На шляху до реформи: Від  лісгоспів  до єдиного підприємства.

“Відкритий ліс” підібрав висловлювання Голови Держлісагенства Юрія Болоховця про реформування лісового господарства з моменту  його призначення на посаду і на сьогоднішній день. 

19 лютого 2021 року

– Лісова галузь для мене дуже близька і рідна. Я отримав досвід від низової ланки і ось до керівництва. Зараз ми маємо великий кредит довіри, але разом з тим і великі очікування не тільки в Міністра, Уряду, а й в суспільства. Ми не маємо права на помилку! Перебуваючи на посаді заступника вже більше, ніж пів року, розумію реальний стан справ у галузі і відразу можу сказати про найголовніші виклики, з якими нам потрібно буде поборотися далі:

1. Реформування лісової галузі. Цьому буде приділятися найбільше уваги, бо ситуація і стан речей постійно змінюються.
2. Глобальні виклики в світі, зокрема зміна клімату, внаслідок чого ми маємо зараз безпрецедентні пожежі.
3. Необхідно змінювати лісокультурну справу, технологічно переоснащувати її та впроваджувати інші підходи у вирощуванні лісів, бо клімат змінюється, склад порід лісів теж і нам треба на це швидко реагувати і брати досвід іноземних колег. Та діджиталізація у всіх процесах: від лісництва до агентства. Також важлива адаптація міжнародного досвіду і залучення міжнародних інвестицій в рамках реалізації Закону Президента щодо проведення національної інвентаризації лісів. Амбітне питання, яке ми маємо зробити за досить короткий проміжок часу.

У лісівників великий кредит довіри

 

4 березня 2021 року

Скажу відверто: в Офісі Президента вже підготовлені проекти реформування лісової галузі України. Ці проекти реформування галузі, як правило, передбачають створення різного типу холдингів лісової галузі. Але що в цих проектах відсутнє зовсім, так це думки і пропозиції самих лісівників-практиків, справжніх фахівців своєї справи, тих, хто віддав лісові десятиріччя свого фахового і організаторського хисту. – Ось тому, – підкреслив далі Голова, – вважаю за необхідне, щоб і Державне агентство лісових ресурсів України мало свій проект реформування лісової галузі України, в котрому були ідеї і пропозиції лісівників-практиків. Вони б найбільш повно відображали нинішні реалії лісової галузі України.

 Виходячи з державницьких позицій, головною метою реформування вважаю збереження українських лісів у державній власності. Щоб завжди була робота для фахівців у лісі і довкола лісу – на переробних підприємствах, інших виробничих підрозділах. Особливо в селах, де проживає молодь, яка дбає про своє майбутнє.

 https://www.openforest.org.ua/159794/

4 березня 2021 року

Офіційна позиція Голови Державного агентсва лісових ресурсів України Юрія Болоховця щодо реформування галузі

