ЧИ ВИРІШЕНЕ ПИТАННЯ. ПРО СТВОРЕННЯ ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» ?

Дорогой Михаил Иванович. Мне кажется Вы не верно оцениваете ситуацию. Уже очень давно всему руководству лесного хозяйства было сказано не писать на сайте и не поддерживать его. За 20 лет существования никто из руководителей и официальных ученых, за очень редким исключением, не оставлял здесь своих комментариев и не перечислил ни копейки. Кроме того, нынешнее “потерянное поколение” не привыкло “говорить и спорить” без команды начальства. Многие просто не умеют этого делать. При этом почти все сайт читают. Обижаться на новое поколение мы права не имеем. Тем более герои среди наших детей есть, вот только героизм их проявляется только в экстремальных условиях.

Помните?

Где логика? Отцы – злодеи,
Низкопоклонники, лакеи,
А в детях видя подлецов,
И негодуют и дивятся,
Как будто от таких отцов
Герои где-нибудь родятся?

Нормальные специалисты (почти всех я знаю поименно) перестают писать на сайте по трем причинам:

• перестают видеть в этом смыл так как их мысли не замечают или просто крадут и выдают за свои (1);
• получают предупреждение от руководство не работать с Попковым и не писать на “его” сайте. Порядочные люди говорят мне об этом и я их понимаю. Пользуясь случаем передаю привет нубиповцам – Пете и Юре, которые особенно бережно оберегают своих подчиненных от моего пагубного влияния (2).
• серьезные комментарии и тем более статьи требует времени, а время – деньги, которые сайт не платит (3)

Мы видим статистику посещений и знаем её динамику. Никакого оттока посетителей на сайте нет. Однако большинство пользуется им исключительно как новостным ресурсом или источником материалов для своей необходимой (студенты) или оплачиваемой (эксперты) работы.

С первого дня войны сайт для нас чистое волонтерство. Той мизерной оплаты за подписку, которую мы получали раньше, давно нет. Те деньги, которые у нас (ГО Открытый лес) были + свои личные мы ещё в марте истратили на лекарства для работников лесного хозяйства Киевской и Херсонской областей. Пытались собирать средства для лесоводов пострадавших от войны, но деньги прислали только два субъекта, – один лесхоз не нашей системы и физическое лицо. Огромное им СПАСИБО. В общей сложности получилось 60 тыс.грн (на лекарства мы истратили больше). Все они переданы лесоустроителям, жившим в общежитии, которое разбомбили весной. Руководство Укргослеспроекта решило разделить их поровну между 20 сотрудниками. Это конечно мизер. Наверно поэтому “спасибо” никто не сказал.

Всё это мелкие штрихи, которые складываясь с Вашим авторитетным мнением о “деградации сайта” не прибавляют желания тратить время на работу, которая всё больше начинает напоминать “метание бисера…” Так что, если в одно прекрасное летнее утро Вы увидите, что доступа к сайту нет, большая просьба – не звоните и не пишите.

По поводу ” перебирання нечистої білизни та базарних суперечок” . Я не знаю о ком Вы, но в любом случае, мы не подвергаем цензуре комментарии и публикации, которые нам высылают, в том числе и Ваши. Часто мы не разделяем высказанные мнения но все равно публикуем, хотя и с оговоркой, приведенной в нижних строчках фронтальной страницы сайта….

В течении жизни очень многие авторитетные люди говорили мне, о том, что “нельзя выносить грязь из избы”… Может они и правы, но что делать людям которые не хотят жить в грязи? Хотим мы или нет, содержание сайта это просто зеркальное отражение происходящего в отрасли и в стране. А на зеркало не принято пенять…

Кроме того, у людей разные характеры, манеры и стили. Я не собираюсь их перевоспитывать. Стараюсь выделять главное и не обижаться на мелочи. Может Вас Светлана обидела? Не обращайте внимания: это она умеет делать даже сама не замечая. Я давно привык. Кроме того “недостаток деликатности” в манере её письма сопряжен со многими достоинствами… Боюсь, что если уберем его – потеряем одного из лучших журналистов, пишущих на лесные темы, в том числе и самые сложные.

