„Адже для мисливця заборонити полювання — усе одне, що заборонити жити.”

Предлагаем  Вашему вниманию статью Владимира Нижника из июльского номера газеты «Полювання та риболовля» (на сайте газеты www.hunt-fish.com.ua  она пока не доступна для скачивания), в которой эмоционально, но предельно ясно описана позиция охотников по поводу инициатив, связанных с запрещением охоты.
Я не охотник, но разделяю большинство мыслей автора. Потенциал увеличения плотности популяций диких зверей и птиц в Украине огромен, но попытка реализовать его путем запрета охоты, – глупость.

М.П.

Депутат Коновалюк пропонує «замораторити» угіддя громадських організацій

Воістину, не найкращі часи настали для мисливського господарства України, всі, кому не лінь, у тому числі й ті, кому більше нічим зайнятися, кинулися на порятунок рідної матінки-природи та її багатств. Через примітивність мислення, обмеженість кругозору, поєднаних з мізерними знаннями про природу, накинулися на кого? Зрозуміла річ — на полювання й мисливців. І посипалися до Верховної Ради антимисливські законопроекти один «веселіший» і «крутіший» за іншого. Можна було б зрозуміти подібну турботу про природу й диких тварин, якби вона була щирою й ґрунтувалася на достовірній інформації й глибоких професійних мисливствознавчих і біологічних знаннях. А то доходить до анекдотів — законопроекти про мисливське господарство готують не те що не мисливствознавці, їхні автори навіть не мисливці. І ось при такому рівні знань беруться вирішувати сокирними методами проблеми державного масштабу.

Не минуло й півроку, як відхилили законопроект Яценка, який пропонував заборонити полювання в Україні назавжди з тієї причини, що мисливці заважають туристам пити горілку на березі річки. Аж тут ясного травневого ранку осінило нардепа Валерія Коновалюка. Нахапавшись деякої поверхневої інформації про мисливське господарство країни, почитавши сумнівних статейок про варварів-мисливців, зрозумів він, що дозрів до того, аби взяти на себе неабиякий тягар захисника диких кабанів і зайців. Ні, сам особисто він не збирається ганятися за браконьєрами й підгодовувати в суворі зими козуль і зайців, він же законотворець, депутат Верховної Ради України. І сотворив пан Коновалюк, чи, швидше за все, просто підмахнув — поставив підпис під черговою несусвітною аферою, яка веде мисливську галузь України до розвалу, свавілля в угіддях, чергової хвилі розпродажу угідь і того, що в них випадково виживе. І все це під егідою порятунку диких тварин. Щоб ви, шановні читачі, у цьому переконалися самі, дамо слово авторові законопроекту з нашими коментарями.

З пояснювальної записки до Законопроекту (реєстр. № 2490 від 16.05.2008 р.): «Останніми роками надзвичайно гостро постала проблема браконьєрства, що призводить до неконтрольованого знищення тваринного світу України, який є багатством нашої держави. Сьогодні стало очевидно, що чинне законодавство в цій галузі неефективне. Полювання є різновидом діяльності, що може завдати значної шкоди навколишньому природному середовищу, при цьому контроль за ним з боку природоохоронних органів зараз мінімальний, мисливські господарства не проходять екологічної сертифікації, як це прийнято в розвинених країнах світу.

Зараз в Україні спостерігається зниження чисельності мисливських тварин. За тимчасовий мораторій на полювання виступають провідні наукові установи України й широка громадськість. Тільки в угіддях Українського товариства мисливців і рибалок з 2002 по 2007 роки чисельність лося знизилася на 500 голів, оленя шляхетного на 700 голів, козулі на 13800 голів, кабана на 2600 голів. У багатьох областях України до мінімальної впала чисельність зайця. Згідно з даними Держколісгоспу, загальна чисельність хутрових звірів в Україні знизилася на 128 тисяч голів, на 720 тисяч голів пернатої дичини протягом останніх 5 років.

Мета даного Закону — заборона полювання в Україні протягом 3,5 років…».

До мети «даного Закону», тієї, що декларується, і тієї, що прихована, пропонуємо повернутися трохи пізніше, а для початку прокоментуємо преамбулу пояснювальної записки.

Перше. Браконьєрство дійсно сьогодні набуло повсюдного і масштабного характеру. Незаконним шляхом добувається 70-90% голів копитних тварин (залежно від видів), близько 50% зайця-русака, 15-30% пернатої дичини. Та все ж хоч щось добувається законним шляхом, що, до речі, дозволяє на 80% (близько 80 мільйонів гривень) фінансувати мисливську галузь, у тому числі й хоч якусь охорону мисливського фонду.

