди будуть відрізнятися від природних лісових екосистем, навіть якщо сільвікультура (від лат. silva – ліс і cultura – обробка. – Ред.) сильно імітує природні процеси.
Приблизно в 30% європейських лісів переважають окремі породи, переважно хвойні, тоді як 70% лісів є змішаними. Впродовж останніх 200 років рівень монокультур повільно, але неухильно знижувався. На даний час на континенті недоторканими є лише невеликі залишки пралісу. На них припадає 2% площі лісів, тоді як близько 94% європейських лісів класифікуються як напівприродні, а 4% є плантаційними.
Як вважають дослідники з EFI, біорізноманіття в керованих лісах Європи залежить від безперервності середовищ існування, мінливості умов конкретної місцевості та видів дерев і лісового господарства, яке імітує природну динаміку. Старі та природні ліси є особливо цінними для біорізноманіття, але й деякі ліси з інтенсивним управлінням (наприклад, поросльові ліси) також можуть мати високу природоохоронну цінність.
Місцеві проти інвазійних
Вибір деревних порід під час посадки або догляду за природним відновленням безпосередньо впливає на різноманітність дерев у конкретному лісі. Серед лісових науковців продовжуються гострі дискусії навколо посадки немісцевих порід дерев.
Варто зазначити, що інтродукція порід дерев має довгу історію в Європі. Сьогодні в європейських лісах росте понад 150 немісцевих порід дерев, які становлять 4% лісової площі. Мотиваціями їх насадження були, наприклад, потреба у відновленні лісів, вищі темпи їх росту порівняно з місцевими видами дерев, стійкість до шкідників, посухи та інших впливів, спричинених зміною клімату.
Сьогодні потреба адаптувати лісові екосистеми до умов навколишнього середовища, що швидко змінюються, і зростаючий попит на деревину відновили інтерес до немісцевих видів дерев – констатують в EFI. Також у наукових та лісівничих колах ведуться дискусії про те, як збалансувати їх переваги та ризики. До останніх відноситься зміна кругообігу поживних речовин і води, конкуренція, гібридизація, розрив харчових мереж, заохочення спалахів шкідників, інвазійність тощо.
Особливості керованих лісів
Однією з особливостей керованих лісів, на яку звертають увагу науковці, є те, що вони не старіють так само, як безгосподарні ліси. Ліси, як правило, вирубують на етапі економічної зрілості, оскільки в основному враховуються врожайність і ринкові критерії. Отже, фази пізнього розвитку лісу, деградації або розпаду деревостану або відсутні, або зустрічаються лише в невеликому масштабі. Через тривалу безперервність середовища існування саме ці фази розвитку містять багате розмаїття рідкісних ніш і видів. Інтегроване управління лісами має на меті, серед іншого, відновити деякі особливості зростання в керованих лісах, щоб забезпечити середовище проживання для старих, місцевих видів.
Не менш важливим чинником є загальна неоднорідність середовища існування як у малому, так і в ландшафтному масштабі. Незважаючи на те, що різновікове лісове господарство максимізується в межах гетерогенності насаджень, було виявлено, що застосування цієї системи в ландшафтному масштабі може призвести до загального нижчого біорізноманіття в центральноєвропейських букових лісах порівняно з одновіковою системою захисних дерев. Останнє забезпечує більшу відмінність екологічних умов і ресурсів серед лісових насаджень.
Мережа Natura 2000
Значні частки європейських лісів перебувають під певним охоронним статусом – майже 24% їх охороняються відповідно до класів 1–3 MCPFE (Міністерська конференція із захисту лісів у Європі). Мережа Natura 2000 охоплює близько 18% території ЄС із приблизно 28 тис. ділянок. Ліси займають майже 50% території Natura 2000, тоді як 40% загальної площі займають сільськогосподарські угіддя. На сьогодні в рамках Natura 2000 охороняються 27% лісів ЄС. Метою є не відмова від будь-якої господарської діяльності, а уникнення діяльності, яка може серйозно порушити види або зашкодити середовищам існування, для яких призначена ділянка, і вжити позитивних заходів для підтримки та відновлення місць існування та видів, де це необхідно. Відповідно до Директиви ЄС про середовища проживання оцінка середовищ існування враховує їх природний ареал і території, які вони охоплюють у цьому ареалі, специфічну структуру та функції.
Концепції управління лісами
Вчені вважають, що заходи щодо збільшення біорізноманіття в керованих лісових ландшафтах Європи можуть спиратися на інтегративні, сегрегаційні або комбіновані концепції. Концепції управління лісами, наближеними до природних, можуть забезпечити помірну якість середовища існування на всій території, якщо застосовувати набір основних стандартів. Їх відповідні інструменти мають різні просторові масштаби та вплив. На макромасштабі сегрегаційними заходами є, наприклад, створення національних парків і великих суворо охоронюваних територій замість первинних лісів. Загальний вплив лісокористування, наближеного до природи, можна посилити додатковими сегрегаційними елементами. Це суворі лісові заповідники, спеціальні біотопи або ключові структурні атрибути, які створюються за допомогою ретенційних заходів. Таким чином створюється мережа активно і пасивно керованих лісових резерватів, яка пропонує унікальні та рідкісні ніші для спеціалістів із управління середовищами існування.
Вплив управління на біорізноманіття
Важливо відзначити, що під час інтеграції заходів щодо збереження біорізноманіття в управління лісами немає універсального рішення, оскільки вплив управління буде відрізнятися в залежності від географічного розташування, кліматичних умов, природного біорізноманіття, властивостей екосистем, структур харчової мережі, вибраних видів дерев тощо.
Всі види господарювання змінюють деякі властивості лісу, і нереалістично очікувати, що будь-який тип лісового господарства не матиме впливу на біорізноманіття лісу. Однак, однакова економічна цінність деревини в різних системах господарювання може призвести до суттєво різного впливу на біорізноманіття.
Між тим, керовані ліси завжди відрізнятимуться від природних лісових екосистем, навіть якщо лісівництво значною мірою імітує природні процеси, роблять висновок в EFI. З метою подальшого розвитку концепції інтегрованого управління лісами, однією з цілей має бути зміцнення співпраці лісових підприємств для підвищення зв’язку біологічної інфраструктури між ними. В ідеалі заходи щодо збереження біорізноманіття слід вживати на рівні ландшафту, враховуючи також зв’язок із сільським господарством, акваторіями та поселеннями – вважають дослідники EFI.
