Новопризначений голова Держкомлісгоспу буде боротися з корупцією в лісовому господарстві

Предлагаем Вашему вниманию подборку материалов о первых публичных выступлениях Председателя Госкомлесхоза Тимошенко Н.М.. Есть над чем подумать…

М.П.

Голова Державного комітету лісового господарства України Держкомлісгосп вважає причиною паводку не вирубку лісів, а надмірні опади

 Микола Тимошенко вважає, що причиною повені, яка відбулася 22-27 липня в західних областях, була надмірна кількість опадів, а не масова вирубка лісів.

Про це він заявив на прес-конференції в Чернівцях, передає УНІАН.

За його словами, причиною повені стала «надмірна кількість опадів, накладення піків водності річок, посилені антропогенними чинниками, а не масовою вирубкою лісів».

«Німеччина, Швейцарія, Польща, Чехія, Італія, Франція, Словаччина, а зараз Україна. Все це – адреси загрозливих повеней, які за останні десять років приголомшили Європу і рушійною силою яких, згідно висновку учених, є природні чинники, які носять глобальний і регіональний характер», – заявив голова Держкомлісгоспа.

Він відзначив, що наполягатиме, щоб ліси були в одному підпорядкуванні – державному. «Підпорядкування АПК, Мінтрансу, військовому відомству, національним паркам тільки вносить плутанину і послаблює контроль за станом справ. Це яскраво демонструє моніторинг та інспекція галузі після стихійного лиха», – сказав Тимошенко.

За його словами, в «національних парках порушень з незаконними вирубками більше, ніж у державних підприємствах». Тимошенко переконаний, що нинішню ситуацію, коли потрібно винести уроки зі стихійного лиха, «потрібно оцінювати комплексно».

На думку Тимошенко, необхідно розробити нову природоохоронну і екосистемну концепцію ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат, яка «повинна ґрунтуватися на принципах наближеного до природи лісоводства в межах ландшафтно-водозбірних басейнів».

«Популістські розмови про заборону рубок в Карпатах – нонсенс. Понад 52% лісів Карпатського регіону (у Чернівецькій області – 30%) виключено з користування. При рубках головного користування в середньому в рік з одного гектара земель держлісфонда вирубується 2,1 кубометра ліквідної деревини, яка складає 43,7% щорічного приросту. Для порівняння: у сусідній Чехії вирубують весь приріст. Франція вирубує 3,8 кубів з гектара, Польща – 4,3, Румунія – 4,4 Словаччина – 5,1», – заявив голова Держкомлісгоспа України.

Нагадаємо, Президент України Віктор Ющенко 6 серпня створив комісію з вивчення стану ведення лісового господарства в постраждалих від повені регіонах.

Крім того, глава держави заявив, що має намір підняти питання про заборону промислової вирубки лісу на територіях, які були затоплені в результаті стихії цього року.

Кабінет Міністрів України 6 серпня доручив Держкомлісгоспу перевірити роботу лісозаготівельних підприємств в зоні Прикарпаття в плані виявлення фактів незаконних вирубок.
proUA / 08.08.2008 19:05
http://ua.proua.com/news/2008/08/08/190514.html

Чернівецькі лісівники не хочуть відмовлятися від вирубки лісу

Ліс – не дамба, – запевняють вони. Німеччина, Швейцарія, Польща, Чехія, Італія, Франція, Словаччина, а тепер – Україна. Зокрема, шість її областей. Все це – адреси загрозливих повеней, які за останні десять років потрясли Європу і рушійною силою яких , за висновками вчених, є природні фактори. Які мають глобальний та регіональний характер.
 
На цьому наголосили учасники прес-конференції в Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства – Голова Держкомлісгоспу України Микола Тимошенко, начальник управління Василь Воробчук, директор Українського НДІ гірського лісівництва Василь Парпан, повідомляє buknews.
 
Причиною катастрофічного паводку, який стався 22-27 липня 2008 р. в шести західних областях України, була надмірна кількість опадів, накладання піків водності рік, яка підсилена антропогенними факторами.
 
Голова Держкомлісгоспу зазначив, зокрема, що наполягатиме, аби ліси були в одному підпорядкуванні – державному. Підпорядкування АПК, Мінтрансу, військовому відомству, національним паркам тільки вносить плутанину та послаблює контроль за станом справ. Це яскраво демонструє моніторинг та інспекція галузі після стихійного лиха.
 
 – У національних парках порушень з незаконними вирубками більше, аніж…у державних підприємствах, – наголосив М.Тимошенко.

 Нинішню ситуацію, коли треба винести уроки зі стихійного лиха, треба оцінювати комплексно. Ліс – стрижень екосистеми, яка легко піддається стихіям, які мають циклічний характер. І прогнози вчених на майбутнє маловтішні.
 
Найперше завдання – оптимізувати галузь, єдину, яка в державі залишилася керованою, і діяльність лісогосподарських підприємств – єдиних, які наповнюють бюджети кількох районів Чернівецької області.

