Реформування лісогосподарського комплексу необхідне

А все таки вона крутиться! Вважають, що такі слова вигукнув Галілео Галілей після того, як його в  1633 році під страхом смертної кари інквізитори примусили відмовитись від теорії геліо центричної  Сонячної системи  Миколи Коперніка, яку Галілео Галілей доказав.

            Так і автор статті, вибачте за нескромність, на основі об’єктивного аналізу ситуації, яка склалася в лісогосподарському комплексі, не дивлячись на Рішення Комітету Верховної Ради, виступи народних депутатів та депутатів місцевих рад, громадських організацій,  спеціалістів лісового господарства та окремих громадян, які заперечують доцільність реформування лісогосподарського комплексу стверджує і буде доказувати конкретними викладками, що реформування необхідне.

            Питання тільки в одному – реформування необхідно провести якісно і неупереджено, щоб реформування принесло  користь Україні і кожному окремо взятому громадянину.

В останні дні завдячуючи сайту «Відкритий ліс» була отримана можливість ознайомитися з проектом Постанови КМУ про реформування, який підготовило ДАЛРУ, емоційними зверненнями Народних Депутатів та ЦК Профспілки працівників лісового господарства до Президента України, Верховної Ради і КМУ про недопустимість проведення реформи та позицією Громадської ради при ДАЛРУ.

Причина появи  звернення ЦК профспілки та рішення Громадської ради одна – прикриваючись  мнимими інтересами суспільства  бездоказово захистити свої особисті інтереси. Всі ці звернення автором прогнозовані і роз’яснена причина їх появи в попередній статті «Емоції емоціями – …..».

  7 липня 2022 року Комітет Верховної Ради України  одноголосно прийняв рішення, яким пропонує  зобов’язати КМУ не проводити реформування лісогосподарського комплексу шляхом ліквідації лісгоспів, що є в сфері управління ДАЛРУ, і створення єдиного ДП «Ліси України».

Тепер питання про  доцільність реформування  мабуть буде розглядати  Верховна Рада України. Яким  буде рішення – передбачити складно. Так що потрібно набратися терпіння і чекати вердикту Верховної Ради України по даному питанню та реакції КМУ.

А поки що автор вважає за можливе продовжити обговорення питання про доцільність реформування. Необхідно ще раз наголосити, що програма реформування наскільки складна і багатовекторна, що викласти її в одній статті реально неможливо. Причина в тому, що кожна пропозиція, яка викладається в програмі, повинна бути належним чином аргументована, щоб вона не викликала заперечень в суспільстві.

Вихідними документами на яких базується дана стаття є вищевказані рішення Комітету ВРУ, Звернення, проект Постанови КМУ по питанню реформування та відповідь ДАЛРУ на запит ГО «Відкритий ліс», які опубліковані на сайті цієї громадської організації, що беззаперечно є її великою заслугою. На превеликий жаль досі не опублікована пропозиція Міндовкілля про створення ПАТ, що не дозволяє станом на даний час зробити повний аналіз ситуації по реформуванню.

В даній статті  ставиться завдання, щоб  на основі аналізу наявних документів вияснити для себе, як інженера лісового господарства, 3 питання:

Перше. Кому вигідні рішення Громадської Ради при ДАЛРУ та звернення ЦК профспілки до Президента України, Верховної Ради та Кабінету  Міністрів України?

В даний час ДАЛРУ фактично має наступні повноваження та виконує функції:

• Через Міндовкілля має право законодавчої ініціативи;
• Видає нормативні документи по веденню лісового господарства;
• Виконує організаційно-розпорядчі функції по управлінню лісогосподарським комплексом;
• Виконує певні контрольні функції;
• Є виконавчою структурою по веденню лісового господарства.

Іншими словами ДАЛРУ – це така собі держава в державі, що в кінцевому результаті призвело до деградації лісогосподарського виробництва і викликало необхідність проведення реформи.

При створенні ПАТ ДАЛРУ втрачає  організаційно-розпорядчі функції, право на виконання робіт по  веденню лісового господарства та використання лісових ресурсів, що приводить до зниження рівня акредитації ДАЛРУ, як органу державного управління.

