Щорічні лісові пожежі завдають непоправного збитку довкіллю і народному господарству. Проблема охорони лісів від пожеж ускладнена декількома факторами:
– тисячі гектар створених штучних насаджень хвойних порід,
– недостатнє фінансування з державного бюджету на проведення профілактичних протипожежних заходів,
– мізерні капітальні вкладення на придбання пожежних автомобілів, тракторів, пожежних спостережних веж, спостережних систем відеонагляду за лісовими насадженнями, ґрунтообробний інвентар,
– і самий основний фактор – людський, бо понад 95% лісових пожеж виникає з вини людини.
Будь ми свідомими, вихованими, розумними, відповідальними, обережними і т.п., мабуть і ліс не потрібно було б охороняти. Нажаль це утопія. Такі ми є, що мусимо самі від себе охороняти своє добро, природні багатства. Як казав класик: «маємо те, що маємо».
За останні двадцять років на території Виноградівського лісництва виникло біля ста лісових пожеж, які охопили площу 647 га, в тому числі верховими пожежами 400 га. В середньому за рік вогонь знищував 32,4 га. Чи не занадто дорога плата за нашу легковажність.
Остання лісова пожежа, що кваліфікується як велика, була 29 липня 2012 року і виникла по причині переходу вогню з лісових насаджень ПАТ ім. Фрунзе, що примикають до державного лісового фонду. Пожежа охопила площу 60,3 га, в тому числі верховою 32,3 га.
Весною поточного року засаджений останній гектар згарища. На попелищі зеленіють молоді сіянці сосни кримської та акації білої. На площі 12,4 га, де росла сосна звичайна і поодинокі дерева акації білої, пройшло відмінне природне поновлення акації білої.
Останнім часом з'являються публікації, в яких безпідставно очорняють та оббріхують лісівників, звинувачують в зацікавленості лісових пожеж. Не підніметься рука в матері вкоротити віку своїй дитині, так і лісівник не підніме руку на своє творіння, яке плекалося від діда до батька, від батька до сина. Ми вдячні людям, які адекватно мислять і не вірять такій писанині. Така підтримка і розуміння надихає працівників лісового господарства за будь-яких обставин виконувати свої завдання в наш нелегкий час. Практично лісове господарство залишилося наодинці зі своїми проблемами.
Авторський нагляд, який виконав інститут «Укрдіпроліс», засвідчив що проектні рішення по створенню системи охорони лісу від пожеж у лісогосподарських підприємствах Херсонської області були профінансовані лише на 14%. Не потрібно пересічному громадянину мати глибокий аналітичний розум, що таке 14% від прожиткового мінімуму та ще й без субсидій.
Тому покладаюсь на людський розум і почуття відповідальності за збереження рукотворних лісів, а також прошу допомоги в охороні лісових насаджень від пожеж шляхом дотримання правил пожежної безпеки в лісах.
Сумісними зусиллями ми збережемо рукотворні ліси – працю не одного покоління лісівників.