Что касается реформы, то я пока не вижу что обсуждать? Пока кроме публикаций на фейсбук и ответа Гослесагентсва ничего нет. (Гужве мы писали, но ответа пока не получили). Этого мало. Необходимо увидеть официальный документ с обоснованием реформ…

Я бы не стал критиковать Гослесагентство за задержку ответа. Напротив от души благодарю тех на Шота, кто отвечает на наши запросы, потому что прекрасно знаю что времени сейчас ни на что не хватает и запросы ГО в военное время не главное…

Извините за задержку с публикацией. Уже больше недели мучаюсь с компьютером, а последние дни просто не мог работать…

Отреагировал только на первые абзацы. Остальное прочитаю позже. Сейчас надо просмотреть утренние новости и пополнить сайт… Хорошего дня. С уважением, М.П.

Якось так сталося, що важливе питання реформування лісогосподарського комплексу на сайті «Відкритий ліс» переходить, а можливо уже і перейшло, в площину перебирання нечистої білизни та базарних суперечок. Це принижує роль сайту, як загальновизнаної трибуни лісівників України та відволікає від професійного обговорення питання. По цій причині професіонали лісівники та спеціалісти інших галузей втрачають або  уже не мають бажання користуватися послугами сайту для висловлювання своїх поглядів на ситуацію або системні події, наприклад такі як реформування лісогосподарського комплексу. З одного боку це призводить до деградації сайту, а з іншого сприяє діяльності чиновників, яким створюються умови для монопольного просування своїх рішень без кваліфікованого обговорення їх в суспільстві.

Власники сайту оцінили наявне становище і вже висловили своє негативне відношення до такого розвитку ситуації, в чому автор статті їх повністю підтримує. 

13 липня  на сайті «Відкритий ліс» було опубліковано відповідь ДАЛРУ на запит ГО «Відкритий ліс» по питанню створення ДП «Ліси України. Даний запит  був  направлений в ДАЛРУ 31 січня 2022 року, а відповідь,  яка відповідно до чинного законодавства повинна надаватись на протязі п’яти днів, була надана аж через 5 місяців. Є висока вірогідність того, що дати  відповідь на запит ДАЛРУ спонукала стаття «»Реформування лісогосподарського комплексу необхідне», в якій автор статті висловив своє бачення порядку створення ДП «Ліси України». В даній статті стверджувалось що порядок передачі права постійного лісокористувача  лісгоспів, які ліквідуються, ДП «Ліси України» в проекті відповідної Постанови КМУ  не відповідає вимогам чинного законодавства, що приведе до дезорганізації роботи новоствореного  загальнодержавного ДП «Ліси України».

Через деякий час, а саме 15 липня 2022 року була надана і відповідь Міндовкілля та ДАЛРУ на Звернення ТЛУ до КМУ по питанню недоцільності створення ДП «Ліси України» в якій наголошувалось, що проведення реформування передбачене низкою розпорядчих документів. 

ДАЛРУ у своїй відповіді акцентувало увагу на тому, що порядок передачі права постійного землекористування, який запропонований в проекті Постанови КМУ відповідає чинному законодавству і підтверджений  судовою практикою – конкретно Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду України від 02.04.2019 року по справі №921/710/17-г/6.

Попробуємо розібратись що ж це за справа.

Дана справа в першій інстанції розглядалась Господарським судом Тернопільської області за позовом Тернопільської міської ради до ТОВ «АСКО» про стягнення  збитків в сумі 1 882 815 , 91 грн. 

Суть позову така.

