26/08/2022
0Бойові будні сумських лісівників.
Сумський держлісгосп з першої хвилини російського вторгнення опинився у самому вирі подій. Були у сумських лісівників й гіркі втрати. Були й запеклі бої за рідні краї. Однак, сумчани не здались і після вигнання окупантів за межі області успішно та продуктивно воюють на своєму економічно-лісівничому фронті.
– Наш лісгосп – прикордонний. Після реорганізації та укрупнення він займає територію Сумського, Конотопського та Роменського районів. Є й прикордонна зона. Центральна садиба підприємства розташована у Сумах. Територія держлісгоспу вже 24 лютого була в зоні бойових дій. Українські військові та тероборона терміново будували блокпости, захисні споруди у місті, – розповідає директор ДП «Сумське лісове господарство» Микола Сороколіт. – Добре, що на території нашого господарства були заготовлені пиломатеріали, деревина, що призначалась на продаж та господарські потреби. Ми кинули на допомогу військовим наші маніпулятори, трактори, бульдозери. А наші водії Андрій Тіщенко та Олександр Івченко терміново розвозили всю цю деревину хлопцям на блокпости.
Хлопці працювали, коли снаряди свистіли над головою. А коли Андрій вчергове привіз деревні матеріали бійцям на термінове спорудження бліндажу, неподалік «прилетіло». На щастя, ані наші бійці, ані наш водій не постраждали. Однак осколок лишив добрячий «автограф» на кабіні нашого лісовоза «ЗІЛ-131», пробивши дверцята.
Окупантам не вдалося захопити Суми з першого наскоку. Так, були бої на околицях міста та на вулицях, де у складі тероборони та загонів спротиву воювали й наші співробітники. Але отримавши під обласним центром відсіч, окупанти оминули місто й пішли колонами далі. Деякі міста й села були окуповані більше, ніж на місяць. Аж поки цих ординців не вигнала геть із території області наша легендарна 93-я окрема механізована бригада ЗСУ та інші військові частини. Після цих подій узбіччя, шляхи, поля й ліси досі всіяні мотлохом від розбитої техніки. Наші гатили ординців так, що деякі російські «самохідки» й танки наче у величезному казані були зварені. Метал геть розплавився.
14 наших співробітників нині служать у лавах Збройних Сил України та інших військових формуваннях, зокрема територіальної оборони краю. Це працівники державної лісової охорони, технічні працівники тощо. Більшість із них відразу боронили рідне місто та район, а зараз перебувають хто на Сході України, хто й надалі захищає рідну Сумщину.
Крім того, на потреби наших воїнів-захисників ми передали п’ять одиниць автомобільної та спеціальної техніки. Це автомобілі «КамАЗ», «Урал», ВАЗ, пікап Mitsubishi, екскаватор, а також вагончик для обігріву.
– Незважаючи на вигнання окупантів із території області, Сумщина досі лишається «гарячою точкою».
– Росіяни нещадно гатять по нас із території сусідньої Курської області. Від артилерійського, мінометного й ракетного вогню постійно страждає прикордонна зона у нашому Сумському, Піщанському і Могрицькому лісництвах. Це приблизно 1530 гектарів лісових угідь.
Є обстріли й населених пунктів. Вихідними наш колектив спіткала чергова трагедія. Окупанти обстріляли Білопільську громаду. Знищили домоволодіння, фермерське господарство. Загинув 69-річний батько нашого майстра лісу Сумського лісництва Віктора Карпенка. Ми щиро співчуваємо родині нашого колеги та надамо всю необхідну допомогу.
– Ліси області й ваші угіддя досі небезпечні для відвідувачів?
– Відвідування лісів у Сумській області заборонено наказом військової адміністрації на період воєнного стану. А на кордоні є 20-кілометрова зона, куди навіть нашим співробітникам при виконанні службових обов’язків можна заїжджати або заходити лише за попереднім погодженням із прикордонниками та ЗСУ. Про будь-яку господарську діяльність там поки що мови не може йти. Ми вважаємо ці обмеження цілком виправданими та постійно слідкуємо спільно з правоохоронцями та військовими за їхнім дотриманням громадянами.
–Чи є загроза нещасних випадків через замінування?