Наявність  структури ДАЛРУ в даний час  обумовлює діяльність Профспілки працівників лісового господарства та Громадської Ради при ДАЛРУ.

При створенні ПАТ під сумнівом  стає подальше існування Профспілки працівників лісового господарства з її Центральним комітетом – працівники ПАТ можуть створити свою незалежну більш дієву  профспілкову організацію. По цій причині працівники апарату ЦК  профспілки щоб не втратити свої робочі місця будуть в самій категоричній формі виступати без обґрунтованих підстав проти реформування, що вони і роблять. І  це їхнє  право, як юридичної особи і як окремих громадян.

Інша ситуація з Громадською радою при ДАЛРУ. Дана структура згідно Постанови КМУ №996 від 3листопада 2010 року є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у підготовці пропозицій щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Що викликало здивування. Громадська рада виступила проти формування та реалізації державної політики у сфері лісового господарства проігнорувавши позицію ДАЛРУ та Міндовкілля. Щось тут не так.

Коли проводилося об’єднання лісгоспів за наказом ДАЛРУ, то і ЦК профспілки, і Громадська рада при ДАРЛУ не виступили з  такими різкими заявами про недоцільність проведення цього заходу, який не впливав на їхні інтереси і сиділи тихенько, як води в писок  набрали. І те що на вулицю викинули сотні людей їх не хвилювало. Так як  і те, що більшість об’єднаних лісгоспів в даний час  використовують лісові ресурси не маючи прав постійного землекористувача на землях приєднаних лісгоспів і відповідних рішень органів державної влади на їх використання, що є порушенням законодавства.

А тут вчинили такий гвавт.

Як виявилося, ініціатором проведення реформування шляхом створення ДП «Ліси України»  є ДАЛРУ та Міндовкілля.. Якщо керуватись вимогами Постанови КМУ №996 від 3.11.2010 року і нормальними людськими стосунками, то Громадська рада в цій ситуації  мала би звернутися до ДАЛРУ із запитом про проведення реформування лісогосподарського комплексу і отримати відповідь, на підставі якої провести засідання Ради за участю всіх зацікавлених сторін (навіть можна було допустити представників ГО «Відкритий ліс»), досягнути певного консенсусу та розробити своє бачення вирішення  даного  питання і   подати  свої пропозиції керівництву ДАЛРУ. Причому з відповідною професійною юридично обґрунтованою аргументацією, а не піар лозунгами. Якщо би рада належним чином професіонально  доказала  нікчемність пропозиції про створення ДП «Ліси України», то тоді позицію ради можна зрозуміти.

А так  напрошується висновок, що Громадська рада або ігнорує ДАЛРУ, або ДАЛРУ дало вказівку раді прийняти таке рішення. Тобто ДАЛРУ з однієї сторони пропонує підприємство створити (мабуть по цьому питанню є якісь чинники), а з іншої виступає проти його створення (причини приведені в статті «Емоції емоціями-………).

Якщо ж Громадська рада ігнорує ДАЛРУ і Міндовкілля та виступає проти державної політики у сфері лісового господарства, то раду мабуть варто розпустити.

 Друге. Як  деякі  пункти в  проекті постанови КМУ  приведуть до дезорганізації діяльності лісогосподарського комплексу?

Перше і головне на що потрібно звернути увагу – а навіщо Постанова КМУ при створенні ДП «Ліси України»?

Адже всі питання вирішуються в межах повноважень органу управління – ДАЛРУ. Постанова КМУ потрібна була би, якщо майно передається від одного відомства іншому. А так чинне законодавство передбачає наступний порядок реорганізації в межах органу управління майном, згідно якого  мало бути проведено попереднє об’єднання  та теперішнє створення ДП «Ліси України»:

