11/09/2022
0Лісова галузь Буковини завжди була однією з найвагоміших у розвитку краю.
З приходом австріяків було проведено опис та картографування лісових масивів, прокладені вузькоколійки для транспортування деревини, організовані лісосплавні контори, встановлені лісопильні. Ліс рубали зимою, бо трелювання здійснювали гужовим транспортом, а в цей період коні, як і селяни, не були задіяні на сільськогосподарських роботах.
Після війни організували ліспромгоспи, лісокомбінати. Лісівнича професія була почесною. З покоління в покоління передавалися премудрості лісової справи. Збігали роки, проводилися реформи та реорганізації лісової галузі. Остання з них проведена наприкінці минулого року. 17 лісогосподарських підприємств об’єднали у 4 лісгоспи: Путильський, Берегометський, Чернівецький та Сокирянський. До них ввійшли і всі спецлісгоспи та лісництва АПК, тобто ліси колишніх колгоспів.
Чутки про створення єдиної лісової компанії України (ЄЛК) поширилися ще восени минулого року. Останнім часом про це вже стали говорити відкрито. Офіційно у владних київських коридорах це не підтверджували і не спростовували. Та коли питання про створення ЄЛК винесли на голосування Верховної Ради, стало зрозуміло, що лісову галузь очікують великі зміни.
Я зустрівся з ветераном галузі, моїм колишнім однокурсником, головою ради ветеранів праці ОУЛМГ, колишнім лісничим Ревнянського лісництва Чернівецького держлісгоспу Дмитром Нікоричем. Дмитро Вікторович пропрацював лісничим близько сорока років. Він удостоєний звання «Заслужений лісничий лісового господарства України». Ми з ним часто спілкуємося по телефону, кілька разів я приїжджав до нього в лісництво, висвітлював роботу в ЗМІ. Дмитро Вікторович згуртував дружній професійний колектив лісівників. Тут розпочинали свою трудову діяльність начальник управління екобезпеки Сергій Робулець, міндовкілля Микола Білоконь. Ліснича Кіцманського лісництва Розалія Нагірняк працювала тут майстром. Начальниця лісового відділу лісгоспу Ніна Стрільчук також розпочинала свою трудову діяльність в Ревному. Нинішній лісничий Дмитро Стрільчук теж вихованець Нікорича.
– Дмитре Вікторовичу, яка твоя думка з приводу створення ЄЛК?
– Якщо ліквідують обласні управління, то як будуть контролювати веденням лісового господарства, охорону лісів? Адже Київ далеко. Вважаю, що це буде перш за все скорочення працівників. Великі деревообробні підприємства доведуть до банкрутства невеликі цехи по деревообробці деревини – і вони закриються. А це – і зайнятість населення, і відрахування до місцевих бюджетів. Вважаю, що реформу ініціювали не фахівці лісової галузі. Якщо її проведуть, то наслідки будуть непоправні.
Думаю, читачам цікаві думки й інших лісівників-ветеранів, які пропрацювали в галузі понад 40 років.
МИКОЛА КАРЛІЙЧУК – колишній директор Сторожинецького лісокомбінату, згодом начальник облуправління лісового господарства:
– Це є велика авантюра. По-моєму, віз котиться не в той бік. Провели децентралізацію, більше прав громадянам на місцях, а тут навпаки. Навіщо віддаляти управління лісами до столиці, воно повинно бути біля лісу, де є олені, косулі, ведмеді, лісові масиви. Хто задумав цю велику авантюру? Я вважаю, що повинен перемогти здоровий глузд, а не чиїсь амбітні задуми.
ГЕОРГІЙ РОТАР – колишній директор Сторожинецького лісгоспу:
– Я в галузі пропрацював усе життя. Проводилося багато реформ, але жодна не дала бажаних результатів. Ліквідація лісгоспів та управлінь – це велика помилка. Зараз усі хочуть мати великі прибутки за кілька років, а ліс росте століття. В галузь потрібно вкладати кошти на посадку лісових культур, освітлення, прочистки, прорідження, рубки формування… Сумніваюся, що нові власники будуть це робити. Їх перш за все цікавитимуть рубки головного користування.
ВАСИЛЬ ВОРОБЧУК – колишній директор Сторожинецького та Берегометського лісгоспів, начальник ОУЛМГ:
– Згідно Конституції, природні ресурси належать народу. Перш за все зиск від лісу повинні мати ОТГ і, звісно, держава. Реформи – це покращення, і люди мають їх відчути. Вони потрібні, але тепер це не на часі. Це велика помилка, її роблять не фахівці, а владні посадовці. Я знайомився з веденням лісового господарства Польщі, Німеччини, Австрії, Литви. Там зовсім інші підходи. Якщо реформу «проштовхнуть», то результати будуть плачевні. Ліквідували Сторожинецький держлісгосп. Прекрасна двоповерхова будівля. Два роки тому зробили капремонт по-сучасному. Все це на кошти підприємства. Нині вона не використовується. Певно, згодом продадуть через Фонд держмайна. А що з того матимуть працівники та територіальна громада?
ПЕТРО ІВОНЧА – директор Путильського лісокомбінату, кандидат економічних наук, заслужений працівник промисловості України:
– Перш ніж робити реформи, треба провести обговорення в трудових колективах. Галузь не фінансується з бюджету вже понад двадцять років. Та лісівники докладають усіх зусиль, аби не допустити занепаду. За власні кошти будують дороги, адміністративні приміщення, рекреаційні майданчики. У повному обсязі проводять всі лісогосподарські заходи. І тепер це хтось хоче прибрати до рук. Треба дати більше прав і самостійності лісництвам, адже ліс у гірських умовах – це єдине джерело доходу, де людина може працювати і заробляти кошти. А переробка деревини? Новий власник вивозитиме кругляк в інші області, там і буде сплачувати податок, а місцеві переробники залишаться без роботи.
ВАСИЛЬ КАРЛІЙЧУК – лісничий Буденецького лісництва, стаж у галузі 51 рік, відмінник лісового господарства України:
– Це робиться під когось, і дієвих результатів не буде. За свою трудову діяльність я бачив багато закликів, обіцянок допомагати галузі, але нічого з того не вийшло. Лісівники купляли техніку, латали стару, будували дороги, аби виконати виробничі завдання. Якщо галузь сплачує податки в повному обсязі, виконує всі поставлені завдання, утримує ліси в належному стані, то навіщо її реформувати? Це просто хоче хтось прибрати до своїх рук.
ВАСИЛЬ СУЧЕВАН – колишній лісничий Глибоцького спецлісгоспу АПК:
– Вважаю це великою помилкою. Я все життя пропрацював лісничим. Ліси лісгоспу – це десятки окремих ділянок. Вони – буферна зона між населеним пунктом і лісами Держлісфонду. І якщо хтось хоче вчинити самовільну рубку, то перш за все іде в ці ліси, бо близько до села. Ще один нюанс – довкола цих клаптиків лісів упритул підступають нескошені поля, через що є велика загроза загоряння лісу. Вважаю що колишні колгоспні ліси треба передати у комунальну власність ОТГ, які повинні мати з них користь, бо треба опалювати дитсадки, школи та інші об’єкти інфраструктури. В іншому випадку потрібно буде випрошувати дрова для опалення у новоспечених власників-панів.
PS.Дивно, що таке важливе питання не обговорюється в облраді, ВЦА, ОТГ. Багато працюючих ветеранів відмовились коментувати цю затію…
На фото – Дмитро Нікорич з нинішнім колективом лісництва