 Чому потрібна реформа? Історія українських лісгоспів налічує десятки років. На Поліссі – це, наприклад, 80–90 років. Вони створювалися під тогочасні умови і можливості. Тоді люди їздили не на швидкісних автомобілях, а на конях, мали один телефон (не особистий, а районний). Сьогодні все змінилося. Сучасні засоби моніторингу, контролю, обміну даними, пересування – вони вже зовсім інші. Більше того, віднедавна введено посаду заступника Голови Держлісагентства з цифрової трансформації, створено цілу вертикаль в усіх державних структурах, щоб ще більше автоматизувати і прискорити процеси обміну інформацією. Тому ми повинні змінюватися. Сьогодні ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектар, недостатньо висока. Для прикладу, Німеччина вважає ефективним те господарство, яке заготовляє в рік не менше 1 млн м³ деревини. Середній розмір державного лісогосподарського підприємства в Республіці Білорусь 60-100 тис. га, а деякі налічують і по 150 тис. га. У поляків інша модель лісового господарства, але центральні контори теж укрупнені. Тому плануємо йти цим шляхом, щоб надати більше можливостей лісництвам і у фінансовому, і в технічному забезпеченні. Вони вже мають інфраструктуру, кадровий потенціал, а з нашого боку потрібна гідна заробітна плата і сучасне технічне забезпечення. Звідки брати додаткові ресурси? Зрозуміло, що ріст цін на продукцію має свою межу і сьогодні, фактично, досягає європейського рівня. Із 1-го січня вся деревина реалізується через аукціони, що у свою чергу дало певне збільшення цін на всі види продукції. Для того, щоб більше коштів залишалося в галузі, необхідно вирішити два питання. Перше — зниження собівартості продукції, друге — зміна системи оподаткування. Будемо відверті, за сьогоднішньою формулою, коли доводиться віддавати 80% дивідендів, керівники не зацікавлені показувати, що підприємства працюють прибутково. Також є рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на землю — це великі суми, ще й складні в адмініструванні, які потрібно замінити на один справедливий у нарахуванні, залежний від цінової політики податок. Щодо скорочень на підприємствах. До цього підхід досить зважений. Потрібно провести переатестацію, люди мають розуміти, для чого вони носять форму і мають посвідчення представника державного органу в галузі лісового і мисливського господарства. Це серйозний статус, але не всі спроможні йому відповідати. Тому переатестація — це необхідний крок у рамках реформи. Усі зміни мають бути прийняті комплексно. Запропонована модель запрацює тоді, коли Уряд схвалить необхідні рішення, направлені на поліпшення фінансового забезпечення державних лісогосподарських підприємств, зокрема щодо зміни оподаткування. Після відповідних постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів підприємства отримають суттєво інші економічні можливості, зможуть направити кошти на переоснащення і залучити кращих спеціалістів, які будуть отримувати гідну заробітну плату.

Офіційна позиція Голови Державного агентсва лісових ресурсів України Юрія Болоховця щодо реформування галузі

 

25 березня 2021 року

Перезавантаження лісової галузі вже давно назріло. Саме суспільство від нас потребує реальних змін. Але ми обрали складний шлях реформування, – шлях дискусій та обговорень. Головне на сьогодні прийняти ту оптимальну модель, яка дасть можливість технічному розвитку лісогосподарських підприємств, покращенням фінансового навантеження на галузь, зміною податкового навантаження, враховуючи нові виклики,» – наголосив сьогодні під час Всеукраїнської онлайн-наради із громадськістю голова Державного агентства лісових ресурсів Юрій Болоховець.

 3 складові реформи лісової галузі: Посилення лісництва, як суб’єкта господарювання. Працівники державної лісової охорони мають отримувати гідну заробітну плату, враховуючи ту відповідальність, той ресурс, за збереження і охорону якого вони відповідають перед державою. Оптимізація для ефективного управління, технічного та матеріального підсилення галузі. У цьому питанні кожен керівник держпідприємства повинен підійти зважено, щоб професійний кадровий потенціал був максимально збережений. Без роботи не залишаться ті, чия кваліфікація відповідає усім вимогам. Щодо кадрового питання, то планується переатестація працівників.  Зменшення податкового навантаження на лісову галузь, безпосередньо на держпідприємства. Уже є в цьому напрямку напрацювання на рівні проєкту постанови Уряду, в якій оподаткування має бути до 30 % (на сьогодні підприємства віддають 80 % прибутків). Робота над новим перерозподілом оподаткування – одне із ключових питань у реформуванні. 

 https://www.openforest.org.ua/161018/

 “Сьогодні ми виконуємо доручення Міністра Роман Абрамовський Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Кабінет Міністрів України і Президента України Володимир Зеленський. Будь-які зміни – це складний процес. Але ми не зможемо у подальшому розвивати галузь, якщо не зробимо рішучих кроків, які в комплексі зі зміною податкового навантаження та покращенням фінансового забезпечення дозволять нам впевнено йти вперед. Всі питання щодо укрупнення лісгоспів приймаються разом із представниками обласних управлінь. У складних випадках я особисто приїжджаю в регіони”, – сказав Голова

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець провів виробничу нараду з представниками профспілок, Товариство лісівників України та цехових підрозділів підприємств лісового господарства.