А що пропонує Коновалюк — закрити полювання, щоб всі 100% добичі діставалися браконьєрам, мисливське господарство недоотримає щорічно 80 млн. грн., з роботи буде звільнено близько 4 тисяч єгерів і 500 мисливствознавців, більша частина з яких автоматично перейде до табору браконьєрів?! Хто й за які кошти охоронятиме угіддя, адже браконьєрство посилиться ще більше? Ви скажете — держава, державна інспекція. Але ж зі слів того ж Коновалюка, «контроль за полюванням з боку природоохоронних органів зараз мінімальний», не вистачає ні людських, ні технічних ресурсів. Так необхідно створити нову державну інспекцію, зазначите ви, або посилити існуючу. Зачекайте, не гарячкуйте. Цитую останній абзац пояснювальної записки до законопроекту Конова люка: «Прийняття Закону України «Про мораторій на полювання (до 2012 року)» не вимагає додаткових витрат з Державного бюджету України й внесення змін в інші законодавчі акти України».

Додаткових витрат не вимагає?! Пане Коновалюк, кого ви обманюєте: себе, Верховну Раду, український народ? А може, вас дурять ті, хто підсунув вам на підпис цей законопроект? Або ось ще перли: «мисливські господарства не проходять екологічної сертифікації». Вибачте, а що таке «екологічна сертифікація», у чому вона полягає? Може, довідка від якогось самозваного «Екоцентру» чи Бог зна ще від яких пройдисвітів, так званих «вчених-екологів» з дипломами індійських сект? Адже вже є проект мисливського облаштування угідь, розроблений профільними кваліфікованими фахівцями за участю державних екологічних служб, що ще треба? Ще один папірець, за який, зрозуміло, треба буде розщедритися? Ще один важіль тиску на мисливкористувача?

І головне, як впливає відсутність екологічної сертифікації господарств на рівень браконьєрства? Та ніяк! Браконьєри ніяких сертифікатів і ліцензій не вимагають і не визнають! То кому потрібна екологічна сертифікація? На це питання відповідає сам Коновалюк у своєму законопроекті, визначивши відсутність її як значну ваду у роботі мисливської галузі, він жодним чином не запропонував цю хибу усунути, у статтях пропонованого Закону про введення екологічної сертифікації — жодного слова. Оце так — ось вам вада, але усувати її не треба.

І ще кілька слів про провідні наукові установи й широку громадськість, які виступають за мораторій. Про яких провідних учених згадує Коновалюк, — про фізиків, математиків чи астрономів? Я не знаю жодного ученого, фахівця в мисливствознавстві, який би виступав за розформування єгерської служби й розвал мисливського господарства в Україні. Бабці на лавках біля під’їздів — це широка громадськість для Коновалюка? Де виступає ця «широка громадськість» і де публікуються згадані Коновалюком «провідні вчені»? Звідки взагалі брали інформацію автори законопроекту?

Про дані, якими оперує Коновалюк. Де він їх узяв? Адже ніде не зазначено їхнє джерело. Ніякого обвального зниження чисельності основних видів мисливських тварин, насамперед копитних, по Україні за зазначений період (2002-2007 роки) не відбулося.

Так, за офіційним даними Держкомлісгоспу, в мисливських угіддях країни значилося мисливських видів копитних у цілому (без розкладки за видами): 2001 р. — 177301 голів, 2002 р. — 179677 гол., 2003 р. — 184804 гол., 2004 р. — 187630 гол., 2005 р. — 195005 гол., 2006 р. — 197103 гол., 2007 р. — 208009 гол.

Як бачите, жодного року зниження загальної чисельності копитних не було, у тому числі й за головними видами:

• лось: 2002 р. — 4377 гол., 2007 р. — 4730 гол. (+8%);
• олень шляхетний: 2002 р. — 13060, 2007 р. — 14799 (+13%);
• козуля: 2002 р. — 119455, 2007 р. — 131831 (+10%);
• кабан: 2002 р. — 37390, 2007 р. — 48982 (+31%).

Також за період 2002-2007 років дещо зросла чисельність плямистого оленя з 2884 голів до 3681 (+28%), лані — з 1616 голів до 3143 (+94%), муфлона — з 422 до 491 (+16%). Де ж тут зниження? Звідки в пана Коновалюка інформація про зниження чисельності копитних?

