Зелений фронт

Судові спори за земельні межі ведуть чимало міст і містечок України. На жаль, не стали винятком Київ і Коцюбинське.

Указ проблему не вирішив

Адже чим більший населений пункт, тим земля привабливіша, дорожча, а боротьба за неї набирає гострих і нерідко потворних форм. А якщо та земля за кілька кілометрів від столиці, – то війна в судах не вщухає роками. Сім років триває судова тяганина за межі Коцюбинського й Києва. Здавалося б, крапку поставив Олександр Турчинов, підписавши Указ «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський». Однак і цей документ залишив багато питань для обох громад.

Головною природоохоронною темою в Києві та області кілька років є конфлікт навколо Біличанського лісу – великого лісового масиву. Селище Коцюбинське, що адміністративно відноситься до Київської області, затвердило генеральний план, згідно з яким у склад селища включається 4500 га територій Біличанського лісу. Натомість держава визнала цінність природного комплексу, проте він ще не створений. Межі його будуть винесені лише через три роки й майже через два роки буде розроблений проект. Тому нині ця територія беззахисна.

– А повинна охоронятися відповідно до законодавства про природно-заповідний фонд,– переконані місцеві екологи. – На цій території заборонена будь-яка діяльність, що може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища. Згодом буде виділена заповідна зона, призначена для охорони найцінніших природних комплексів, де забороняється будівництво, вирубування дерев, пройде облаштування місць для відпочинку, збирання трав і квітів. А туристичні маршрути та екологічні стежки можна прокладати в зоні регульованої рекреації.

 Не перейти межу

Депутат Київської обласної ради Леонід Танцюра розглядає проблему здалеку:

– Нині ні в Києва, ні в Коцюбинського немає затверджених меж адміністративно-територіальної одиниці. І коли немає визначеності, здійснюються незаконні розподіли й перерозподіли земельних ділянок. Відбувається незаконна вирубка лісу. Сьогодні на території Ірпінського району знищили сотні кубічних метрів лісу.

За його словами, унаслідок відсутності генпланів і затверджених меж населених пунктів, держава втрачає величезні кошти.

Невизначеність меж Києва й прилеглих населених пунктів призводить до незаконної роздачі земель і вирубування лісів.

Із ним погодилася й депутат Київської облради, і голова постійної комісії з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Наталія Семко. Вона зазначила, що комісія, вивчивши деталі суперечки за землі Біличанського лісу між Києвом і Коцюбинським, дійшла висновку про необхідність швидкого затвердження меж населених пунктів, аби уникнути вирубування зелених насаджень. Семко водночас підкреслила, що швидке вирішення цієї суперечки має стати прикладом для інших населених пунктів у врегулюванні подібних ситуацій.

– Навколо Києва – 32 тисячі гектарів лісу – це «легені» Києва, які ми повинні зберегти, – зазначила Наталія Григорівна. – Наша комісія вивчила всі документи й ми визначилися, що необхідно терміново затвердити межі Коцюбинського як приклад, а потім перейти до всіх меж Київської області, терміново узгодити генплан Києва та області.

Наразі створено тристоронню робочу групу зі встановлення меж Коцюбинського, проведено необхідні перемовини й знайдено шляхи для врегулювання проблеми. В основу рішення має бути покладений принцип збереження в повному обсязі Національного природного парку «Голосіївський» .

У склад групи з боку столиці ввійшли нардепи Володимир Ар’єв і Володимир Полочанінов, депутати Київради Юрій Левченко та Ігор Луценко, депутат облради Володимир Крутько, активісити та екологи. Усього затверджено 26 членів робочої групи, яку очолив секретар Київради Олексій Резніков.

– Ми обговорювали тему Біличанського лісу й заслухали представника нацпарку «Голосіївський». Зрештою, вирішили спрямувати звернення до Президента України Петра Порошенка та Верховної Ради України щодо встановлення меж столиці, щоб покласти край у цьому питанні раз і назавжди,– розповідає Володимир Прокопів, який увійшов до робочої групи з боку Київради.

 Чому задихаються зелені легені

Мабуть, членам цієї групи треба буде знайти відповідь і ще на одне непросте питання: чому зелена зона навколо Києва становить більш ніж 32 000 га, це 40 відсотків від загальної площі, на яку претендує столиця, а національний парк розширюється лише на 6 462,62 га? Невже решта насаджень чекатиме, коли прийде дядько із сокирою чи бензопилкою та почне на свій розсуд нівечити природні багатства?

Наразі відбувається перегляд судових рішень у Верховному Суді України. Київська міська рада торік без погодження з Київською обласною та Коцюбинською селищною радою включила селище Коцюбинське до меж Києва згідно з проектом встановлення меж Києва.

Вказане рішення Київради було оскаржено й скасовано в судовому порядку. Проте це не зупинило дії столичної влади, і проект встановлення межі Києва було подано до Верховної Ради України.

І поки в судах тривають юридичні дебати, зелені легені Києва та Київщини зазнають страшних руйнацій (про це ми вже розповідали на своїх шпальтах).

Споконвічна тема українських земель – межа, яка повинна стати шлагбаумом від вирубування зелених легенів Київщини, які вже нині мають захищати 2,5 млн. киян, 1,3 млн. мешканців Київщини та 1,5 млн. мігрантів, які разом із постійним населенням становлять 5,3 млн. чоловік. А поки вони й самі беззахисні й просять порятунку в нас. Проте були активісти, які протягом цього часу захищали ліс від вирубування. Саме їм дякує голова постійної комісії КОР Наталія Семко. Серед них – Ірина Федорів, Андрій Скіпальський, Вероніка Агеєва, Олексадр Дядюк.

– Ліс поблизу селища відноситься до першої групи лісів категорії «санітарно-гігієнічні та оздоровчі», які виконують природоохоронні функції й перебувають під охороною держави,– каже Наталія Семко. – Саме такий висновок надали працівники Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Також фахівці встановили, що вік соснового лісу становить 50-60 років, а подекуди трапляються дерева, яким уже 70-80 років. Хотілося б подякувати депутатам селищної ради, активістам, які всі ці роки переймалися долею заповідного лісу. Тому треба зробити все від нас залежне, аби ця територія зберігалася й примножувалася, а не сіяла розбрат і ворожнечу.

Леонід Косаківський, перший Київський міський голова:

– Я не підтримую наміри забудувати Біличанський ліс й односторонні дії влади селища Коцюбинського із цією метою. До справжніх потреб киян і мешканців області це не має жодного стосунку. Ми не можемо потурати чиїмось шкурним інтересам.

З іншого боку, я проти рішень на кшталт того, що в односторонньому порядку ухвалила Київрада 28 лютого 2013 року про розширення меж столиці за рахунок земель області на1389,4 га.

Теперішнім очільникам столиці й області час припинити війну за межі, і від спілкування через ультимативні заяви, суди відновлювати ділові взаємовигідні стосунки, які були раніше, але починаючи з 1996 року втрачені.

Новим рівнем таких відносин могло би стати об’єднання зусиль у рамках Київської агломерації з метою вирішення спільних соціально-економічних проблем.

Адміністративні кордони повинні залишитися непорушними. Розмови про розширення Києва треба припинити. Це принципово.