 27 березня 2021 року

 «Пропоновані в недалекому минулому варіанти реформування абсолютно не відповідали потребам лісової галузі і вели до її знищення. Це – концесія лісів, ліквідація лісгоспів, як юридичних осіб, і створення єдиного підприємства… Ці питання не знято з порядку денного, але від Міністерства захисту довкілля надійшла пропозиція, і там чекають варіанту реформування галузі, який враховуватиме специфіку лісового господарства. Зараз ми проходимо стадію обговорення і напрацювання моделі, яка буде зрозумілою й прийнятною для суспільства, і при тому успішно виконуватиме покладені на лісівників функції охорони, захисту, відновлення лісів та й, взагалі, сталого ведення лісового господарства».

 Держлісагентство не приймає рішення одноосібно. Проводяться обговорення ситуації у кожній області і в ході дискусії приймається найбільш оптимальний варіант можливого укрупнення підприємств. Першочергово враховуються географічне розташування, ресурсний потенціал, економічні можливості й інфраструктура підприємств. Також беруться до уваги територіальний устрій, соціальна ситуація, але це не основні критерії. Тому говорити, що укрупнення прив’язується до нового адміністративного поділу – не правильно. Політичні аргументи чи персональні (створення підприємства під особу директора) – не беруться до уваги.

Готуємося до перезавантаження

 

17 квітня 2021 року

Залучилися підтримкою народних депутатів України Микола Задорожній, Михайло Ананченко, Тетяна Рябуха щодо процесу реформування лісової галузі. Разом обговорили головні етапи реформи на Сумщині. Нам важливо, щоб все відбувалося з урахуванням інтересів громади і лісівників. Всі рішення будуть прийматися зважено. Подібні зустрічі плануємо проводити по всім областям України.

 https://www.openforest.org.ua/163113/

8 червня 2021 року

 

 «Відновлення та охорона лісів, інвентаризація, діджиталізація і оптимізація державних лісогосподарських підприємств – зараз активно над цим працюємо. Окремо хотів наголосити на оптимізації лісгоспів: мова йде про укрупнення підприємств, які займаються безпосередньо управлінням. Функція господарювання, виконання робіт по охороні, відновленню лісу – все це виконується лісництвами. Це підрозділи, які можуть абсолютно самостійно виконувати покладену на них роботу», – зауважив Юрій Болоховець. За словами Голови, зараз наше завдання – посилити лісництва: інфраструктурно, кадрово, територіально. Це вдасться зробити за рахунок оптимізації адміністративного апарату і діджиталізації процесу.

 https://www.openforest.org.ua/168634/

 

10 лстопада 2021 року

Зміни у лісовому господарстві – це вимога часу. Це розуміють усі лісівники, які вивчають європейських досвід та наукові рекомендації. Реформування відбувається у кількох важливих напрямах: Діджиталіція галузі – ми працюємо над створенням єдиного порталу, наповненого всіма даними, та переведенням усіх послуг в онлайн; Зміна нормативно-правової бази, зокрема поширення електронного обліку деревини на всіх лісокористувачів. Це дозволяє більш ефективно боротися з нелегальним обігом деревини; Оптимізація лісогосподарських підприємств шляхом укрупнення. Питання назріло вже давно, адже у своїй більшості вони створювалися 90-100 років тому, коли умови і завдання у роботі були іншими. Переконаний, що в результаті ми отримаємо модель лісового господарства, яка ефективно працюватиме у майбутньому. Головною функціональною одиницею у нас є лісництва, мета оптимізації – надати їм більше повноважень, посилити матеріально та технічно. Наш офіс – ліс. І першочергове завдання лісівників – це збереження існуючих і створення нових високопродуктивних насаджень. Робота в лісі знайдеться для всіх, хто хоче ефективно працювати.