Слід зазначити, що за зазначений період дійсно знизилася кількість зубра, але яке відношення мисливські господарства, тим більше УТМРівські, мають до червонокнижного зубра? На нього що, полювання проводилося? Так, зубрів відстрілювали за спеціальними дозволами Мінприроди з подачі Держкомлісгоспу. То з них і запитуйте за зубрів.

За період з 2002 по 2007 рік загальна чисельність хутрових звірів в угіддях України знизилася з 2466457 до 2224740 голів на 10%, у тому числі зайця-русака з 1878214 до 1659207, тобто на 12%. Ну то й що, у чому катастрофа? Для недосвідчених мисливців повідомляємо: щорічний приріст зайця-русака з урахуванням усіх природних втрат (за даними вчених і загальноприйнятий у розрахунках мисливствознавців) у середньому по Україні становить 25% від поголів’я, врахованого в січні-лютому, тобто приблизно 415 тис. голів. При тому, що в 2007 році офіційно було добуто 238 тисяч.

Це означає, що щорічний приріст у два з лишком рази вищий, ніж так зване катастрофічне зниження чисельності зайця по Коновалюку. Значить, протягом одного року шляхом обмеження полювання або посилення боротьби з браконьєрством на цей вид, навіть не закриваючи полювання повністю, можна відновити поголів’я зайця, втрачене за п’ять років.

То скажіть, заради Бога, навіщо для відновлення чисельності зайця-русака закривати полювання на копитних, та ще й на 3,5 роки? У чиїй хворій голові народжуються подібні лжеекологічні й антинаукові ідеї? Не поспішайте, далі зрозумієте.

Щодо теми зниження чисельності копитних в угіддях УТМР — як у цирку клоун жонглює предметами, так окремі чиновники Держкомлісгоспу безсовісно жонглюють обліковими даними. Зараз пояснимо. За даними Держкомлісгоспу в період з 2001 по 2006 рік чисельність лосів в угіддях УТМР скоротилася на 445 голів, а в 2007 році почала зростати. При цьому в угіддях «інших користувачів», а простіше кажучи, в приватних господарствах, за той самий період чисельність лося зросла: у період 2002-2004 років з 621 до 1222 голів. Тобто в «приватників» за два роки лосів стало на 601 голову (на 97%) більше! Оце так відтворення, схоже, в «приватників» навіть бики народжують. При цьому чиновники з Держкомлісгоспу начебто забувають згадати, що саме за цей період в УТМР було відібрано, вибачте, передано майже 400 тисяч кращих лісових угідь, зазначимо — разом з лосями та іншими тваринами. Подібна ситуація й з іншими мисливськими видами. Ніхто їх в УТМР не винищував, їх просто передали разом із кращими лісовими й водно-болотними угіддями. І підтвердити це можна документально й дуже легко, от тільки в Держкомлісгоспі цього не бажають.

Тільки-но призупинилася тотальна «прихватизація» угідь УТМР, показники чисельності дичини в УТМРівських угіддях почали зростати. І що ж це виходить? Десятиліттями за гроші рядових мисливців велося мисливське господарство України, нарощувалось поголів’я лосів, оленів, кабанів, а прийшли «нові українці» на все готове, відібрали кращі угіддя разом з дичиною, не компенсувавши УТМР жодної копійки.

Стріляють і їдять лосів і кабанів ледве не цілий рік, і цинічно насміхаються: мовляв, куди ви, УТМРівці, поділи 500 лосів? Так само цинічно вторять їм чиновники Держкомлісгоспу з різних трибун.

Отож відповідаємо: ви, добродії чиновники всіх мастей, прикриваючись інтересами держави, безсоромно відібрали в народу тих лосів, оленів, кабанів й іншу цінну дичину й передали (очевидно, за окреме «спасибі») різного роду «крутеликам» і «слугам народу». А тепер, вигадавши абсолютно цинічний привід, хочете українському селянинові й роботязі взагалі полювання прикрити, навіть на зайця. І хто взяв на себе таку «святу місію захисту природи», щоб позбавити права на полювання близько 250 тисяч українських мисливців і влаштувати черговий розпродаж УТМРівських та інших громадських угідь, що звільнилися? Народний обранець від Партії регіонів, пан Коновалюк! Не вірите, що мова йде про дерибан угідь? Читаємо законопроект Коновалюка: «Стаття 1. Установити до 1 січня 2012 року мораторій на полювання — дії, визначені абзацом 12 статті 1 і абзацами 4 і 5 статті 12 Закону України «Про мисливське господарство й полювання» — на всій території України за винятком мисливських господарств, які знаходяться у приватній власності відповідно до законодавства України».