Йдеться про вдосконалення лісокористування, найперше – наближеного до природи і рівномірно-поступових рубок як одного з його видів. В цьому Чернівецька область – приклад для інших.
 
Наступна больова точка – технічне переоснащення лісогосподарських підприємств (повітряно-трелювальними установками зокрема), поліпшення технології лісозаготівель як фактор зменшення ерозійних процесів та збереження гідрологічного режиму.
 
На часі – опрацювання нової природоохоронної та екосистемної концепції ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат, яка має ґрунтуватися на засадах наближеного до природи лісівництва в межах ландшафтно-водозбірних басейнів.
 
Популістські розмови про заборону рубок у Карпатах – нонсенс. Понад 52 % лісів Карпатського регіону (в Чернівецькій області – 30%) виключено з користування.
 
При рубках головного користування в середньому в рік з одного гектара земель держлісфонду вирубується 2,1 кубометри ліквідної деревин, що становить 43,7% від щорічного приросту. Для порівняння : в сусідній Чехії рубають весь приріст. Франція рубає 3,8 кубів з гектара, Польща – 4,3. Румунія – 4,4 Словаччина –5,1.
 
Ситуацію з подоланням наслідків стихії, що склалася, треба виправляти спільно і комплексно.
 
– Як керівник галузі роблю висновки про недостатній контроль за станом справ. Політика і демагогія тут недопустимі, підсумував Голова Держкомлісгоспу.

пятница, 08.08.2008 17:57
http://www.mobus.com/117545.html

Микола Тимошенко про дощі, вирубки, ліс і популістські розмови

Голова Державного комітету лісового господарства України Микола ТИМОШЕНКО вважає, що причиною повені, яка сталася 22-27 липня у західних областях, була надмірна кількість опадів, а не масова вирубка лісів.

Як передає кореспондент УНІАН, про це М.ТИМОШЕНКО заявив на прес-конференції у Чернівцях.

За його словами, повінь спричинили „надмірна кількість опадів, накладання піків водності рік, підсилені антропогенними факторами, а не масова вирубка лісів”.

„Німеччина, Швейцарія, Польща, Чехія, Італія, Франція, Словаччина, а тепер Україна. Все це – адреси загрозливих повеней, які за останні десять років потрясли Європу і рушійною силою яких, за висновками вчених, є природні фактори, які мають глобальний та регіональний характер”, – заявив голова Держкомлісгоспу.

Він зазначив, що наполягатиме, аби ліси були в одному підпорядкуванні – державному. „Підпорядкування АПК, Мінтрансу, військовому відомству, національним паркам тільки вносить плутанину та послаблює контроль за станом справ. Це яскраво демонструє моніторинг та інспекція галузі після стихійного лиха”, – сказав М.ТИМОШЕНКО.

За його словами, в „національних парках порушень з незаконними вирубками більше, ніж у державних підприємствах”. М.ТИМОШЕНКО переконаний, що нинішню ситуацію, коли треба винести уроки зі стихійного лиха, „треба оцінювати комплексно”.

На думку М.ТИМОШЕНКА, необхідно розробити нову природоохоронну та екосистемну концепцію ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат, яка „має грунтуватися на засадах наближеного до природи лісівництва в межах ландшафтно-водозбірних басейнів”.

„Популістські розмови про заборону рубок у Карпатах – нонсенс. Понад 52% лісів Карпатського регіону (в Чернівецькій області – 30%) виключено з користування. При рубках головного користування в середньому на рік з одного гектара земель держлісфонду вирубується 2,1 кубометри ліквідної деревини, що становить 43,7% від щорічного приросту. Для порівняння: в сусідній Чехії рубають весь приріст. Франція рубає 3,8 кубів з гектара, Польща – 4,3, Румунія – 4,4 Словаччина – 5,1”, – заявив голова Держкомлісгоспу України.

Як повідомляв УНІАН, Президент України Віктор ЮЩЕНКО 6 серпня створив комісію з вивчення стану ведення лісового господарства у постраждалих від повені регіонах.

Крім того, глава держави заявив, що має намір порушити питання про заборону промислової вирубки лісу на територіях, що були затоплені внаслідок стихії цього року.

Кабінет міністрів України 6 серпня доручив Держкомлісгоспу перевірити роботу лісозаготівельних підприємств у прикарпатській зоні у плані виявлення фактів незаконних вирубок.

