Горить ліс: хто винен?

З такої нерадісної звістки розпочав прес-конференцію перший заступник начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко.

 Торік у нашій області сталося 72 пожежі, в яких вигорів 21 га лісу. З початку цього року вже сталося 3 пожежі. Від вогню постраждало 12 га насаджень Голопристанського району. Чуєш ці цифри, і мимоволі виникають два логічних питання: хто у цьому винен та що робити, щоб трагедія більше не повторювалась.

– Якщо говорити про причини лісових пожеж, то лише 5-10% виникають від блискавок. У решті винні люди, – розповів Володимир Михайленко. – Раніше ситуацію, можна сказати, “рятували” вівці. Їх випасали у лісі, вони їли траву і тоді просто не було чому горіти.

Виникає питання – що робити? Вирішення проблеми не таке страшне, яким здається. За словами спеціалістів, потрібно в області побудувати ще більше протипожежних станцій (зараз їх 27), водойм та спеціальних доріг. Начебто все просто. Але на це потрібні гроші.

– На протипожежні заходи щорічно виділяються 10 мільйонів гривень. 30% з них – гроші підприємств, інші – держбюджету. Протягом останніх трьох років з обласного бюджету не виділялись кошти на протипожежну безпеку лісів, – розповів Володимир Михайленко. – В обласній програмі “Ліси Херсонщини” передбачалося прокласти 29 км доріг протипожежної безпеки. Вартість 1 км дороги – 600 тисяч гривень. Побудували майже 3 км. І ті за кошти держави. Порівняйте: у Європі на 1 га лісу 50 метрів доріг. У нас – 5.

Наша держава потрапила в скруту, тому можновладці прийняли рішення економити. Але протипожежних заходів це на щастя, не стосується. Тепер сподіваємося, що проблеми із казначейством зникнуть якнайшвидше. Бо зараз управлінню доводиться все робити у борг. Наприклад, взяли у борг пальне, щоб висаджувати нові дерева.

Але про профілактику пожеж чиновникам варто добряче подумати. Адже це не лише катастрофа для екосистеми. Це величезні гроші. Наприклад, лише один виїзд пожежної машини коштує 1000 гривень. Ще один приклад. У 2012 році на гасіння пожежі на Херсонщині держава витратила 2 мільйони гривень.

Що таке профілактика лісових пожеж? Що мають робити спеціалісти? Конкретної відповіді ніхто дати не може.
Але херсонські спеціалісти, можна сказати, імпровізують. Розміщують уздовж трас білборди, читають лекції. А школярі по області навіть створили своє 21 маленьке лісництво. Уже зараз спеціалісти патрулюють ліси та роз’яснюють любителям погрітись біля вогнища чи посмажити на ньому шашлики, що цього робити не можна.

Але якщо трагедія все ж сталася, то виникає іще одне питання. Куди дівати горілу деревину?

– Горілий ліс потрібно вирубати, аби він не заразив здорові дерева. У 2012 згоріло 2000 га лісу. Зараз очищена лише половина. Бо купувати горілу деревину майже ніхто не хоче, – розповів Володимир Михайленко.

Але багато хто бачив, як дорогами області їдуть фури із гарною деревиною, яка потім опиняється у морському порту. Але спеціалісти Управління кажуть, що це не херсонський ліс. І здорові дерева можуть потрапити під сокиру лише під час так званої санітарної рубки…
Болючою темою залишаються палаючі плавні. Щороку їх хтось підпалює. Кажуть, це роблять браконьєри аби “розбудити” рибу. Інші – що так очерет швидше оновиться.

Гасити їх машиною чи навіть вручну – неможливо. Для цього потрібна спеціальна техніка, якої у нашій області немає. Як і грошей на її придбання.
Як би не було складно, херсонське управління лісового господарства продовжує висаджувати нові дерева. Садженці вирощують самостійно. Цього року наші ліси планують оновити на 1035 га.