Юрій Болоховець: Зміни у лісовому господарстві – це вимога часу

 

16 листопада 2021 року

Тезисно про головне:

1. 1. ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО ВИСТУПАЄ ЗА НЕДОПУЩЕННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ У ЛІСОВОМУ СЕКТОРІ. Підкріплюємо слова реальними діями. Наша команда ініціювала внесення лісгоспів до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, згідно з урядовим законопроектом №4020 «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (додаток №5). Крім цього, Лісовий кодекс України у частині 2 статті 16 трактує, що ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із Законом України «Про державно-приватне партнерство», зокрема об’єктами концесії згідно із Законом України «Про концесію».
2.     ГОЛОВНА МЕТА РЕФОРМИ – ЦЕ РОЗВИТОК ЛІСОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ, ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТІВ ТА ОТРИМАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ВИГОДИ У ВИГЛЯДІ СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ. Очевидно, що сьогодні стан ведення лісового господарства потребує адаптації до сучасних запитів із боку суспільства. Реформування передбачає оновлення нормативно-правової бази, збільшення фінансування, узгодженості дій органів державної та місцевої влади, чіткого розподілу повноважень, формування фінансово стійких та конкурентоспроможних державних лісогосподарських підприємств. Крім того, ми активно працюємо над діджиталізацією галузі і переводимо послуги в онлайн. Але найскладнішим питанням є оптимізація лісгоспів. Ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектар, недостатньо висока. Тому сьогодні здійснюється системна трансформація сфери лісогосподарювання для забезпечення нової якості ведення лісового господарства на всіх рівнях.
3.     УКРУПНЕННЯ ЛІСГОСПІВ: НАШ ОФІС – ЦЕ ЛІС, А НЕ АДМІН БУДІВЛІ. За яким принципом відбувається оптимізація лісгоспів? Першочергове завдання лісівників – збереження існуючих і створення нових високопродуктивних насаджень. Ключовими аспектами в об’єднанні лісгоспів були далеко не тільки економічні показники. При прийнятті рішення враховано більше десяти параметрів діяльності лісогосподарських підприємств, серед яких соціальні, адміністративні, виробничі, безпекові, рекреаційні, інвестиційні умови. Особливу увагу ми звертали на доцільність розташування адміністративно-управлінського корпусу майбутнього об’єднаного підприємства, зважаючи на: географічне розташування, економічну розвиненість  району, територіальне сполучення та інші фактори, зокрема можливості швидкого реагування на виникнення лісової пожежі. Крім показників діяльності підприємств були враховані також потенційні загрози їхньої господарській діяльності в майбутньому, для прикладу зменшення розрахункової лісосіки за рахунок заповідання земель лісогосподарського призначення. З метою врахування особливостей та специфіки кожного регіону територіальні органи Держлісагентства опрацювали та надали можливі шляхи оптимізації діючих лісогосподарських підприємств для покращення у майбутньому організації й управління виробничо-господарською діяльністю та поліпшення фінансового стану підприємств. Що стосується принципів об’єднання підприємств, то рішення приймалося індивідуально по кожному підприємству, враховуючи специфіку кожного регіону, на основі комплексу показників діяльності лісогосподарських підприємств. Зазначимо, що в середньому адміністративні витрати на одну «контору» становлять близько 7 млн грн/рік. (127 підприємств, які будуть об’єднані*7 млн/рік = це додатково 890 млн грн на розвиток).
4. СПЕЦІАЛІСТИ І ДАЛІ ПРАЦЮВАТИМУТЬ У ГАЛУЗІ. Філософією Держлісагентства у процесі реформування є зміна акцентів із «фінансування контори» на «фінансування лісу», тобто створення точок зростання економічної активності на основі об’єднаних лісогосподарських підприємств, які стануть драйверами розвитку цих територій. У процесі припинення діяльності знаходиться 127 державних лісогосподарських підприємств, з яких в процесі реорганізації буде звільнено близько 950 працівників і працівниць. Це лише 2% від загальної чисельності по галузі. Зараз у лісовій галузі фактично працює 42 000+ тисяч людей. При цьому ми маємо 3235 вакансій! Деякі професії банально втратили свою актуальність через науково-технічний прогрес. Наприклад, виробничий процес, при якому на нижній склад доставляються деревні хлисти з подальшим розкряжуванням на сортименти бензопилами, є економічно недоцільним та операційно нелогічним. Лише за рахунок цих операцій по ДП «Дубровицький лісгосп» собівартість продукції можна зменшити на 10 млн 231 тис грн. Сучасний лісівник – людина з профільною освітою. Він працює в лісі, а не в конторі, немов у палаці. У руках лісівника – смартфон, у кожному лісництві є інтернет.
5. ПОДАТКИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ГРОМАДАМ Деякі територіальні громади висловлюють стурбованість із приводу можливої втрати податкових надходжень до місцевих бюджетів від державних лісогосподарських підприємств через їхню реорганізацію. Будьте впевнені, податки залишаються громадам! Місцеві податки та збори, які платять державні лісогосподарські підприємства, сьогодні і після реформування будуть сплачуватися до бюджетів тих самих громад, сільських та селищних рад, оскільки головні структурні підрозділи (лісництва) не ліквідуються та не об’єднуються. Тобто рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів та податок за лісові землі відповідно до діючого законодавства і далі буде перераховуватися до місцевого бюджету за місцезнаходженням лісової ділянки. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), нарахований працівникам структурних підрозділів (лісництв, нижніх складів тощо), перераховуватиметься до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу. Підприємствами галузі за 10 місяців 2021 року до сплачено 5,5 млрд грн, що на 2 мільярди грн більше аналогічного періоду. Більше інформації у цьому відео https://youtu.be/qt2QcDkkbvQ

