01/12/2019
0Застосування заходів юридичного впливу за правопорушення найефективніше забезпечує захист не тільки прав і свобод людини, а також – захист та охорону довкілля і природних ресурсів, до яких зокрема належать ліси та лісові ресурси. Загальновідомо, що юридичній відповідальності за рівнем дієвості належить провідне місце серед інших видів соціальної відповідальності: політичної, моральної, релігійної тощо.
Ключовими обставинами, що зумовлюють необхідність всебічного і глибокого аналізу юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства є кардинальні зміни, які відбулися в суспільстві та економіці із часу набуття Україною незалежності. Ухвалення нової редакції Лісового кодексу у 2006 році, а також низки галузевих нормативних актів спричинили суттєві зміни як у профільному, так і в суміжному законодавстві.
Правниками доведено, що ефективність застосування юридичної відповідальності за порушення екологічного, в тому числі – лісового законодавства залежить від багатьох факторів. Крім рівня правосвідомості, стану екологічного виховання та культури населення, вивченості причин та умов лісопорушень, пріоритетне місце займає якість правових норм, що встановлюють юридичну відповідальність.
Сучасний стан правозастосування юридичної відповідальності у лісовій сфері вимагає комплексного узагальнення та аналізу практики, визначення конкретних шляхів удосконалення законодавства у цій сфері. На розгляд парламенту протягом останніх двох десятків років вносились законопроекти, які пропонували лише епізодичні або поверхневі зміни до адміністративної і кримінальної відповідальності за лісопорушення. До того ж, значна частина із таких законопроектів через низьку якість чи в силу інших причин була відхилена, або залишилась нерозглянутою.
Особливо слід відмітити законодавство про адміністративні правопорушення, яке будучи вкрай важливим інструментом протидії лісовим порушенням, суттєво відстало у своєму розвитку. Існуючі склади адміністративних правопорушень практично не змінювались із часу проголошення Україною незалежності, «перекочувавши» до нього із радянського Кодексу УРСР про адміністративні правопорушення зразка 1984 року. До того ж, накопичені протиріччя та неузгодженності між Лісовим кодексом та законодавством про адміністративні правопорушення стали однією із причин зниження його ефективності.
Крім того, надзвичайно актуальним завданням зараз є пошук перспективних шляхів правового регулювання кримінальної та цивільно-правової відповідальності за порушення лісового законодавства.
Слід зазначити, що на сьогодні назріла об’єктивна потреба вдосконалення правового регулювання юридичної відповідальності за правопорушення в сфері охорони лісів й оперативного ухвалення відповідних нормативно-правових актів. Зволікання із їх ухваленням сприяє зростанню правопорушень та підвищенню рівня протиправних діянь у цій сфері.
Тому у даному звіті детально розглянуті напрямки удосконалення інститут юридичної відповідальності за порушення лісового законодавства. Дослідженням встановлено, що на даний час нормативна база у цій сфері не відповідає вимогам належної охорони лісів від правопорушень. Очевидно, що велика кількість значних недоліків законодавства і далі буде призводити до безкарного завдання шкоди та збитків лісам і лісовому господарству.
Зауважимо, що піднята дослідженням проблематика є досить складною, тому окремі питання потребують свого практичного удосконалення, адже ефективність їх дії вимагає ретельного вивчення і врахування думок всіх зацікавлених сторін: лісівників, екологів, громадськості, контролюючих та правоохоронних органів. Метою роботи є не «косметичний ремонт» за окремими фрагментами, а спроба запровадити певну систему заходів юридичної відповідальності у протидії порушенням в сфері охорони лісів та обігу деревини. При цьому розглядаються не лише недоліки правозастосування, а й надаються конкретні законодавчі пропозиції.