1. Інформування органів державної влади, працівників галузі, Громадської ради при ДАЛРУ, інших громадських організацій та населення про проведення реорганізації в т.ч. про мету об’єднання підприємств, структуру новоствореного підприємства, гарантії збереження трудових колективів лісгоспів, що припиняються та розміру заробітної плати, сплати місцевих податків по місцю знаходження підрозділів, збереження профспілкових комітетів та інша інформація, аргументовані причини проведення реорганізації. Звернути увагу на те, що  всі припинені лісгоспи будуть діяти на правах відокремлених підрозділів, для них будуть відкриті  розрахункові рахунки в банках. Все майно, яке є в лісгоспах на даний час, є державною власністю і залишається в лісгоспах.
2. Наказ про реорганізацію лісогосподарського комплексу шляхом створення ДП «Ліси України» та припинення всіх лісгоспів, які є в сфері управління ДАЛРУ, і передачі майна, прав та обовязків новоствореному ДП «Ліси України». Узгодження його, при потребі , з Антимонопольним комітетом.
3. Добровільна відмова підприємств (лісгоспів) які припиняються, від права постійного землекористування ( ЗКУ, ст. 141 п. а,в, ст. 142 п.3).
4. Заява ДАЛРУ та новоствореного ДП «Ліси України» до ОДА\ОВА про надання ДП «Ліси України» в постійне користування земель лісогосподарського призначення лісгоспів, які припиняються (ЗКУ ст. 122, 123,125)..
5. При отриманні рішень ОДА\ОВА про надання земель, які знаходились в користуванні лісгоспів, що припиняються, ДП «Ліси України» організувати свою діяльність відповідно до вимог ЗКУ та ЛКУ. Необхідно зазначити, що п.5 Прикінцевих положень ЛКУ на дозволяє ПАТ  ведення лісового господарства до державної реєстрації права постійного користування землями лісогосподарського призначення.
6. Наказ про припинення лісгоспів по мірі отримання рішень ОДА\ОВА про надання земель лісогосподарського призначення припинених лісгоспів та державної реєстрації права постійного землекористування ДП «Ліси України».

Одна єдина проблема при вирішенні даного питання – оплата робіт по оформленню права землекористування та лісовпорядкування.

І не потрібно піднімати піар  шум на всю Україну, а спокійно провести реорганізацію (прошу звернути увагу – не реформування) з метою поліпшення стану справ в лісовому господарстві.

Аналіз проекту Постанови КМУ показує що автори проекту Постанови – або ремісники середнього пошибу, або висококласні спеціалісти які хочуть приховати дійсну мету реорганізації або не допустити проведення реформи. Повний аналіз проекту Постанови потребує написання великої по об’єму статті. По цій причині проводиться аналіз тієї частини Проекту Постанови,  де чітко прописана вимога, яка суттєво буде  негативно впливати на роботу ДП «Ліси України» та негативно вплине на імідж КМУ, який прийме таку  Постанову.

Наприклад.

П. 3 ч.2 Проекту Постанови – «Право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення державних унітарних комерційних підприємств, які перебувають у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів та реорганізуються за правонаступництвом переходить до ДП «Ліси України».

Зразу виникає питання – де в Земельному Кодексі передбачено такий порядок передачі права постійного землекористування і які будуть наслідки такої вимоги?

А наслідки будуть прогнозовані – буде дезорганізована робота як лісгоспів що припиняються, так і ДП «Ліси України» з відповідними наслідками. По цій причині автор статті також вважає, що проведення реорганізації шляхом, який запропонований проектом Постанови, підготовленого  ДАЛРУ, суперечить чинному законодавству і Постанова в кінцевому результаті  може бути оскаржена в суді і скасована. То хто ж тоді автори Постанови – ремісники чи спеціалісти? А може ДАЛРУ дволикий Янус?

В разі, якщо в подальшому ДП «Ліси України» буде реформуватись в ПАТ, то процедура реформування дійсно  буде проводитись КМУ у відповідності  до Закону України, який буде прийматися конкретно по даному питанню. Згідно цього Закону  Постановою КМУ  буде надано ПАТ право постійного землекористування землями лісового фонду, так як право  постійного користування може вноситися державою до Статутного  капіталу ПАТ, що передбачено Ст.  92 п.3 ЗКУ. Аналогічна  ситуація була при створенні ПАТ «Українська залізниця».  Це ще раз підтверджує що створення ПАТ не передбачає приватизації лісів і що висловлювання про приватизацію лісів є безпідставною піарною дезінформацією. Ліси залишаються у державній власності і для ведення лісового господарства ПАТ зобов’язано буде створити в своєму складі спеціалізовані підрозділи – лісгоспи,  (які є на сьогоднішній час). Цілком можливо, що при поліпшенні фінансового стану ПАТ виходячи з об’єктивних причин може бути  відновлена діяльність лісгоспів, які були припинені наказом ДАЛРУ. Все буде залежати від результатів діяльності лісгоспів і потреби в нових спеціалізованих підрозділах Наприклад, вздовж Дністровського каньйону  в Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях можливо буде доцільно створити лісгоспи, основною метою діяльності яких  поряд з специфічним  веденням  лісового господарства буде  задоволення туристично-відпочинкових потреб населення шляхом надання відповідних платних послуг.

