08/11/2022
11Український бізнес закликає перезавантажити Бюро економічної безпеки. Така вимога – логічний висновок після аналізу незадовільних показників діяльності цього органу від початку його роботи.
Ідею перезавантаження БЕБ підтримують і в парламенті. «Закон був гарний, але ми не бачимо жодних результатів, – відзначив минулого тижня голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової, митної політики Данило Гетманцев під час щорічного форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу і влади» в Києві. – Ми зробили цей орган, щоб те, що робила податкова поліція, не повторилося. Але 80% складу бюро – колишні податківці. І все керівництво податкової перейшло до бюро. Тоді питання: нащо ми це робили? Тому звичайно ми зараз маємо зробити перезавантаження БЕБ».
Раніше звіт діяльності Бюро за рік став предметом розгляду на засіданні двох парламентських комітетів – із питань правоохоронної діяльності та з питань фінансів. податкової та митної політики.
Жодним чином не заперечуючи авторство народних депутатів на закон про Бюро економічної безпеки, вважаю за потрібне наголосити, що це – плід тривалої спільної праці великого колективу робочої групи, яка об’єднала науковців, експертів, представників бізнесу, всіх правоохоронних структур.
Звісно, варто віддати належне законодавцям, які брали активну участь у розробці та, що не менш важливо, у процесі ухвалення цього закону. Але не слід забувати: створення нового єдиного аналітичного органу з правоохоронною функцією було багаторічною – з 2014 року – вимогою бізнесу до влади.
Добре пам’ятаю, як під час передвиборчої президентської кампанії у 2019 році тоді ще кандидат у Президенти Володимир Зеленський зробив це питання одним із ключових питань своєї передвиборчої програми. Майбутній Президент неодноразово про це говорив на зустрічах із представниками бізнес-спільноти: з тими, хто сплачує податки і підтримує життєдіяльність державного управління. Згодом такі ж тези взяла до передвиборчої програми політична партія «Слуга народу».
Асоціація платників податків України була в авангарді активного лобіювання ідеї створення БЕБ від самого початку і до сьогоднішні. Подекуди наша асоціація залишалася наодинці, коли вже майже ніхто не вірив у реалізацію. Ми присвячували цій темі численні публічні обговорення, круглі столи, конференції.
Одна з таких масштабних конференцій – «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України» – відбулася 17 травня 2021 року, за чотири місяці до формування нового органу. Для напрацювання спільних підходів до вирішення актуальних правових проблем щодо запуску Бюро на принципово інших засадах та в контексті викликів сьогодення конференція об’єднала науковців та експертів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії внутрішніх справ, Асоціації платників податків України.
Під час роботи конференції обговорювались низка напрямів роботи майбутнього органу:
- Поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою ILP (Intelligence LedPolicing), можливості та ризики застосування у правоохоронній системі України.
- Імплементація ризик-орієнтованого підходу в систему досудового розслідування та оперативно-розшукового забезпечення економічної безпеки держави.
- Розробка стратегії відвернення кримінальних загроз, протидії системним кримінальним явищам та руйнування кримінальних бізнес-моделей, запровадження системи стійкості БЕБ (своєчасна ідентифікація загроз, оцінка ризиків і визначення вразливостей).
- Створення єдиної методології протидії правопорушенням проти фінансових інтересів держави, поєднаною з системою управління ризиками.
- Поєднання дискреції у правозастосовній діяльності з системою оцінки ризиків та загроз.
- Запровадження дієвих механізмів кооперації між правоохоронними органами, створення Центру обміну інформацією.
- Шляхи мінімізації ризиків тиску на бізнес через використання правоохоронних повноважень тощо.
Не випадково згадав про цю конференцію за підсумками Форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу», організаторами якого виступили Національна бізнес-коаліція й Українська Рада Бізнесу за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) і на якому одним із гострих питань стало питання діяльності БЕБ.
Не візьму на себе сміливість давати оцінку діяльності БЕБ – це зробили народні депутати в рамках парламентського контролю над діяльністю органів виконавчої влади, це достатньо вичерпно на форумі зробили незалежні аналітичні центри та експерти. Виникає лише одне запитання: чи таку діяльність органу мав на увазі Президент України Володимир Зеленський, коли говорив про створення нового єдиного аналітичного органу по боротьбі з економічними злочинами? Абсолютно переконаний: голова держави мав на увазі зовсім інший – інноваційний підхід до реалізації цього проєкту, так само, як аналогічні сучасні підходи застосовуються в інших сферах.
