Forest Europe

Звіт про біорізноманіття лісів у Європі.

На останньому діалозі Forest Europe (колишня Міністерська конференція із захисту лісів у Європі), який відбувся в кінці серпня, на високому представницькому рівні були розглянуті питання, пов’язані зі станом біорізноманіття європейських лісів, а також забезпечення балансу з іншими послугами лісових екосистем.

Діалог заради збереження біорізноманіття

Лісові екосистеми займають 35% загальної території Європи. У більшості європейських країн ліси стають дедалі різноманітнішими за видовим складом. Майже всі ліси складаються з різноманітних місцевих порід дерев. Тим не менш, у деяких регіонах лісове біорізноманіття перебуває під тиском через зміни клімату, фрагментацію ландшафту, атмосферні опади та нестійкі методи управління лісами. Політичний діалог на високому рівні об’єднує міністрів, високопоставлених політиків, екологічні організації, менеджерів лісів, дослідників і лісовласників, щоб забезпечити простір для обміну знаннями, сприяти синергії в пан’європейському регіоні та за його межами. Головною метою останнього діалогу було сприяння сталому і раціональному управлінню лісами (SFM), підтримка та покращення біологічного різноманіття лісів, а також забезпечення балансу з іншими послугами лісової екосистеми.

Зазначимо, що біорізноманіття є однією з найпомітніших тем у дискусіях про лісову політику в Європі. Вони не є чимось новим, але вимагають оновленого погляду на балансування різних вимог до лісів у нестабільному світі та інтегроване управління ними в найближчому майбутньому. Нагадаємо, глобальна оцінка біорізноманіття та екосистемних послуг IPBES 2019 підкреслює, що зміна клімату є прямим рушійним чинником, який збільшує вплив на природу та добробут людей (IPBES 2019), загрожуючи зникненню приблизно 1 млн видів тварин і рослин протягом найближчих десятиліть, якщо не буде вжито заходів для зменшення втрати біорізноманіття. Варто нагадати, що на попередній Декларації міністрів у Братиславі (2021 р.) підкреслювалася стурбованість знищенням лісів, деградацією та фрагментацією в усьому світі, що негативно впливає, серед іншого, на біорізноманіття та клімат.

На панелях діалогу був також представлений короткий науково-політичний звіт «Біорізноманіття лісу в Європі» (далі – Звіт), тож пропонуємо ознайомитись із його основними положеннями.

Стан біорізноманіття в лісах Європи

В Європі, більшість лісів є або принаймні були предметом певної форми змін, або управління людиною протягом кількох тисячоліть. Велика різноманітність систем землеволодіння, стилів управління та лісокористування змінило європейські ліси, зокрема, їх розмір, структуру, видовий склад та функції. Нині ліси та інші лісисті землі займають майже 40% континенту або 227 млн га і містять величезну різноманітність живих організмів, які мають суттєве значення для збереження біорізноманіття.

Згідно з досліджень, в Європі місцевими вважаються 454 види дерев та інших деревних порід, проте європейські ліси є відносно однорідними за своїм складом. На близько 30% площі європейських лісів переважають одинокі породи, переважно хвойні, тоді, як 51% лісової площі континенту має від двох до трьох порід і лише 5% має шість і більше. Також шляхом моніторингу виявилося, що 58% ендемічних дерев Європи перебувають під загрозою регіонального вимирання. Згідно з останніми звітами Європейського агентства з навколишнього середовища (EEA), 27% ссавців, 10% рептилій і 8% земноводних, пов’язаних з лісовими екосистемами, також перебувають під загрозою зникнення.

Останні дані моніторингу показують, що площа лісів у Європі повільно збільшується – приблизно на 0,2% щорічно. Нещодавні дослідження, проведені Спільним дослідницьким центром Єврокомісії, показують відносно постійний ступінь фрагментації лісового покриву по країнах Європи протягом періоду оцінки, який тривав з 2000 по 2018 рік. Виявлено, що Великобританія, Ірландія, Ісландія та Данія мають найбільшу частку (>30%) ізольованих фрагментів лісу, тоді як найнижча (~1%) спостерігається у Фінляндії та Швеції, при середньому показникові по ЄС приблизно 8%.

Допомогти лісам відновитися

Серед вчених існує широкий науковий консенсус щодо основних глобальних екологічних загроз, спричинених діяльністю людини. Як зазначається у Звіті, втрата біорізноманіття перейшла до критично небезпечної стадії, коли лісам стає все важче відновитися природним шляхом. Основними причинами цієї глобальної кризи біорізноманіття є «п’ятірка зла»:

• втрати середовища існування;
• забруднення;
• надмірна експлуатація лісів;
• інвазійні чужорідні види;
• зміна клімату.

Нова Стратегія біорізноманіття ЄС до 2030 року ставить своєю метою, серед іншого, надійний захист та ефективне управління біорізноманіттям на 30% території ЄС для забезпечення екологічного відновлення лісів і лісистих територій. Це, крім іншого, передбачає посадку 3 млрд дерев для підтримки біорізноманіття, що дозволить зробити екосистеми здоровішими та стійкішими для успішного протистояння викликам, пов’язаних зі зміною клімату. «Під парасолькою» Європейської зеленої угоди, інші політики та стратегії ЄС, такі, як: стратегія «Від ферми до виделки», Загальна сільськогосподарська політика, Лісова стратегія ЄС і майбутній набір законів про відновлення природи ставлять додаткові амбітні цілі щодо біорізноманіття. Так, головними цілями нової Лісової стратегії, пов’язаними з біорізноманіттям, є захист первинних і вікових лісів, відновлення та залісення лісів із біорізноманіттям, а також заохочення практики управління лісами, наближеної до природи.

Проблеми, які чекають вирішення

Попри широкий політичний консенсус щодо підтримки зростаючих амбіцій стосовно збереження біорізноманіття європейських лісів, дані, які використовуються для опису їх поточного стану, а також щодо стратегії захисту та сприяння такому різноманіттю, суттєво розходяться. Це пов’язано з їх надходженням із різних джерел, таких, як: національні інвентаризації лісів (NFI), звітність за різними документами і директивами ЄС та ООН про моніторинг лісів тощо. Показники та індикатори в них можуть суттєво відрізнятись, що не сприяє встановленню найбільш реальної картини стану європейських лісів.

Крім відмінностей у даних, існують також великі прогалини в знаннях. Невизначеність через те, що тривають поточні дослідження. Наприклад, вчені ще не повністю зрозуміли наслідки зміни клімату для біорізноманіття лісів, швидкість відповідних змін і їх вплив на життєздатність цільових типів середо­вища існування при збереженні, управлінні та відновленні територій. Цим пояснюється невизначеність щодо того, чи доцільно вводити види дерев з інших регіонів, навіть у ме­жах охоронюваних областей, для підвищення адаптивної здатності лісів, або чи є відбір біомаси з лісів для видобутку енергії можливістю відновити середовища існування, чи радше загрозою для останніх старих лісів у Європі.

Загалом, одним із ключових висновків Звіту, з яким солідарні представники країн-учасників діалогу Forest Europe є констатація того, що ліси та інші лісисті землі – це більше, ніж просто дерева. Впродовж останніх 300 років ліси в Європі були основним джерелом матеріальних ресурсів, тобто, природним капіталом. Біорізноманіття є основною рисою цього природного капіталу, на якому будуються ланцюжки створення вартості деревини, недеревних лісових продуктів, зручностей і культурних цінностей.