СПИСАННЯ ЗНИЩЕНИХ АКТИВІВ У ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ: НЮАНСИ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ

Тривалий час Україна потерпає від повномасштабного військового вторгнення зі сторони російської федерації, кожен день якого несе тяжкі втрати людських життів, знищення та псування майна, що перебуває у власності приватних і юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Зараз активно формуються відповідні компенсаторні механізми та процедури, які повинні запрацювати щодо відшкодування втрат (збитків), які були завдані внаслідок бойових дій, здійснених країною-агресором. Але треба розуміти, що вже сьогодні треба подбати про формування основ, а саме про засвідчення факту пошкодження/знищення, фіксацію розміру завданих збитків та законодавчу відповідність порядку документального оформлення.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини – військову агресію російської федерації проти України, що стала підставою для запровадження воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до указу Президента про введення воєнного стану в Україні, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними.

Документи, які оформлюються під час фіксування доказів завданих збитків:

• акти про пожежу, руйнування майна, складені органами Державної служби з надзвичайних ситуацій, органами місцевої влади, фотоматеріали і відеоматеріали нерухомості та майна до і після подій;
• експертні висновки уповноважених підрозділів Торгово-промислової палати України щодо фіксування шляхом зовнішнього огляду стану майна, пошкодженого внаслідок бойових дій, з належними фото- і відеоматеріалами (а саме сертифікат, який видається уповноваженими регіональними підрозділами Торгово-промислової палати України);
• акти обстеження майна, бажано за участю представників органу державної влади та/або військово-цивільної адміністрації та фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, з наступним складанням звіту про обстеження. Метою формування актів обстеження майна є вирішення питання щодо можливості подальшої експлуатації, встановлення ступеня дефектування, можливості відновлення або демонтажу/ліквідації з наступним складанням внутрішніх актів;
• копія інформації, яка міститься в публікаціях офіціальних ЗМІ;
• доповідні записки працівників суб’єкта господарювання та свідчення осіб, які стали свідками відповідних подій із детальним описом обставин і характеру пошкодження нерухомості та/або майна.

Для відображення подій за наслідками руйнування та/або пошкодження майна в бухгалтерському обліку суб’єкт господарювання проводить інвентаризацію. Мета її —  забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Основою для фіксації суб’єктом господарювання фактів псування, пошкодження чи втрати (знищення) запасів є документи з інвентаризації.

Основні правила та порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879. Також визначено, за яких умов проведення інвентаризації є обов’язковим. Зокрема:

• у разі встановлення фактів псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
• у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Тобто за наявності фактів псування чи втрати запасів суб’єкт господарювання має провести інвентаризацію. Це саме стосується випадків такого псування чи втрати запасів через війну.

Згідно з внесеними доповненнями до порядку подання фінансової звітності керівники підприємств, які від початку тимчасової окупації були розташовані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) раніше зазначених територіях (районах), у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення цих фактів (п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419).

Власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, ініціює проведення інвентаризації, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до майна та первинних документів.

Якщо неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити її результати в бухгалтерського обліку відповідного звітного періоду. Слід зауважити, якщо йдеться про період воєнного стану, то зрозуміло, що це стає можливим тільки за дотриманням умов безпеки.

З огляду на це врахування у складі витрат платника податку втрат від псування або знищення його майна внаслідок настання форс-мажорних обставин повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів за умови проведення обов’язкової інвентаризації відповідно до наявних підстав для такої інвентаризації та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини.

Загальна практика відшкодування збитків за знищене (втрачене) під час бойових дій майно лише формується. Оцінювання збитків суб’єктом господарювання має бути проведено за Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, від 20 березня 2022 р. № 326.

Основні ознаки, що необхідно оцінювати незалежно від форми власності підприємства, це:

• вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;
• втрачена вигода;
• втрати від неоплачених товарів, робіт, послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Шкоду і збитки підприємств визначають відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України і Фонду державного майна України, погодженої з Міністерством із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Наведений перелік показників не вичерпний, він буде затверджений та може бути доповнений з урахуванням вищезгаданих методик.

Важливо ретельно та всебічно документувати факти руйнування та знищення активів підприємства.

Окрім матеріалів інвентаризації, можуть використовуватися фотоматеріали і відеоматеріали, висновки незалежних фахівців (наприклад, аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які можуть бути залучені до інвентаризації).