А що ж робити далі? Це питання було одним із ключових на форумі. Ми прекрасно усвідомлюємо: історію вже неможливо змінити, і всі учасники процесу повинні визнати, що було допущено багато помилок. Шкода, що втрачено дорогоцінний час, особливо в перші пів року, які припали на довоєнний період.
Одразу хочу наголосити: попри розчарування результатами роботи нового органу, припинення існування Бюро економічної безпеки – не шлях сильних, від цієї ідеї необхідно категорично відмовитися.
На мою думку, перезавантаження роботи Бюро має відбуватися у відповідності з профільним законом.
Однією з фундаментальних новацій цього закону є ризик-орієнтований підхід у діяльності органу. У документі чітко прописані завдання з восьми пунктів, де першим пунктом стоїть: «виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних».
Законодавець зробив дуже важливий вибір на користь імплементації нової моделі поліцейської діяльності, яку, до речі, в країнах Європи та США вже апробовано впродовж тривалого періоду. Поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою, (так звана ILP – Inteligence Led Policing), – є наріжним каменем сучасної правоохоронної політики, яка підкреслює проактивну i превентивну загальну методологію і яка дає можливість правоохоронцям на один крок випереджати злочинців. ILP модель дає можливість визначати і бачити тенденції та закономірності, які пов’язують різні злочини, осіб і місцезнаходження, а це, у свою чергу, дає можливість набагато швидше і ефективніше реагувати та запобігати злочинам.
Добре розумію, що впроваджувати нові методи завжди дуже складно, але впевнений, що всі зацікавлені в процесі відбудови сучасної української держави зроблять усе необхідне для ефективного втілення цієї концепції і розуміючи, що її реалізація наближатиме діяльність українських правоохоронців до європейських.
Команда експертів асоціації впродовж року активно працювала над розробкою Методології проведення аналізу фінансово-економічних ризиків, а також її ключової складової – Автоматизованої системи управління ризиками, яка до речі, буде базовим інструментом впровадження в життя реформаторського для правоохоронної системи ризик-орієнтованного підходу. Найближчим часом наша команда буде готова презентувати суспільству цей документ, разом із алгоритмами визначення ризиків економічної безпеки.
Ми не хочемо перебувати в стані очікування і активно працюємо над різними напрямками, зокрема, активно підключаючи до цих процесів авторитетних міжнародних експертів, щоб у дуже складний час підставити плече державі.
Діяльність Бюро економічної безпеки залишається у фокусі уваги українського бізнесу. Серед інституційних реформ, які увійшли до ухвалених на форумі ТОП-10 пріоритетів бізнесу, – постійний контроль за роботою Бюро економічної безпеки, створення якісних показників ефективності для вимірювання ефективності роботи БЕБ.
Парламентський та громадський контроль надасть можливість перезавантажити роботу цього важливого органу, зробити його діяльність ефективною з точки зору подолання економічної злочинності і водночас – прозорою та підзвітною суспільству.
11 коментарів
oleg1965
Пане Михайле Ваша думка про те що народні депутати які повинні були б ідеалі представляти український народ мали б дослуховуватись до думки спеціалістів галузі має під собою підгрунтя лише на половину. Кожен працівник галузі (експерт) навіть підсвідомо буде лобіювати більше інтереси галузі ніж в загальному інтереси суспільства. Або як кажуть місце сидіння визначає свідомість. Запамяталось мені як я запитав знайомої вчительки про реформу галузі освіти її відповідь була: реформа логічна і добра, але вона для мене не підходить.
Що стосується мого намагання спонукати українську владу дотримуватись вимог законодавства то я в жодному разі не хочу нікого ні до чого притягувати. Притягувати кудись може лише суд. Моє інформування так званої «антикорупційної інфраструктури» про те що внаслідок невиконання вимог чинного законодавства суспільним інтересам наносяться збитки має на меті вплинути на компетентних осіб які приймають по цьому питанню рішення. До цього часу це не принесло результату тому дійсно буду доходити й до 800 а може й 1600 звернень. Ми на Прикарпатті є впертими. Я беру приклад з чинного першого заступника начальника Івано-Франківського ОУЛМГ Романа Олійника, який вказував, що для того щоб добитись поновлення прав на працю він провів сто судових засідань. Хочу зауважити що через невиконання вимог законодавства директорами державних підприємств недотримуються кошти на потреби лісової галузі.
popkov
Олег, Вы мыслите в рамках действующего лесного права и исходите из того, что оно хорошее, а виноваты те, кто не исполняет закон. Это очень распространенная, но, на мой взгляд, не верная позиция.
