13/08/2008
0
Науковці-лісівники України та зарубіжних країн – часті гості вінницьких лісівників. Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства вже звикло до прийому своїх колег з інших управлінь нашої держави.
Останнім часом вінничани організували на своїй базі Всеукраїнську нараду з питань ефективного вирощування на Вінниччині дубових гаїв і ведення мисливського господарства, міжнародний науково-практичний семінар на тему: „Україно-шведський проект співробітництва допомоги програмі реформування лісового господарства України”. Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства НАУ провів у нас польовий семінар „Демонстраційні ділянки екологічно орієнтованого ведення лісового господарства у відповідності до міжнародних вимог лісової сертифікації”. 23-24 червня цього року група науковців вище згадуваного інституту знову побувала на Вінниччині на дводенному науково-практичному семінарі на тему “Шляхи підвищення продуктивності дубових насаджень Вінниччини”.
– Цей семінар унікальний, – розповідає начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Бондар А.О., – тому що в ньому разом з науковцями, нашими директорами держпідприємств лісового господарства, працівниками апарату ВОУЛМГ беруть участь і студенти названого інституту, в т.ч. і направлені на навчання нашим обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Нам важливо не лише навчати молодих людей у профільному вузі, а й з 2-3 курсів залучати їх до наукової роботи. Бо без науки лісу не можна виростити. Ми для всіх відкриті, маємо багаторічні науково-практичні напрацювання, багатий досвід вирощування дуба, готові до конструктивного обговорення і позитиву, і негативу.
На Вінниччині, де дубові гаї складають 85% площ лісових угідь, – найкращі умови вирощування дуба. А дуб – священне дерево слов’ян – дає мудрість, силу і вважається опорою світу. Ліси є природними святилищами, де очищається душа й чекає на зустріч із таємницею. Ми працюємо за нетрадиційними схемами вирощування лісів, бо зобов’язані ефективно використовувати державний земельний фонд. Так, у нас буде дискусія щодо штучного вирощування дуба за рахунок ущільнення лісових насаджень, коли до дуба звичайного додаються інші цінні породи дерев, і природного відновлення дубових лісів. Вінницькі лісівники постійно проводять експерименти з впровадження нових лісових порід. Культури створюються за різними схемами. Раніше, наприклад, головну породу садили через 6-8 метрів, а зараз перейшли на схему від 2 до 4 метрів. Хоча і збільшуються при цьому трудомісткість і витрати садивного матеріалу, зате отримуємо більш перспективні та якісні культури. Це дає у майбутньому краще проводити селекцію: більше можна забрати дерев, при цьому залишається достатня їх кількість доспілого віку. Так на ділянках закладаються з головного породного (дубом) яблуня, черешня, груша, берека, горіх чорний, клен, ясен, модрина японська. Це вигідна і перспективна справа. Деревина горіха чорного втричі дорожча від деревини дуба звичайного. А попит на рідкісні породи дерев зростає з року в рік…
Наукові лісові ділянки у вінничан розміщено на виробничих площах держпідприємств. Цього разу гості оглянули лісові культури Вінницького, При бузького, Гніванського, Турбівського, Іллінецького, Дашівського лісництв, рекреаційний пункт Михайлівського лісництва ДП „Вінницьке ЛГ”, кормові поля, мисливське господарство ДП „Дашівське ДЛМГ”.
Учасники семінару ознайомилися з технологією прочищення, освітлення різновікових насаджень, відбору дерев під прохідну рубку, під проріджування, побували на постійних пробних площах по рубках догляду, пошукових ділянках вибіркової рубки за шведським методом, оглянули дубові насадження віком від 61 до 100 років, елітно-насіннєвий комплекс дуба звичайного і високопродуктивне модриново-дубове насадження в Турбівському лісництві, насадження ясена звичайного віком 101 рік в Дашівському лісництві, познайомилися з роботою Вінницької лісової науково-дослідної станції, механізованим доглядом за лісовими культурами (робота КЛБ-1,7), рекреаційним пунктом ДП „Дашівське ДЛМГ”.