В м. Тернополі до 1994 року здійснювало свою діяльність Орендне Підприємство «Тернопільська станція технічного обслуговування і ремонту автомашин №2», якому в постійне користування в 1994 році згідно діючого на той час Земельного Кодексу, була надана в постійне користування земельна ділянка площею 1,343981 га, що було оформлено відповідним державним актом. Дана земельна ділянка відноситься до земель комерційного призначення і є земельною ділянкою під будівлями та спорудами. В 1997 році в порядку перереєстрації, що не передбачало зміни коду в ЄДРПОУ (05482788)  та припинення юридичної особи – орендного підприємства,  від вказаного підприємства в порядку правонаступництва право власності на будівлі і споруди отримало ТОВ «АСКО». До 2017 року по різних причинах у фактичному володінні ТОВ «АСКО» залишилось 1,149481 га.

В 2001 році був прийнятий Земельний Кодекс України, згідно якого право постійного землекористування могли мати  тільки юридичні особи, визначені в ст. 92 ЗКУ. Приватне ТОВ «АСКО» таким  правом наділено не було.

П. 6 розділу Х «Перехідних положень» ЗКУ від 25.10.2001року було зобов’язано громадян та юридичних осіб, які не отримали права на постійне землекористування згідно нового ЗКУ, до 1 січня 2008 року переоформити право наявного постійного землекористування на право оренди земельної ділянки або право власності..

По цій причині, міська рада вважала, що ТОВ «АСКО» було зобов’язане оформити на дану земельну ділянку  договір оренди та сплачувати орендну плату і відповідно за період з січня 2008 року по жовтень 2017 року (до дати подання позову)  заборгувало Тернопільській міській раді 1 822 815,91 грн. орендної плати.

Однак ТОВ «АСКО» оренду земельної ділянки не оформило і відмовилось від сплати орендної плати.

По цій причині міська рада звернулась до суду з позовом про стягнення нібито наявної заборгованості.

Але міська рада не врахувала того, що Конституційний суд України своїм рішенням від 22.09.2005 року п. 6 розділу Х «Перехідних Положень» визнав неконституційним. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою ТОВ «АСКО», що був виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним і залишається чинним.

Виходячи з вищевикладеного, суд відмовив міській Раді в задоволені позову.

Обґрунтованість і правомірність рішення по конкретному позову ніяких сумнівів ні у кого не викликає.

Але виникає питання – а при чому тут створення ДП «Ліси України» і чому Постанова по даній справі стає вирішальним  дозвільним документом при створенні ДП «Ліси України»?

В мотивувальній частині Постанови Касаційного  господарського суду Верховного суду п. 7.3, на яке посилається ДАЛРУ у своїй відповіді ГО «Відкритий ліс» щодо правонаступництва ДП «Ліси України» права землекористування лісгоспами, які припиняються,   сказано:

– «приписи підпункту «в» частини 1 статті 141 ЗК України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, тобто наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи  без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. В разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають».

На підставі вказаного, ДАЛРУ вважає що ДП «Ліси України», як правонаступник майна, прав та обов’язків лісгоспів, які припиняються шляхом злиття в одне підприємство – ДП «Ліси України», є правонаступником прав постійного землекористувача припинених лісгоспів. Ця теза була використана ДАЛРУ  також при попередньому  об’єднанні лісгоспів.

І тут виникає багато запитань, роз’яснення яких міг надати суд. Але по багатьох причинах отримати роз’яснення суду по даному питанню уже неможливо.

По цій причині спробуємо вияснити для себе  на рівні рядового юриста суть вищевикладеної тези в мотивувальній частині Постанови.

По перше і головне – оскільки дана теза викладена в мотивувальній частині Постанови, а не в резолютивній, вона безпосередньо виконанню не підлягає, а отже не має правового значення. Про це знають і рядові юристи. По цій причині дана теза не може бути безспірною підставою для переходу  права постійного користування земельними ділянками лісгоспів, які припиняються, ДП «Ліси України». В даній Постанові рішення прийнято по конкретному випадку, описаному вище. Адже в останньому реченні тези чітко зазначено, що право землекористування не припиняється при реорганізації особи, зміні її організаційно-правової форми чи назви, тобто зміни здійснюються в  межах окремої юридичної особи, а не злиття з іншими юридичними особами.