Страшно сказать, мы живем по Лесному Кодексу 1994 года, который не имеет аналогов в Европе и является чемпионом Европы среди лесных законов по уровню коррупциогенности.
В 2006 году утвердили лишь новую редакцию старого документа, приняв многие новации против которых я возражал.
К примеру, линейные посадки отнесли к лесам. Ну и что, это помогло лесозащитным полосам Украины?
В определении леса убрали юридический термин “земля”, фактически заменив аренду леса в смысле земельного участка, долгосрочным пользованием леса без земли, а также никем не измеряемых полезностей и угодий. Прокурорам резко прибавилось работы, но где доходы лесного хозяйства?
Подобных примеров десятки, но говорить о них не с кем. Все свыклись…
Что касается, касается лесной политики то её определяет НАРОД, посредством Верховной Рады, которая “визначає засади державної політики у сфері лісових відносин” ст.26 ЛК ). При этом депутаты обязаны опираться на специалистов и имеют для этого все возможности. Украине уже больше 30 лет , а где эти “засади” и что там Болоховець со всей выше, рядом и нижестоящей толпой государственных мужей реализует? Как вообще можно реализовать то чего нет?
Я не пытаюсь никого убедить: просто высказываю своё мнение, а Вы можете ещё 800 писем написать. Может как раз 1600- ое обращение и поможет привлечь Болоховца к ответственности за недоимку при ведении охотничьего хозяйства. Впрочем я уже понял, что кого привлекать это дело Вашего вкуса. Не возражаю, но мне это не интересно.
oleg1965
Що стосується СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ то вона дійсно працює на три з мінусом. Доказом цього є те що Україна серед Європейських країн є найбітнішою. Власне до системи державного управління входять обласні державні адміністрації та територіальні органи агентства тобто ОУЛМГ. Хочу заперечити тезу про те що ці органи не мають відношення навіть до мисливського господарства. Так навть найпередовіша Івано-Франківська область яка заробила 500 тис. грн. на мисливстві не може виконати вимоги законодавства, яке передбачає утримувати мінімум одного єгеря на 5 тис. лісових угідь 500 тис. грн. це річна заробітна плата 6 єгерів, які обслуговують 30 тис. га лісових мисливських угідь Площа мисливських угідь області складає 730 тис. га тобто 700 тис. га мисливських угідь немають охорони. Більше того якщо лише взяти на роботу 6 єгерів то коштів зовсім не буде на законодавчо встановлені вимоги щодо вкладання коштів на біотехнічні заходи. На облдержадміністрацію та ОУЛМГ покладається обовязок контролювати виконання чинного законодавства.
Наголошую, що в Україні в залежності вид виду дичини добувається у 300 до 10000 разів менше дичини.
Що стосується Ю. Болоховця то він не робить жодної реформи. Агентство не визначає державну політику, але її реалізує. Визначають політику Міністерство, Кабімін, Верховна Рада України, Президент України. Міністри та їх заступники, депутати України президент не є державними службовцями а політиками, про це вказує стаття 6 ЗУ “Про державну службу”. Політики це особи які мають представницьку функцію та визначають політику, або – що робити. Державні службовці реалузують політику і знають як робити. Це так для прикладу інвестор – (політик) за допомогою архітектора робить проект будівлі, а державний службовець – (будівельник) будує будинок по проекту. Ю. Болоховець – це будівельник. Звісно що будівельник теж має можливість ознайомитись з планом будівництва і наприклад сказати, що я ще не будував кімнату без вікон, або не малював стіни у чорний колір. Хоча ми й намагаємось будувати демократію, але комуністичне минуле ще не вивітрилось з наших голів де думки людей пивинні були коливатись з думкою комуністичної партії. Як бачимо думки ТОП державних службовців повинні йти в унісон з політичним керівництвом України. Інакодумців бути не може.
popkov
У меня немного другой подход: я не выявляю коррупционеров и не пытаюсь привлечь к ответственности конкретных людей. Моя мишень – СИСТЕМА, в которой заложены глупости и потенциальные конфликты интересов, которые снова и снова порождают коррупцию и не эффективность. Мы декларируем свое стремление в ЕС, но не способны разобраться в элементарном. В странах ЕС лес и земля неразрывны, государственным лесом распоряжается государственный профильный орган власти. Значительную часть распорядительных функций он передает тем структурам, которые от имени государства осуществляют хозяйственную деятельность в лесу. Именно они сдают участки государственного леса а аренду охотничьим клубам, выдают лицензию на отстрел отдельным охотником и получают за это деньги… И это только маленький штрих общей картины… У нас и Гослесагентство и лесные предприятия лишены распорядительных функциий, а правовая система долгосрочного пользования дебильна и другого слова я не подберу.
