28/10/2022
0Газета “Природа і суспільство”
Бобри – найбільші гризуни Північної Америки, і вони успішно борються з пожежами та зменшують знищення лісових пожеж. Бобри створюють глибокі ставки, будуючи греблі, потім риють канали, схожі на пальці, щоб повільно поширювати цю воду по всій заплаві. Вода, мокрий ґрунт і добре зволожена рослинність зменшують здатність вогню поширюватися. Звичайно, бобри не знають, що вони створюють дуже ефективні протипожежні смуги або перешкоди для поширення вогню. Водні магістралі бобрів дають їм можливість швидко втекти від хижаків. Вода також дозволяє їм сплавляти на потрібні місця колоди, гілки, пеньки та різне деревне сміття.
Емілі Фейрфакс – екогідролог із Каліфорнії, яка вивчає як вода взаємодіє з ґрунтом і живими істотами. Вона вже не один рік вивчає питання, наскільки водно-болотні угіддя, створені бобрами, допомагають місцевим екосистемам пережити великі лісові пожежі, зменшуючи руйнівну шкоду, яка завдається великим ділянкам землі. Дослідження пані Фейрфакс є сьогодні надзвичайно актуальними, оскільки боротьба з лісовими пожежами стає в Каліфорнії щорічним випробуванням для лісових служб і пожежників. Вона збирає необхідні дані, які допоможуть знаходити дієві рішення для боротьби з такими проблемами, як підвищення середньої температури та посуха. Команда вчених на чолі з Фейрфакс використовує супутниковий проєкт Google «Планета Земля», щоб ідентифікувати та нанести на карту боброві дамби та канали в межах периметрів лісових пожеж.
Вивчаючи багаторічні аерофотознімки з п’яти західних штатів, де траплялися великі лісові пожежі та посухи, її команда показала, що бобри створюють широкі зрошувальні системи, зменшуючи ерозію та втрату ґрунту. Найважливіше те, що великі боброві болота залишалися зеленими і здоровими після пожежі. Між тим, території, де не було бобрів, зазнавали, в середньому, втричі більшої шкоди, ніж ті, де живуть бобри. Там, де немає бобрів і дощу, рослини висихають і стають паливом для вогню, Крім того, там, де бобрам було дозволено займатися своєю справою, водно-болотні угіддя також стали рятівними оазисами для представників дикої природи, які не могли вилетіти, виплисти або перетнути лінію вогню.
Втім, у багатьох місцях переселення бобрів заборонено. Тому вчені наполягають, що альтернативою є створення середовища існування, сприятливого для бобрів, шляхом базового відновлення водотоку. Використання місцевих природних матеріалів, таких, як колоди, для будівництва штучних початкових дамб може збільшити глибину води, створюючи умови, які заохочуватимуть бобрів переселятися та брати на себе обслуговування дамб, одночасно розширюючи водно-болотне середовище існування.