– У Низівському лісництві через ліс проходить дорога між населеними пунктами. На узбіччі дороги траву косив наш працівник. І черкнув тримером об щось металеве. Я якраз був там, то це все бачив на власні очі. Терміново на місце події прибули рятувальники, поліцейські, військові. І знайшли підступну пастку – у землю біля траси вкопані декілька потужних артилерійських снарядів, скоріш за все, від САУ чи гаубиці. Смертельно небезпечна велетенська закладка. Уявіть, якби вона вибухнула, наприклад, біля рейсового автобуса? Чи діти знайшли б?
Наші працівники проходять постійні інструктажі від рятувальників та військових щодо особистої безпеки. І в разі виявлення біди, відразу повідомляємо до відповідних оперативних служб.
– Пане Миколо, розкажіть, будь ласка, про економічну складову роботи лісгоспу у воєнний час. Знаю, що нещодавно підприємство відвідав Голова Держлісагентства. Які завдання ставить керівництво перед Вами та колективом?
– Ми в жодному разі не припиняли копітку роботу. Зараз максимально скерували свої зусилля на виконання мобілізаційних завдань від Збройних Сил України щодо заготівлі деревини. Точну цифру не буду називати. Але скажу, що обсяги роботи дуже значні. Бо загальна площа наших угідь становить більше 44 з половиною тисяч гектарів.
Так само активно працюємо для українського споживача. Дохід від реалізації продукції нашого підприємства за перше півріччя цього року становить понад 68,2 мільйона гривень. І це незважаючи на війну й економічну кризу! Сплатили й 30 мільйонів податків, зборів та обов’язкових платежів до Державного та місцевих бюджетів. Загалом, сплатили майже тисячу гривень податку з кожного заготовленого кубометра деревини. Так ми тримаємо економічний фронт. А ще два мільйони гривень скерували в капітальні інвестиції, а саме: на придбання та оновлення технічого парку – нових тракторів, обладнання тощо.
Щодо візиту Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця, то основна увага приділялась аналізу наслідків окупації: пошкодження лісового фонду, матеріально-технічної бази, лісової дорожньої інфраструктури. Супутньо проведено аналіз лісокультурного виробництва. Зокрема на прикладі культур дуба звичайного різного віку ми показали як проводимо лісовідновлення зрубів. Маємо певні досягнення у розбудові лісової інфраструктури. За останні роки збудували більше 44,2 км доріг із твердим покриттям. Маємо для цього спеціальну техніку. На жаль, зараз плани щодо нових доріг довелось змінити.
– Пане Миколо, як працює, загалом, ваш колектив? Скільки нараховується співробітників? Як лісівники тримають свій бойовий та працьовитий дух?
– Зараз на підприємстві трудиться 272 працівники. Час складний, тому кожен на своєму місці намагається працювати добросовісно.
– Як пройшла в лісгоспі весняна лісокультурна кампанія?
– У повному обсязі, незважаючи на затримку фактично на місяць, заміновані ліси, заборону працювати у прикордонній зоні. 54 гектари нових лісів відтворили у рамках лісовідновлення. А ще створили сім гектарів нових лісів. Засаджували їх на непокритих лісом землях лісового фонду. Наша основна лісотвірна порода – дуб звичайний. Хвойних порід незначний відсоток. Тож саме дубу ми приділяємо найбільше уваги.
Щороку ми вирощуємо близько 1,5 млн сіянців основних лісотвірних порід. Це, насамперед, дуб звичайний, сосна, ялина, липа. Лісові розсадники є у кожному підрозділі, це забезпечує оперативність посадки культур.
У роменському підрозділі розвивають ще й декоративне розсадництво. Асортимент постійно розширюється. Зараз вирощуємо близько 180 різновидів декоративних дерев та чагарників. Акцент робиться на рослини із закритою кореневою системою, що дає можливість проводити озеленення впродовж усього року.
– Напевно, в лісгоспі вже відчули наближення опалювального сезону? Як вирішується питання з постачанням дров?
– Постачання дров – один з пріоритетних напрямків нашої роботи на даний час. З початку року вже реалізували для населення 13 тис. та для потреб соціальної сфери більше 5 тис. кубометрів. Попит надзвичайно великий. Ми намагаємось зробити процес постачання якомога зручнішим для людей. Задіяні буквально всі підрозділи. Більше половини обсягу реалізованих дров були куплені саме населенням місцевих громад. У засобах масової інформації та на офіційних сторінках у соціальних мережах інформуємо громадян про те, куди необхідно звернутись, спеціалісти підприємства постійно на зв’язку.