Цифры думаю правильные… Конечно, и в Киевской и Ровенской области на охоте зарабатывают, но к сожалению не лесхозы и не государство. И по большому счету виноваты в этом не конкретные губернаторы и начальники ОУЛМГ. Виновата – СИСТЕМА и люди которые благодаря ей получили леса “в кормление” и ничего не хотят менять.
Приходится быть “упертым”, хотя я очень не люблю повторятся. Я не знаю сколько надо сказать и написать Болоховцу о том, что прежде чем делать институциональную реформу, надо подготовить ПРАВОВОЙ фундамент для реализации европейской модели управления лесами и все 7 (семь) раз просчитать (отмерить). Вот и приходится повторять, надеясь больше на свиту, чем на вождя, а больше всего на тех думающих студентов и выпускников, которых в массе рождает украинская земля и которые не могут реализовать дома свой потенциал, благодаря СИСТЕМЕ и той псевдо элите, которая была под неё сформирована. Она не будет ни в чем разбираться. Ей правда не нужна. Ей и так хорошо.
Isachenko
1. В нашому законодавстві (в ЛК і ЗК) так само ЛІС І ЗЕМЛЯ НЕРОЗРИВНІ. Це і є національний природний лісовий ресурс, власником якого є народ України в особі держаних органів виконавчої влади (ОДА державних лісів і громади – комунальних, приватник у нас сущій мізер, фактично немає). Бачу, що цього не може допетрати не тільки вікопомний сенсей.
2. В країнах ЄС (у тому числі колишнього соцтабору, де відбулася реституція) значна частка лісового ресурсу знаходиться у приватній власності (30-60%). Цими приватними лісами НЕ ВОЛОДІЄ, А ОТЖЕ НЕ РОЗПОРЯДЖАЄТЬСЯ ДЕРЖАВА. Функції володіння і розпорядження може бути тільки у власника. Власники передають (на правах володіння і розпорядження) свої приватні ліси в ГОСПОДАРСЬКЕ УПРАВЛІННЯ спеціалізованих компаній, і ці власники є їх, компаній, акціонерами (у нас немає приватних лісів і не може бути на держаних лісах акціонерної господарської структури, яку злочинно ліпить Болоховець, намагаючись перевернути піраміду з правової «власність – акціонування» на неправову «акціонування – власність»).
3. Не може бути європейська модель УПРАВЛІННЯ галуззю при неєвропейській моделі ВЛАСНОСТІ на ліси. Правовий фундамент (закони) системи управління визначається в першу чергу системою власності.
Я розумію, що в лісовому господарстві усі сенсеї. Але ніяк не можна множити дурість ПУБЛІЧНО і затягувати інших в помилкове розуміння базових понять і термінів галузі. Єдине, з чим погоджуюсь, з цим самокритичним «Мы не способны разобраться в элементарном». То розберіться нарешті, в чому проблема?
popkov
Светлана, попробуйте найти слово “земля” в определении леса из действующего ЛК? Только не путайте с почвой, – этим понятие право оперирует редко…
Привожу, чтобы Вас не утруждать: “Ліс – тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.”
А в 1994 лес был “участком земли…”… Может быть объясните почему целевое назначение лесов и земель тотально не совпадают, если “в нашому законодавстві (в ЛК і ЗК) так само ЛІС І ЗЕМЛЯ НЕРОЗРИВНІ” ? Почему лес и его полезности отдаются в долгосрочное пользование огромными участками и на 49 лет, без оформление каких-либо прав на землю и отметок об отягощении земельной собственности в кадастре? И т.д. и т.п.