Підкреслюю: «за винятком мисливських господарств, що знаходяться у приватній власності»! Оце так народний депутат! Оце так захисник всіх українських звірів і птахів! Так красиво почав у пояснювальній записці: мораторій, мораторій! Який мораторій?! Ви, роботяги й селяни, геть з угідь, і права ваші — до одного місця, і господарства ваші розвалити і відібрати! А приватна власність (мається на увазі — дуже приватна, тому що дуже велика) і приватні господарства — це для Коновалюка святе, це не чіпай! І полювати приватникам, оскільки вони найкультурніші мисливці, можна буде скільки завгодно і де завгодно, у тому числі й у відібраних (замораторених) УТМРівських угіддях.

А як же мораторій, запитаєте ви? А дуже просто! Читаємо далі законопроект № 2490: «Стаття 2. Мисливські дії можуть здійснюватися на всій території України з метою науково-дослідних робіт у рамках біотехнічних та інших заходів, спрямованих на охорону й відтворення мисливських тварин, збереження й поліпшення середовища їхнього перебування відповідно до законодавства України й у рамках загальнодержавних і місцевих програм охорони, використання й відтворення тваринного світу».

Ну як вам, а?! Апогей цинізму! Закрити полювання для рядових мисливців, щоб на території більше ніж 35 мільйонів гектарів проводити «мисливські дії, пов’язані з науково-дослідними» та… іншими розстрілами дичини, й попутно передавати угіддя в приватну власність. Тільки в голові злочинця могла зародитися така ідея: заради того, щоб поторгувати УТМРівськими, військово-мисливськими та іншими громадськими угіддями, вкинути країну в екологічне свавілля на три роки. Три з половиною роки на 75% території України полювання планується проводити не за ліцензіями й відстрілочними картками (за офіційну плату), а за якимись «дозволами на мисливські дії» (умовно безкоштовно, оминаючи касу), які буде видавати… А хто їх буде видавати, ці дозволи, й у яких кількостях? Тисячі дозволів на рік. І за кожний такий «дозвіл на мисливські дії» — мінімум по… Вибачите — «за спасибі», а за «дозвіл» на добування оленя або лося можна й по 10-12 «спасибі». Що мається на увазі під словом «спасибі» — здогадайтеся самі. Три з половиною роки чиновники, уповноважені видавати дозволи й представляти угіддям нових власників, будуть жирувати, а мисливська галузь України буде конати. Під липовою турботою про тваринний світ країни й гарним словом «мораторій» криється банальна спроба дерибану мисливських угідь і спроба окремих чиновників, які мають відношення до ресурсів України, пожирувати на свавіллі. А там — хоч трава не рости.

Для повної картини цинізму авторів законопроекту № 2490 на завершення процитую ще рядок: «Цей Закон в інтересах нинішнього й майбутнього поколінь…». Цікаво, покоління яких верств населення України має на увазі депутат Коновалюк (бажано назвати прізвища)? На жаль, немає можливості поставити кілька питань особисто народному депутатові Коновалюку, спробую так:
Чи уявляє він, як будуть поводитися 250 тисяч українців, які мають вогнепальну зброю, якщо їм відверто «перекриють кисень» — закриють полювання? Адже для мисливця заборонити полювання — усе одне, що заборонити жити.

Навіть якщо хтось із мисливців погодиться з забороною, куди спрямується ця маса зброї, адже продати її офіційно буде практично неможливо? Така кількість зброї, за умови закриття полювання, нікому (крім бандитів) не потрібна.

— Хто візьметься охороняти державний мисливський фонд від розлюченого народу?
— Скільки знадобитися сил, засобів і років, щоб ліквідувати наслідки екологічного свавілля імені Коновалюка?
— Яка доля чекає на українські фірми, що займаються виробництвом і торгівлею зброєю, набоями й мисливською амуніцією? Скільки людей втратять роботу?
— Що буде з мисливським собаківництвом в Україні? І головне питання:
— Чи вся Партія регіонів, як пан Коновалюк, так ставиться до рядових українських мисливців — громадян і потенційних виборців?

Володимир Нижник, мисливствознавець