ЩО КРАЩЕ – СИСТЕМНЕ БЕЗЛАДДЯ ЧИ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО?

Шановні колеги, читачі сайту «Відкритий ліс»!

Остання стаття з відгуком  на коментарі по питанню створення  ДП «Ліси України» та ПАТ викликала певну зацікавленість читачів. Щиро Вам дякую з перегляд попередньої статті та її коментування.

В коментарі п. Sorbus7  висловлено побажання, щоб мною було висвітлено своє бачення  діяльності ПАТ.

Аналізуючи коментарі до своїх статей я звертаюсь до Вас с проханням – зрозумійте мене правильно – я такий же спеціаліст лісового господарства, як і Ви всі, хто закінчив технікуми і ВУЗи по спеціальності «лісове господарство».  Працював на різних посадах, в неповних вісімнадцять років починав з дільничного техніка – лісовода, мав можливість побачити ведення лісового господарства від Мадрида до Волги, крім Скандинавії.  

В своїх статтях я висловлюю на рівні інженера лісового господарства тільки своє особисте бачення питання, яке обговорюється, і  нікому не нав’язую своїх висновків. Життя навчило з повагою відноситися до думки колег по роботі, але в той же час відстоювати і свою позицію, якщо був впевнений в своїй правоті. Основою в роботі була аналітика, аналітика і ще раз аналітика. Це приносило досить вагомі результати в роботі.  Цілком зрозуміло що у моєму баченні ситуації, як і в кожної людини,  були і помилки, які визнавалися і виправлялися. Так що я не збираюся когось вчити, а сам хотів би почути розумні думки і пропозиції спеціалістів, які були би корисними для всього лісівничого товариства і принесли користь людям – всім, від прибиральниці і сторожа в лісництві незалежно від регіону до керівника галузі і державі в цілому. А пишу як знаю і вмію, так що вибачте, якщо щось не так.

На цьому будується моє бачення ситуації з реформуванням. Аналітика фінансового стану держави, шляхів суспільного розвитку світової економіки та України  і менталітету українського народу, стану лісівничої науки та сучасного стану лісогосподарського комплексу дозволило зробити висновок, що держава неодмінно прийде до такої організації структури лісогосподарського комплексу як  публічне акціонерне товариство. Це моя тверда обґрунтована особиста позиція, яка базується на наступному.

Лісове господарство – це складний  винятковий симбіоз еколого-економічних показників, який на мій погляд не має аналогів в  державі. По цій причині буде створюватись унікальне  лісопромислове Публічне Акціонерне Товариство. В разі створення такого ПАТ на загальнодержавному рівні воно  не буде мати аналогів і може бути унікальним в світі. Так що це буде чисто український варіант організації ведення лісового господарства без іноземних домішок. Думаю що для спеціалістів дана теза зрозуміла.

При обговоренні питання реформування лісогосподарського комплексу не забуваймо що Україна – кандидат в члени Євросоюзу. По різних причинах, окрім війни і співробітництва у військовій сфері, Україна співпрацює з США та їх союзниками, країнами Європейського Союзу  по інших напрямках і по цій причині має певні зобов’язання.

            Лісівники України  (за виключенням  групи осіб, до яких відноситься і автор статті), більша частина населення України вважають причиною реформування лісогосподарського комплексу України бажання органів державної влади створити умови для приватизації лісів в інтересах окремих осіб, що на їх бачення приведе до катастрофічних наслідків. І використовують цю тезу як жупел для боротьби з інакше думаючими спеціалістами.

            Насправді об’єктивними причинами реформування є:

Перша –  незадовільний фінансовий стан галузі та  об’єктивна неспроможність держави в даний час при існуючій структурі галузі забезпечити  її належне функціонування та розвиток. Структура себе історично вичерпала і стає нежиттєдіяльною.

Друга – наявність в лісогосподарському комплексі системи негативних явищ  (корупція, зловживання  лісовими ресурсами, банальне розкрадання  державної деревини, коштів, майна та інш.)  і  перетворення галузі в криміналізовану структуру. При цій ситуації фінансування галузі з Держбюджету – це перекачування бюджетних коштів до скарбничок окремих посадовців.

Третя – суттєве погіршення екологічного становища в країні та світі.

От наприклад. В ЗМІ пройшла інформація що рівень деяких  значимих річок Дністровського басейну на Івано-Франківщині знизився до нижче критичного. Ця інформація не викликала ніяких емоцій у читачів. А новина досить важлива – водопостачання м. Івано-Франківська здійснюється з річки Бистриця Надвірнянська, яка в певній мірі пересихає. А причиною пересихання є масова вирубка лісів в Карпатах в басейні річки, що змінило гідрологічний режим місцевості і перевело стік води з внутрішньо ґрунтового в поверхневий і забезпечило  зневоднення  ґрунтів і джерел, а з іншої –руйнівні  повені. От так лісівники мабуть залишать місто без води. Та ж сама небезпека грозить і населеним пунктам у верхній частині Карпат, чисельність населення та відпочиваючих в яких постійно збільшується.  Добре що Чернівці не понадіялися на Прут, а беруть воду з середньої течії Дністра. Так що лісівникам Карпатського регіону необхідно не на папері, а в дійсності, терміново відновити ліси на зрубах та виконувати Програму Президента України «Зелена країна».

Ці головні причини поряд з іншими і обумовлюють необхідність проведення реформування. Необхідно відмітити, що працівники лісового господарства та і «лісові поводирі» розуміють цю ситуацію, активно її обговорюють, особливо всіх цікавлять кадрові призначення, але ніяких своїх пропозицій щодо реформування не надають. Кожен з них при цьому має свою мету. Чи не хочуть, чи не знають, але зразу необхідно  все запропоноване охаяти, а не вивчити і обговорити  та висловити своє бачення вирішення проблеми.

