23/06/2008
0
Як тільки у мисливському господарстві «Звірівське», що в Ківерцівському районі, буде збудовано вольєр, на Волинь з Німеччини привезуть патріархів лісу. А пам’ятаються ті часи, коли іноземні мисливці, зокрема й німці, приїжджали до нас, щоб відстріляти зубра.
Про те, що волинські лісівники зініціювали і розробили проект будівництва вольєра площею майже триста гектарів (цю ініціативу підтримало державне управління охорони навколишнього природного середовища в області), ми розповідали у березні. Йшла мова у цій публікації, якою починалась наша рубрика «Сторінками Червоної книги України», про те, що керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства вирішило, не очікуючи поки надійдуть гроші з бюджету, збудувати для початку невеличкий вольєр. Він і має стати центром поширення зубрів по всій Волині. А на минулому тижні був організований традиційний день лісу для журналістів. Представники засобів масової інформації мали змогу побачити незвичне будівництво у лісовому масиві, яке наближається до завершення.
Їдемо лісовою дорогою. Хоч видно, що недавно тут пройшов грейдер і розрівняв її, все ж відчувається, які тут були вибоїни. Ми добираємось в глухий куток. Місце для вольєра не випадково вибрано в урочищі Майдан. Саме тут, за спостереженнями лісівників, з весни до осені якраз перебувають зубри. Раніше їх приваблювали колгоспні сільгоспугіддя, і лісові велетні за звичкою сюди підтягуються. Тепер поля засіватимуть лісівники спеціально на корм тваринам. А ще безпосередньо на території вольєра будуть створені поля зеленого конвеєра. Тобто тиждень-два зубри пастимуться на одній ділянці, потім відкриватимуть перегородку і звірі переходитимуть у другий відсік.
— Спочатку планувалось, — розповідає виконуючий обов’язки начальника відділу мисливського господарства обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Жабчук,— що малий вольєр буде на площі тридцять гектарів. Але згодом вирішили збільшити його до 45 гектарів для того, щоб в його територію потрапило більше галявин. Передбачено, що для зубрів потрібний водопій,— тут якраз проходить річечка. Приїжджав до нас директор Франкфуртського зоологічного товариства Вольфганг Фремутг. Поїздивши по лісу, де будується вольєр, і взагалі по території господарства «Звірівське», він сказав, що вперше бачить куточок природи, де так багато звірів. Пан Вольфганг, не роздумуючи, запевнив, що як тільки вольєр буде готовий, сюди з Німеччини привезуть десять зубрів у подарунок. Ще стільки плануємо закупити. Зокрема, у Білорусі, в Біловезькій пущі. Власне, за прикладом білорусів, інших європейських країн ми переходимо на вольєрне утримання зубрів.
У малому вольєрі, до речі, будуть тільки «приїжджі» патріархи лісу. А ось у великий потраплять уже й, так би мовити, аборигени, яких, за словами лісівників, є більше двох десятків.
— І коли планується завершення будівництва вольєра?
— Будівництво закінчимо впродовж місяця. Вольєр уже був би готовий, але навесні сюди важко доставляти матеріали — лісовою дорогою не проїхати, коли дощова погода, та й територія вольєра була підтоплена.
А довелось сюди возити чимало матеріалу: по периметру вольєр сягає три з половиною кілометра. Оскільки будується з розрахунку на те, що тут утримуватимуться могутні зубри, то огорожа зроблена з міцних стовпів висотою два з половиною метра (крім цього, метр закопано в землю). А ще п’ять рядів своєрідних гратів з добротного дерева.
У лісі багато чорничника, ростуть суниці, певно, і на гриби буває врожай. Отож, і людей у ліс приїжджає чимало. А поки що — безлюдно. Як і повинно бути у пору тиші, коли птахи сидять на гніздах, звірі дають потомство. Буквально біля лісової дороги увагу привертає козуля. Вона лежить у траві і не тікає, навіть зачувши гул автомобіля. Лише тоді, коли ми спішились і підійшли до козульки, вона встала і побігла вглиб лісу. Судячи по округлості фігури, здогадуємось, що в неї передродовий період. І за стадом кабанів мали змогу спостерігати. Відчувається, що їх тут рідко тривожать, тому й підпускають вони людей близько до себе. Не важко зрозуміти враження німця, який їздив цими ж лісовими дорогами.
Волинь, №804 ЧЕТВЕР, 19 ЧЕРВНЯ 2008р.