Голова Держлісагентства Юрій Болоховець про укрупнення лісгоспів у рамках реформування галузі

 

27 січня 2022 року

“Провели першу в цьому році розширену колегію Державне агентство лісових ресурсів України. Обговорили важливі стратегічні напрямки на 2022 рік, один із яких – можливий перехід до Національної компанії. Одразу зазначу, що цей крок не призведе до приватизації лісів. Це 100% державна власність. Ми вивчали досвід наших колег із Латвії, Польщі, Німеччини. Там веденням лісового господарства займаються національні компанії. Поступово і ми до цього йдемо.

Юрій Болоховець: “Обговорили важливі стратегічні напрямки на 2022 рік, один із яких – можливий перехід до Національної компанії.”

 

17 лютого 2022  року

 

 Злиття 157 лісгоспів в одне ДП “Ліси України” та перетворення в ПАТ “Ліси України”   Такий варіант реформування запропонував Голова Держлісагентсва Юрій Болоховець , виступаючи вчора на засіданні Комітету з екологічної політики та природокористування

Злиття 157 лісгоспів в одне ДП “Ліси України” та перетворення в ПАТ “Ліси України”

 

 

6 липня 2022 року

“Створення ДП “Ліси України” з подальшою корпоратизацією надасть можливість підвищити ефективність управлління та підвищити економічні показники діяльності державного підприємства. Зміна підходів до управління, залучення інвестицій, міжнародної фінансової допомоги, отримання банківських гарантів та кредитів надасть можливість спрямовувати отримані кошти на розвиток лісової галузі та відновлення пошкодженої інфраструктури, а також перерозподілити фінансування між регіонами України, і таким чином збалансувати фінансове забезпечення лісогосподарської діяльності на всій території України та УСУНЕ РИЗИКИ БАНКРУТСТВА ДП, які постраждали внаслідок військових дій та потребують тривалого оздоровлення.”

Що б це значило?

 

 

