02/07/2008
0В автономії задумали провернути небувалу аферу в природоохоронній сфері. Перепрофілювання заповідників в національні парки дозволить на абсолютно законних обставинах «роздерибанити» залишки незайманої природи Криму. У першу чергу, йдеться про два заповідники: Кримський природний і Ялтинський гірничо-лісовий. Перший відомий частими пожежами, другий – масовими самозахопленнями. Місцеві ЗМІ і громадські організації не раз заявляли, що чи не кожен бізнесмен, що поважає себе, і чиновник побудував собі там «хатинку».
Кримська влада і урізані гектари
18 червня Верховна Рада Криму скасувала своє ж рішення від 17.09.2003 р. «Про встановлення меж селища Мисливське Лівадійської селищної ради АРК». Як відзначив в своєму виступі замголови кримського парламенту Михайло Бахарев, це те мінімальне, що потрібно зробити для збереження Ай-петрі. Площу селища (яке зараз більше схоже на величезний торгово-розважальний центр) складає 38,2 га, але її урізали на 12 га.
Потім вже спікер Анатолій Гріценко на прес-конференції висловився за те, що на Ай-петрі необхідно створювати курорт. А його проект потрібно розробляти «без порушень, без екологічного навантаження», привертаючи екологів.
«Потрібно розробити такий проект гірськолижного курорту, який відповідав би вимогам, дав би можливість місцевим радам заробляти на життя і популяризувати гору Ай-петрі», – сказав Гріценко.
Зараз на згаданих вище 12 га плато Ай-петрі (сама гора входить до складу Ялтинського заповідника, за винятком декількох «білих плям» території селищ) знаходяться, як говорить влада, незаконно побудовані шалмани. І місцеві торговці – кримські татари – нібито розвели там антисанітарію. Татари, зрозуміло, всі заперечують: прес-секретар Меджлісу Лілія Муслімова в коментарі заявила, що це не шалмани, а торгові точки, і знаходяться вони там на законних підставах.
Тим часом, Анатолій Гріценко вже не раз заявляв про необхідність створення на Ай-петрі повноцінного курорту. У такому ж ключі регулярно висловлюються ялтинські чиновники аж до мера міста. Але, як уточнює секретар Ялтинської міськради Олексій Боярчук, якого пов’язують з регіоналом Антоном Пригодським, для отримання легального статусу відпочинку на Ай-петрі треба «трохи змінити статус частини земель».
Йдеться про перепрофілювання заповідників (земель, де будівництво і рекреація заборонені) в національні парки (де і те, і інше дозволене).
Перепрофілювання по-українськи
Еколог Іван Парникоза розповів, що ідея ця не нова, і вже неодноразово обговорювалася на екологічних конференціях і в статтях в ЗМІ.
«На останній конференції по збереження біорізноманіття в Криму (листопад 2007 р.) я чув від представників Ялтинського гірничо-лісового заповідника, що положення з самозахопленнями земель вимагає створення національного парку. Представник Державної служби заповідної справи Мінприроди і зовсім говорив про ідею створення великого національного парку з Кримського і Ялтинського заповідників. Потім на семінарі, де ми збирали представників природоохоронних загонів України, представник кримської республіканської організації «Екологія і мир» показував, що на території Ялтинського заповідника знаходиться велике сміттєве звалище, і говорив, що для того, щоб з цим розібратися, потрібно вирішити питання із зонуванням заповідника.
На що ми відреагували таким чином: звалище треба переносити до рівнинного Криму. На це у Ялти, одного з багатющих міст Криму, грошей точно вистачить», – говорить Парникоза.
У Ялтинському заповіднику повідомили, що об’єднання з Кримським заповідником маловірогідно із-за бюрократичних моментів: Кримський підкоряється Секретаріату Президента, а Ялтинський – Держкомлісу. Зате реальне об’єднання всіх парків Великої Ялти, Ялтинського заповідника і Ай-петрі в один великий Національний природний парк. Найцікавіше в цьому відношенні – аргументація. Зараз в судах розглядається близько 30 справ по самозахопленнях і самозабудовах заповідних земель. (Причому до логічного завершення доведено тільки одна – про самозахоплення земель кримськими татарами, яких розгонили в листопаді минулого року за допомогою «Беркута»). Із-за самозахоплень, говорять чиновники, багато територій втратили свою природоохоронну цінність – і тепер «зіпсовані» землі просто необхідно перепрофілювати.