Третє. Яким чином буде доцільно сформувати   Статутний капітал та види діяльності ПАТ?

Як  пропонувалося в попередній статті «Емоції емоціями ………»  51% Статутного капіталу ПАТ у вигляді акцій буде у власності держави, а 49% акцій буде реалізовано  фізичним і юридичним особам. Таким чином, держава зберігає за собою право призначення керівника і визначення стратегії виробничо-фінансової діяльності ПАТ. Але ці рішення повинні узгоджуватися з Наглядовою Радою, що здійснює захист прав акціонерів. Крім цього, для запобігання використання монопольного  становища  держави щодо управління ПАТ,  інші власники акцій мають право на формування контрольного (блокуючого) пакету акцій (орієнтовно 25%, що визначається Статутом). Тобто в діяльності ПАТ в цьому випадку є подвійний законний запобіжний механізм. По перше, рішення Наглядової ради ПАТ не завжди може співпадати з рішенням керівника ПАТ, призначеного державою, що вимагає пошуку консенсусу. По друге, рішення керівника і Наглядової ради може бути заблоковане  рішенням 25 %  акціонерів, що необхідно передбачити в Статуті.

Статутний капітал ПАТ  на думку автора статті мав би формуватися наступним чином.

Держава передає до Статутного капіталу землі лісогосподарського призначення та майно лісгоспів (тільки лісгоспів), для яких на даний час органом управління  є ДАЛРУ. Перед передачею лісів і майна необхідно провести їх  вартісну оцінку.

Майно до складу ПАТ передається не по балансовій вартості, а по результатах незалежної експертної переоцінки,  при якій вартість майна збільшиться в цілому в 5-6, а можливо і більше, разів порівняно з балансовою. З наявного особистого досвіду можна передбачити що вартість майна кожного з об’єднаних лісгоспів буде складати в середньому 30-35  млн.грн. в цінах на час переоцінки. Вартість майна всіх лісгоспів, які припиняються, буде складати орієнтовно 5 мільярдів 500 мільйонів гривень.

Оцінка вартості земель лісогосподарського призначення регулюється Законом України «Про оцінку земель» та відповідними підзаконними актами. 

Державою визначена ціна вартості орних земель, яка коливається в межах 22-35 тисяч гривень за гектар в залежності від областей. Враховуємо що це тільки земля без будь яких інших цінностей на ній.   В той            же час,  на  землях лісогосподарського призначення є матеріальна цінність – лісові насадження.

Крім економічної складової  ліси мають і екологічну цінність. По цій причині  визначення вартості земель лісогосподарського призначення проводиться по досить складних формулах. Проведені науковцями розрахунки показують що найбільшу вартість мають землі лісогосподарського призначення в лісостеповій зоні, найменшу на Поліссі, а проміжну ціну мають ліси Карпат.

З метою спрощення розрахунків автор зупинився на середній ціні земель лісогосподарського призначення, яка складає орієнтовно  в сучасних цінах              47 тис. грн. за 1 гектар.

Таким чином, орієнтовна загальна вартість земель лісогосподарського призначення, які знаходяться в управлінні ДАЛРУ (7.6 млн.га) і будуть передаватися до  складу ПАТ – 357,2 мільярдів гривень.

В цілому  вартість 51% акцій держави в складі ПАТ  буде складати орієнтовно 362,7 мільярда  гривень.

Відповідно вартість 49% акцій ПАТ, які будуть реалізовані іншим фізичним та юридичним особам складає 348,5 млрд. грн.

В кінцевому результаті Статутний капітал ПАТ буде складати 711,2 мільярдів гривень.

