У цю літню гарячу пору на Поліссі люди ніби щезають. Буває, об'їдеш зо п'ять сіл, а зустрінеш лиш собак та котів. Ані вереску дітвори, ані обідніх посиденьок бабусь на лавчині біля хати.
– Та на ягодах усі, на чорницях! – підказав врешті старенький дідусь, який вийшов погрітися на сонечку у селі Стобихівка, що на Камінь-Каширщині.
Уже виїжджаючи із села, зустріли маму з дочкою, які втомлено сунули додому. У кожної в руках по відерцю чорниць.
– То ми для себе сьогодні вийшли, – каже Аліна Кущ. – У мене маленька дитина, то тільки о дванадцятій і вирвалися до лісу. А зараз після обіду вже вертаємося. Ми не справжні збирачі, – сміється.
– А які ж то справжні будуть? – допитуємося.
– Люди прокидаються із сонцем і їдуть у ліс на цілий день. Чим більша сім'я – тим більше назбирають, і там же відразу здають закупівельникам. У нас тут приймають чорниці по 21 гривні за кілограм, а десь в інших районах чула, що й по всі 25. Тож деякі сім'ї за день можуть на дві тисячі гривень чорниць назбирати! А за сезон і по 50 тисяч заробляють.
Поки балакаємо, до гурту підбігають ще діти, за ними підходять і батьки. Розпитуємо у дівчаток, чим то мами їх заохочують, щоб вони цілими днями у лісі спини гнули та комарів годували.
– О, та вони ж поперед мене біжать! – сміється мама двох донечок Каріни та Ангеліни Назаруків. – Це їхній заробіток: вони самі здають чорниці і гроші собі відкладають.
Дівчата починають посміхатися і хвалитися своїми зарібками. 13-річна Каріна каже, що минулого року заробила на ягодах тисячу гривень, купила спортивний костюм та різні зошити-олівці у школу. А її сестра за таку ж суму придбала собі велосипед.
– А цього літа на що плануєте витратитися?
– Та я ще тільки 300 гривень маю, кілька разів лише у ліс ходили. Мрію про мобілку, але мама не дозволяє, каже, ще зарано, – зізнається Каріна.
.jpg)