Так уже повелося, але більшість цікавих ідей із вирощування та догляду лісу, та й не тільки у цій галузі, зародилися у нас – на Волині. Потім досвід запозичували, використовували, інколи навіть видавали за свої досягнення та доробки, але наші лісівники завжди і скрізь одностайні – головне, щоб спільна справа виграла.
От і сьогодні мова піде про створення волинської школи вирощування дібров. Лісівники мають виробити свій почерк, свій підхід, своє бачення. Залишити гарний слід для наступних поколінь. Як ті Радзівілові дуби, які маємо можливість споглядати ще й досі. Саме цьому (лісовідновлення, лісорозведення і лісовирощування) була присвячена виїзна колегія лісового господарства. Торкнулися й рекреації, вибіркових санітарних рубок і подивилися, як виховується молоде покоління. – Головне завдання на сьогодні – виконання державної програми „Діброва”, – зауважив начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник. – Звісно, є проблеми. Ми створювали лісові насадження не настільки високоефективні, як того хотілося б. Отож, маємо прийняти рішення, виробити систему, підхід до розв’язання цього питання. Для того й організували цю колегію і залучили еліту – наших найкращих лісоводів.
Треба думати і критично підходити до будь-якої справи.
Під час творчої колегії оглянули роботу Ковельського, Турійського, Володимир-Волинського, Горохівського лісгоспів.
Головний лісничий Ковельського лісгоспу Микола Мельник розповів про розсадник і напрямки його розвитку. Тут частково змінили схему господарювання. Заснований розсадник у 1974 р., і його площа 25 га. На початках 65% території було зайнято посадковим матеріалом, який використовувався для озеленення міст і сіл. Тут вирощували тополі, липи, каштани, яблуні… З часом побачили, що відбувається перевиробництво садивного матеріалу шкільного відділення. Багато площ змушені розкорчовувати – тополі, плакучі верби та інші дерева просто переросли. Саме тому й змінили напрямок господарювання. На сьогодні займаються вирощенням посадкового матеріалу для нових насаджень, у тому числі виконують президентську програму „Діброва”. До речі, в урочищі Волошки чи не найоптимальніші умови для вирощування садивного матеріалу дуба черещатого. Відтак, мають приблизно 700 тис. сіянців дуба „дворічки”, шкільне відділення, що налічує 5 тис. саджанців і близько 400 тис. цьогорічних сіянців. Вирощують і сосну, хоча й важкуваті тут для цього ґрунти (звичайної біля мільйона штук). Займаються й зеленим черенкуванням, виробництвом дерев і кущів для озеленення.
Доглядають за молоденькими дубочками по-різному. Підключають не тільки віковий досвід, а й кмітливість та розум. Постійно експериментують. Приміром, одну з ділянок, де саджанцям дошкуляли цілі зграї хрущів, обробили гербіцидами і отримали 30% здешевлення. Такий метод мають намір використовувати й надалі, адже і результати кращі, і затрати менші.
Загалом є намір вивільняти і засаджувати дубом площі, де росли осика та граб.
Оглядаючи насадження Ківерцівського держлісгоспу, Богдан Іванович зауважив, що говорити про еталон ще не варто, але це вже той рівень лісокультурної справи, який би хотілося бачити у кожному лісгоспі.
Директор ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» Володимир Українець показав, якими стали насадження різного віку. Породи – стрункі, гарні. Дають хороший приріст. На одній ділянці дубки ховаються поміж густої високої трави. Як не дивно, але саме такі умови сприяють швидшому росту дерев, які мусять боротися за місце під сонцем.
Загалом, на території Волині мають бути висаджені 4 млн дубових сіянців. Така кількість дає можливість створити близько тисячу га лісу. Богдан Колісник запевнив, що попри те, що у розсадниках нарощують виробництво досить стрімко, про жоден бізнес (продаж сіянців) навіть мови бути не може.
Але, створюючи нові насадження, добре було б навчити любові до лісу. А таке треба прививати змалечку. Тож неспроста під відкритим небом виросла справжня лісова школа Берестечківського лісництва. Директор ДП „Горохівське лісомисливське господарство” Дмитро Войтюк розповідає, що планують співпрацювати з освітянами, проводитимуть лекції, наочні заняття. Відтак, діти зможуть не тільки більше дізнатися про ліс, його мешканців, а й ознайомитися з місцевим дендропарком. Школа має вміщати 60 учнів. Звісно, це лише початок. Згодом хочуть вибудувати спеціальне приміщення, аби можна було проводити уроки любові до природи й у негоду.
Богдан Колісник зауважив, що у кожній справі є резерви, отож, особливо нікого не хвалив. Але впевнений, що будь-який недолік можна ліквідувати. Ліс – справа не проста, але вдячна.
Оксана ЧУРИЛО.
Фото автора.
Волинська газета, 15 Aug 2008 07:49
http://www.volga.lutsk.ua/?q=news