Автор статті розуміє, що це досить примітивний порядок оцінки вартості лісів і вважає що тема оцінки вартості лісів України є і може бути темою десятка дисертацій та наукових  робіт різного рівня. У кожного спеціаліста може бути своя методика визначення вартості лісів, яка має право на життя. Але однозначно одне – вартісна оцінка лісів при створенні ПАТ повинна бути проведена обов’язково, що забезпечить обєктивну ціну акцій при формуванні ПАТ. В подальшому ціна акцій буде регулюватися законами ринку.

Кошти, отримані від реалізації 49% акцій, а це орієнтовно 348,5 млрд. грн. будуть використані на розвиток матеріальної бази ПАТ та фінансування ведення лісового господарства в нерентабельних лісгоспах на період їх розвитку і переходу на повне самофінансування.

Основна проблема при створенні ПАТ – це залучення акціонерів, які викупили би 49% акцій Товариства. При цьому необхідно  створити для працівників лісогосподарського комплексу пільгові умови в правовому полі для придбання акцій.

Противники реформування в першу чергу  лякають громадян України тим, що при проведенні реформування буде проведена приватизація лісів, що не відповідає дійсності. До того, як перейти до приватизації лісів необхідно викупити акцій на 348, 5 млрд. грн (49% акцій). А це більше 100 тис. додаткових  робочих місць, і не за кордоном, а в Україні,  з відповідним ростом якості життя і збільшенням  податкових надходжень, про що так піклуються противники реформування.

Тепер про приватизацію лісів. Як вказано вище, при реформуванні лісогосподарського комплексу питання про приватизацію лісів не  розглядається. Основним джерелом його розвитку   будуть кошти від продажу 49% акцій ПАТ, а не від продажу лісів. Крім того, ми всі знаємо що якісне  ведення лісового господарства збиткове. То хто захоче викуповувати ліси в промислових масштабах, вкладаючи  кошти в затрати майбутніх періодів без надії на отримання прибутку. Не без того – багаті люди купили би для себе тисячу чи дві тисячі гектарів лісу чисто в якості відпочинкової території і можна бути впевненими що  такі ліси будуть дуже добре доглянуті. Дехто лякає тим, що при створенні ПАТ ліси будуть нещадно вирубуватись. А чого так? Адже в країні зберігається контрольно-ревізійні та правоохоронні структури, які зможуть забезпечити належний порядок при веденні лісового господарства. Так що об’єктивних причин для ажіотажу з приватизацією лісів  немає.

В даний час і є проблемою те, що ліс знаходиться у власності держави, а лісові ресурси в руках працівників лісового господарства, які досить часто допускають зловживання при їх використанні. В 2012-2014 роках це привело до незаконної вирубки і не відновлення лісів на тисячах гектарів і його розкрадання. Корупція стала нормою життя в лісовому господарстві. І ніхто про це не говорив.

Реформування і передбачає принцип – а навіщо самому в себе красти, якщо можна жити на  достойну зарплату, так як живуть люди в цивілізованому світі, в якому ми хочемо бути. І акціонери – працівники лісгоспу  при цьому будуть контролювати дії адміністрації. Цілком зрозуміло, що немає гарантій що при створенні ПАТ не буде зловживань – будуть, та ще й які. Але ж не будемо ми вічно жити в болоті.

Противники реформування лякають обивателів тим, що одна-дві особи скуплять всі ліси, і навіть називають прізвища віртуальних  «кровожадних» покупців, які на протязі 2-3 років вирубають всі ліси і перепиляють на своїх пилорамах. Абсурд, але більшість людей  по різних причинах в це вірить. Адже СПД вигідніше використовувати деревину куплену за конкретну ціну, отримати прибутки і  не вкладати їх на купівлю лісу з перспективою ведення збиткового лісового господарства. Та і якщо вони вирубають швиденько спілі ліси, то що вони будуть робити дальше, тобто зрубають гілляку, на якій самі сидять. Невже вони такі нерозумні?

 Оглянемось навкруг – в країні, можна сказати, вся торгівля в приватних руках. Ніхто не задумується  хто власник «Епіцентру» – важливо що там можна купити любі товари для дому. Подібна ситуація з продуктовими супермаркетами. В той же час поряд з ними працюють тисячі маленьких магазинів і всі вживаються, кожний має свою роботу і свої заробітки.