7 вересня 2022 року

 Україна розпочинає реформу державної лісогосподарської галузі! 158 лісогосподарських підприємств зливаються в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України». У подальшому структура «Лісів України» має складатись з трьох рівнів: місцеві філії, регіональні офіси, центральний офіс. Нове підприємство сконцентрується на плануванні, координації та контролі якості робіт. Для виконання робіт на конкурсній основі будуть залучатись зовнішні підрядники. Створення єдиної компанії повністю відповідає європейській практиці – досвіду країн Балтики, Польщі та багатьох інших. Єдина компанія досягає кращих економічних результатів, ефективніше залучає інвестиції та запроваджує нові технології. Бізнес-процеси у єдиній компанії більш прозорі та стандартизовані. Єдина компанія з централізованим управлінням більш керована, що важливо як під час війни, так і у період післявоєнної відбудови економіки. Створення суб’єкта господарювання, уповноваженого здійснювати управління всіма державними лісогосподарськими підприємствами, також передбачено Державною стратегією управління лісами України до 2035 року. Другий напрям реформи: замість 24 обласних управлінь Держлісагентства утворюються 9 регіональних управлінь лісового та мисливського господарства. Нові регіональні управління сформовані у відповідності до лісорослинних зон, кількості лісокористувачів та площі лісів. Таким чином, в Україні, як і у більшості європейських країн, формується модель з двома незалежними вертикалями управління лісами. ДП «Ліси України» господарює, регіональні управління агентства впроваджують державну політику і контролюють діяльність лісокористувачів – як державних, так і всіх інших. Центральний офіс Держлісагентства координує взаємодію обидвох вертикалей управління. Адже під час трансформації системи дуже важливо зберігати її керованість. При Державне агентство лісових ресурсів України створюється спеціальна комісія з реорганізації. Плануємо, що перший етап реформи завершимо до кінця 2022 року. Звертаю увагу, що ані ДП «Ліси України», ані державне акціонерне товариство, яке планується створити у перспективі, не зможуть бути об’єктами приватизації! Кабмін Міністрів України у постанові це ще раз підтвердив. Умовою реформи є збереження робочих місць у галузі та рівня податкових надходжень до місцевих бюджетів. Водночас, певний процес оптимізації безумовно відбудеться. Частина управлінців з місцевого рівня, наприклад, зможе перейти до регіональних офісів.Централізація управління жодним чином не означає створення монополії чи монополіста. Навпаки, для малого та середнього бізнесу в регіонах відкриваються нові можливості. Реформа обов’язково буде супроводжуватись цифровою трансформацією. Цей процес вже триває, але ми зробимо все, щоб система управління українськими лісами була повністю діджиталізована.

Юрій Болоховець:”Україна розпочинає реформу державної лісогосподарської галузі!”

 

9 вересня 2022 року

 

 Як виглядає реформа лісового господарства і що держава отримає в результаті?

 Кабмін ухвалив постанову про реформування лісової галузі за європейським зразком.  Передбачається, що 158 лісогосподарських підприємств об’єднаються в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Ліси України”.  Одночасно відбудеться укрупнення регіональних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства — замість 24 утвориться 9. Це не просто об’єднання та укрупнення. Це інституційна зміна системи управління. З пострадянської на сучасну європейську.  Створення потужної лісогосподарської компанії відкриває можливість підтримки міжнародних донорів, використання нових фінансових інструментів, залучення масштабних інвестицій.  Адже до цього часу галузь опиралась лише на власні ресурси, які сьогодні в умовах війни є дуже обмеженими. Навіть за старої системи протягом останніх двох років нам вдалось багато чого зробити. Прозорий продаж деревини та пиломатеріалів на електронних майданчиках, диджиталізація, рекордне оновлення матеріально-технічної бази, нові технології висаджування, суттєве скорочення адміністративного апарату.  Але подальший розвиток потребує структурних реформ. З цим погоджуються наші європейські партнери та колеги. Деякі з них, наприклад, Латвія, здійснили реформу ще кілька десятків років тому.  Литва провела реформу у 2018 році, й тепер литовська державна лісова компанія є найприбутковішою серед державного сектору.

В процесі реформи в галузі сформуються дві вертикалі. 

 Перша, господарююча, вертикаль — це ДП “Ліси України”: центральний апарат, регіональні офіси, місцеві філії та лісництва, які відіграватимуть ключову роль.  Єдине підприємство відповідає за охорону, захист, лісорозведення й лісовідновлення та увесь комплекс інших функцій, включно з заготівлею та реалізацією деревини.  Значний перелік робіт планується передавати підрядникам на конкурсній основі. Що створить нові можливості для малого та середнього бізнесу в регіонах, сприятиме зменшенню собівартості та підвищенню якості робіт.  Саме так побудована бізнес-модель багатьох державних лісогосподарських компаній в країнах ЄС.

