Чи загрожує енергетична криза європейським лісам?

Від відновних лісів – до відновної енергетики.

Стрімке зростання цін на енергоносії призвело до пом’якшення урядами країн-членів ЄС правил вирубування лісу та заохочення використання дров для опалювання будинків. Експерти та низка вчених вважають, що це призведе до катастрофи для і без того уразливих лісів Європи. Втім, лісопромисловці у багатьох країнах не розділяють такі панічні настрої, наводячи свої аргументи.

Консенсусу немає

Лісове законодавство європейських країнах спрямоване на збереження лісів та стале управління ними. Відмінності національних законів країн-членів ЄС, здебільшого, стосуються свободи лісовласників в плануванні, управлінні та прийнятті рішень щодо заходів з догляду та збирання врожаю, а також, ступеня нагляду з боку органів влади. За даними Eurostat, в останні десятиліття площа лісів збільшується в більшості країн Європи, при чому як у державному, так і приватному секторі.

Війна, яку розв’язала в Україні РФ, спровокувала небувалу енергетичну кризу у Європі. Це, в свою чергу, змусило низку країн-членів задіяти всі можливі засоби для збереження власної енергетичної безпеки. Тож зіткнувшись із різким зростанням вартості енергоносіїв, ризиками відключення електроенергії у зимовий період, уряди почали тимчасове пом’якшення правил вирубки, щоб заохотити громадян використовувати деревину для опалювання будинків.

Між тим, єдиної позиції чи якогось консенсусу у цьому питанні поки що не існує. Однією з причин є те, що з історичних, правових та соціальних причини сьогодні форми власності на ліси в європейських країнах суттєво відрізняються. Зокрема близько 70% лісів у країнах Північної Європи є приватними, тоді як 90% Південно-Східної – державними, і процес їх фрагментації продовжується. Тож, по суті, країни-члени розділилися щодо того, яку роль мають відігравати ліси в досягненні енергетичної безпеки у ситуації, коли ціни на викопне паливо, зокрема, газ, різко зросли, а «зелена» енергетика поки що не в змозі повністю замінити його.

Напруги у цьому питанні додають і різні неурядові екологічні організації, окремі екоактивісти та науковці. Вони вважають рішення про спрощення правил вирубки вкрай ризикованими та такими, що можуть негативно вплинути на стан європейських лісів, які в окремих регіонах і досі є надто уразливими.

Експерти прогнозують, що цієї зими в Європі буде спалено рекордну кількість деревини. На попередження екоорганізацій, вчених та ЗМІ щодо цієї ситуації вже відреагували в Європейській Комісії. Один з її представників зазначив, що в Брюсселі відомо про попередження щодо наслідків потенційного збільшення лісозаготівлі в окремих країнах-членах, однак вони поки що можуть стверджувати, що цей підйом має прямий зв’язок із енергетичною кризою.

Де рубають найбільше?

Особливо гострою проблема додаткової заготівлі деревини для опалення може бути в Центральній та Східній Європі. Так, за деякими даними, в Румунії, де більше половини населення вже опалює свої будинки дровами, уряд обмежив ціни на дрова, щоб зберегти низькі рахунки за електроенергію. На думку міжнародної організації WWF цей захід, може сприяти незаконній вирубці лісу. На сьогодні Румунія вже підлягає процедурі порушення ЄС через те, що вона не зупинила незаконну вирубку в лісах, що охороняються Natura 2000.

Згідно з повідомленнями словацьких ЗМІ, впродовж літа і осені в країні вже зареєстровано немало фактів зростання незаконних рубок і крадіжок деревини. Угорщина, яка надто залежна від російського газу, ще в серпні скасувала положення, які захищали заповідні ліси від вирубки. З цього приводу представник Європейської Комісії зазначив, що нове угорське законодавство потенційно може порушувати лісові директиви ЄС, тому у Брюсселі уважно стежитимуть за його реалізацією.

У Польщі немало громадян, стурбованих власною енергобезпекою, також почали активно заготовляти дрова в очікуванні зими. Один із політичних лідерів країни навіть закликав поляків спалювати майже все, окрім шин і подібних шкідливих речей, щоб зігрітися в умовах загрозливого дефіциту вугілля, який вплине на близько 2 млн домогосподарств.

Не оминула «дров’яна лихоманка» і країни Балтії. Так, Латвія дозволила вирубку молодих дерев, а міністерство навколишнього середо­вища Литви попросило державну лісову компанію наростити вирубку, щоб збільшити постачання країни біопаливом. Між тим, уряд Естонії поки що чинить опір закликам лісопромисловців збільшити лісозаготівлю, однак, не виключено, що така позиція також може бути пом’якшена на тлі загальноєвропейської тенденції та тиску панічно налаштованих громадян.

Побоювання перебільшені?

Між тим, представники лісової промисловості більшості країн-членів наполягають на тому, що побоювання організаторів кампанії проти збільшення заготівлі деревного палива необґрунтовані. Так, за словами директора з політики галузевої асоціації Bioenergy Europe Ірен Ді Падура, зокрема, біоенергетика ніколи не була, і в майбутньому не буде рушієм збільшення заготівлі деревини. Вона пояснює це тим, що, наприклад, паливні гранули виробляються, в основному, з відходів деревообробної промисловості. Оскільки це вторинна біомаса, вона фактично не впливає на сталість лісів. У свою чергу, Хенрік Вяля, генеральний директор Асоціації лісової та деревообробної промисловості Естонії стверджує, що оскільки низькоякісна деревина може використовуватися для заміни викопного та російського палива, збільшення врожаю слід розглядати як потенційне рішення, а не як проблему. Заміна старих керованих лісів молодими лісами в довгостроковій перспективі також буде корисною для поглинання вуглецю, яке є життєво важливим для боротьби зі зміною клімату.

Варто зазначити, що і деякі природоохоронні організації частково згідні з неминучістю додаткових вирубок у ситуації, що склалася на енергетичному ринку. Так, у міжнародній неурядовій організації Fern, яка створена для відстеження стану лісового господарства ЄС відзначають, що проблема буде мати місце доти, доки уряди не вживуть необхідних заходів для загального зниження споживання енергії, наприклад, інвестують у кращу ізоляцію будинків і теплові насоси. Але слід уникати плати енергетичним компаніям за виробництво електроенергії з біомаси, оскільки це призводить до ще більшої вирубки – стверджують у Fern.

Слід додати, що у рамках свого перегляду Директиви про відновну енергетику Європейська Комісія запропонувала країнам-членам визначити «зони переходу» для проєктів з відновної енергетики. Такі проєкти мають розроблятися з точки зору найважливіших суспільних інтере­сів, що, на думку єврочиновників, у тому числі, сприятиме і належному регулюванню використання деревини як палива.