Щоб було зрозуміло, що це таке, приведемо простий приклад. Допустимо, у вас є двокімнатна квартира. До вас в гості приходить якась людина, безцеремонно розташовується в одній з кімнат, і починає там жити. І ви, замість того, щоб його вигнати, пропонуєте йому мирову: слухай, давай не сваритимемося, забирай собі ту кімнату. А кухня і санвузол у нас будуть загальні.
До того ж, йдеться про набагато більшу кількість землі, чим «самозахоплена». Якщо національний парк буде створений, його площу складе 250 тис. га. Для порівняння – Ялтинський заповідник займає 14,5 тис. га.
Іван Парникоза вважає, що зміна статусу заповідних земель створює Кабміну можливість у будь-який момент перезоніровать територію заповідника – власне, віддати будь-який шматок під будь-які потреби. Дирекція заповідника і девелоперські компанії прогнозують, що у результаті Ялтинський заповідник перетвориться на зону елітних котеджів.
Нові «Легіони»
Пристрасті навколо цього плато розгораються не вперше.
Так, в 2002 р. приватній фірмі «Шарм» (для будівництва і обслуговування рекреаційного центру) і ООО «Стартінвест» (для експлуатації існуючої верхньої станції канатної дороги «Місхор – Ай-петрі») були передані в оренду строком на 50 років дві земельні ділянки в 2,794 і 1,3655 га.
Саме «Шарм», на думку кримської влади, передав частину землі в суборенду кримськотатарським бізнесменам. У січні 2007 р. Радмін Криму ухвалив рішення або звільнити плато Ай-петрі від незаконної забудови, або включити в межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника землі, зайняті кримськотатарськими торговцями, – і 6 листопада 2007 р. держвиконавці за підтримки «Беркута» знесли за рішенням суду сім капітальних будов, зведених кримськими татарами на території плато.
Проте не так вирішуються справи в інших випадках. Наприклад, в липні 2005 р. був затриманий по звинуваченню в зловживанні владою екс-керівник Республіканського комітету із земельних ресурсів Євгеній Жагорников. Аналогічне звинувачення прокуратура пред’явила першому заступникові голови Реськомзема Василю Соколику.
За інформацією прокуратури Криму, колишні керівники Реськомзема звинувачувалися в зловживанні службовим положенням на користь фірм «Рудому», «Доман 2004», «Солар Сіті», «Легіон 2004», «БАСД», «Шеруд», «Звездное небо» (їх пов’язували з убитим Максимом Курочкиним), «Туристичне агентство «Інтер-тур». Вказаним фірмам Рада міністрів Криму в жовтні 2004 р. передала в оренду 356 га. землі, що належала Ялтинському заповіднику.
Але в березні 2008 р. Сімферопольський центральний суд повністю виправдав затриманих.
Сьогодні екологи і представники центральних органів влади сподіваються, що створити курорти на Ай-петрі і заповідних землях кримський владі перешкодить українське законодавство. Як повідомив головний фахівець Державної служби заповідної справи Володимир Гетьман, на Ай-петрі дуже цінні з погляду екології землі, і згідно ст. 150 Земельного кодексу України вивести їх для створення курорту можна тільки рішенням Верховної Ради України.
Крім того, як заявив глава Лівадійської селищної ради Анатолій Мамикин, зміна меж селища була б можливою, якби селищна рада провела із цього приводу референдум, і по відповідних його результатах виступила з ініціативою у ВР АРК. Отже дії кримських депутатів може опротестувати або прокуратура, або сама селищна рада.
Але може і не опротестувати?
До того ж, протест може виявитися даремним. Подібний випадок був із знаменитим відведенням землі біля Гурзуфа в лютому 2007 року під будівництво гольф-клуба. Парламент АРК дав згоду на виділення 120 га земель (пізніше Радмін зменшив розміри наділа до 112,5 га), і коли прокуратура винесла протест на це рішення, цей протест був просто відхилений кримським урядом.
Землю виділяли ТОВ «Антал-Крим», яке пов’язують із згаданим вже «сірим кардиналом» Партії регіонів Антоном Пригодським. Це до того, що доля кримських заповідників залежить не стільки від українських законів, скільки від наполегливості зацікавлених осіб. Мова, як ви розумієте, зовсім не про екологів.
Антикриминальный выбор, 2.07.2008