Просив би читачів звернути увагу на те, що в земельне, лісове та природоохоронне законодавство інтенсивно вносяться  значимі зміни. Наприклад, як вказувалося в попередніх статтях автора, на сьогоднішній день змінами в законодавство та судовими рішеннями скасована залежність прав постійного лісокористування від прав постійного землекористування, змінено формулювання ст. 101 та ч. 5 Прикінцевих Положень Лісового Кодексу України та зроблено  багато інших змін, які впливають на діяльність лісогосподарського комплексу та процедуру створення ПАТ.

А зараз цікава новина, на яку читачі мабуть не звернули уваги.

Шановні читачі!

Верховна Рада України 27 липня 2022 року прийняла повністю оновлений текст Закону України «Про акціонерні товариства». Закон направлено на підпис Президенту України..

Нормативи Закону визначені з врахуванням самих сучасних вимог міжнародного права. По цій причині внесені зміни в Земельний, Лісовий, Господарський кодекси України та інші Закони України. Із Законом можна буде ознайомитись після підпису його Президентом України. Закон має набути чинності з 1 січня 2023 року.

Таким чином, можна зробити висновок, що реорганізація ДП «Ліси України», яке буде однозначно створене,  в ПАТ буде проведена після 1 січня 2023 року згідно оновленого Закону «Про акціонерні товариства» при проведенні загального реформування економіки України.

Те що ПАТ буде створено є безспірним фактом. Так що за наступні  5-6 місяців лісове господарство повинно пережити революційні перетворення.

 Якою будуть організаційні засади  і порядок діяльності ПАТ поки-що невідомо, вірніше відомо тільки  робочій групі, яка готує проект реформування. Так що обговорювати в даний час щось конкретно і піднімати бурю в стакані води – справа невдячна.

При створенні ПАТ, основою якого є ведення лісового господарства, є деякі особливості,  по причині незнання яких або небажання їх висвітлювати «лісовими поводирями» вноситься плутанина  в мислення людей.

Автор статті вважає, що ПАТ, основою якого є  тільки розпорядження лісами, приречене до банкрутства, тому що ведення лісового господарства в цілому по країні чи державою, чи майбутнім ПАТ,  буде збиткове. Як кажуть, від зміни доданків місцями, сума не міняється  По цій причині Товариство має бути багатогалузевим з максимальним використанням лісових ресурсів, дозволенних  до використання. Якщо, наприклад АТ «Нафтогаз України» має можливість постійно збільшувати видобуток енергоносіїв, то лісове господарство обмежене річним приростом і розрахунковою лісосікою, які суттєво збільшити за короткий період по об’єктивних причинах неможливо. Тобто, ПАТ на базі тільки ведення лісового господарства екстенсивним шляхом розвиватися не може. Розвиток можливий тільки за рахунок інтенсифікації  наявного виробництва та створення нових  виробничих потужностей за  рахунок залучення коштів акціонерів  від продажу акцій. По цій причині створення ПАТ, одноосібним акціонером якого залишиться держава, без суттєвих додаткових інвестицій економічно не доцільно.

Результативність діяльності ПАТ буде залежати від того, чи при формуванні ПАТ буде здійснена грошова оцінка лісів. Автор бачить ПАТ структурою, в якій 51% акцій належить державі (це орієнтовна вартість майна лісгоспів і лісових земель – 362,7млрд. грн.), а 49% акцій буде викуплено акціонерами – це можуть бути приватні  та юридичні особи, банки та інш. (орієнтовна вартість акцій – 348,5млрд. грн.)..При такому принципі формування ПАТ, воно буде мати найбільший Статутний капітал  серед акціонерних товариств в країні. Але автор статті розуміє, що такого  значного Статутного капіталу не буде, а він буде визначений за методикою поки що невідомою автору. Важливо щоб був збережений принцип формування.

До відома – Статутний капітал АТ «Нафтогаз України» -190,15 млрд. грн.

Ще раз наголошую – при такому формуванні Статутного капіталу ліси залишаються у державній власності. До Статутного капіталу  ПАТ  повинно буде вноситися тільки право постійного лісокористування, яке  мабуть буде мати грошову оцінку (вартість лісів). Такий порядок уже відрегульований нормативними документами.

Цілком зрозуміло, що читачів цікавить якою ж буде структура ПАТ..  Обєктивну відповідь на це питання можна буде дати тільки після оприлюднення Закону «Про акціонерні товариства».

Своє особисте бачення автор, як спеціаліст практик, який займався подібними питаннями може висловити, але воно може бути дуже далеким від дійсності. Діє принцип – «Все  має бути так, як має бути, навіть, якщо воно буде навпаки».

Основне питання, яке хвилює працівників лісгоспів чи будуть збереженні лісгоспи?.

Виходячи з вищевикладеного, можна передбачити що будуть створені регіональні органи управління (міжобласні або обласні), в підпорядкуванні яких будуть всі, в т.ч. і відновлені лісгоспи ( поки що невідомо чи дозволяє новий Закон відновити їх статус юридичних осіб), промислові, деревообробні, енергетичні,  туристично-відпочинкові  та підприємства інших галузей промисловості та сільського господарства, які будуть приносити прибуток. Якщо в складі ПАТ згідно нового Закону буде дозволена діяльність юридичних осіб, то регіональні органи управління логічно повинні були би мати статус об’єднань, а лісгоспи – статус базових юридичних осіб, які на даний час є постійними земле- та лісокористувачами.

Потрібно дочекатися оприлюднення Закону України «Про акціонерні товариства».

А поки-що готуймося до реформування з твердою впевненістю в добре майбутнє і перемогу над загарбниками. Іншого не дано.

З повагою до читачів

Михайло Іванович, інженер лісового господарства.