Враховуючи різне тлумачення тези в мотивувальній частині Постанови остаточну крапку в цьому питанні може поставити тільки новий судовий розгляд позову про  правонаступництво користування земельними ділянками в конкретному випадку (при створенні ДП «Ліси України) за позовом зацікавлених сторін. Створювати ДП «Ліси України» на підставі тези в мотивувальній частині Постанови Суду, яка не має правового значення, мабуть безпідставно.

На даний час ДП «Ліси України» може бути передано майно, права та обов’язки  лісгоспів, які припиняються, та земельні ділянки, на яких розташоване дане майно (адмінбудівлі, цехи, нижні склади, контори лісництв, лісові кордони та інші споруди). Але це без передачі на законних підставах права постійного лісокористування приведе до колапсу лісогосподарського комплексу.

Враховуючи менталітет українського народу та унікальність економічного та суспільного розвитку України, автор понад два роки тому назад попередив лісівників про те, що в Україні лісогосподарський комплекс буде реформований в ПАТ. Тоді дане попередження лісівники сприйняли з насмішкою і впевненістю в тому, що такого бути не може, а деякі читачі навіть висловилися в образливій формі по відношенню до автора.. Але автор вважає, що в Україні образа на старих і хворих є великим гріхом, і по цій причині він таким читачам співчуває, на них не ображається та не звертає уваги.  

В кінцевому результаті, час все розставив на своє місце і підтвердив обґрунтованість висновку про створення ПАТ і попередження автора. 

В даний час і спеціалісти, і «лісові поводирі», і диванні експерти уже активно обговорюють  інформацію про створення ДП «Ліси України» з послідуючою його корпоратизацією і створенням ПАТ. Ну що ж, кожен має право на висловлення своєї думки, але обговорення необхідно проводити у ввічливій формі не допускаючи зневаги до інших людей та їх поглядів. В той же час на сайті «Відкритий ліс», деякі читачі це допускають, що свідчить про їх невисокий інтелектуальний рівень.

На превеликий жаль, Міндовкілля та ДАЛРУ не надають повної аргументованої інформації про процедуру створення ДП «Ліси України» та реформування його в ПАТ. Прошу пробачити, але по цій причині всі обговорення  даного питання без наявності вихідної інформації та документального підтвердження авторами обговорення своїх позицій яйця виїденого не варті. Це всього на всього емоції і можливість пропіаритися.

Виникає питання – а яку реально достовірну інформацію про створення ДП «Ліси України»  та реформування його  в ПАТ ми маємо?.

У відповіді Міндовкілля та ДАЛРУ на звернення ТЛУ про недоцільність створення ДП «Ліси України» повідомляється що реформування лісогосподарського комплексу проводиться на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 року №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», Розпорядження КМУ від 29.12.2021 року №1777-р, Протоколу наради під головуванням Прем’єр-Міністра України від 04.02.2022 року «Про реформування лісового господарства» та доручення РНБО від 29.06.2022 року №1594/14-05/2-22. Тобто аргументоване рішення  про створення ДП «Ліси України» керівництвом держави прийнято.

На сьогоднішній день є конкретна офіційна інформація ДАЛРУ, що ДП «Ліси України» буде створено шляхом припинення діючих лісгоспів і злиття їх у вказане  державне підприємство з передачею майна, прав та обов’язків припинених лісгоспів. От і все. Ніякої інформації про порядок організації, структуру та принципи діяльності новоствореного підприємства не має.

Повністю відсутня в ЗМІ інформація про створення ПАТ.

Розглядаючи дане питання, автор свої прогнози і висновки будує на наявному значному досвіді роботи в лісовому господарстві на різних посадах. Але це тільки думки окремої людини, які нікому не нав’язуються.

Автор бачить  2 напрямки наступного подальшого розвитку подій незалежно від позиції громадськості.

Перший. Реформа буде проводитись відповідно до наявного законодавства з дотриманням  європейських правових і ринкових відносин шляхом створення ПАТ, в якому не менше 51% акцій буде належати державі. Основою такого реформування є грошова оцінка лісових земель, що унеможливить їх приватизацію. Як зазначалось в попередніх статтях вартість лісогосподарського комплексу ДАЛРУ буде складати орієнтовно 720-750 млрд.грн. і викупити всі акції ПАТ одній чи групі осіб буде недоцільно.