На теперішній час майже всі землі сільськогосподарського призначення приватизовані селянами.  Реалізаційна ціна гектара землі коливається в межах                            40-75 тис.грн, але ажіотажу на ринку землі немає. Склалася така ситуація, що сільгоспвиробникам на даному етапі краще землю орендувати, а не викупати.  А скільки було крику що іноземці та земельні магнати з України скуплять всю землю за безцінь за місяць-два.

В той же час як змінився виробничий процес сільськогосподарського виробництва – в даний час фермер  в межах бувшого колгоспу має 3 -4 потужних трактори  і набір всіх знарядь, декілька комбайнів, на яких працює всього 5-6 кваліфікованих спеціалістів, які повністю заміняють бувшу колгоспну тракторну  бригаду, в якій працювало в рільництві 40-50 механізаторів. Це значно зменшило витрати на виконання робіт і підвищило рентабельність виробництва. Те що в селах занехаяли тваринництво, допоміжні виробництва і залишили селян без роботи – то інша розмова.

Так і ПАТ прийдеться з метою отримання прибутку переходити на потужну лісогосподарську техніку, в тому числі для вирубки і  переробки хмизу, хворосту та викорчовування і переробки  пнів. А в рівнинних умовах необхідно буде повністю механізувати процес відновлювальних робіт і перейти на механізовану посадку сіянців із закритою кореневою системою.

Жорсткою, можна сказати жорстокою, метою діяльності ПАТ є безумовне отримання прибутку. Капіталізм є капіталізм. Отримати прибутки при якісному веденні лісового господарства в цілому по Україні  тільки від реалізації деревини в круглому виді неможливо – це не потребує доказів. По цій причині  для фінансування ведення лісового господарства ПАТ повинно заробляти кошти за рахунок інших видів діяльності, в тому числі і не пов’язаних з веденням лісового господарства та переробкою деревини. Серед них наприклад може бути виробництво електроенергії на уніфікованих теплових електростанціях, хімічна переробка деревини, організація туристично-відпочинкового бізнесу, оптова і роздрібна торгівля, цивільне та промислове будівництво ( в першу чергу для своїх потреб), спеціалізоване машинобудування лісогосподарської і лісозаготівельної техніки та багато інших видів економічної діяльності – тільки би прибуток приносило. Для підрозділів ПАТ буде лозунг – «хочеш жити – умій працювати». Так що сучасні лісгоспи повинні стати багатогалузевими рентабельними підприємствами.

Підводячи підсумок вищевикладеному можна зробити висновок що основною проблемою реформування в даний час є відсутність належної інформації  про мету, шляхи його проведення  та наслідки. Автор статті в якісь мірі хотів би цю проблему допомогти вирішити.

Шановні читачі! Все, що викладене в статті, є особистим баченням автором статті ситуації по реформуванню лісогосподарського комплексу. Як будуть розвертатися події – життя покаже. . Аналітика розвитку лісового господарства в сучасних умовах  в нашій країні прогнозує і обов’язково приведе до створення ПАТ – хочемо ми цього, чи не хочемо. 2 роки тому автор передбачив що в лісовому господарстві виникне необхідність реформування шляхом створення ПАТ-  в даний час  це питання назріло і перетворюється в життя. Ведення лісового господарства державними структурами можуть здійснювати фінансово потужні держави, які мають можливість виділити кошти на ведення лісового господарства по потребі, а не по залишковому принципу, що спостерігається в Україні на протязі десятиліть.  А ми все рівняємось у цьому питанні до  багатих європейських країн. А тут і ще війна, яка знекровлює Україну. І лісівникам ставити питання про фінансування ведення лісового господарства в цей і повоєнний час – це кощунство. Лісопромисловий комплекс зобов’язаний бути рентабельним і фінансово укріпляти державу.

А те, що дехто малює «страшилки» – то кожен має право на власну думку. І тільки час розсудить, хто був правий.

А ще Галілео Галілей сказав «В науці тихе зауваження однієї людини цінніше за голосні твердження тисячі однодумців». Побачимо, як це справдиться на практиці в житті лісогосподарського комплексу.

З повагою до читачів

Михайло Іванович, інженер лісового господарства.