23/06/2008
0
На це запитання не може відповісти ніхто, навіть спеціалісти, які роками займаються темою вирощення та охорони лісостану. І це проблема не тільки Волині чи України, а загальноєвропейська. Кажуть: зміна рівня ґрунтових вод призводить до всихання деревостанів. Чи це основна причина, хто зна? Але факт залишається фактом: деревина сохне, втрачає свою якість.
Нерідко псується так, що її не можна використовувати навіть для опалення. Відтак прекрасний куточок Волині – ботанічний заказник «Воротнів» – під загрозою. 43% дубових насаджень має вік більше 110 років, а окремі – понад 170.
– Ківерцівський держлісгосп, до якого входить і заказник, займає територію більше 33 тисяч гектарів, – розповідає директор Ківерцівського держлісгоспу Олександр Рибчинський. – Майже 15 тисяч цієї площі – рукотворний ліс. 24 відсотки становить природно-заповідний фонд. “Воротнів” є одним із найстаріших заповідних об’єктів Волинської області. Він був створений в 1978 році з метою збереження дубово-грабових лісостанів. А ще тут росте сосна, береза, ялина та осика. Загальна площа – 600 гектарів.
У віковій структурі переважають перестійні насадження. Зокрема 43% – із дубом черешчатим у верхньому ярусі та сосни звичайної мають більше 80 років. Унаслідок природних процесів проходить старіння і відмирання цих порід. А відтак, погіршується їх санітарний стан, із метою покращення якого за період з 2005-го по 2008 рік у заказнику проведено вибірково-санітарних рубок на площі 36,3 га. На площі 1,8 га проведено суцільну санітарну рубку в осиковому насадженні, більшість дерев у якому вже падала. Під час проведення санітарно-оздоровчих заходів було зрубано 1506 куб. м сухостійної деревини, яка в основному втратила свою якість і вже навіть не могла використовуватися для опалення.
Але подібні заходи не вирішили проблеми всихання деревостанів. Сьогодні бачать два виходи із цієї ситуації: залишити заповідний статус урочища та підтримувати його санітарний стан шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів (економічно невигідно, бо урочище не має такої історичної цінності) або зняти заповідний статус урочища, шляхом суцільних рубок прибрати перестійні лісові насадження і створити на їхньому місці нові, які відповідають типам умов місця виростання, та обов’язково ввести в їх склад дуб черешчатий.
…У лісі дощ. Поміж деревами раз у раз видніються біленькі кілочки. Це помічено щойно висаджені дубочки. Є надія, що вони будуть рости і Волинь, яка споконвіку славилася своїми дубами, й надалі буде такою.
Заїжджі красені
Крім теми всихання дубових насаджень підняли питання інтродуцентів –окремих видів рослин та тварин, котрі були переселені у місцевість, де раніше вони не жили. Це можливе, як природним шляхом – міграцією, так і штучним.
– У ліси України інтродуковано більш ніж 30 деревних порід, із них на Волині використовується дев’ять, – розповідає директор Цуманського лісгоспу Олександр Костянчук. – Це – ялиця біла; модрина, бук та кедр європейські, псевдотсуга, аронія, бархат амурський, дуб червоний, акація біла. Щороку намагаємося розселяти ці породи по території області, аби підвищити продуктивність наших деревостанів. Адже, наприклад, псевдотсуга, модрина чи бук є досить високопродуктивними рослинами і у віці стиглості на гектар вони дають запас більше ніж 400 метрів кубічних. Порівняйте: від сосни чи дуба у кращому випадку отримуємо 300-320.
Звісно, «заїжджі» рослини досить вибагливі, але лісівники знають, як за ними доглядати, а відтак – дерева прекрасно приживаються і плодоносять.