Другий. Реформування буде проводитись по неписаних законах криміналізованого бізнесу в сфері лісового господарства з  відповідною кінцевою процедурою безоплатного використання лісів. Такий процес реформування передбачає передачу  лісових земель до складу ПАТ на праві постійного користування без грошової оцінки лісових земель. В подальшому ПАТ може бути реорганізоване в приватний суб’єкт господарської діяльності, який візьме в оренду майно ПАТ з переходом до нього прав та обов’язків ПАТ. Одночасно згідно вищевказаної Постанови ВСУ та інших діючих нормативних  даному суб’єкту будуть збережені права постійного користування  лісовими землями. У такому випадку, одній або групі осіб перейде безоплатно право постійного використання лісів без будь якої оплати їх вартості. Цілком логічно – навіщо тратитись на купівлю лісів, якщо їх і так безоплатно можна використовувати та ще й вимагати кошти у держави на ведення лісового господарства. Але цей шлях може бути зупинений, про що автор сказав вище.

По якому з цих 2 напрямків будуть розвиватися події рядовому інженеру лісового господарства в даний час визначитись важко.

Враховуючи наявність вищевказаних розпорядчих документів, можна вважати що процес реформування лісогосподарського комплексу країни в межах ДАЛРУ розпочався і в даний час є незворотнім. При прийнятті вказаних розпорядчих документів до відома громадськості не доведені аргументи, на підставі яких прийняті  ці документи і в зв’язку з цим обговорення і оскарження цих невідомих аргументів не є доцільним і продуктивним..

На сайті Президента України 22.07.2022 року оприлюднена Петиція №22/149454-п «Зупинимо створення приватної лісової корпорації», автором якої є Давидова Юлія Андріївна.   Дії пані Юлії по підготовці і оприлюдненню Петиції є конкретним суттєвим заходом і незалежно від результатів заслуговують пошани і вдячності від лісівників.  Вона не вдавала з себе всезнаючого диванного експерта і піарного вболівальника за долю лісгоспів, а написала  документ, передбачений Законом з конкретним зверненням до Президента України. Жаль що по причині відсутності в ЗМІ офіційних аргументів по доцільності проведення реформування  в Петиції не приведено доказів про їх непереконливість. Враховуючи громадянську позицію Юлії Володимирівни автор щиро бажає  щоб по Петиції було прийнято позитивне рішення.

Хоча надій дуже мало. Потреба в проведенні реформування  ще в довоєнний період була обумовлена  незадовільним фінансовим станом держави, наростаючими протиріччями між лісогосподарським і деревообробним комплексами, необхідністю виконання своїх міжнародних зобов’язань по боротьбі з глобальним потеплінням, недосконалістю структури лісогосподарського комплексу та багатьох інших відомих і невідомих нам причинах. На підставі цих аргументів мабуть і були прийняті вищевказані розпорядчі документи. Навіть якщо Петиція і набере 25 тисяч підписів, що дуже сумнівно, то скасовувати вказані документи  без наявності вагомих контраргументів немає підстав, а відповідно перешкод для створення ДП «Ліси України» немає.

Але офіційні аргументовані звернення, підкреслюю – аргументовані, а не піарні, все таки дозволять досягнути певного компромісу при вирішенні питання реформування.

Розуміючи і поважаючи позицію противників реформування автор статті все таки має свою особисту думку і вважає що правомірно  обґрунтоване і якісно проведене реформування галузі по цілому ряду причин  необхідне і повинно відповідати умовам, які склалися в суспільстві, та принести позитивні результати. Час все розставить на свої місця і покаже хто був правий.

Автор  в цей важкий для країни і кожного з нас  час щиро бажає всім читачам  здоров’я і миру та нехай згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.

З повагою до читачів

 Михайло Іванович, інженер лісового господарства.