Друга вертикаль — обласні управління Держлісагентства, що контролюють та координують, як “Ліси України” та усі інші користувачі лісових та мисливських угідь (приватні, комунальні) дотримуються державних вимог, правил, нормативів.  Обласні управління надають погодження на проведення заготівлі, формують задачі з протипожежних заходів та відстежують їхнє виконання.  Тобто управління Держлісагентства захищають інтереси держави з точки зору збереження лісового та мисливського фонду як національного багатства.  Обидві вертикалі підпорядковані Держлісагентству.

Система управління має залишатись цілісною та керованою, адже під час війни галузь має величезні стратегічні обов’язки по забезпеченню армії, населення, бюджетної сфери.  Держлісагентство мусить забезпечити чітку взаємодію всіх “гілок” і одночасно виконання стратегічних задач — це мільйони кубометрів “соціальних” дров для мешканців і бюджетної сфери та лісоматеріали для армії, заготівля яких сьогодні відбувається повністю за рахунок наших власних ресурсів.  Кабмін визначає умовою реформи збереження робочих місць у галузі. Реформа насправді не має на меті скорочення працівників.  Частина структур ліквідовується, частина утворюється. Змінюється модель, збільшується якість управління. Всім, хто хоче працювати, навчатись, удосконалюватись, така можливість буде надана.  Додам також, що стовідсотково будуть збережені робочі місця всіх наших колег, хто у лавах ЗСУ захищає Україну. Ми з нетерпінням очікуємо їхнього повернення живими та здоровими. 

 Одним з аргументів проти проведення реформи є нібито втрата доходів місцевими бюджетами. Але ми вже проходили це минулого року в процесі першого етапу укрупнення лісгоспів.  У підсумку місцеві громади лише збільшили надходження від лісогосподарських підприємств. Запевняю, інтереси територіальних громад не постраждають і на другому етапі реформи. 

Третя умова реформи — нова лісогосподарська компанія, як і лісгоспи, не може бути приватизована, передана у концесію тощо.  Створення єдиної компанії жодним чином не означає появи на ринку монополіста з продажу деревини. Навпаки, як я вже зазначав, для малого та середнього бізнесу в регіонах відкриваються нові можливості.  Реалізація деревини, як і тепер, буде проводитись на відкритих електронних торгах. Доступ до ресурсу збережуть і місцеві, і регіональні переробники, і компанії національного чи міжнародного рівня.

Чого планується досягти внаслідок реформи? 

– Домовитись з міжнародними донорами про масштабну програму відтворення лісового фонду півдня та сходу країни, які зазнали катастрофічних втрат через російську агресію.  Місцеві лісгоспи завжди були дотаційними, наразі вони не зможуть навіть підготувати документи на отримання допомоги іноземних фондів: реалізувати таку програму здатна лише структура національного рівня коштом потужної міжнародної підтримки.

– Долучитись до міжнародних екологічних програм та ініціатив, приділяти більше уваги питанням екології.

– Отримати інвестиції у завершення технічного переоснащення галузі, особливо в частині протипожежних заходів. Кліматичні зміни стають все катастрофічнішими — рекордні пожежі у Європі цього року тому свідчення. 

– Завершити процес диджиталізації галузі, оцифрувати лісовий фонд, запустити систему електронного декларування всіх процесів з деревиною й таким чином мінімізувати ринок нелегальної деревини.

– Якісно посилити програму відтворення лісів: залучити інвестиції у нові насіннєві центри.

– Збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів шляхом підвищення ефективності господарювання (нова техніка, технології, інфраструктура, зниження собівартості внаслідок конкуренції серед підрядників).

Процес трансформації не буде миттєвим. Державна лісогосподарська галузь — величезна і консервативна структура. Але я впевнений у підтримці людей, адже реформа — це справді шанс на розвиток та збереження нашого лісового фонду. 

https://www.openforest.org.ua/216108/