Впрочем не напрягайтесь: мы все знаем, – Ваше кредо не учиться, а поучать… Учить Вас саму – только портить… Тем более в нашем замечательном возрасте время на учебу тратят только идиотки: с одной стороны скучно, с другой бесполезно… Надо жить полной жизнью, чтобы не было мучительно больно за часы, бесцельно проведенные над книгами…
“Я стою у ресторана, замуж поздно, сдохнуть рано”… Какая на хрен учеба, – тут преподавать не успеваешь…
Всё оно было бы хорошо… Вот только…”мой милый если б не было войны”…
Isachenko
Да, Михаил Попков, “если б не было войны”. Поговорим позже о моем (и, главное, Вашем) возрасте, когда радуешься больше склерозу, чем маразму. Понимаю, что этот свой комент вы писали в особом состоянии. Я понимаю, что очень больно задела Ваше раздутое алкоголем его и уж тем более раздутое до масштабов пивного брюха самолюбие – единственное, что у вас осталось. Аж так, что вы опустились до низости грязнейших оскорблений. Впрочем грязь – это ваша давняя и привычная среда обитания. И напоследок я скажу, что только вашим возрастным маразмом можно объяснить ту дикость, которую вы тут озвучиваете, корча из себя великого знатока лесного законодательства. Вы никогда не были таким знатоком и никогда уже не будете. Читать ваши опусы просто смешно, а вас – жалко.
popkov
Ты думаешь после всего этого, я захочу “поговорить позже”? Ты ничего больно не задела, но своё время на тебя я тратить уже не буду…
popkov
Дорогой Олег. Все мы уважаем Вашу “упертость”, но Вы бъете не по проблеме, а по персоналиям и это не справедливо. В Ивано- Франковске лесники в 2021 заработали на охотничьем хозяйстве почти 500 тыс.грн, а в Ровно 5 (пять) тыс.грн, Киеве – 55 тыс.грн, Харькове – 48 тыс.грн, Житомире -169 тыс.грн. Естественно речь об областях. Выходит прикарпатцев награждать надо, а законы не исполнять, а МЕНЯТЬ: они не работают.
oleg1965
Пане Михайле! Ми разом є вперті при чому впертість є непоганою рисою. Ви вперлися на тому що є засновником «Лісоводу» даючи можливість викласти думку щоб ознайомити інших, а я вперся на тому що намагаюсь і буду в подальшому намагатись довести до суспільства той факт, що влада тримаю в тіньовому використанні біля 25 % мисливських угідь та не виконує вимоги законодавства щодо платного користування мисливськими угіддями. Над українцями знущається як агресор та терорист росія яка окупувала українські землі з мисливськими угіддями так й українська влада яка десятиліттями тримає планку надання мисливських угідь біля 70% від загальної площі держави тоді як у країнах Європи цей показник сягає 90%. У випадку виконання вимог щодо платності мисливських угідь держлісгоспи отримали б кошти для власних потреб. Про те що система української влади працює на народ як це визначено у присязі державного службовця та Конституції України бачимо хоча б з того що всі мої статті які вийшли на «Лісоводі» мною направлено в центральні органи влади та до органів «антикорупційної інфраструктури». Думаю, що 90% читачів лісоводу зрозуміли про що йдеться, тоді як органи «антикорупційної інфраструктури» постійно мені відповідають що я недостатньо аргументовано розповів про злочинні дії посадових осіб влади, а органи виконавчої гілки влади вже вигадали біля 10 різних причин через які вони не можуть виконати вимоги законодавства щодо плати за користування мисливськими угіддями.
Що стосується статистики ведення мисливського господарства то вона просто не правдива, а так би мовити відповідальні працівники від мисливського господарства просто її не оприлюднювали. Отже площа Івано-Франківської області та Рівненської більш менш однакова. Приблизно однаковий ліміт добування та фактичне добування дичини. Такого не може бути, щоб в Івано-Франківській області полювали лише олігархи які б платили у сто разів більше коштів за мисливські тури. Навіть київські мисливці із знаменитими мисливськими господарствами заробили в десять разів менше коштів ніж мисливці на Прикарпатті.
oleg1965
Мною аргументовано наводиться факти, що державні лісогосподарські підприємтсва не виконують вимоги ЗУ “Про мисливське господарство та полювання щодо платності використання мисливських угідь. Сподіваюсь, що читачі ознайомились з публікаціюми і їм все зрозуміло. На жаль спецам з БЕБ не не зрозуміло. Додаю відповіді керівництва БЕБ
https://ru.calameo.com/read/0071837755d79ba57da8f
Comments are closed.