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-266180.html

Новопризначений голова Держкомлісгоспу буде боротися з корупцією в лісовому господарстві
08 серпень 2008
Джерело: Галина Мурмилюк, служба новин телеканалу ТВАЗ

C робочим візитом відвідав Буковину новий голова Держкомлісгоспу України, Микола Тимошенко. Він побував у високогірних районах краю, де лісове господарство зазнало найбільших збитків, і з пресою обговорив найболючіші питання лісівників.
Новопризначений голова Держкомлісгоспу, Микола Тимошенко, наголосив, що він як комуніст погодився очолити лісову галузь України лише з однією метою: навести лад і боротися з корупцією в лісовому господарстві.
І вважає,  що сьогодні  концентрація лісових угідь  у  руках  різних відомств призводить до порушень, які лягають згодом  на плечі  обласних управлінь лісового господарства. Микола Тимошенко сказав: "Я буду у Прем’єра і буду ініцювати, щоб сконцентрувати контроль і відповідальність за ліс в одних руках".
Після повені,  коли буковинські  лісівники заявили про сорок мільйонів  збитків, нанесених господарству стихією, правоохоронні органи винесли їм інший вердикт – за порушення вимог лісового та природоохоронного законодавства  сплатити штрафні  санкції в розмірі більше семисот тисяч  гривень.
І керівники краю, і правоохоронці, і навіть сусідня Румунія  звинувачують сьогодні  лісівників у тому, що однією із причин повені були надмірні рубки  буковинських лісів. Спростовуючи ці звинувачення, начальник управління лісового господарства області Василь Воробчук заявив: "Я вас завіряю, що ні  на один  кубометр більше згідно розрахункової лісосіки ми не вирізали, якщо навіть би був наказ голови ОДА, то ми б цього не зробили, бо це кримінальна відповідальність… Але ми як орган управління виписуємо лісорубочні  квитки іншим суб’єктам інших відомств за погодження управління екології. Дуже прикро, що у свій час було знято з нас функцію контролю за відомствами і маємо такий результат".
Науковці ж  закликають удосконалювати поступові рубки, аби зберегти екобаланс. Крім того, науковці переконують,  що зливи першої половини липня перед повінню мінімізували водоутримуючу місткість лісів. Ліси були безсилі перед надмірною кількістю опадів, адже  їх за  чотири доби випала двомісячна норма.

http://citi.cv.ua/news/detail.html?id=11768

НА БУКОВИНІ ВІДБУЛАСЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ГОЛОВИ ДЕРЖКОМЛІСГОСПУ

 8 серпня 2008
 
Німеччина, Швейцарія, Польща, Чехія, Італія, Франція, Словаччина, а тепер – Україна. Зокрема, шість її областей. Все це – адреси загрозливих повеней, які за останні десять років потрясли Європу і рушійною силою яких, за висновками вчених, є природні фактори. Які мають глобальний та регіональний характер.

На цьому наголосили учасники прес-конференції в Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства – Голова Держкомлісгоспу України Микола Тимошенко, начальник управління Василь Воробчук , директор Українського НДІ гірського лісівництва Василь Парпан.

Причиною катастрофічного паводку, який стався 22-27 липня 2008 р. в шести західних областях України, була надмірна кількість опадів, накладання піків водності рік, яка підсилена антропогенними факторами.

Голова Держкомлісгоспу зазначив, зокрема, що наполягатиме, аби ліси були в одному підпорядкуванні – державному. Підпорядкування АПК, Мінтрансу, військовому відомству, національним паркам тільки вносить плутанину та послаблює контроль за станом справ. Це яскраво демонструє моніторинг та інспекція галузі після стихійного лиха.

У національних парках порушень з незаконними вирубками більше, аніж…у державних підприємствах, – наголосив М.Тимошенко.

Нинішню ситуацію, коли треба винести уроки зі стихійного лиха, треба оцінювати комплексно. Ліс – стрижень екосистеми, яка легко піддається стихіям, які мають циклічний характер. І прогнози вчених на майбутнє маловтішні.

Найперше завдання – оптимізувати галузь, єдину, яка в державі залишилася керованою, і діяльність лісогосподарських підприємств – єдиних, які наповнюють бюджети кількох районів Чернівецької області. Йдеться про вдосконалення лісокористування, найперше – наближеного до природи і рівномірно-поступових рубок як одного з його видів. В цьому чернівецька область – приклад для інших.

Наступна больова точка – технічне переоснащення лісогосподарських підприємств (повітряно-трелювальними установками зокрема), поліпшення технології лісозаготівель як фактор зменшення ерозійних процесів та збереження гідрологічного режиму.

На часі – опрацювання нової природоохоронної та екосистемної концепції ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат, яка має ґрунтуватися на засадах наближеного до природи лісівництва в межах ландшафтно-водозбірних басейнів.

Популістські розмови про заборону рубок у Карпатах – нонсенс. Понад 40% лісів Карпатського регіону (в Чернівецькій області – 30%) виключено з користування. При рубках головного користування в середньому в рік з одного гектара земель держлісфонду вирубується 2,1 кубометри ліквідної деревин, що становить близько 50% від щорічного приросту. Для порівняння: в сусідній Чехії рубають 84% приросту, у Словаччині – 75%, у Франції і Польщі по 55%.

Ситуацію з подоланням наслідків стихії, що склалася, треба виправляти спільно і комплексно.

– Як керівник галузі роблю висновки про недостатній контроль за станом справ. Політика і демагогія тут недопустимі, підсумував Голова Держкомлісгоспу.

Прес-служба Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.