Досить цікава й результативна робота ведеться на нашій лісовій науково-дослідній станції. Лісонасіннєвий комплекс дуба звичайного почав створюватися тут ще у 1971 році. На розкорчованих лісосіках створювалися плантації, закладалися підщепні культури дуба звичайного пізньої феноформи з розміщенням 5х5 та 10х10.
А в кварталі 52 Турбівського лісництва 101-річний дуб має середню висоту 28 метрів при середньому діаметрі 42 см. Запас деревини на одному гектарі такої ділянки – біля 500 кубічних метрів.
Зібцев Сергій Вікторович, доцент кафедри лісівництва Інституту лісового та садово-паркового господарства, кандидат сільськогосподарських наук:
– Побачене нами на даному семінарі дозволяє мені однозначно стверджувати: особисто у Бондаря А.О., його колег, підлеглих є стратегічне бачення перспектив розвитку лісового господарства Вінниччини. Ми це оцінили. Оцінять це і наступні покоління, які збиратимуть урожай з лісів, закладених за передовими технологіями 30-40 років тому. Ось для прикладу цікава й продуктивна схема розміщення лісових культур 2006 року: 4х0,7 3х07 2х07 3рДз1рГхч 3РДз 1рЧш 3рДз 1РГшз (дуб звичайний (Дз), посаджений через 4-3-2 метри з горіхом чорним (Гхч), черешнею (Чш), грушею(гш)), які дозріють раніше, через років 60-70 будуть зняті з ділянки, а дуб матиме час (ще 30-40 років) і можливості набиратися сили, дозрівати. І таких прикладів можу привести чимало. Наукова спільнота, практики-лісівники б’ють тривогу: дубові ліси на землі – під загрозою! Причин цієї катастрофи багато. Без сумніву, ми ще глибоко не знаємо, яку тут роль грає глобальна зміна клімату. Але через років 70, якщо нічого не робити, ми можемо втратити дуб, як цінну деревну породу. Тому досвід вінничан – неоціненний. Складність ситуації в тому, що ми не маємо дубових пралісів як еталону. Тому так важливо формувати банк даних, вирощувати елітне жолуддя, що дасть можливість надійно передавати спадкові якості дерев. А в цій тонкій справі все важливо: сходи дуба, забезпечення його світлом, вологою. Бо не даси 3-5 років світла, не буде дуба. А як взаємодіють тепло, волога, світло від пологом лісу? Якою має бути щільність насаджень? І тому, все, що ми побачили у вінничан, є для нас, науковців, багатющою експериментальною базою.
Кременецька Євгенія Олексіївна, доцент, кандидат сільськогосподарських наук, виконувач обов’язків завідувача кафедрою лісівництва Інституту лісового та садово-паркового господарства НАУ:
– Сьогоднішній науково-практичний семінар – унікальна форма співпраці науковців, практиків, студентів. З об’єктивних причин ми не маємо такої можливості часто виїжджати на такі семінари. Ми вдячні Анатолію Омеляновичу за організацований захід, щиру зустріч. Такої високої культури виробництва, ведення лісового господарства я давно не бачила. Наші студенти – в захваті! Від побаченого, почутого, від спеціалістів. А чого вартує спілкування з Кавуненком Валентином Васильовичем, директор „Дашівське ДЛМГ”! Ось таких керівників, спеціалістів потрібно робити героями дня, телесюжетів, газетних публікацій. Ми з радістю прийняли і від Кавуненка В.В, і від інших директорів запрошення нашим студентам для проходження практики на вінницьких держпідприємствах лісового господарства. Тут є чому повчитися! Я вивчала досвід ведення лісового господарства в Німеччині. Скажу відверто: у вінничан є чому повчитися і нам, і зарубіжним колегам…
Створення нових лісів – особливий вид людської діяльності. Адже людина проектує і закладає складний природний біокомплекс, з однієї сторони. З другої, це – бізнес, господарська діяльність. А тут помилок не можна робити, бо на карту поставлено все: чималі кошти, земля, багаторічний плановий догляд… І ефективність цього господарювання напряму залежить від рівня теоретичної, наукової, практичної підготовки спеціалістів.
Прес-служба
Вінницького обласного управління
лісового та мисливського господарства
